Рішення

від 24.10.2013 по справі 905/4742/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.10.2013 Справа № 905/4742/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Тоцького С.В.

Суддів: Бокової Ю.В., Осадчої А.М.,

при секретарі судового засідання Асманової Е.Е.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі Донецького головного регіонального відділення Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», м. Донецьк

до відповідача: Підприємства об'єднання громадян «Комісія з арбітражного судочинства фінансових послуг», м. Сніжне

про стягнення 13441,19грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Мельникова Т.О. - за довіреністю;

від відповідача: Павлюков О.В. - за довіреністю;

По справі була оголошена перерва з 30.09.2013р. на 24.10.2013р. на 10год. 00хвил.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов, Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» в особі Донецького головного регіонального відділення Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», м. Донецьк до Підприємства об'єднання громадян «Комісія з арбітражного судочинства фінансових послуг», м. Сніжне про стягнення заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції в сумі 13033,42грн., 3% річних в сумі 67,96грн. та пені в сумі 339,81грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору оренди №б/н від 01.04.2013р., відповідач взяв на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати, однак у встановлений строк та належним чином його не виконав, у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість з орендної плати з урахуванням індексу інфляції в сумі 13033,42грн., що стало підставою для нарахування 3% річних в сумі 67,96грн. та пені в сумі 339,81грн.

В додаткових поясненням від 26.07.2013р. позивач зазначив, що у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача заборгованість всього в сумі 13441,19грн. та додатково пояснив, що до її складу входить: заборгованість з орендної плати в сумі 13027,67грн., індекс інфляції в сумі 5,75грн., 3% річних в сумі 67,96грн. та пеня в сумі 339,81грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 24.10.2013р. проти позову заперечував та просив суд у позові відмовити частково.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 16.09.2013р., у зв'язку із складністю справи було призначено колегіальний розгляд справи у складі: головуючого судді Сгара Е.В., суддів Попкова Д.О., Бокової Ю.В.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 27.09.2013р., у зв'язку обранням судді Сгара Е.В. суддею Донецького апеляційного господарського суду, справу №905/4742/13 було передано на автоматичний розподіл, за результатами якого справу передано на розгляд головуючому судді Тоцькому С.В.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 30.09.2013р., у зв'язку із призначенням судді Попкова Д.О. на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду, змінено у складі колегії суддів суддю Попкова Д.О. на суддю Осадча А.М.

За клопотанням представників сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України (від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (від 03 липня 2012р. №5029-VІ) за усним клопотанням представників сторін справа розглядалась російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив :

Між Публічним акціонерним товариством «БРОКБІЗНЕСБАНК» (Орендодавець) та Підприємством об'єднання громадян «Комісія з арбітражного судочинства фінансових послуг» (надалі Орендар) 01.04.2013р. було укладено договір оренди, за умовами якого (п.1.1.) Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування нежилі приміщення, загальною площею 60,50 мІ, які знаходяться на 1-му поверсі будівлі площею 17,30 мІ та на 2-му поверсі будівлі площею 43,20 мІ, за адресою: 83086, м. Донецьк, вул. Флеровського, 33а.

Відповідно до п.2.1. договору передача об'єкту оренди здійснюється за актом приймання-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору, який підписується сторонами протягом 10 робочих днів з моменту укладання цього договору. Згідно п. 2.2. договору сторони визначили, що строк договору і нарахування орендної плати починається з моменту підписання акту приймання-передачі.

Відповідно до п.3.1. Договору за користування Об'єктом оренди Орендар щомісяця сплачує орендну плату у розмірі 4789,58грн., ПДВ 957,92грн., разом з ПДВ 5747,50 грн.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що орендна плата нараховується з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі та по день фактичного повернення/звільнення Орендарем Об'єкта оренди Орендодавцю (включно), що підтверджується Актом приймання-передачі.

Відповідно до п.3.5. Договору розрахунок орендної плати за неповний місяць проводиться пропорційно до кількості календарних днів фактичного строку користування Орендарем Об'єктом оренди.

Згідно п.3.6. Договору розрахунки здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування Орендарем грошових коштів на поточний рахунок орендодавця на підставі рахунку.

Орендна плата за користування Об'єктом оренди сплачується щомісячно в порядку попередньої оплати до 10 числа поточного (розрахункового) місяця. Орендна плата за перший місяць оренди сплачується Орендарем протягом 5 робочих днів з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі ( п.3.7. Договору).

За приписами п.4.4.7. договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 6.5. договору сторони встановили, що за несвоєчасну сплату орендної плати орендар сплачує на вимогу орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Договір укладено строком на 1 рік. Обчислення строку цього договору починається з моменту підсипання сторонами акту приймання-передачі. Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

До укладеного договору 01.04.2013р. між сторонами складений та підписаний акт приймання-передачі відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду нежилі приміщення, загальною площею 60,50кв.м., за адресою: 83086, м. Донецьк, вул. Флеровського, 33а. Акт підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

Листом від 30.04.2013р. №4330сл/042 позивач повідомив відповідача про намір з 08.06.2013р. достроково в односторонньому порядку розірвати договір оренди, у зв'язку із несплатою орендної плати та вимагав сплати заборгованості в сумі 5747,50грн.

Позивачем 08.06.2013р. складено акт-приймання передачі Об'єкту оренди зворотно від Орендаря Орендодавцю, який відповідач відмовився підписувати. Актом про фіксування відмови від підпису від 08.06.2013р. документально засвідчено, що відповідач відмовився від підписання Акту приймання-передачі від 08.06.2013р. нерухомого майна, загальною площею 60,50 мІ, що знаходиться за адресою: 83086, м. Донецьк, вул. Флеровського, 33а, при цьому відповідач фактично передав позивачу Об'єкт оренди.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що фактичне повернення Об'єкту оренди від відповідача позивачу відбулась 08.06.2013р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач по справі протягом квітня 2013р. - червня 2013р. (по 08.06.2013р.) користувався спірним об'єктом оренди, проте свої зобов'язання в частині сплати орендної плати не виконав.

Позивач на виконання умов п.3.6. Договору надсилав відповідачу рахунки-фактури від 05.04.2013р. на суму 5747,50 грн., від 08.05.2013р. на суму 5747,50 грн., №5 від 03.06.2013р. на суму 1532,67 грн., які є підставою для виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору в частині сплати орендних платежів.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору у період з квітня по червень 2013р. за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 13027,67грн., що стало підставою для нарахування індексу інфляції в сумі 5,75грн., 3% річних в сумі 67,96грн. та пені в сумі 339,81грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи відповідач - Підприємство об'єднання громадян «Комісія з арбітражного судочинства фінансових послуг» (код ЄДРПОУ 37752253) змінило найменування на Підприємство об'єднання громадян «Служба контролю за взаємодією з податковою інспекцією (код ЄДРПОУ 37752253). Зміна найменування відповідача підтверджується наданою відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і легалізації об'єднань громадян Реєстраційної служби Сніжнянського міського управління юстиції реєстраційною справою Підприємства об'єднання громадян «Служба з контролю за взаємодіє з податковою інспекцією». Рішенням №55 учасника підприємства об'єднання громадян «Комісія з арбітражного судочинства фінансових послуг» від 12.06.2013р. (а.с.44 реєстраційної справи) пунктом №2 та №3 було вирішено змінити назву та затвердити Статут Підприємства об'єднання громадян «Служба з контролю за взаємодіє з податковою інспекцією» в новій редакції. У зв'язку із зміною найменування було затверджено Статут Підприємства об'єднання громадян «Служба з контролю за взаємодіє з податковою інспекцією» в новій редакції та проведено його державну реєстрацію 18.07.2013р. (а.с.53-62 реєстраційної справи). Враховуючи вищевикладене господарський суд дійшов висновку замінити відповідача - Підприємство об'єднання громадян «Комісія з арбітражного судочинства фінансових послуг» (код ЄДРПОУ 37752253) на Підприємство об'єднання громадян «Служба контролю за взаємодією з податковою інспекцією (код ЄДРПОУ 37752253).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, відповідно до приписів частини 1 ст.12 ЦК України.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України.

Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України, цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

В силу вимог передбачених ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч.1 ст.761 ЦК України).

За приписами частини другої статті 762 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до вимог передбачених статтею 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором, що співпадає з умовами п.3.7. договору, в якому передбачено, що орендна перераховується порядку попередньої оплати до 10-го числа поточного місяця.

Отже, встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язання по своєчасному і в повному обсязі по внесенню орендної плати, господарський суд дійшов ґрунтовного висновку про стягнення заборгованості по орендній платі.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за договором оренди нежитлових приміщень №б/н від 01.04.2013р. належним чином не виконав, орендну плату за період з квітня 2013р. по червень 2013р. не сплатив, у зв'язку із чим за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 13027,67грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості за оренду приміщення в сумі 13027,67грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 67,96грн. та інфляційних витрат в сумі 5,75грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних у розмірі 67,96грн. суд дійшов висновку, що даний розрахунок є арифметично невірним та таким, що підлягає задоволенню частково, а саме в сумі 67,48грн., щодо заявленої суми інфляційних витрат у розмірі 5,75грн. суд дійшов висновку, що дана сума є обґрунтованою, арифметично вірною та такою, що підлягає задоволенню повністю, а саме у розмірі 5,75грн.

Щодо стягнення пені в сумі 339,81грн. на підставі умов п.6.5 договору оренди суд зазначає наступне:

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься у ст.611 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст.216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Перевіривши розрахунок пені суд дійшов висновку, що він є арифметично невірним та за розрахунком суду складає 329,94грн. Отже заявлена сума пені підлягає задоволенню частково в сумі 329,94грн.

Позивачем було заявлено клопотання від 27.08.2013р. про заміну первісного відповідача - Підприємство об'єднання громадян «Комісія з арбітражного судочинства фінансових послуг» на належного відповідача - Підприємство об'єднання громадян «Служба контролю за взаємодією з податковою інспекцією». Розглянувши дане клопотання суд дійшов висновку , що воно підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог передбачених пунктом 4 частини 3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є - змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 4-3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду зазначеної справи відповідачем належним чином не спростовано вимоги позовної заяви.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, суд вважає позовні вимоги належним чином доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вимог передбачених ст.129 Конституції України, ст.ст.11-16, 202, 509, 530, 546, 549, 550, 598, 599, 610-612, 625-627, 629, 632, 759, 761, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 67, 173, 174, 193, 230, 216-218, 285 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 15, 20, 22, 28, 32-34, 36, 43, 49, 75, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Замінити відповідача - Підприємство об'єднання громадян «Комісія з арбітражного судочинства фінансових послуг» (код ЄДРПОУ 37752253) на Підприємство об'єднання громадян «Служба контролю за взаємодією з податковою інспекцією» (код ЄДРПОУ 37752253).

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі Донецького головного регіонального відділення Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», м. Донецьк до Підприємства об'єднання громадян «Служба контролю за взаємодією з податковою інспекцією», м. Сніжне про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 13027,67грн., інфляційних витрат в сумі 5,75грн., 3% річних в сумі 67,96грн. та пені в сумі 339,81грн., задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства об'єднання громадян «Служба контролю за взаємодією з податковою інспекцією» (86500, Донецька область, м. Сніжне, вул. Щербакова, 56, ЄДРПОУ 37752256, р/р 26006117007001 відкритий в АТ БРОКБІЗНЕСБАНК, код банку 300249) на користь Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» в особі Донецького головного регіонального відділення Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк (83086, м. Донецьк, пр-т Дзержинського, 13, код ЄДРПОУ 19357489) заборгованість в сумі 13027,67грн., пеню в сумі 329,94грн., 3% річних в сумі 67,48грн., інфляційні в сумі 5,75грн., судовий збір в сумі 1719,12грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25.10.2013р.

Суддя С.В. Тоцький

Суддя Ю.В. Бокова

Суддя А.М. Осадча