Рішення

від 20.01.2009 по справі 7/1-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/1-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

20.01.2009                                                             Справа  № 7/1-2009

за позовом Закарпатської обласної станції переливання крові,                     м. Ужгород

до відповідача Комунального підприємства „Центральний аптечний склад” Закарпатського виробничого об'єднання „Фармація”,                      м. Ужгород

про стягнення заборгованості у сумі 34971,30 грн.,

                                                                                   Суддя  Швед С.Б.

від позивача –Буришин В.В.

секретар судового засідання –Кость В.В.

      ВСТАНОВИВ:

           Закарпатська обласна станція переливання крові звернулася до суду з позовом до комунального підприємства „Центральний аптечний склад” Закарпатського виробничого об'єднання „Фармація” про стягнення заборгованості у сумі 34971,30 грн.

          Позовні вимоги обґрунтовуються поданими суду доказами, що підтверджують заявлену до стягнення суму заборгованості.

          Позовна заява містить також вимоги про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат на оплату юридичних послуг.  

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі представника відповідача за наявними і достатніми для вирішення спору матеріалами.

  Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, свого представника у судове засідання не направив, тому справа розглянута за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали та заслухавши пояснення представника позивача, суд констатує наступне:

21.04.2008р. між комунальним підприємством „Центральний аптечний склад” (Постачальник) та Закарпатською обласною станцією переливання крові (Покупець) було укладено договір №92-П/С/08 на поставку спирту етилового ректифікованого  медичного (далі - Договір).

  На виконання умов укладеного Договору Покупець на підставі платіжного доручення від 25.04.2008р. №72 перерахував Постачальнику суму 34971,30 грн. в оплату обумовленого Договором товару.

25.04.2008р. між договірними сторонами було укладено договір безоплатного зберігання спирту етилового за №85/1 (далі –Договір зберігання), за умовами якого –Зберігач (КП „Центральний аптечний склад”) зобов'язувався зберігати та повернути у схоронності майно (793 кг. спирту етилового на загальну суму 34971,30 грн.), переданого Поклажодавцем (Закарпатська обласна станція переливання крові).

Передача  спирту на зберігання підтверджується наявними у матеріалах справи копіями акту прийому –передачі та листа КП „Центральний аптечний склад” від 07.07.2008р. №226.

Строк зберігання майна згідно з п.п. 3.3.1., 3.3.2. договору зберігання був розрахований не період з 25.04.2008р. по 31.12.2008р.

У разі втрати (нестачі) переданого на зберігання майна Зберігач зобов'язувався відшкодувати його вартість (п. 6.4.1. Договору зберігання).   

Позивач звертався до відповідача з претензією від 09.12.2008р. №7-10/01-10  про повернення переданого на зберігання товару або відшкодування його вартості, однак вимоги Закарпатської обласної станції переливання крові залишилися без задоволення, що підтверджується також листами відповідача про неможливість виконання взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.  

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.     

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ст. 936 Цивільного кодексу України ).

Згідно зі ст. 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

    1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;

    2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

          Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

   Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

   Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ст. 614 Цивільного кодексу України).

    Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по відшкодуванню вартості переданого на зберігання товару (повернення його в натурі), а також відсутність доказів у спростування  вини відповідача у порушенні виконання зобов'язання, позов належить задоволити у повному обсязі.

             Вартість наданих адвокатом юридичних послуг підлягає стягненню у частині суми 1500 грн., що стосується підготовки позовних матеріалів та супроводження позову в судовому процесі.  Що стосується вимоги щодо стягнення  суми 1000 грн. за підготовку претензійних матеріалів, то вона задоволенню не підлягає, оскільки подання претензії не є обов'язковою умовою для звернення до суду за захистом порушеного права чи охоронюваного законом інтересу , тому вартість юридичних послуг у цій частині не відноситься до судових витрат, які відносяться на відповідача при задоволенні позову.   

             На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 124, 129 Конституції України, статтями 34, 43, 44,49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

СУД  ВИРІШИВ:

          1.  Позов задоволити повністю.

        2. Стягнути з комунального підприємства „Центральний аптечний склад” Закарпатського виробничого об'єднання „Фармація”                                 (м. Ужгород, вул. Фогорашія, 17, код 01981431, р/р 26004301078500 у філії

ЗОУ ВАТ „Ощадбанк”, м. Ужгород, МФО 312356) на користь Закарпатської обласної станції переливання крові (м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 15, код 01992179, р/р 35414003000930 в ГУДКУ в Закарпатській області, МФО 812016) суму 34971,30 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят одна гривня 30 коп.) заборгованості за товар, а також суму 1968,00 (одна тисяча шістдесят вісім) грн.  у відшкодування судових витрат (у т.ч. 1500 грн. у відшкодування витрат на оплату юридичних послуг, 350 грн. - держмито, 118,00 грн. -  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Наказ видати.

                  3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його постановлення і є обов'язковим  до виконання на всій території України.

     Суддя                                     С. Швед