Постанова

від 22.10.2013 по справі 5015/576/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2013 р. Справа № 5015/576/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Кравчук Н.М.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "ЕКСПЕРТЛЬВІВМАРКЕТБУД", м. Львів б/н від 14.06.2013р.

на рішення господарського суду Львівської області від 03.05.2012р.

у справі № 5015/576/12

за позовом дочірнього підприємства "Західдорвибухпром" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", м. Тернопіль

до відповідача ПП «ЕКСПЕРТЛЬВІВМАРКЕТБУД", м. Львів

про стягнення 50 424,34 грн. основного боргу, 3% річних на суму 1 842,00грн. та індекс інфляції 2 874,17грн.

за участю представників:

від позивача : Гордєєв Ю.В. - представник;

від відповідача : Санніков М.В.- директор.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81-1 ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.05.2013р. у справі №5015/576/12 (головуючий суддя Фартушок Т.Б.) позовні вимоги задоволено частково: стягнено з ПП "ЕКСПЕРТЛЬВІВМАРКЕТБУД", на користь дочірнього підприємства "Західдорвибухпром" ВАТ "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", 50 424,34 грн. основного боргу, 117,52 грн. інфляційних нарахувань, 169, 92 грн. 3% річних та 1 480,74 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

ПП "ЕКСПЕРТЛЬВІВМАРКЕТБУД" подано апеляційну скаргу б/н від 14.06.2013року., в якій просить рішення господарського суду скасувати в частині стягнення 50 424,34грн. основного боргу, 424,52грн. інфляційних нарахувань, 169,92грн. - 3 % річних,1 480,74грн. витрат по сплаті судового збору та прийняти нове рішення, посилаючись на те, що рішення суду прийнято з частковим порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення в цій частині є незаконним та необгрунтованим. Зокрема, скаржник посилається на те, що судом розглянуто справу без участі представника відповідача, що є порушенням процесуальних норм та прав сторони, викладених у ст.22 ГПК України. Окрім того у поясненні до апеляційної скарги скаржник заперечив отримання гранітної продукції по видатковим накладним №РН-00042/2 від 30.09.2010р. на загальну суму 286 308,20грн. (довіреність ЯЗГ №880157 від 13.09.2010р.), №РН-0000039 від 30.09.2010р. від ДП "Західдорвибухпром" ВАТ "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", оскільки довіреність ЯЗГ №880156 від 07.09.2010р., вказана в цих накладних діє до 16.09.2010р., а також №РН-00055 від 01.11.2010р. на загальну суму 47556,00грн., №РН-00048 від 25.10.2010р. на загальну суму 28582,20грн., оскільки довіреність ЯЗГ №880161 від 11.10.2010р. вказана в цих накладних діє до 20.10.2010р. Окрім того скаржєник зазначає, що копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних ПП "ЕКСПЕРТЛЬВІВМАРКЕТБУД" за жовтень та листопад 2010 року не можуть бути доказами отримання в жовтні та листопаді 2010 року гранітної продукції відповідачем від позивача, оскільки в даних реєстрах не вказано, що вищевказані податкові накладні виписані на суму вартості отриманої продукції, а не на суму здійсненої попередньої оплати. Також скаржник зазначає, що відсутні докази одержання відповідачем продукції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

як вбачається із матеріалів справи, у липні 2010 року між ДП "Західдорвибухпром" ВАТ "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" та ПП "ЕКСПЕРТЛЬВІВМАРКЕТБУД" згідно домовленості сторін, утворились договірні відносини щодо поставки гранітної продукції, а саме щебеню.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що відповідно до видаткових накладних:

№РН-00055 від 01.11.2010р. на загальну суму 47 556,00грн.,

№РН-00048 від 25.10.2010р. на загальну суму 28 582,20грн. (довіреність ЯЗГ №880161 від 11 жовтня 2010р.),

№РН-00042/2 від 30.09.2010р. на загальну суму 286 308,20грн. (довіреність ЯЗГ №880157 від 13.09.2010р.),

№РН-0000039 від 30.09.2010р.на загальну суму 90 205,44грн. (довіреність ЯЗГ №880156 від 07.09.2010р.),

№РН-000036 від 23.08.2010р. на загальну суму 29 712,78грн. (довіреність ЯЗГ №880154 від 20.08.2010р.),

№РН-000035 від 19.08.2010р. на загальну суму 66 071,38грн. (довіреність ЯЗГ №880116 від 19.08.2010р.),

№РН-000034 від 14.08.2010р. на загальну суму 34 665,54грн. (довіреність ЯЗГ №880114 від 14.08.2010р.),

№РН-000033 від 08.08.2010р. на загальну суму 237 322,80грн. (довіреність ЯЖА №427594 від 05.08.2010р.), ДП "Західдорвибухпром" ВАТ «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України" здійснило поставку ПП "ЕКСПЕРТЛЬВІВМАРКЕТБУД" на загальну суму 820 424,34грн. (а.с.10-24).

На думку суду першої інстанції, наведені поставки підтверджуються, в тому числі, завіреними копіями реєстрів ПП "Експертльвівмаркетбуд" отриманих податкових накладних та інформацією про результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту за листопад 2010р. ПП „Експерт Львівмаркетбуд'' з ДП „Західдорвибухпром" ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України".", наданих на вимогу суду листом ДПС у Львівській області №7505/9/15-2016/211 від 20.04.2012р. (а.с.55-63).

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання взятих на себе зобов"язань, ПП «ЕКСПЕРТЛЬВІВМАРКЕТБУД» проведено наступну оплату за отриману продукцію, відповідно до платіжних доручень №436 від 29.07.2010р. на суму 120 000,00грн., №459 від 09.08.2010р. на суму 200 000,00грн, №474 від 26.08.2010р. на суму 150 000,00грн., №497 від 20.09.2010р. на суму 300 000,00грн., всього на виконання зобов"язань ПП"ЕКСПЕРТЛЬВІВМАРКЕТБУД" оплачено отриманий товар на загальну суму 770 000,00грн. (а.с.42-49).

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що відносини між сторонами існували з 2006р., і ним здійснювалась попередня оплата, а отже, у останнього не існує боргу перед позивачем.

З огляду на викладене, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не надано жодного доказу оплати поставленого позивачем товару та не представлено жодного доказу відсутності боргу перед позивачем за поставлений товар, як і не зазначено про причини неподання таких; не заявлено клопотання про необхідність витребування доказів. Отже, різниця між поставленим та оплаченим товаром становить 50 424,34грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем надіслано відповідачу претензію №497 від 17.11.2011р. про оплату 50 424,34грн. боргу (а.с.26) (підтвердженням чого є фіскальний поштовий чек №0529 від 17.11.2011р. (а.с.36)), яку відповідачем залишено без відповіді та задоволення.

Згідно із п.п. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із п.1 ст.193 ГК України та ст..526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем доведено в установлений законом спосіб поставку відповідачеві товару на загальну суму 820 424,34грн., оплату відповідачем товару на загальну суму 770 000грн. (різниця становить 50424,34грн.).

Однак, в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що позивачем надано в підтвердження отримання гранітної продукції відповідачем по видатковій накладній №РН-00055 від 01.11.2010р. копію квитанції про приймання вантажу №36698648 на 683 т продукції (отримувач Радивилівське ШДБ м.Радивилів, вул. Кременецька, 109, код отримувача - 1439) та копію заявки ПП «Експертльвівмаркетбуд» на відвантаження продукції.

Однак, квитанція про приймання вантажу №36698648 на якій вказано дату 02.10.2010р . приймання вантажу до перевезення зі станції Томашгород Льв.зал до одержавача Радивилівського ШДБ м.Радивилів, вул. Кременецька, 109, код отримувача - 1439 не може бути доказом отримання гранітної продукції відповідачем по видатковій накладній №РН-00055 від 01.11.2010р. згідно заявки відповідача на щебінь від 21.10.2010р. Видаткова накладна №РН-00055 від 01.11.2010р. теж не може бути доказом відправки отримання гранітної продукції на суму 47 556,00грн., оскільки не підписана одержувачем товару.

Інших доказів в підтвердження отримання відповідачем гранітної продукції згідно заявки ПП «Експертльвівмаркетбуд» від 21.10.2010р. на суму 47 556,00грн. сторонами не надано ні в суд першої ні апеляційної інстанції.

З огляду на викладене судова колегія прийшла до висновку. що судом першої інстанції помилково задоволено позовні вимоги дочірнього підприємства "Західдорвибухпром" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставку гранітної продукції в розмірі 47 556,00грн.. Стягненню, згідно наявних в матеріалах справи доказів, підлягає заборгованість в сумі 2 868,34грн.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних та. інфляційних нарахувань судова колегія зазначає наступне..

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, підлягають до задоволення 3% річних в сумі 9,67грн. та інфляційні в розмірі 6,69грн., пропорційно до задоволеної суми основного боргу.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (абз.2 ст. 34 ГПК України).

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення суду слід скасувати частково в частині стягнення 47 556,00грн. основного боргу, 160,25грн. 3% річних, 110,83грн. інфляційних втрат.

Судові витрати, відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103,104, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу ПП "ЕКСПЕРТЛЬВІВМАРКЕТБУД", м. Львів б/н від 14.06.2013р. задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 03.05.2013р. у справі №5015/576/12 скасувати частково в частині стягнення 47 556,00грн. основного боргу, 160,25грн. 3% річних, 110,83грн. інфляційних втрат. В цій частині в позові відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з приватного підприємства "ЕКСПЕРТЛЬВІВМАРКЕТБУД" (79049, м.Львів, проспект Червоної Калини, 113/35, ідентифікаційний код 35563037) на користь дочірнього підприємства "Західдорвибухпром" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (46006, м.Тернопіль, вул. Гайова,47, код ЄДРПОУ 03443666) 2 868,34грн. основного боргу, 6,69грн. інфляційних нарахувань, 9,67грн. 3% річних та 84,23грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції .

Стягнути з дочірнього підприємства "Західдорвибухпром" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України"(46006, м.Тернопіль, вул. Гайова, 47, код ЄДРПОУ 03443666) на користь приватного підприємства "ЕКСПЕРТЛЬВІВМАРКЕТБУД" (79049, м.Львів, проспект Червоної Калини, 113/35, ідентифікаційний код 35563037) 762,32 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Місцевому господарському суду видати накази.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу направити у господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.10.2013р.

Головуючий суддя Галушко Н.А

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Орищин Г.В.