Рішення

від 21.10.2013 по справі 905/6144/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157, тел. 381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2013 Справа № 905/6144/13

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Степанян К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (юридична адреса: 84601, Донецька область, місто Горлівка, проспект Леніна, будинок № 11, адреса для листування: 83001, місто Донецьк, вулиця Постишева, будинок № 99-А; код ЄДРПОУ - 00131268)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Великоновосілківський консервний завод» (85500, Донецька область, Великоновосілківський район, смт Велика Новосілка, вулиця Октябрська, будинок № 4; код ЄДРПОУ - 33768629)

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про розірвання договору про постачання електричної енергії № 1 від 29 червня 2006 року

за участю учасників судового процесу:

від позивача: Калитвянська С.О. (довіреність № 354-13 «Д» від 22.01.2013)

від відповідача: Канаєв М.І. (довіреність № 004 від 14.01.2013)

від третьої особи: ОСОБА_4 (довіреність б/н від 10.09.2013)

С У Т Ь С П О Р У :

У серпні 2013 року публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить розірвати укладений між публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» та товариством з обмеженою відповідальністю «Великоновосілківський консервний завод» договір про постачання електричної енергії № 1 від 29 червня 2006 року.

Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що в період дії договору про постачання електричної енергії № 1 від 29 червня 2006 року змінилися обставини, якими сторони керувалися при його укладенні. Такою обставиною, позивач вважає фактичне припинення споживання електричної енергії, що, на його думу, є підставою для розірвання договору про постачання електричної енергії № 1 від 29 червня 2006 року.

Нормативно позовні вимоги обґрунтовані статтями 651, 652 Цивільного кодексу України, статтями 179, 188, 275 Господарського кодексу України та Правилами користування електричною енергією.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02 вересня 2013 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 11 вересня 2013 року, та з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.

11 вересня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Донецької області надійшов відзив на позовну заяву № 11/09, в якому товариство з обмеженою відповідальністю «Великоновосілківський консервний завод» просить відмовити в позові.

Відзив вмотивовано тим, що наведені у позовній заяві обставини, не є підставою для розірвання договору про постачання електричної енергії № 1 від 29 червня 2006 року.

11 вересня 2013 року та 30 вересня 2013 року в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 09 жовтня 2013 року у зв'язку зі знаходженням судді Фурсової С.М. у відпустці справу № 905/6144/13 передано на розгляд судді Зекунова Е.В.

За змістом пункту 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у разі зміни складу суді (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), розгляд справи починається заново, а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09 жовтня 2013 року розгляд справи відкладено на 21 жовтня 2013 року у зв'язку з неявкою представника третьої особи.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 21 жовтня 2013 року у зв'язку з виходом з відпустки судді Фурсової С.М. справу № 905/6144/13 передано на розгляд судді Фурсової С.М.

Так, відповідно до приписів пункту 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», перебіг строку вирішення спору розпочато заново.

Представник позивача Калитвянська С.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові та просила їх задовольнити.

Представник відповідача Канаєв М.І. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4 в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у поясненнях.

Заслухавши уповноважених представників учасників судового процесу, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані суду докази в порядку статті 43 ГПК України, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, яки є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд -

В С Т А Н О В И В :

Частиною першою статті 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (частина друга статті 67 ГК України).

Згідно зі статтями 11, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» та пункту 1.3 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. ПКЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія ПКЕЕ поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

29 червня 2006 року між відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (далі по тексту - позивач або постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Великоновосілківський консервний завод» (далі по тексту - відповідач або споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 1 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами (а.с. 15-19).

Об'єктом споживання електричної енергії визначено всі будівлі (об'єкти), розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Під «електроустановкою» розуміється комплекс взаємопов'язаних устаткувань і споруд, призначених для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії (пункт 1.2 ПКЕЕ).

Переліку конкретних електроустановок споживача за даним Договором, а також конкретних споруд, де вони безпосередньо знаходяться, вимоги Договору з урахуванням додатків не містять.

На підтвердження права власності на нерухоме майно, відповідачем було надано копії витягів Великоновосілківського районного бюро технічної інвентаризації про реєстрацію права власності на нерухоме майно - будівлі НОМЕР_2, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 40-44).

15 червня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Великоновосілківський консервний завод» (продавець) та ОСОБА_4 (покупцем) укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель б/н, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає у свою власність будівлю прохідної, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 29-32).

Розділом 2 Договору передбачено, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженим в установленому порядку.

26 квітня 2011 року у відповідності до положень Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року № 514-VI здійснено реорганізацію організаційно-правової форми відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго».

30 березня 2012 року державним реєстратором Виконавчого комітету Горлівської міської ради Донецької області був зареєстрований у новій редакції статут публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», у відповідності до якого відбулась зміна найменування юридичної особи - публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» на публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2006. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору не одна зі сторін не сповістить іншу про припинення дії Договору (пункт 9.4 Договору).

