Рішення

від 28.10.2013 по справі 925/1527/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ 18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  28 жовтня 2013 року                                                  Справа № 925/1527/13 Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських  Н.М. з секретарем  Волна С.В., за участю представників сторін: від позивача:  не з'явився; від  відповідача: не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЧеркасиЕлеваторТорг" до приватного підприємства "Струмок-2003" про стягнення 12 418,98 грн.                                                   ВСТАНОВИВ: Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості за товар в сумі 12 418,98 грн. на підставі договору поставки № 415 від 01 квітня 2013 року, укладеного між сторонами. В судові засідання представники сторін жодного разу не з'явилися, хоча належним чином були повідомленими про час і місце розгляду справи. Відповідач заперечень проти позову суду не подав. Позивач змін до позову чи відмови від позову суду не подав.   Суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними у ній документами на підставі ст. 75 ГПК України  за відсутності представників обох сторін, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалася. У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов частково з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки № 415 від 01 квітня 2013 року (далі - Договір, а.с. 6), за умовами якого позивач (далі - Постачальник) приймає на себе зобов'язання поставляти і передавати у власність відповідачу (далі - Покупець) металопрокат та будівельні матеріали, які надалі будуть іменуватися Товар, а Покупець зобов'язується приймати й оплачувати Товар у порядку і на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1. Договору). Згідно п. 6.8. Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013 р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).  До відносин підряду застосовуються загальні умови про договори купівлі-продажу. Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших  правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином. Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. За твердженням позивача, він на виконання умов договору поставки № 415 від 01 квітня 2013 року поставив та передав у власність відповідача товар (труби) на загальну суму 13 698,48 грн., що підтверджується видатковою накладною № 3627 від 17 червня 2013 р. (а.с. 8) із посиланням у ній на договір поставки № 415 від 01.04.2013 року  та довіреністю відповідача № 32 від 17 червня 2013 року. Заперечень проти неотримання товару на вказану суму відповідач суду не надав. Відповідач не надав заперечень суду, що поставка товару відбулася не на виконання договору № 415 від 01.04.2013 року між сторонами, а за іншими зобов'язаннями, хоча реквізити із рядка про № і дату наряду у довіреності відповідача № 32 від 17.06.2013 року (а.с. 9) не збігаються із реквізитами рахунку на оплату товару № 6601 від 17.06.2013 року, який приклав позивач до позову (а.с. 7). Позивач також не надав доказів, що між сторонами були інші відносини крім відносин за договором поставки № 415 від 01.04.2013 року і прикладені до позову документи можуть стосуватися інших договірних зобов'язань між сторонами. Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У відповідності до п. 4.3. Договору розрахунки за товар здійснюються Покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на умовах передоплати або не пізніше наступних 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання  товару. Оплата проводиться на підставі рахунків-фактур або видаткових накладних. На оплату товару позивач виставив відповідачу рахунок № 6601 від 17 червня 2013 року на суму 13 698,48 грн. (а.с. 7). За доводами позивача відповідач здійснив частковий розрахунок за поставлений товар в сумі 3 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 765 від 16 серпня 2013 року (а.с. 10). Незважаючи на посилання у призначенні платежу на інший рахунок № 6273 від 10.06.2013 року, позивач зарахував часткову оплату відповідача у суму боргу за поставку товару саме за договором № 415 від 01.04.2013 року.   Таким чином, залишок заборгованості  відповідача  перед позивачем становить лише 10 698,48 грн. (13 698,48 - 3 000,00), а не 12 418,98 грн., як просить стягнути позивач. Доказів повної сплати даного боргу відповідач суду не надав, строк виконання зобов'язання вже є таким, що настав. У відповідності до ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із належних способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі. З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи суд дійшов висновку про необхідність примусового стягнення з відповідача лише  10 698,48 грн. залишку  основного боргу за поставлений товар. В частині стягнення решти основного боргу у задоволенні позову слід відмовити повністю через допущену позивачем математичну помилку у розрахунках. На підставі ст. 49 ГПК України, з урахуванням вини відповідача у виникненні спору, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у  розмірі 1 720,50 грн. судового збору.   Керуючись статтями 49, 82, 84 ГПК України, суд -   ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити  частково. 2. Стягнути з приватного підприємства "Струмок-2003", Черкаська область, Черкаський район, с. Білозір"я, вул. Дзержинського, 64, код ЄДРПОУ 32795798 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЧеркасиЕлеваторТорг", м. Черкаси, пров. Хіміків, 8, код ЄДРПОУ 24351661 --- 10 698,48 грн. основного боргу за товар за договором поставки № 415 від 01.04.2013 року  та 1 720,50 грн. на відшкодування судового збору. 3. В решті вимог у задоволенні позову відмовити повністю. Видати наказ. Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів. Суддя                                                                                                       Н.М. Спаських