Рішення

від 24.10.2013 по справі 919/993/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року справа № 919/993/13

За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044),

до Виробничого кооперативу «Науково-виробничий кооператив «Етолог»

(99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, будинок 78, ідентифікаційний код 05398875)

про стягнення пені, 3% річних та штрафу

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (Фонд комунального майна СМР) - Бекетова Н.С., довіреність від 29.12.2012;

Відповідач (ВК "НВК "Етолог") - Карпичев О.В., довіреність № 8 від 07.10.2013; Денісов С.О. -директор, паспорт серії АР 014755 від 15.05.1996, виданий Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі.

Суть спору:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Виробничого кооперативу «Науково-виробничий кооператив «Етолог» про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 01.10.2011 по 30.06.2013, пені, 3% річних та штрафу, всього в розмірі 44444,13 грн., розірвання договору оренди та зобов'язання звільнити приміщення .

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору оренди нерухомого майна №463-00 від 06.10.2000 в частині належного та своєчасного внесення орендної плати.

Ухвалою від 28.08.2013 позовну заяву прийнято до розгляду судом.

У судовому засіданні 24.10.2013 сторонами по справі були представлені докази погашення відповідачем суми основної заборгованості за орендною платою у повному обсязі.

Довідкою Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради підтверджується те, що за Договором №463-00 від 06.10.2000 Виробничим кооперативом «Етолог» заборгованість з орендної плати за період з 01.10.2011 по 30.06.2013 було погашена в повному обсязі 16.09.2013.

Ухвалою суду від 24.10.2013 провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 18962,68 грн. було припинено у порядку, передбаченому положеннями пункту 1 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 24.10.2013 провадження у справі № 919/993/13 у частині позовних вимог, а саме: 1) розірвання договору оренди нерухомого майна №463-00 від 06.10.2000, укладеного між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та Виробничим кооперативом «НВК «Етолог»; 2) зобов'язання ВК «НВК «Етолог» звільнити вбудовані нежитлові приміщення півпідвалу літ. А (№І-1-№І-4 з входом та приямком №61-1 №61-9 з входом, навісом та приямком), загальною площею 122,1 кв.м, що розташовані у житловому 5-поверховому будинку за адресою: м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 78 та передати їх за актом приймання-передачі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради було припинено на підставі положень пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України .

У судовому засіданні позивач виклав зміст позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 1325,57 грн., 3% річних - 896,33 грн, 23259,55 грн - штрафу за порушення виконання відповідачем зобов'язань, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у позові повністю.

Розглянувши матеріали справі, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши в сукупності представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ:

19.03.2002 між Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (Орендодавець) та Кооперативом «Етолог» (Орендар) укладений договір оренди №463/00 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування вбудоване нежитлове приміщення півпідвалу літ. А (№І-1-№І-4 з входом та приямком №61-1 №61-9 з входом, навісом та приямком), загальною площею 122,1 кв.м, що розташовані у житловому 5-поверховому будинку за адресою: м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 78 та знаходиться на балансі РЕП-7 (надалі - об'єкт оренди), вартість якого складає за актом оцінки від 28.11.2000 - 30358 грн., для використання під офіс та торгові приміщення.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 Договору розмір орендної плати визначається у розмірі 3035,80 грн. у рік та 253 грн за першій місяць оренди.

Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається орендарем шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Розрахунок розміру орендної плати здійснюється орендарем самостійно, орендарем рахунки по орендній платі не виставляються.

Орендна плата вноситься орендарем з 06.10.2000 на рахунок орендодавця щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця. ПДВ при внесенні орендної плати не передбачено.

Згідно з п. 3.3 Договору при несвоєчасному або неповному внесенні орендної плати орендар сплачує пеню від суми заборгованості, розраховану відповідно до ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Орендар зобов'язався, зокрема, вносити орендну плату у розмірі та порядку та строки, що встановлені цим Договором.

