Рішення

від 21.10.2013 по справі 914/3159/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2013 р. Справа № 914/3159/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Бобаку Т.О. , розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Львівського міського комунального підприємства (надалі - ЛМКП) «Львівтеплоенерго», м. Львів,

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу № 252, м. Львів,

про стягнення 78804,53 грн.

За участю представників:

від позивача - Кіндрат Б.Я. - представник,

від відповідача - Ястремська Г.І. - бухгалтер.

Суть спору: ЛМКП «Львівтеплоенерго», м. Львів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу № 252, м. Львів, 73999 грн. заборгованості за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді, 3662,93 грн. пені, 18,2 грн. інфляційних, 1124,58 грн. трьох процентів річних. Позовні вимоги мотивовано нормами договору № 553/А від 01.03.2003 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді, а також ст.ст. 509, 510, 526, 527, 530, 533, 610, 611, 612, 625 ЦК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача проти позову частково заперечила, посилаючись на часткову сплату боргу, про що подала суду копії виписок по рахунку відповідача.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду. Ухвалою суду від 09.10.2013 р. за клопотанням представника позивача продовжено строк вирішення справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов"язання не допускається. Договір є обов"язковим до виконання сторонами. У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Між сторонами у справі 01 березня 2003 р. укладено Договір № 553/А з додатками про постачання теплової енергії в гарячій воді. Згідно з п.п. 1., 6.3. Договору та додатками до цього Договору ЛМКП «Львівтеплоенерго» зобов'язувалось постачати теплову енергію в гарячій воді в потрібних відповідачу обсягах у приміщення, вказані в Додатку № 1 до Договору. Відповідач зобов'язувався отримувати теплову енергію та оплачувати вартість фактично спожитої теплової енергії до 25-го числа місяця, наступного за звітним.

Факт надання позивачем відповідачу послуг з постачання теплової енергії в гарячій воді в опалювальних сезонах 2011/2012 років та 2012/2013 років в житловий будинок по вул. Освицькій, 7 у м. Львові, підтверджується Актами про включення з 15 жовтня 2011 р. та з 25 жовтня 2012 р. системи теплоспоживання у житловому будинку за адресою: вул. Освицька, буд. 7 у м. Львові, звітами за спірний період часу про використання теплової енергії згідно з показами теплолічильника, які підписані відповідачем та скріплені його печаткою, актом звірки взаєморозрахунків за теплову енергію між сторонами договору № 553/А станом на 01.11.2012 р., рахунками, які отримував відповідач, розрахунками заборгованості, поданими позивачем. Судом встановлено, що заборгованість відповідача за надані йому у 2012 р. та січні-травні 2013 р. послуги з теплопостачання, а також нарахування за період з червня по вересень 2013 р. за надані послуги становлять сукупно 205900,46 грн. Відповідачем згідно з наявними у матеріалах справи виписками по рахунку та поданими відповідачем виписками по особовому рахунку сплачено 155600 грн. При цьому відповідач у призначеннях платежу зазначав, що оплачує виставлені позивачем рахунки, у яких крім суми, нарахованої за послуги з теплопостачання у поточному місяці, вказувалась і наявна сума заборгованості з наростаючим підсумком. За наведених обставин, станом на день вирішення справи судом відповідачем не сплачено 50300,46 грн. заборгованості, яка виникла за період часу, що є предметом спору у справі, і продовжує існувати. Вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Позивачем при поданні позову не враховано, що відповідач станом на 08.08.2013 р. (дата направлення позову до суду відповідно до поштового штемпеля на конверті) сплатив позивачу 8700 грн. у червні 2013 р. та 9200 грн. у липні 2013 р., разом 17900 грн. Вказана сума на 4653,98 грн. перевищила, зазначені у оплачуваних відповідачем рахунках позивача суми, які були нараховані позивачем відповідачу за теплопостачання у червні та липні 2013 р. Відтак, станом на день звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача фактично була меншою на 4653,98 грн. за ту, яку вказав позивач у позовній заяві. Крім цього, за час розгляду справи судом відповідачем з серпня по день вирішення справи судом сплачено додатково 33300 грн., що також перевищувало вартість наданих позивачем за серпень-вересень послуг на 19044,56 грн. За наведених обставин, в задоволенні позовних вимоги про стягнення з відповідача 4653,98 грн. заборгованості слід відмовити, провадження у справі в частині стягнення 19044,56 грн. заборгованості припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Позовні вимоги в частині стягнення решти 50300,46 грн. заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Доводи представника позивача, висловлені у судовому засіданні стосовно того, що вищенаведені суми переплат ним не зараховувались в рахунок погашення заборгованості, оскільки відповідач вказував у своїх платіжних документах чітке призначення платежів, необґрунтовані та судом до уваги не беруться, виходячи з такого. Відповідач, здійснюючи оплати, у своїх платіжних документах не зазначав календарного періоду, який він оплачує, а вказував, що оплата здійснюється згідно того, чи іншого рахунку, від конкретної дати, який виставлено позивачем за певний календарний місяць. З долучених до матеріалів справи рахунків позивача вбачається, що у рахунках, які зазначались відповідачем в якості призначення платежу, до оплати вказано, крім нарахованої за місяць вартості наданих послуг, ще й суми наявної заборгованості з наростаючим підсумком, тобто понад вартість послуг, спожитих за той чи інший місяць. За наведених обставин, позивач необґрунтовано не зараховував переплати відповідача в рахунок оплати заборгованості, зазначеної у тих чи інших рахунках за кожен конкретний місяць.

Позивачем обгрунтовано заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача на підставі п.7.2.3. Договору 3662,93 грн. пені. Однак, враховуючи складне фінансове становище відповідача, наявну перед ним заборгованість державного бюджету з компенсації субсидій та пільг. А також ту обставину, що основними споживачами теплової енергії є мешканці, які проживають у житловому будинку відповідача, суд дійшов висновку про можливість задоволення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України заявленого відповідачем у судовому засіданні клопотання про зменшення розміру пені та зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню, до 1831,47 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення 1124,58 грн. трьох процентів річних та 18,02 грн. інфляційних на підставі ст. 625 ЦК України обґрунтовані й підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Крім цього, на відповідача на підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються судові витрати пропорційно розміру зменшеної суми пені та позовних вимог, провадження у справі щодо яких припиняється.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 83, п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 252 (79066, м. Львів, вул. Освицька, 7, ідентифікаційний код 20855896) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, ЄДРПОУ 05506460) 50300,46 грн. заборгованості, 1831,47 грн. пені, 1124,58 грн. трьох процентів річних, 18,02 грн. інфляційних та 1618,89 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні позовних вимог про стягнення 4653,98 грн. заборгованості 1831,46 грн. пені відмовити.

3. Провадження у справі щодо решти позовних вимог припинити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

5. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 25.10.2013р.

Суддя Бортник О.Ю.