Рішення

від 16.03.2009 по справі 22/53/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/53/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.09                                                                                        Справа №  22/53/09

   Скиданова Ю.О.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріалтехсталь” (69093, м. Запоріжжя, вул. Академіка Олександрова, 3, кв. 8)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий будинок феросплавів “ТАВРІЯ” (69065, м. Запоріжжя, вул. Кіяшко, 42/29; 69096, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, 3, оф. 609, 610)

про стягнення  7045,85 грн.

                                                                              Суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:      Шамілова Я.А.–довіреність б/н від 16.02.2009 р.

від відповідача: не з'явився

                                                         СУТНІСТЬ СПОРУ:

         Заявлені позовні вимоги про стягнення 7045,85 грн. за договором купівлі-продажу № 23/130208 від 13.02.2008 р., які складаються з: 2515,54 грн. –основний борг з урахуванням індексу інфляції, 3891,51 грн. –пені, 638,80 грн. –3% річних.

Ухвалою суду від 15.12.2008 р. порушено провадження у справі № 22/53/09, судове засідання призначено на 16.02.2009 р.

         Ухвалою в.о голови господарського суду Запорізької області Немченко О.І. від 16.02.2009р. у справі № 22/53/09, на підставі заяви судді Скиданової Ю.О., згідно  ч.3 ст.69 ГПК України, продовжено процесуальний строк розгляду справи на один місяць.

Ухвалою від 16.02.2009р. відкладено розгляд справи на 16.03.2009р.

11.03.2009 року від товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок феросплавів “Таврія” надійшло клопотання № 12-03 від 11.03.2009 року  про перенесення засідання по справі № 22/53/09, яке призначене на 16.03.2009 року о 12-30,    у зв'язку із необхідністю присутності директора відповідача у судовому засіданні Апеляційного суду Запорізької області по справі № 2-10/2009, що призначено цього ж дня о 12-00. В якості доказів призначення Апеляційним  судом Запорізької області судового засідання 16.03.2009 року  по справі № 2-10/2009 відповідач надав господарському суду судову повістку № 22-1195 від 25.02.2009 року.

У судове засідання 16.03.2009 відповідач представників не направив, витребуваних судом документів не надав.

Клопотання № 12-03 від 11.03.2009 року  не підлягає судом задоволенню, як необґрунтоване, з огляду на наступне. Статтею 28 ГПК України визначено, що керівники підприємств    та    організацій,    інші    особи, повноваження  яких  визначені   законодавством   або   установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.Представниками юридичних  осіб  можуть бути також інші особи, повноваження   яких   підтверджуються   довіреністю   від    імені підприємства,   організації.  Довіреність  видається  за  підписом керівника або  іншої  уповноваженої  ним  особи  та  посвідчується печаткою підприємства, організації. Таким чином, неможливість явки в судове засідання господарського суду директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок феросплавів “Таврія” не заважала відповідачу мати свого представника для участі  у справі №  22/53/09, повноваження якого підтверджуються довіреністю.

        Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони  зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно зі ст. 33 ГПК України,  обов'язок доказування і подання  доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від  виконання вимог суду, викладених в попередніх  ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив  на позовну  заяву чи доказів заперечення (при наявності таких), чи доказів виконання договірних зобов'язань.

Суд вирішив розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, судом розглядаються позовні вимоги, заявлені позивачем у позовній заяві.

За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 16.03.2009 розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представника позивача).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  проаналізувавши норми чинного законодавства, суд

                                                          ВСТАНОВИВ:

        13.02.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Індустріалтехсталь” (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок феросплавів “Таврія” (замовник)  укладено договір купівлі-продажу № 23/130208 (далі-договір).

         Відповідно до  п.1.1 договору постачальник взяв на себе зобов'язання передати у власність замовника продукцію, відповідно із відвантажуючими документами, та супровідну документацію до них, а замовник-прийняти та оплатити продукцію на умовах, в порядку, передбаченому цим договором.

         Пунктом 5.1 договору визначено, що після узгодження кожної партії продукції  замовник провадить оплату в розмірі 100 відсотків суми відповідної партії товару, зазначеної в рахунку із відстрочкою платежу в 15 календарних днів.

         Видатковими накладними № РН-0000063 від 06.03.2008 року та № РН-0000064 від 12.03.2008 року підтверджується отримання відповідачем товару у сумі 11250 грн. та 21874 грн. 50 коп. відповідно. Згідно із пунктом 5.1 договору оплата товару за видатковою накладною  № РН-0000063 від 06.03.2008 року повинна була здійснена не пізніше 21.03.2008 року, а за іншою  видатковою накладною-не пізніше 28.03.2008 року.  

    Згідно із ч.2 ст.35 ГПК України, факти,   встановлені  рішенням  господарського  суду  (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням  третейського  суду,  під  час розгляду однієї справи, не доводяться  знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

         Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.09.2008 року по справі № 20/429/08 за позовом ТОВ  “Індустріалтехсталь” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок феросплавів “Таврія” про стягнення 33124 грн. 50 коп. задоволено позов. Зазначена сумма стягнута судом з ТОВ “Торговий будинок феросплавів “Таврія”  на підставі договору № 23/130208 від 13.02.2008 року, у зв'язку із неоплатою відповідачем товару, отриманого за  видатковими накладними № РН-0000063 від 06.03.2008 року та № РН-0000064 від 12.03.2008 року.

          Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Згідно із ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

    Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України  визначено, що пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

           У відповідності із ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо   предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

           Статтями 1,3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”  визначено, що платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін. Розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

       У відповідності із п.7.2 договору у разі порушення строків оплати, передбачених розділом 5 цього договору, покупець виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період невиконання стороною свого зобов'язання, від суми несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочки.

Господарський суд перевіривши розрахунок пені, зазначений у позовній заяві, вважає позовні вимоги в частині стягнення пені на підставі договору   за період з 22.03.2008 року по 28.09.2008 року у сумі 3891 грн. 51 коп.  обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

           Отже, вимоги позивача про стягнення  2515 грн. 54 коп. втрат від інфляції та 638 грн. 80 коп.–3% річних  є законними, тому  їх слід задовольнити.

           Таким чином, позов підлягає задоволенню.  

           Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати необхідно покласти на відповідача.  

  На підставі вищевикладеного, керуючись  ст. ст.  35, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

                                                                  ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок феросплавів “Таврія” (поштова адреса-69096, м.Запоріжжя, вул.Електрозаводська, б.3, офіс 609,610; юридична адреса-69065, м.Запоріжжя, вул.Кияшка, б.42, кв.29; р/р № 26000301162925 у Філії “Запорізьке Центральне відділення Промінвестбанку”, МФО 313355, код ЄДРПОУ  33920423) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріалтехсталь” (69093, м.Запоріжжя, вул.Академіка Александрова, б.3, кв.8, р/р № 26002354422001 в ЗРУ ЗАТ КБ “Приватбанк”, м.Запоріжжя,  МФО 313399, код ЄДРПОУ 31676919)  3891 (три тисячі вісімсот дев'яносто одну) грн. 51 коп. пені, 638 (шістсот тридцять вісім) грн. 80 коп. 3% річних, 2515 (дві тисячі п'ятсот п'ятнадцять) грн. 54 коп. втрат від інфляції,   102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 08.04.2009 р.

Суддя                                                                                                          Ю.О.Скиданова