За змістом пункту 6.1 Договору сторони несуть майнову відповідальність у розмірі повної матеріальної шкоди, що виникла в результаті порушення однією із сторін умов цього договору.

Згідно з п. 9 Договір діє з 06.10.2000 по 06.10.2003.

Зміна договору та його пролонгація (продовження строку)здійснюється за наявності згоди обох сторін та оформлюється угодою, яку підписують сторони, яка є невід'ємною частиною договору.

У виконання умов договору Позивач передав Відповідачу об'єкт оренди, про що був складений акт приймання-передачі орендованого майна (арк.с. 12).

Угодою від 06.10.2000 сторонами було внесено зміни до Договору оренди №463-00 (арк.с. 14), зокрема було змінено площу об'єкта - 131,40 кв.м, вартість майна - 30358 грн, виходячи з акту оцінки від 28.11.2000, а також змінено розмір орендної плати - 3035,80 грн у рік та 253,00 грн у місяць..

Протоколом від 05.06.2003 узгодження змін до договору від 06.10.2000 №463-00 були внесені наступні зміни, зокрема, вартість майна згідно з актом оцінки від 31.03.2003 склала - 38734 грн., розмір орендної плати - 3972,44 грн у рік та 333,36 грн у місяць (арк.с. 8).

Протоколом від 08.09.2003 узгодження змін до Договору оренди від 06.10.2000 №463-00 було встановлено розмір орендної плати - 1140,90 грн у рік та 94,98 грн у місяць, яка перераховується не пізніше 20 числа поточного місяця та підлягає щомісячному корегуванню орендарем при внесенні чергового платежу відповідно до індексу інфляції, що визначений Мінстат України (арк.с. 20).

Протоколом від 31.03.2006 узгодження змін до договору оренди від 06.10.2000 №463-00 було встановлено орендну плату у розмірі 11900,60 грн у рік та 991,72 грн у місяць. Відповідно до Методики, яка затверджена рішенням сесії міської Ради №344 від 13.11.2002 розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Протоколом від 07.12.2006 узгодження змін до договору №463-00 від 06.10.2000 встановлено розмір орендної плати - 12456,06 грн у рік та 1105,85 грн у місяць (арк.с. 28).

Протоколом від 15.11.2007 узгодження змін до договору №463-00 від 06.10.2000 встановлено розмір орендної плати - 33419,34 грн у рік та 3060,04 грн у місяць, а також продовжено строк дії договору до 27.09.2010 (арк.с. 30).

Протоколом від 19.03.2008 узгодження змін до договору №463-00 від 06.10.2000 встановлено розмір орендної плати - 27702,84 грн у рік та 3085,08 грн у місяць (арк.с. 32).

Протоколом від 26.08.2010 узгодження змін до договору №463-00 від 06.10.2000 встановлено розмір орендної плати - 27702,84 грн у рік та 4134,73 грн у місяць (арк.с. 34).

Протоколом від 02.07.2012 узгодження змін до договору №463-00 від 06.10.2000 встановлено розмір орендної плати - 35105,6 грн у рік та 5773,69 грн у місяць з 20.09.2011 (а.с. 36).

Протоколом від 10.09.2012 узгодження змін до договору №463-00 від 06.10.2000 встановлено розмір орендної плати - 55767,70 грн у рік та 4633,37 грн у місяць (арк.с. 38).

Наявність заборгованості з орендної плати за період з 01.10.2011 по 30.06.2013 у розмірі 18962,68 грн. і стала причиною для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості в означеному розмірі, а також 3% річних, штрафу та пені за несвоєчасне виконання умов договору, а також розірвання договору оренди та звільнення нерухомого майна.

Ухвалою суду від 24.10.2013 провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 18962,68 грн. було припинено у порядку, передбаченому положеннями пункту 1 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із сплатою відповідачем у ході розгляду справи суми основного боргу.

Ухвалою від 24.10.2013 провадження у справі № 919/993/13 у частині позовних вимог, а саме: 1) розірвання договору оренди нерухомого майна №463-00 від 06.10.2000, укладеного між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та Виробничим кооперативом «НВК «Етолог»; 2) зобов'язання ВК «НВК «Етолог» звільнити вбудовані нежитлові приміщення півпідвалу літ. А (№І-1-№І-4 з входом та приямком №61-1 №61-9 з входом, навісом та приямком), загальною площею 122,1 кв.м, що розташовані у житловому 5-поверховому будинку за адресою: м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 78 та передати їх за актом приймання-передачі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради було припинено на підставі положень пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України .

Враховуючи означене, позивач просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 1325,57 грн., 3% річних - 896,33 грн, 23259,55 грн - штрафу за порушення виконання відповідачем зобов'язань.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Статтями 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За умовами Договору, внесення орендної плати здійснюється Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця (пункт 3.2 Договору).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідач припустився порушення умов Договору стосовно своєчасного та повного внесення орендної плати за період з 01.10.2011 по 30.06.2013.

Борг за орендною платою за означений період був погашений відповідачем лише у ході розгляду справи, що є порушенням умов договору в частині своєчасного внесення орендної плати з боку відповідача.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 3.3 Договору при несвоєчасному або неповному внесенні орендної плати орендар сплачує пеню від суми заборгованості, розраховану відповідно до ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок пені перевірений судом та визнаний вірним, а вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1325,57 грн такими, що підлягають задоволенню (арк.с. 8).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 896,33 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних (арк.с. 9), та визнав його вірним, а вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 896,33 грн такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму штрафу у розмірі 23259,55 грн. , враховуючи положення пункту 6.2 Угоди, згідно з яким у випадку порушення любих умов договору Користувач крім відшкодування шкоди сплачує орендодавцю штраф у п'ятикратному розмірі місячної орендної плати безакцептно та у порядку, передбаченому для стягнення платежів у бюджет (арк.с. 15).

З цього приводу суд зазначає наступне.

Стаття 217 Господарського кодексу України визначає види правових засобів відповідальності у сфері господарювання (господарські санкції) як заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки; такими засобами є: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), і, у разі його порушення настають правові наслідки встановлені договором або законом.

У разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штраф - господарську санкцію у вигляді грошової суми (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України ).

Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В той же час, стаття 232 Господарського кодексу України передбачає, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин , суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Сума штрафу за розрахунком позивача складає 23259,55 грн. (4651,91 *5) (а.с 7).

Пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Наведені вище приписи законодавчих актів не містять переліку відповідних обставин. Отже, питання про зменшення розміру штрафу вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстави (підстав) для вчинення зазначеної дії.

Суд звертає увагу на пункт 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом якого, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Також суд приймає до уваги те, що порушення відповідачем зобов'язання не спричинило збитків іншим учасникам господарських відносин, а розмір заявленого до стягнення штрафу є надмірно великим порівняно з сумою заборгованості. Тому суд вважає можливим зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу, встановивши його в сумі 1000 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 3221,9 грн. , з яких: 1325,57 - пеня, 896,33 грн. - 3% річних, 1000 грн - штраф.

Враховуючи приписи пункту 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яким встановлено, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на нього витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82- 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково .

2. Стягнути з Виробничого кооперативу «Науково-виробничий кооператив «Етолог» (99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, будинок 78, ідентифікаційний код 05398875) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) 3221,9 грн. , з яких: 1325,57 - пеня, 896,33 грн. - 3% річних, 1000 грн - штраф.

.

3. Стягнути з Виробничого кооперативу «Науково-виробничий кооператив «Етолог» (99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, будинок 78, ідентифікаційний код 05398875) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн .

4. В іншій частині позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.10.2013

Суддя підпис О.С. Погребняк

Згідно з оригіналом помічник судді І.О. Кузьміна

25.10.2013