АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22 - 13815 Головуючий у 1 інстанції - Леонтюк Л.К.
2013 рік Доповідач - Ратнікова В.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 жовтня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Гаращенка Д.Р.
при секретарі - Мурга М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_9 та представника ОСОБА_13 ОСОБА_5 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 лютого 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Франс Гардінер Україна», ОСОБА_13, третя особа: Брижак Сергій Миколайович, про поновлення трудових прав, внесення змін до трудової книжки, стягнення сум,-
в с т а н о в и л а:
08 листопада 2012 року ОСОБА_2 звернулась до Дарницького районного суду м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Франс Гардінер Україна», ОСОБА_13, третя особа: Брижак Сергій Миколайович про поновлення трудових прав, внесення змін до трудової книжки, стягнення сум, посилаючись на те, що працювала у товаристві з обмеженою відповідальністю «Франс Гардінер Україна» на посаді заступника директора. 09 серпня 2012 року вона була звільнена з роботи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. У день звільнення відповідач не видав їй трудову книжку та не провів остаточного розрахунку. Враховуючи викладене, просила: змінити дату звільнення з роботи з 09 серпня 2012 року на день набрання рішенням у даній справі законної сили; зобов'язати відповідача внести відповідні записи до трудової книжки про новий день звільнення та анулювати раніше внесений запис про день звільнення; зобов'язати відповідача видати трудову книжку із внесеним записом про звільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Крім того, просила стягнути з відповідача: заробітну плату у розмірі 15 200 грн.; середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 20 760 грн. 88 коп.; нараховані, але не виплачені відпускні у розмірі 31 710 грн. 24 коп.; вихідну допомогу за три місяці у розмірі 45 600 грн.; середній заробіток за час прострочки виплати відпускних; відшкодування вартості послуг адвоката у розмірі 10 тис. грн.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19 лютого 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФрансГардінер Україна», ОСОБА_13, третя особа: Брижак Сергій Миколайович про поновлення трудових прав задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Франс Гардінер Україна» на користь ОСОБА_2 компенсацію за щорічну оплачувану відпустку 15 855 (п'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) гривень 12 копійок, в решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ТОВ «Франс Гардінер Україна » судовий збір на користь держави в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять ) гривень 40 коп.
В апеляційних скаргах представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_9 та представник ОСОБА_13 ОСОБА_5 просили скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 лютого 2013 року та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Свої апеляційні скарги мотивували тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначали, що висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 не була звільнена з роботи і продовжує перебувати з відповідачем в трудових стосунках, а з 09.08.2012 року перебуває в прогулі, а тому відсутні правові підстави для видачі їй трудової книжки, виплати компенсації за час затримки видачі трудової книжки та за час затримки розрахунку при звільненні, не ґрунтується на встановлених обставинах справи та досліджених доказах. В матеріалах справи є наказ про звільнення позивача з роботи з 09.08.2012 року, який ніким не оскаржено та не скасовано. Безпідставно суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на її користь вихідної допомоги, компенсації за невикористані відпустки за два роки, так як таке право позивача передбачено законом. Помилковим є висновок суду про відмову у стягненні з відповідача на користь позивачки понесених нею витрат по оплаті послуг адвоката ОСОБА_5, так як з ним було укладено договір про правову допомогу, він підготував позовну заяву та приймав участь в судовому засіданні 20.12.2012 року . Не враховано судом також, що обрання захисника є правом позивача і цим правом скористалась позивач, обравши в подальшому представника ОСОБА_9
Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 22 травня 2013 року апеляційні скарги ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_10 та ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_13 було відхилено. Рішення Дарницького районного суду м.Києва від 19 лютого 2013 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 вересня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_2, подвну представником ОСОБА_9 було задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду м.Києва від 22 травня 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_9 повністю підтримала доводи апеляційних скарг та просила їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_13 ОСОБА_5 повністю підтримав доводи апеляційних скарг та просив їх задовольнити.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю « Франс Гардінер Україна» Слободян Валентина Валеріївна проти доводів апеляційної скарги заперечувала посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням вимог закону, а доводи апеляційної скарги є безпідставними. В судове засідання 24 жовтня 2013 року не з»явилась, подала клопотання про відкладення розгляду справу у зв»язку з її хворобою, проте належних доказів на підтвердження того, що вона перебуває на листку непрацездатності, суду не надала, а тому підстав для визнання її неявки в судове засідання з поважних причин немає і колегія вважає можливим закінчити розгляд справи у відсутності представника відповідача.
Третя особа: Брижак Сергій Миколайович в судове засідання повторно не з»явився, про день та час слухання справи судом повідомлявся в установленому законом порядку, тому колегія суддів вважає можливим слухати справу в його відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які з»явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 працювала в ТОВ « Франс Гардінер Україна» з 23 грудня 2005 року на посадах виконавчого директора, директора, а з 31.10.2011 року на посаді заступника директора товариства.
Згідно наказу ТОВ «Франс Гардінер Україна» № 02 від 16.07.2012 року, заступнику директора ОСОБА_2 було надано чергову відпустку за відпрацьований період (2011-2012 роки) 24 календарні дні, з 16 липня 2012 року по 08 серпня 2012 року включно. До роботи необхідно приступити 09 серпня 2012 року. Підстава - заява ОСОБА_2. З вказаним наказом ОСОБА_2 була ознайомлена 16 липня 2012 року.
17.07.2012 року ОСОБА_2 звернулась до директора ТОВ «Транс Гардінер Україна» з заявою про звільнення її за згодою сторін з 09.08.2012 року.
17.07.2012 року ТОВ « Франс Гардінер Україна» було видано наказ № 02/1707/12 про звільнення ОСОБА_2 з посади заступника директора за згодою сторін з 09 серпня 2012 року га підставі її письмової заяви від 17 липня 2012 року. З вказаним наказом ОСОБА_2 була ознайомлена, його копію отримала 17.07.2012 року.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Франс Гардінер Україна» про зміну дати звільнення з роботи з ТОВ «Франс Гардінер Україна» з 09.08.2012 року на день набрання рішенням по справі законної сили, зобов'язання ТОВ «ФрансГардінер Україна» внести запис до трудової книжки про новий день звільнення позивачки і внести відповідний запис до її трудової книжки та анулювати раніше внесений запис про день звільнення, зобов'язання ТОВ «Франс Гардінер Україна» видати трудову книжку із внесеним записом про звільнення за ст. 36 п.1 КЗпП України, стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період затримки видачі трудової книжки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд 1-ї інстанції посилався на те, що за всіма бухгалтерськими та іншими документами ТОВ «Франс Гардінер Україна» ОСОБА_2 не звільнена з роботи, перебуває з відповідачем в трудових стосунках, а тому підстав для внесення в трудову книжку запису про звільнення, для видачі трудової книжки, виплати середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні немає. Відсутні також підстави для стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі за період з 09.08.2012 року, так як з вказаної дати позивачка перебуває в прогулі і заробітна плата їй не нараховується.
Проте, з такими висновками суду 1-ї інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не ґрунтуються на встановлених обставинах справи та вимогах закону.
Так, згідно ч.1 ст. 36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору є угода сторін.
Відповідно до роз'яснень п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», судам необхідно мати на увазі, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п.1 ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.
З встановлених судом обставин справи та досліджених доказів достовірно встановлено, що 17.07.2012 року позивачка подала на ім'я директора ТОВ «Франс Гардінер Україна» заяву про звільнення її за угодою сторін з 09.08.2012 року, вказана заява була завізована директором Значко Мірославом до наказу. 17.07. 2012 року директором ТОВ «Франс Гардінер Україна» було видано наказ № 02/1707/12 про звільнення ОСОБА_2 з посади заступника директора за угодою сторін з 09 серпня 2012 року на підставі її письмової заяви від 17 липня 2012 року. З вказаним наказом ОСОБА_2 була ознайомлена та отримала його копію 17.07.2012 року.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що звільнення ОСОБА_2 з посади заступника директора ТОВ «Франс Гардінер Україна» за угодою сторін з 09.08.2012 року є доведеним, а висновок суду першої інстанції про те, що звільнення позивачки не відбулося і вона продовжує перебувати у трудових стосунках з відповідачем не ґрунтується на встановлених обставинах справи та вимогах закону.
Так, свій висновок про перебування позивача у трудових стосунках з відповідачем суд першої інстанції обґрунтовував тим, що оригінал наказу про звільнення ОСОБА_12 з посади відсутній, 09.08.2012 року позивачка на роботі не знаходилася і її доводи про те, що начебто вона в цей день звільнилася не можуть бути прийняті до уваги. Проте, та обставина, що під час передачі документів підприємства від одного директора іншому зникли певні документи, в тому числі і книга наказів та трудові книжки працівників, не спростовує факту звільнення позивачки з роботи за угодою сторін, так як позивачка надала суду видану їй товариством копію наказу про її звільнення. Вказаний наказ підписаний керівником підприємства, завірений печаткою, не оскаржений у встановленому порядку, не визнаний недійсним та не скасований, а тому є чинним.
Крім того, дізнавшись про зміну керівництва та зникнення деяких документів товариства, 30.07.2012 року ОСОБА_2 поштою направила на адресу ТОВ «Франс Гардінер Україна» заяву, в якій просила директора Брижака С.М. взяти під контроль своєчасність її звільнення та повноту розрахунку при звільненні, відповідно до поданої нею заяви і наказу директора ОСОБА_13 від 17.07.2012 року. Грошові кошти просила перерахувати на її зарплатну картку, а трудову книжку передати ( вислати) за адресою : Княжий Затон, 16-А, офіс № 99 її представнику, або повідомити місце і час отримання трудової книжки. До цієї заяви надала копію своєї заяви про звільнення та копію наказу про звільнення.
Вказаною заявою позивака повідомила нового керівника підприємства про своє звільнення, 09.08.2012 року вона на роботу не вийшла, а тому доводи відповідача та висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 до цього часу перебуває у трудових відносинах з відповідачем є безпідставними і ґрунтуються на припущеннях.
Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст. 235 КЗпП України, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Тобто, для застосування цієї норми права необхідно наявність таких умов, як затримка у видачі трудової книжки та наявність вини власника або уповноваженого ним органу. Днем звільнення в такому випадку вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис в трудову книжку працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним.
З досліджених в судовому засіданні доказів достовірно встановлено, що звільнення позивачки відбулося 09.08.2012 року, трудова книжка позивачу видана не була, не була вона переслана і поштою, відповідно до поданої позивачем заяви від 30.07.2012 року, не видана позивачу і на час розгляду справи.
Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт затримки видачі трудової книжки позивача з вини відповідача, то позовні вимоги ОСОБА_2 про зміну дати звільнення з роботи з ТОВ «Франс Гардінер Україна» з 09.08.2012 року на день набрання рішенням по справі законної сили, зобов'язання ТОВ «Франс Гардінер Україна» внести запис до трудової книжки про новий день звільнення позивачки і внести відповідний запис до її трудової книжки та анулювати раніше внесений запис про день звільнення, зобов'язання ТОВ «Франс Гардінер Україна» видати трудову книжку із внесеним записом про звільнення за ст. 36 п.1 КЗпП України та стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу за час затримки видачі трудової книжки, підлягають задоволенню, а рішення суду 1-ї інстанції про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог - скасуванню.
Так, як розмір середньої заробітної плати позивача за два місяці, що передували звільненню( травень та червень місяць, так як в нарахування платежів за липень ввійшла частина заробітної плати та компенсація за відпустку за період з 16 липня по 08 серпня 2012 року) , відповідно до наданої довідки становить - ( 19002,62 + 18059,87)= 18 531,24 гривні на місяць, середній заробіток за один день становить - 903,96 грн., період затримки видачі трудової книжки становить з 09 серпня 2012 року по 24 жовтня 2013 року - 14 місяців і 11 днів, то стягненню з ТОВ «Франс Гардінер Україна» на користь ОСОБА_2 підлягає середня заробітна плата за період вимушеного прогулу за час затримки видачі трудової книжки в сумі 269 380,92 гривні без вирахування обов'язкових платежів.
Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Так як за липень 2012 року ОСОБА_2 було нараховано заробітну плату у розмірі 6 217,39 грн. та компенсацію за щорічну оплачувану відпустку у розмірі 15 855,12 гривень, що разом становить 22 072, 51 грн., а фактично виплачено 27.07.2012 року було лише грошові кошти в сумі 5 661,31 коп., що підтверджується даними по картковому та особовому рахунку позивача, колегія суддів вважає, що з відповідача ТОВ «Франс Гардінер Україна» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню невиплачена заробітна плата за липень 2012 року з урахуванням вже сплачених відповідачем обов'язкових платежів ( соціальний внесок - 647,42 грн., податок на доходи фізичних осіб в сумі 3 423, 08 грн.), в сумі 12 313,70 гривень.
Обґрунтованими є також позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З вини відповідача з позивачем не був проведений повний розрахунок при звільненні, так як не була виплачена компенсація за щорічну оплачувану відпустку в сумі 12 313,70 грн., а тому, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг є обґрунтованими і з відповідача ТОВ «Франс Гардінер Україна» підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення рішення судом, тобто - за період з 09 серпня 2012 року по 24 жовтня 2013 року - за 14 місяців і 11 днів в сумі 269 380,92 гривні без вирахування обов'язкових платежів.
Що стосується доводів апеляційних скарг про неправильність висновків суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з відповідача ТОВ «Франс Гардінер Україна» на її користь вихідної допомоги в сумі 45 600,00 гривень на підставі вимог ст.. 44 КЗпП України, то вони є безпідставними, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу , працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну ( невійськову ) службу ( пункт 3 статі 36)- не менше двомісячного середнього заробітку , внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39)- у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Позивачка була звільнена з посади заступника директора ТОВ «Франс Гардінер Україна» на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін, а тому виплата їй вихідної допомоги при звільненні не передбачена вимогами ст. 44 КЗпП України.
В частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ «Франс Гардінер Україна» про стягнення витрат на правову допомогу рішення суду є обґрунтованим, а доводи скарг безпідставними, виходячи з наступного.
Згідно ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
З копії договору № 124 про надання юридичних послуг від 30.07.2012 року вбачається, що він був укладений між фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 та ОСОБА_2. Грошові кошти в розмірі 10 000,00 гривень були перераховані позивачем на ім'я ОСОБА_5. Проте, ОСОБА_5 представляв інтереси позивача лише в судовому засіданні 20.12.2012 року, як представник на підставі довіреності від 24.07.2012 року, а не як адвокат чи фахівець в галузі права, представництво є безкоштовним, а тому доводи апеляційних скарг про неправильність висновків суду в цій частині є помилковими.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення Дарницького районного суду м.Києва від 19 лютого 2013 року підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Франс Гардінер Україна» про зміну дати звільнення з роботи з ТОВ «Франс Гардінер Україна» з 09.08.2012 року на день набрання рішенням по справі законної сили, зобов'язання ТОВ «Франс Гардінер Україна» внести запис до трудової книжки про новий день звільнення позивачки і внести відповідний запис до її трудової книжки та анулювати раніше внесений запис про день звільнення, зобов'язання ТОВ «ФрансГардінер Україна» видати трудову книжку із внесеним записом про звільнення за ст. 36 п.1 КЗпП України, стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою видачі трудової книжки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення витрат по сплаті судового збору з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення вказаних позовних вимог про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Франс Гардінер Україна» змінити дату звільнення з роботи ОСОБА_2 з ТОВ «Франс Гардінер Україна» з 09.08.2012 року на день ухваленні рішення у справі - на 24 жовтня 2013 року, зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Франс Гардінер Україна» внести запис до трудової книжки про новий день звільнення ОСОБА_2 та анулювати раніше внесений запис про день звільнення, зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Франс Гардінер Україна» видати ОСОБА_2 трудову книжку із внесеним записом про звільнення за ст. 36 п.1 КЗпП України, стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Франс Гардінер Україна» на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою видачі трудової книжки в сумі 269 380,92 гривні, стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Франс Гардінер Україна» на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 269 380,92 гривні.
В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Франс Гардінер Україна» на користь ОСОБА_2 компенсації за відпустку в сумі 15 855,12 гривень рішення суду змінити, зменшивши суму компенсації, що підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Франс Гардінер Україна» на користь ОСОБА_2 з 15 855,12 гривень до сумі 12 313,70 гривень.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з Товариства з обмеженою відповідальністю «Франс Гардінер Україна» в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 441,00 гривня.
Керуючись ст. ст. 36, 44, 115, 116, 117, 235 КЗпП України, ст.ст. 88, 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а:
Апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_9 та представника ОСОБА_13 ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 лютого 2013 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Франс Гардінер Україна» про зміну дати звільнення з роботи з ТОВ «Франс Гардінер Україна» з 09.08.2012 року на день набрання рішенням по справі законної сили, зобов'язання ТОВ «ФрансГардінер Україна» внести запис до трудової книжки про новий день звільнення позивачки і внести відповідний запис до її трудової книжки та анулювати раніше внесений запис про день звільнення, зобов'язання ТОВ «Франс Гардінер Україна» видати трудову книжку із внесеним записом про звільнення за ст. 36 п.1 КЗпП України, стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою видачі трудової книжки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення витрат по сплаті судового збору та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Франс Гардінер Україна» змінити дату звільнення з роботи ОСОБА_2 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Франс Гардінер Україна» з 09.08.2012 року на день ухвалення рішення у справі - на 24 жовтня 2013 року.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Франс Гардінер Україна» внести запис про зміну дати звільнення ОСОБА_2 з 09.08.2012 року на 24.10. 2013 року до трудової книжки та анулювати раніше внесений запис про день звільнення.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Франс Гардінер Україна» видати ОСОБА_2 трудову книжку із внесеним записом про звільнення за ст. 36 п.1 КЗпП України.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Франс Гардінер Україна» (код ЄДРПОУ 33744152, місцезнаходження: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 28/2, н.п. № 43, ІПН 337441526554, номер свідоцтва 37699325 з поточного рахунку № 26002010000546 в ТОВ «Банк УніКредит» МФО 300744 на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1)середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою видачі трудової книжки в сумі 269 380,92 гривні.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФрансГардінер Україна» (код ЄДРПОУ 33744152, місцезнаходження: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 28/2, н.п. № 43, ІПН 337441526554, номер свідоцтва 37699325 з поточного рахунку № 26002010000546 в ТОВ «Банк УніКредит» МФО 300744 на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1)середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 269 380,92 гривні.
В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Франс Гардінер Україна» на користь ОСОБА_2 компенсації за щорічну оплачувану відпустку в сумі 15 855,12 гривень рішення суду змінити, зменшивши суму компенсації за щорічну оплачувану відпустку, що підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Франс Гардінер Україна» на користь ОСОБА_2 з 15 855,12 гривень до 12 313,70 гривень.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Франс Гардінер Україна» (код ЄДРПОУ 33744152, місцезнаходження: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 28/2, н.п. № 43, ІПН 337441526554, номер свідоцтва 37699325 з поточного рахунку № 26002010000546 в ТОВ «Банк УніКредит» МФО 300744 в дохід держави судовий збір в сумі 3 441,00 гривню.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді:
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2013 |
Оприлюднено | 29.10.2013 |
Номер документу | 34389088 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд міста Києва
Ратнікова Валентина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні