Рішення

від 01.10.2013 по справі 910/17105/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17105/13 01.10.13

За позовом приватного підприємства «Одісей»

До товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна»

Про стягнення 58 858,63 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Джяутов В.В. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне підприємство «Одісей» до товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» про стягнення 58 858,63 грн., а саме 52 517,69 грн. основного боргу, 2 625,88 грн. штрафу, 3 076,23 грн. пені та 638,83 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за товар поставлений за договором № К-236 від 27.05.2011 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. порушено провадження у справі № 910/17105/13 та призначено її до розгляду на 01.10.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

27.05.2011 р. між приватним підприємством «Одісей» (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» (покупцем) було укладено договір поставки товару № к-236 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти і передавати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар за ціною та в асортименті, погоджених у специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного Договору, і в кількості, передбаченій замовленням на товар.

Згідно з п. 4.1. Договору товар поставляється за цінами, вказаними в специфікаціях, які підписуються повноважними представниками сторін та є невід'ємними частинами даного Договору

Згідно з п. 4.3. Договору покупець оплачує поставлений товар на умовах здійснення періодичних платежів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати поставки товару.

Постачальником було поставлено, а покупцем прийнято продукцію на загальну суму 52 756,03 грн., що підтверджується видатковими накладними, наданими в матеріали справи.

Покупець здійснив часткову оплату товару на суму 238,34 грн., залишивши за собою заборгованість в розмірі 52 517,69 грн.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача вказані кошти в сумі 52 517,69 грн., посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена оплата за поставлену продукцію.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 52 517,69 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 2 625,88 грн. штрафу, 3 076,23 грн. пені та 638,83 грн. трьох процентів річних за період з 05.04.2012 р. по 31.08.2013 р.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6.3.1 постачальник зобов'язується сплатити покупцеві штраф у розмірі 5% від загальної вартості несвоєчасно виконаного замовлення (просрочення поставки товару) або від загальної вартості недопоставленого товару.

Відповідно до п. 6.5 Договору у випадку несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Договором не передбачено стягнення штрафу за порушення строку оплати, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Суд зробив власний перерахунок пені за період з 05.04.2013 р. по 31.08.2013 р., відповідно до якого з відповідача підлягає стягненню 3 609,05 грн.

У задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 532,82 грн. судом відмовлено.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зробив власний перерахунок за період з 05.04.2013 р. по 31.08.2013 р. та встановив, що три проценти річних становлять 643,16 грн.

Оскільки підстави для стягнення суми більшої, ніж заявлено позивачем, відсутні, з відповідача підлягає стягненню 638,83 грн. трьох процентів річних.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 52 517,69 грн. основного боргу, 3 609,05 грн. пені та 638,83 грн. трьох процентів річних.

У задоволенні вимог про стягнення 532,82 грн. пені та 2 625,88 грн. штрафу судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 1 659,32 грн. судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» (04074, м. Київ, вул. Лугова, 12, код 35847906) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь приватного підприємства «Одісей» (04073, м. Київ, провулок Куренівський, 19/5, код 32206033) 52 517 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот сімнадцять) грн. 69 коп. основного боргу, 3 609 (три тисячі шістсот дев'ять) грн. 05 коп. пені, 638 (шістсот тридцять вісім) грн. 83 коп. трьох процентів річних та 1 659 (одну тисячу шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 32 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 25.10.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова