Рішення

від 24.03.2009 по справі 10/68/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/68/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.09                                                                                        Справа №  10/68/09

Суддя   Алейникова Т.Г.

За  позовом: Фермерське господарство «Кривохатько В.В.», смт Кам'яне Вільнянського району Запорізької області

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОЦЕНТР», м. Запоріжжя

про зобов'язання виконати договір та стягнення неустойки

                                                                       Суддя  Алейникова Т.Г.

Представники:

від позивача: Міхова Ю.О. –на підставі довіреності № 239 від 26.11.08

від відповідача: Говоров О.І.  –на підставі довіреності від 26.06.08   

        У судовому засіданні оголошено резолютивну частину рішення.

        Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача виконати договір постачання № 1 від 08.01.08 шляхом передачі  у власність позивачу товару (аміачної селитри) у  кількості 74 тн. та стягнення грошових коштів за порушення господарського зобов'язання у вигляді пені в сумі  15401,70 гривень, трьох відсотків річних в сумі 3124,98 грн.  Позивач змінив предмет позову, уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача вартість непоставленого товару в розмірі 142205,50 грн. основного боргу з врахуванням індексу інфляції, пені в сумі 8258,89 грн., три проценти річних –749,81 грн., всього суму 151214,20 грн.

        Відповідач проти позову заперечує. Вважає, що на момент пред'явлення позову він не порушив цивільні права чи охоронювані законом інтереси позивача, у позивача буле відсутне право на звернення до суду з позовом про стягнення боргу через відсутність вимоги виконання зобов'язання по поверненню сплаченої за недопоставлений товар суми на підставі п.5.3. договору постачання. В зв'язку з чим він вважає, що грошове зобов'язання виникло лише з 17.01.2009 року, тобто з закінченням семиденного терміну для виконання зобов'язання з моменту пред'явлення вимоги і саме з вказаної дати виникло право на нарахування інфляційних втрат та 3% річних за користування коштами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

          На підставі договору постачання № 1 від 08.01.08  ТОВ «АГРОЦЕНТР»зобов'язався поставити та передати у власність до 01 березня 2008 року Фермерському господарству «Кривохатько В.В.»товар (аміачну селитру) у  кількості 272 тн.  

          ФГ «Кривохатько В.В.», на виконання умов п.4.1. договору, перерахувало 100 % попередньої оплати за товар, що підтверджується платіжними  дорученнями № 27 від 09.01.2008р. та № 31 від 15.01.08р. на загальну суму 500480,00 грн.                       

         Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Постачальником з простроченням виконання зобов'язання з поставки товару відвантажено 198 тн. селитри на суму 364320,00 грн.  що підтверджується накладними                № 89 від 23.03.08 та № 90 від 24.03.08.  Решту товару  у кількості  74 тн. на суму 136160,00 грн. ТОВ «АГРОЦЕНТР»не поставило, чим порушило умови п.п.1.1., 2.3. договору.

          Факт неналежного виконання відповідачем своїх  договорних зобов'язань в частині своєчасної та повної поставки товару за договором постачання № 1 від 08.01.08 встановлено рішенням господарського суду від 04.07.2008 по справі № 10/400/08 та постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 28.08.08р. по даній справі за позовом ФГ «Кривохатько В.В.»до ТОВ «Агроцентр»про стягнення грошових коштів.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

           Договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань), що передбачено ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174   Господарського кодексу України.        

          Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

           За змістом ст. 193 Господарського кодексу України  та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.          

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема оплата неустойки.

Вищевказаним договором постачання (п.5.1.) передбачена відповідальність за порушення строку відвантаження товару у виді штрафу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення зобов'язання за кожен день прострочення.

         Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

         Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№ 543/96-ВР від 22.11.96 розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

         На підставі аналізу вищенаведених норм права суд дійшов висновку, що за змістом пункту 5.1. договору постачання № 1 від 08.01.08  сторонами передбачені штрафні санкції у виді пені.

         Враховуючи, що за період з 01.03.2008 по 12.05.2008  постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 28.08.08р. по справі № 10/400/08 за порушення строку відвантаження товару з ТОВ «АГРОЦЕНТР»стягнуто на користь ФГ  «Кривохатько В.В.»штрафних санкцій в розмірі 9635,99 грн. та встановлений  ч.6 ст.232 Господарського кодексу України шестимісячний термін для нарахування штрафних санкцій, за період з 13.05.2008 по 01.09.2008 розмір пені складає 8258,89 грн. згідно розрахунку позивача.

           Пунктом 5.3. договору постачання також передбачено, що у разі припинення відправлення вагонів, Постачальник зобов'язаний повернути Покупцю суму за невідвантажений товар.

            Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем було заявлено відповідачу вимогу про повернення грошових коштів 24.12.2008р., що підтверджується  штемпелем на поштової квитанції, а отримано відповідачем 09.01.2009р, про що він зазначає у відзивах на позов. Позовну заяву (змінену) про стягнення грошових коштів та неустойки позивачем надано суду 02.03.2009р.

Згідно ст.22 ГПК України  позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З цих підстав посилання ТОВ «АГРОЦЕНТР»на відсутність у ФГ «Кривохатько В.В.»права на звернення до суду у даній справі з позовом про стягнення боргу через відсутність вимоги виконання зобов'язання по поверненню сплаченої за недопоставлений товар суми на підставі п.5.3. договору постачання   необґрунтоване.  

Також відповідач помилково вважає 17.01.09 датою виникнення у нього грошового зобов'язання за договором постачання. Згідно ст.530 Цивільного кодексу України семиденний строк починає свій перебіг в день пред'явлення позивачем вимоги, тобто 09.01.2009р, а закінчення цього строку припадає на 15.01.2009р.  

ТОВ «АГРОЦЕНТР»грошові кошти на дату розгляду даної справи не повернув, чим порушив умови укладеного з ФГ «Кривохатько В.В.»договору постачання.

           Згідно ст.265 Господарського кодексу України, ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець зобов'язується передати у встановлений строк товар, визначений договором та у строк, встановлений договором, у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

У відповідності до ст.670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, а у разі, якщо він оплачений,- вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.   

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк (ст.232 Господарського кодексу України),

Враховуючи, що саме з 16.01.2009 у позивача виникло право вимагати від відповідача повернення грошових коштів, сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції складає 142205,50 грн. Три проценти річних за період з 16.01.2009р. по 23.03.2009р. становять суму 749,81 грн. згідно розрахунку позивача.

Таким чином, загальна сума боргу відповідача перед позивачем з урахуванням встановленого індексу інфляції, пені за прострочення виконання зобов'язання, а також трьох відсотків річних становить 151214,20  грн.

         Оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача засновані на законі, договорі постачання № 1 від 08.01.08, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.  Державне мито і витрати на ІТЗ судового процесу у відповідності до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, т.я. позов доведений до суду з його вини.     

Керуючись ст.ст.  49,  82, 84  ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЦЕНТР», 69041,                    м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 43, ЄДРПОУ 30456966,  п\р 26002301169829 в філії «Відділення ПІБ»м.Запоріжжя, МФО 313355 на користь Фермерського господарства «Кривохатько В.В.», 70050, Запорізька обл.., Вільнянський район, смт. Кам'яне, вул.Заречна, 97, ЄДРПОУ: 19266077, п\р 2600401751880 в філії ВАТ «Державний єкспортно-імпортний банк України»в м. Запоріжя, МФО 313979,  142 205,50 грн. основного боргу с врахуванням індексу інфляції, пені в сумі 8 258,89 грн.,  трьох відсотків річних у сумі 749,81 грн., 1 512,14 грн. витрат по держмиту, 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.         Видати наказ.

Суддя                                                                       Алейникова Т.Г.

Рішення виготовлено у повному обсязі та підписано 03.04.09