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази надіслання на адреси сторін заяв про припинення дії Договору, та представниками сторін підтверджується, що вказані заяви не надсилались, господарський суд приходить до висновку, що строк дії Договору було пролонговано на той самий термін і на тих самих умовах, які були ним передбачені, та на момент виникнення спірних відносин Договір був чинним.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, господарський суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою між сторонами укладено договір енергопостачання і сторони досягли істотних умов щодо предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні статей 638, 714 ЦК України, та вимог статей 180, 181, 275 ГК України він вважається укладеним, оскільки відбулась подія та прагнення сторін на його укладення.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) майново-господарських зобов'язань, і, відповідно до статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

У Цивільному кодексі України спірному договору присвячено лише одна стаття (стаття 714 ЦК України). Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються ГК України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною першою статі 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Варто відзначити, що введене ЦК України поняття «договір постачання електричними мережами через приєднану мережу» є збірним, оскільки фактично на практиці можна мати справу з різними видами цього договору залежно від ресурсу, що постачається. Якщо говорити про електричну енергію, то ПКЕЕ визначають, зокрема, такий різновид договору як договір про постачання електричної енергії. Договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Дослідивши та надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, господарський суд вважає доводи позивача обґрунтованими, виходячи з наступного.

29 червня 2006 року між сторонами цього спору укладено договір про постачання електричної енергії № 1. Об'єктом споживання електричної енергії визначено всі будівлі (об'єкти), розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

На підтвердження права власності на об'єкт, позивачу та господарському суду надано витяги Великоновосілківського районного бюро технічної інвентаризації про реєстрацію права власності на нерухоме майно - будівлі НОМЕР_2, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 40-44).

Статтею 525 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Слід наголосити, що одностороння відмова від договору можлива тільки в тих випадках, коли це допускається законом або договором. Одностороння відмова від виконання договору означає відповідно його розірвання або зміну. При цьому потрібно зазначити, що на законодавчому рівні в Україні при постачанні електричної енергії регулюється не «зміна або розірвання договору», а, наприклад, «припинення електропостачання», «обмеження електропостачання».

За змістом статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі недодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу потового обігу, заінтересована особа має право передати спір на вирішення суду.

Крім того недотримання позивачем вимог статті 188 ГК України, щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозиції про розірвання договору не позбавляє права позивача звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору (постанова Верхового Суду України від 01.12.2008 у справі № 50/101-08 та інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.01.2010 № 01-08/12).

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі, є вимога публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про розірвання договору № 1 від 29 червня 2006 року, яка нормативно обґрунтована частиною другою статті 652 ЦК України.

В силу статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Абзацом другим пункту 9.4 Договору сторонами визначено, що договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України (пункт 5.23 ПКЕЕ).

Частиною першою та другою статті 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

За змістом пункту 6.18 ПКЕЕ, у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією.

При цьому, положеннями ПКЕЕ для розірвання договору не вимагається наявність одночасно обох зазначених фактів - звільнення займаного приміщення і припинення користування електричною енергією, тобто достатньою підставою для розірвання договору є наявність принаймні однієї з таких обставин.

Отже, вказаним пунктом ПКЕЕ встановлений певний порядок розірвання Договору у разі фактичного припинення споживачем споживання електричної енергії за договором, що охоплюється межами визначення істотної обставини в розумінні статті 652 ЦК України, виходячи з вищезазначених особливих якостях електричної енергії.

Пунктом 1.2 ПКЕЕ визначено, що споживач електричної енергії - це юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору. Електрична енергія - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач на момент звернення позивача з позовом не споживає електричну енергію за спірним приєднанням, про що свідчить наданий акт контрольного огляду засобів обліку № 031977 від 05 березня 2012 року, згідно якого відповідач відключений від енергопостачання шляхом вимкнення ввідного рубильника (а.с. 22).

Частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).

За приписами статей 42, 44 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку; підприємництво здійснюється на основі: комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Звідси логічно випливає право позивача на розірвання договору, оскільки, по-перше, фактично протягом тривалого часу відсутнє споживання відповідачем електричної енергії за спірним приєднанням, по-друге, непостачання відповідачу товару, передбаченого умовами Договору є істотним порушенням його умов, оскільки позивач не отримав ті блага, на які він розраховував при укладанні спірного договору з відповідачем.

Частиною п'ятою статті 188 ГК України передбачено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до частини третьої статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За змістом частини другої статті 202 ГК України та частини другої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до пунктів 2-4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведені їх переконливості, що відповідачем зроблено не було.

Сукупність вищевикладених обставин спростовує наявні заперечення відповідача, що, в свою чергу, тягне за собою їх відхилення та залишення поза увагою суду, а також розцінюються як намагання витлумачити законодавство виключно на свою користь.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і Законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. За змістом положень вказаних норм, право на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку про фактичну зміну істотних обставин, якими керувались сторони спірного договору при його укладенні, у вигляді припинення користування відповідачем електричною енергією, що в розумінні статті 652 ЦК України та пункту 6.18 ПКЕЕ є підставою для розірвання договору № 1 від 29 червня 2006 року про постачання електричної енергії, укладеного між публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» та товариством з обмеженою відповідальністю «Великоновосілківський консервний завод».

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до приписів статті 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Розірвати з моменту набрання рішенням законної сили договір про постачання електричної енергії № 1 від 29 червня 2006 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» та товариством з обмеженою відповідальністю «Великоновосілківський консервний завод».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Великоновосілківський консервний завод» (85500, Донецька область, Великоновосілківський район, смт Велика Новосілка, вулиця Октябрська, будинок № 4; код ЄДРПОУ - 33768629, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, місто Горлівка, проспект Леніна, будинок № 11, відомості про рахунки в установах банків відсутні) 1 147,00 гривень судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня складення та підписання повного його тексту та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 21.10.2013 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2013.

Суддя С.М. Фурсова