Ухвала

від 09.10.2013 по справі 872/11821/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2013 р. справа № 804/5870/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання:Фірсіка Д.Ю.,

представників позивача - Вдовенка Анатолія Владиславовича, Гусарова Владислава Олександровича,

представника відповідача - Постольник Оксани Сергіївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство «Твід»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство «Твід» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство «Твід» звернувся 24.04.2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії. Просив визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №466 від 15.04.2013 року, визнати протиправними дії з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агенство «Твід» (код 21940463), про результати якої складено акт №1801/227/21940463 від 23.04.2013 року, визнати не правомірними дії щодо корегування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ТОВ «Агенства «Твід» в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі акта №1801/227/21940463 від 23.04.2013 року, зобов'язати відповідача вилучити з електронної автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акта №1801/227/21940463 від 23.04.2013 року, а також зобов'язати відповідача утриматися від направлення до інших органів державної податкової служби акту 1801/227/21940463 від 23.04.2013 року до винесення податкового повідомлення-рішення за результатами проведеної перевірки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року у задоволенні даного позову позивачу відмовлено. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що органи державної податкової служби мають право проводити документальні позапланові невиїзну перевірки. Результати перевірок оформлюються актом або довідкою. Акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, і є носієм доказової інформації про виявлені порушення. Акти перевірок не є рішеннями суб'єктів владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже не породжують юридичних наслідків, мають інформаційний характер та лише фіксують виявлені в ході перевірки порушення вимог чинного законодавства.

Не погодившись з даним рішенням суду представник позивача подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. Зазначив, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, в частині офіційного з'ясування обставин справи, а також дослідження та оцінки наявних у ній доказів. Посилається на те, що висновки податкового органу, які містяться в акті перевірки зроблені без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача. Тобто такий акт не може бути належним доказом порушень ст. 203,0215, 228 ЦК України відносно угод з контрагентами.

В судовому засіданні представники позивача просили апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати. Суду надали пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі (викладено вище).

В судовому засіданні представник відповідача (ДПС) просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Суду пояснив, що вважає рішення законним та обґрунтованим. Податковим органом за результатами перевірки складено акт, однак не було винесено податкове повідомлення-рішення т. я. за результатами проведеної перевірки податковою службою не були встановлені факти невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації або зменшення розміру задекларованого від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків.

Вислухавши представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом 25.02.2013 року на підставі ст.20 (п. 20.1) на адресу позивача було направлено письмовий запит про необхідність надання останнім пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Ферріт-Д» за лютий-листопад 2012 року, ТОВ «Ліга» за грудень 2011 та січень 2012 року, який було отримано позивачем 08.04.2013 року. На виконання наказу ДПІ від 15.04.2013 року №466 податковим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача щодо відносин з ТОВ «Ферріт-Д». в ході перевірки були встановлені порушення позивачем певних норм чинного законодавства в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що суд першої інстанції правильно застосував до даних правовідносин норми Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

Згідно ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені ст. 79 ПК України зокрема: документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

За наслідками перевірки податковий орган зобов'язаний скласти акт (або довідку в разі не виявлення порушень), що й було здійснено податковим органом.

Колегія суддів апеляційної інстанції підтримує думку суду першої інстанції, що Акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, і є носієм доказової інформації про виявлені порушення. Акти перевірок не є рішеннями суб'єктів владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже не породжують юридичних наслідків, мають інформаційний характер та лише фіксують виявлені в ході перевірки порушення вимог чинного законодавства.

Наказ - це розпорядчий документ, який видається керівником установи (структурного підрозділу) на правах єдиноначальності та в межах своєї компетен ції, обов'язковий для виконання підлеглими. Отже службові особи податкового органу зобов'язані були виконати наказ щодо проведення перевірки позивача. Протиправності видачі оскарженого наказу не встановлено.

Отже, на підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального права, а повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм відповідну правову оцінку, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство «Твід» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство «Твід» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст.212, ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак