Рішення

від 27.01.2009 по справі 15/102

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/102

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ         

27.01.2009                                                                                       Справа  №15/102

За позовом відкритого акціонерного товариства „Укрпроджест Берегівська швейна фабрика”, м. Берегово

до товариства з обмеженою відповідальністю „Італконф”, м. Іршава

про стягнення заборгованості по орендній платі за договором найму (оренди) виробничих та підсобних приміщень від 01.10.07 в розмірі 168192,00 грн. та зобов'язання повернути все майно одержане згідно договору,

Суддя –Ващиліна Н.М.

Представники сторін:

від позивача –Козич Я.Л., представник по довіреності від 08.12.08;

від відповідача – не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: відкритим акціонерним товариством „Укрпроджест Берегівська швейна фабрика” заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Італконф” про стягнення заборгованості по орендній платі за договором найму (оренди) виробничих та підсобних приміщень від 01.10.07 в розмірі 168192,00 грн. та зобов'язання повернути все майно одержане згідно договору.

В засіданнях суду 24 грудня 2008 року та 14 січня 2009 року за згодою представників сторін (від позивача - Козич Я.Л., представник по довіреності від 08.12.08, від відповідача –Зорівчак І.Ф., представник по довіреності від 21.10.08) оголошувались перерви в порядку ст. 77 ГПК України для надання можливості сторонам добровільно врегулювати спір.

Представник позивача настоює на задоволенні позовних вимог, стверджує, що на даний момент договір найму (оренди) виробничих та підсобних приміщень від 01.10.07 продовжує діяти, а відповідачем не сплачено орендну плату за період з 01 квітня 2008 року по 31 листопада 2008 року в розмірі 168192,00 грн. та не повернуто орендоване приміщення.

У судовому засіданні подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову, за результатами розгляду якої прийнято ухвалу від 27.01.09.

Відповідач на попередніх судових засіданнях проти позову заперечував та стверджував, що між засновниками відкритого акціонерного товариства „Укрпроджест Берегівська швейна фабрика” та товариства з обмеженою відповідальністю „Італконф” існує усна домовленість щодо безкоштовного використання спірного приміщення.

У судове засідання 27 січня 2009 року не з'явився, надіслав на адресу суду області телеграму №000043 від 23.01.09, де просить розглянути справу без його участі.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення  представника                     позивача, суд встановив:

Між сторонами у справі, а саме відкритим акціонерним товариством „Укрпроджест Берегівська швейна фабрика” (наймодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Італконф” (наймач) було укладено договір найму (оренди) виробничих та підсобних приміщень від 01.10.07, за умовами якого наймодавець передає, а наймач приймає у тимчасове платне користування для здійснення виробничої діяльності приміщення (виготовлення одягу та інших швейних виробів), що знаходиться за адресою м. Іршава, вул. Федорова, 20, площею 1200 кв. м.

Сторонами погоджено термін дії договору з 01 жовтня 2007 року до 01 жовтня 2009 року.

Факт прийняття у користування приміщення засвідчено актом прийому–передачі приміщення від 01.10.07 (арк. спр. 13-15).

За твердженнями сторін на день розгляду справи товариство з обмеженою відповідальністю „Італконф” не звільнило орендоване приміщення, акт його здачі наймодавачу не надано.                                                                                                        

Плата за користування предметами оренди встановлена сторонами в розмірі 21024,00 грн. щомісяця (п. 2.1. договору).

Пунктом 2.5 вищезазначеного договору передбачено, що орендна плата здійснюється шляхом перерахування її наймачем на розрахунковий рахунок наймодавця щомісячно не пізніше 15 числа місяця оренди, що почався.

Ст. 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Позивачем нараховано орендну плату за період з квітня 2008 року по листопад 2008 року в сумі 168192,00 грн. (арк. спр. 16).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 №436-IV з наступними змінами та доповненнями, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV з наступними змінами та доповненнями, господарське зобов'язання (зобов'язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено заборгованість відповідача станом на 09 грудня 2008 року в сумі 168192,00 грн., яку відповідач не спростував, отже, порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь 168192,00 грн. боргу.

Що стосується вимоги про зобов'язання відповідача повернути все майно одержане згідно договору, то позивач в судовому засіданні відмовився від заявленого, оскільки договір найму (оренди) виробничих та підсобних приміщень від 01.10.07 не припинив свою дію.

Виходячи із наведеного, відмову позивача прийнято господарським судом; провадження у цій частині позову підлягає припиненню в порядку п. 4 ст. 80 ГПК України.

Твердження відповідача про усну домовленість між засновниками товариств судом не приймається до уваги, оскільки доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами (ст. 32 Господарського процесуального кодексу України). Відповідач не подав суду належних доказів на підтвердження обставин, викладених у своєму пояснені (акр. спр. 63), незважаючи на те, що судом надавалась така можливість (судом оголошувалась перерва за згодою сторін і на прохання відповідача для врегулювання спору).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 4 ст. 80, 82-85,  Господарського процесуального кодексу України,

СУД  ВИРІШИВ:

1.   Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Італконф”, вул. Федорова, 20, м. Іршава Закарпатської області (р/р260090101229001 філія Ват КБ „Надра” в м. Іршава, код ЄДРПОУ 34783040, МФО 312538) на користь відкритого акціонерного товариства „Укрпроджест Берегівська швейна фабрика”, пл. Кошута, 5, м. Берегово Закарпатської області (р/р26005018255024 ВТВБВ ВАТ „Укрексімбанк” філія в м. Ужгород, код ЄДРПОУ 00309163, МФО 312226) суму 168192 /Сто шістдесят вісім тисяч сто дев'яносто дві/ грн. 00 коп., а також суму 1681 /Тисяча шістсот вісімдесят одну/ грн. 92 коп. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 59 /П'ятдесят дев'ять/ грн. 00 коп. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Провадження щодо зобов'язання повернути все майно одержане згідно договору припинити.

          4.  Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                             Н.М. Ващиліна