Рішення

від 23.10.2013 по справі 914/3092/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2013 р. Справа № 914/3092/13

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласощі" (м. Городенка, Івано-Франківської обл.)

до відповідача-1 : Товариства з обмеженою відповідальністю "Діан Плюс" (м. Харків)

відповідача-2: Приватного підприємства "Мрія-Дім" (м. Львів),

відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп" (м. Київ)

про: стягнення збитків і штрафу в сумі 206 833, 70 грн.

Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі: Р.Л. Мельник

Представники:

від позивача: Яцищук П.Б. - довіреність №11/10 від 11.10.2013 року

Бундзяк У.М. - свідоцтво №560 від 12.05.2006 року

від відповідача 1: Не з'явився.

від відповідача 2: Не з'явився.

від відповідача 3: Не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласощі" (м. Городенка, Івано-Франківської обл.) до відповідача-1 : Товариства з обмеженою відповідальністю "Діан Плюс" (м. Харків), відповідача-2: Приватного підприємства "Мрія-Дім" (м. Львів), відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп" (м. Київ) про стягнення збитків і штрафу в сумі 206 833, 70 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.08.2013 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 19.08.2013 року. Ухвалою суду від 19.08.2013 року розгляд справи відкладено до 27.08.2013 року, у зв'язку з відсутністю представників сторін. Ухвалою суду від 27.08.2013 року розгляд справи відкладено до 02.09.2013 року, у зв'язку з відсутністю представників сторін. Ухвалою суду від 02.09.2013 року розгляд справи відкладено до 07.10.2013 року, у зв'язку з відсутністю представників сторін. Ухвалою суду від 07.10.2013 року розгляд справи відкладено до 11.10.2013 року, згідно клопотання позивача та у зв'язку з відсутністю представників відповідачів 1,2,3. Ухвалою суду від 11.10.2013 року розгляд справи відкладено до 17.10.2013 року, згідно клопотання позивача та у зв'язку з відсутністю представників відповідачів 1,2,3. Ухвалою суду від 17.10.2013 року розгляд справи відкладено до 23.10.2013 року, згідно клопотання позивача та у зв'язку з відсутністю представників відповідачів 1,2,3.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 09.08.2013 року, про відкладення від 19.08.2013 року, від 27.08.2013 року, від 02.09.2013 року, від 07.10.2013 року, від 11.10.2013 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

07.10.2013 року в судовому засіданні позивач подав заяву про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду справи понад строки, встановлені ст. 69 ГПК України.

11.10.2013 року в судовому засіданні позивач подав витяг з ЄДРПОУ на відповідача 1.

17.10.2013 року за вх.№43235/13 позивач подав клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових документів.

23.10.2013 року позивач подав клопотання про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача-1 154100,00 грн. основного боргу, та 25849,70 грн. - оплати митних платежів і ПДВ.

23.10.2013 року за вх.№44326/13 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

23.10.2013 року за вх.№44332/13 позивач подав пояснення по суті справи.

Відповідач 1 вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 09.08.2013 року, про відкладення від 19.08.2013 року, від 27.08.2013 року, від 02.09.2013 року, від 07.10.2013 року, від 11.10.2013 року не виконав, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією реєстру №1400 на відправлення рекомендованої кореспонденції з повідомленням за 18.10.2013 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Відповідач 2 вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 09.08.2013 року, про відкладення від 19.08.2013 року, від 27.08.2013 року, від 02.09.2013 року, від 07.10.2013 року, від 11.10.2013 року не виконав, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи.

Відповідач 3 вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 09.08.2013 року, про відкладення від 19.08.2013 року, від 27.08.2013 року, від 02.09.2013 року, від 07.10.2013 року, від 11.10.2013 року не виконав, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи.

23.08.2013 року за вх.№34544/13 відповідач 3 подав відзив на позовну заяву.

Відповідно до норм ГПК України, суддя, прийнявши ухвалу, не пізніше трьох днів з дня її прийняття виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, цю ухвалу, в якій вказується про призначення (відкладення) розгляду справи в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала суду у справі надсилається учасникам процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала суду у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала суду у справі вручена їм належним чином.

Згідно п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а, в разі ненадання суду відповідної інформації, - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців України), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №574823, наданої позивачем, Товариство з обмеженою відповідальністю «Діан Плюс» знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, 235.

Відповідно до свідоцтва №100328615 про реєстрацію платника податку на додану вартість наданої позивачем, Приватне підприємство «Мрія-Дім» знаходиться за адресою: 79008, м. Львів, вул. Підвальна, 3.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідачів про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідачів, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, учасниками процесу не вказано та суду невідомо.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представників відповідачів.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 23.10.2013 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 16 квітня 2013 року між ТОВ «Ласощі» (надалі - позивач), в особі директора Косовець Д. Я., що діє на підставі Статуту, та ТОВ «Діан Плюс» (надалі - відповідач), в особі директора Д. В. Кузьменка, що діє на підставі Свідоцтва, укладено Договір № 16\04\2013 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом (надалі - Договір). Відповідно до умов Договору ( п. 3.2.5.) ТОВ «Діан Плюс» зобов'язується забезпечити доставку вантажу в узгоджений Сторонами пункт призначення - м. Київ та передати його уповноваженій особі одержувача вантажу в цілісності за товарно - транспортною накладною та з оригіналами документів про митне оформлення вантажу на шляху його прямування.

Позивач зазначає, що невід'ємною частиною даного Договору є Замовлення № 16\04\2012 на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжміському сполученні від 16 квітня 2013 року. Згідно із вказаним документом, дата і час завантаження - 17 квітня 2013 року, маршрут : Катовіце, Польша - Київ, вантаж - 20 тон сухофруктів.

Позивач зазначає, що пунктом 3.2.1 Договору надано ТОВ «Діан Плюс» право укладати від свого імені необхідну кількість договорів на перевезення вантажу Замовника (позивача) та організовувати такі перевезення на умовах транспортного замовлення ( заявки), узгодженого сторонами. За таких обставин та при погодженні з позивачем, того ж дня, 16 квітня 2013 року, ТОВ «Діан Плюс» в особі директора Д.В. Кузьменка укладено з ПП «Мрія Дім» Договір №16 на перевезення вантажів у міжміському й міжнародному сполученні автомобільним транспортом та додаток до нього - Заявку №16 на перевезення вантажу. Відповідачі домовилися, що 17 квітня 2013р. в м. Катовіце (Польща) буде завантажено 20 тон сухофруктів. Тобто, фактично даний вантаж має бути вчасно доставлений в м. Київ згідно з умовами Договору №16\04\2013 ПП «Мрія-Дім».

Позивач наголошує, що на день звернення з позовом позивачу вантаж не доставлено, тобто зобов'язання за договорами належним чином не виконані.

Позивач звертає увагу на те, що 17 квітня автомобіль Рено Магнум, реєстраційні номерні знаки АА 3795 КС напівпричеп АА 3235 XX, що перебуває у власності ТОВ «Транс - Групп», став на завантаження в м. Катовіце (фірма Р.Р.Н МАКАR) та був завантажений і замитнений, про що свідчать СМR № 250618 від 17 квітня 2013 р. та вантажно - митна декларація №МRN 13 РL 33101014231461 від 18 квітня 2013 року.

Позивач зазначає, що пунктом 3.1.4. Договору №16 на перевезення вантажів у міжміському й міжнародному сполученні автомобільним транспортом передбачено, що нормативний термін навантаження й розвантаження автомобіля - 48 годин з моменту прибуття автомобіля на навантаження ( вивантаження) на міжнародних перевезеннях.

Позивач звертає увагу на те, що транспортний засіб, яким здійснювалося перевезення вантажу належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Транс-Груп» (відповідачу-3), підтвердження додано до позовної заяви.

Позивач наголошує, що станом на 24 квітня 2013 року автомобіль Рено Магнум, реєстраційні номерні знаки АА 3795 КС напівпричеп АА 3235 XX кордон між Польщею та Україною не перетнув, у зв'язку із чим експортери в особі польських фірм подали заяви про зникнення вантажу та автомобіля в правоохоронні органи Республіки Польща.

Позивач зазначає, що, з метою досудового врегулювання спору, ТОВ «Ласощі» вжито ряд заходів:

направлено звернення до ТОВ «Діан Плюс» із вимогою щодо надання інформації про місце знаходження вантажу.

25 квітня 2013 року направлено претензію щодо відшкодування збитків, завданих у зв'язку із невиконанням Замовлення від 16 квітня 2013 року. У відповідь відповідачем-1 повідомлено, що відповідальним за перевезення вантажу є ПП «Мрія Дім», а тому й претензії необхідно направляти на їхню адресу.

Позивач наголошує, що вартість вантажу, згідно Фактури ПДВ № 45\2013 від 17.04.2013 р. складає 67 000 польських злотих, що еквівалентно 154 100 грн. Також , згідно товаросупровідного документу №МRN 13 РL 33101014231461 від 18.04.2013 р. позивачем сплачено 11 239 польських злотих, що дорівнює 25 849.70 грн. Всього, збитки складають 179 949,70 грн. (67 000+11 239 = 78 239 польських злотих).

Позивач зазначає, що, згідно з Заявкою №16 Договору, за невчасну доставку вантажу штрафні санкції становлять 50 Євро за кожну добу. Відповідно до умов Договорів та враховуючи, що станом на дату пред'явлення позовної заяви до суду поставка Товару відповідачами не здійснена, вони, на думку позивача, зобов'язані сплатити штрафні санкції в сумі 26 884 грн. ( розрахунок додається).

Згідно з ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, позивач зазначає, що, аналізуючи вищенаведені обставини, товар - 20 тон сухофруктів втрачено з вини декількох осіб - відповідачів по даній справі, а тому, й відшкодувати завдані позивачу збитки повинні в солідарному порядку ТОВ «Діан Плюс», ПП «Мрія Дім», ТОВ «Транс-Груп».

Позивач зазначає, що справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача, що передбачено ст. 15 ГПК України.

Позивач наголошує, що на день звернення з позовом позивачу вантаж не доставлено, тобто зобов'язання за договором належним чином не виконано, що є грубим порушенням умов Договору № 16\04\2013 .

Позивач зазначає, що пунктом 4 Договору передбачена відповідальність відповідача - 1 , зокрема: п. 4.2.1 - за збитки, що виникли внаслідок пошкодження, нестачі, втрати вантажу, п. 4.2.5 - за прострочення в доставці вантажу виконавець сплачує штраф .

Позивач зазначає, що з часу підписання вказаного Договору й по даний час позивач спілкується з відповідачем - 1, тобто останньому відомо про судовий розгляд господарської справи, однак, будь-яких пояснень щодо своїх дій та своєї поведінки не надає, що є підтвердженням умисного ухилення від відповідальності.

Позивач звертає увагу на те, що згідно з роз'ясненнями Вищого господарського суду України, якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь - яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматися господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК України.

Позивач зазначає, що, як доказ по справі, письмове підтвердження укладання договору № 16\04\2013 про надання транспортно - експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом та переписки з приводу його виконання між позивачем - ТзОВ «Ласощі» та відповідачем - 1 ТОВ «Діан Плюс» в електронному порядку за період з 16 квітня 2013 року до 10 жовтня 2013 року мали місце контакти (переговори), а саме:

- позивачем направлено звернення до ТОВ «Діан Плюс» із вимогою щодо надання інформації про місце знаходження вантажу;

- 25 квітня 2013 року позивачем направлено претензію щодо відшкодування збитків, завданих у зв'язку із невиконанням Замовлення від 16 квітня 2013 року. У відповідь відповідачем 1 повідомлено, що відповідальним за перевезення вантажу є ПП «Мрія Дім», а тому, й претензії необхідно направляти на їхню адресу;

- направлено акт розрахунку та звірки суми заборгованості.

23.10.2013 року позивач подав клопотання про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача-1 154100,00 грн. основного боргу, та 25849,70 грн. - оплати митних платежів і ПДВ.

Також, позивач звертає увагу на те, що до позовної заяви було додано міжнародну товаро-транспортну накладну CMR №250627, оскільки Агенцією Республіки Польща в м. Катовіце в товарно-транспортній накладній CMR №250627 було допущено помилку при оформленні митних декларацій та документів. Для виправлення допущеної в графі 2 помилки було виписано нову товаро-транспортну накладну CMR №250618. Помилка в графі 2 полягала в неправильному внесенні одержувача товару, а саме: було пропущено фірму-імпортера H.P.U. Import-Export HERMES.

Також, позивач зазначає, що фірмою MAKAR P.P.H. було оплачено акциз та ПДВ в користь ТзОВ «Ласощі» в сумі 11239 PLN (еквівалент 25849,70 грн.), що підтверджується формою MRN 13 PL33101014231461, де вказано про проплату в графі 44, в зв'язку із чим у позивача виникли зобов'язання у сумі 25849,70 грн. - оплата митних платежів і ПДВ.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-ГРУП» ( надалі - відповідач-3) заперечує та не погоджується з позовними вимогами позивача до відповідача-3 та наголошує на їх необґрунтованості, і вважає їх такими, що порушують матеріальні права відповідача-3 визначені Конституцією України, Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, оскільки відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 2 ст. 509 ЦКУ - зобов'язання виникають з підстав визначених ст. 11 ЦКУ, а саме з договорів та інших правочинів.

Керуючись вищевикладеним, відповідач-3 зазначає, що не вступав в жодні фінансово-господарські правовідносини, не укладав жодних договорів та правочинів з такими суб'єктами господарської діяльності, як ТОВ «Ласощі» (код ЄДРПОУ:24682033) - позивач, ТОВ «Діан Плюс» (код ЄДРПОУ: 38160728) - відповідач-1, ПП «Мрія-Дім» (код ЄДРПОУ 34943530) - відповідач 2, саме тому, не має жодних зобов'язань перед вище переліченими суб'єктами господарювання. Тому, згідно п. 1 ст. 527 ЦКУ, позивач не має правових підстав вимагати від відповідача-3 виконання зобов'язань, взятих на себе іншими суб'єктами господарювання, та застосовувати до відповідача-3 норми ст. 526 ЦКУ та ст. ст. 193, 224, 225. 227 Господарського кодексу України.

Також, відповідач 3 наголошує, що транспортний засіб Renault Magnum з реєстраційним номером АА3797КС, номер шасі VF611GТА000136178 та напівпричіп-цистерна Kogel SN 24 з реєстраційним номером АА3235ХХ, номер шасі ШКО80002400041553 (надалі - транспортний засіб) - дійсно є власністю відповідача-3, який в період здійснення перевезення, визначеного позовною заявою, знаходився на території України, в місті Києві на стоянці (16.04.-17.04.2013 року).

Крім того, за твердженням відповідача-3, на його транспортному засобі змонтовано пристрій СР8-моніторингу SmartTrack, який відслідковує місцезнаходження та стоянки транспортного засобу, у зв'язку з чим, відповідач-3 звернувся з листом вих. №86/2013 від 23.07.2013 року (додається) до ТОВ «Ай Ті-Лінкс», з яким відповідач-3 перебуває у договірних відносинах, надати належним чином завірену інформацію (звіт по стоянкам, карту по маршруту, або ін.), яка підтверджує місцезнаходження транспортного засобу в період з 16.04.2013 року по 30.04.2013 року. ТОВ «Ай Ті-Лінкс» надано лист відповідь вих. №268 від 27.07.2013 року з додатками №1 та №2 (додаються), які підтверджують перебування транспортного засобу відповідача-3 в період з 16.04.2013 року по 30.04.2013 року на території України.

Відповідач-3 зазначає, що відповідно до Розділу 1.4. Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (надалі Конвенція) «Особливості заповнення міжнародної товарно-транспортної накладної СМR» пункт 16, якої заповнюється перевізником шляхом проставляння штампа, в якому зазначені всі його основні реквізити (найменування, адреса, телефони та ін.), а не проставляння печатки організації перевізника. Відповідач-3 має штамп, який відповідає вимогам Конвенції, та відповідно до якої користується ним при заповненні пункту 16 міжнародної товарно-транспортної накладної СМR.

Виходячи із вищевикладеного, відповідач-3 наголошує на тому, що у позивача не має жодних правових підстав для пред'явлення будь-яких претензій та стягнення боргу і штрафних санкцій з відповідача-3, оскільки останній не приймав на себе жодних зобов'язань щодо виконання перевезення, яке є предметом спору та не вступав в фінансово-господарські правовідносини з жодною із сторін у справі, а транспортний засіб, який є власністю ТОВ «ТРАНС-ГРУП» - відповідача-3 в період здійснення перевезення, визначеного позовною заявою, знаходився на території України, а саме в місті Києві та за його межі не виїжджав.

Відповідач 1 та відповідач 2, незважаючи на вимоги суду, доказів погашення заборгованості не представили, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечили, відзиву на позов не подали.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч.1 статті 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Частиною 5 статті 222 ГК України передбачено, що претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно ч.2 ст. 929 ЦК України, договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 932 ЦК України, експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Згідно ч.2 ст. 932 ЦК України, у разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

В ході судового розгляду справи встановлено, що 16 квітня 2013 року між ТОВ «Ласощі» (надалі - Замовник) в особі директора Косовець Д. Я., що діє на підставі Статуту та ТОВ «Діан Плюс» в особі директора Кузьменка Д. В., що діє на підставі Свідоцтва, укладено Договір № 16\04\2013 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом (надалі - Договір). Відповідно до умов Договору ( п. 3.2.5.) ТОВ «Діан Плюс» (надалі - Виконавець) зобов'язується забезпечити доставку вантажу в узгоджений Сторонами пункт призначення - м. Київ та передати його уповноваженій особі одержувача вантажу в цілісності за товарно - транспортною накладною та з оригіналами документів про митне оформлення вантажу на шляху його прямування.

Згідно п.п. 4.2.1 Договору, виконавець несе відповідальність за збитки, що виникли внаслідок пошкодження, нестачі, втрати вантажу або через невиконання чи неналежне виконання Виконавцем перевезення або експедиційних дій за угодою. У випадку часткової втрати вантажу Замовника, замовник має право компенсувати ці збитки шляхом утримання відповідної суми з вартості послуг виконавця, що підлягають оплаті.

Вартість вантажу, згідно Фактури № 45\2013 від 17.04.2013р. складає 67 000 польських злотих, що еквівалентно 154 100 грн. Також, згідно товаросупровідного документу №МRN 13 РL 33101014231461 від 18.04.2013 р., у позивача виникло зобов'язання оплати товаровідправнику 11 239 польських злотих, що дорівнює 25 849,70 грн. в зв'язку з оплатою останнім митних платежів. Всього, збитки складають 179 949,70 грн. (67 000+11 239 = 78 239 польських злотих).

Судом встановлено, що на день розгляду справи позивачу вантаж не доставлено, тобто зобов'язання за договорами належним чином не виконані.

Отже, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що відповідач не виконав свої зобов'язання у визначений строк. Тобто, незважаючи на вимоги суду, належних та допустимих доказів виконання відповідачем - 1 своїх зобов'язань за договором - забезпечити доставку вантажу в узгоджений Сторонами Договору пункт призначення - м. Київ та передати його уповноваженій особі одержувача вантажу в цілісності за товарно-транспортною накладною та з оригіналами документів про митне оформлення вантажу на шляху його прямування, відповідачем - 1 не надано, внаслідок чого утворилась його заборгованість перед позивачем в розмірі 179 949,70 грн.

Також, позивачем додано заяву відповідача - 1 від 23.10.2013 року, в якій відповідач - 1 підтвердив факт укладення договору №16 від 24.04.2013 року про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом між ТзОВ «Ласощі» та ТзОВ «Діан Плюс», а також те, що вантаж був відправлений згідно замовлення 16/04/2012, та не був доставлений.

До позовної заяви було додано міжнародну товаро-транспортну накладну CMR №250627, оскільки Агенцією Республіки Польща в м. Катовіце в товарно-транспортній накладній CMR №250627 було допущено помилку при оформлені митних декларацій та документів. Помилка в графі 2 полягала в тому, що в ній було пропущено фірму-імпортера H.P.U. Import-Export HERMES. Для виправлення допущеної помилки в графі 2 було виписано нову товаро-транспортну накладну CMR №250618.

Судом встановлено, що фірмою MAKAR P.P.H. було оплачено акциз та ПДВ в користь ТзОВ «Ласощі» в сумі 11239 PLN (еквівалент 25849,70 грн.), що підтверджується формою MRN 13 PL33101014231461, в графі 44, в зв'язку із чим у позивача виникли зобов'язання у сумі 25849,70 грн. - оплата митних платежів і ПДВ.

Крім того, з доданих до позовної заяви доказів вбачається, що відповідач - 1 отримав вимогу позивача №24/04 від 24.04.2013 року, а також претензію позивача №25/04 від 25.04.2013 року. Однак, з відповідей на вищевказані звернення позивача встановлено, що всупереч вимогам вищезазначених норм чинного законодавства України, а також умов Договору №16/04/2013 від 16.04.2013 року між позивачем та відповідачем - 1, останній відмовився виконувати викладені у вищезазначених документах вимоги позивача, мотивуючи, що ним з іншою особою (відповідач - 2) укладено договір на перевезення вантажів.

Отже, такі дії відповідача - 1 суперечать вимогам норм чинного законодавства України та умовам Договору №16/04/2013 від 16.04.2013 року, тому уточнені (зменшені) позовні вимоги підлягають до задоволення.

23.10.2013 року позивач подав клопотання про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача-1 154100,00 грн. основного боргу, та 25849,70 грн. - оплати митних платежів і ПДВ.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача-1 від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач-1 не подав докази погашення боргу в повному обсязі, проти позовних вимог не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач-1 не подав докази погашення боргу, позовні вимоги не заперечив і не спростував, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласощі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діан Плюс" в частині стягнення з відповідача-1 154100,00 грн. основного боргу, та 25849,70 грн. - оплати митних платежів і ПДВ. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

В зв'язку з тим, що, незважаючи на вимоги суду, позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності зобов'язань відповідача - 2 та відповідача - 3 перед позивачем, позовні вимоги в цій частині підлягають залишенню без розгляду.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №540 від 20.06.2013 року на суму 2437,00 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Уточнені (зменшені) позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діан Плюс" (61033, м. Харків, вул. Шевченка, 235, ідент. код 38160728) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласощі" (78100, вул. Височана, 13-Г, м. Городенка, Івано-Франківської обл., ідент. код 24682033) - 154100 (сто п'ятдесят чотири тисячі сто) грн. 00 коп., 25849 (двадцять п'ять тисяч вісімсот сорок дев'ять) грн. 70 коп. - оплати митних платежів і ПДВ та 2437 (дві тисячі чотириста тридцять сім) гривень 00 коп. судового збору.

3. В решті частині позовних вимог - залишити без розгляду.

4. Наказ видати в порядку статті 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.10.2013 року.