Рішення

від 26.03.2009 по справі 12-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

12-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

26.03.2009Справа №2-22/12-2009

За позовом – ТОВ «Підприємство «Рейдер» ЛТД, м. Сімферополь, проспект Кірова, 1, к. 512

До відповідача – ПП «Ткаченко – буд»,  м. Сімферополь, смт Аграрне, вул. Спортивна, 12, кв. 61

Про стягнення 145835,92 грн.

Суддя Калініченко А.А.

Представники:

Від позивача –  Урумян С.С., представник, дов. від 02 лютого 2009 року

Від відповідача –  Ткаченко А.Н., директор, паспорт  

Обставини справи:

Позивач -   ТОВ «Підприємство «Рейдер» ЛТД звернулось до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ПП «Ткаченко – буд», просить суд стягнути з відповідача 36008,87 грн. вартості нереалізованого та неповернутого цементу, 109827,05 грн. пені, мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач у порушення взятих на себе зобов'язань за договором комісії № 18/09-08 від 18 вересня 2008 року, не реалізував у повному обсязі поставлений цемент, у зв'язку з чим за відповідачем склалась заборгованість у розмірі 36008,87 грн. – вартості нереалізованого цементу.

Ухвалою голови Господарського суду АР Крим Луцяка М.І. від 09 березня 2009 року, строк вирішення даного спору продовжено на один місяць, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні, 10 березня 2009 року, позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з  відповідача 145835,92 грн., у тому числі: 36008,87 грн. вартості нереалізованого та неповернутого цементу, 109827,05 грн. пені.

Вказана заява позивача прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 26.03.2009 р. позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 109827,05 грн. пені за несвоєчасне повернення нереалізованого цементу та  зобов'язати відповідача повернути в натурі 44,175 тон цементу.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду письмового відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень.

Розгляд справи  відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу  в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

18 вересня 2008 року між позивачем (комітент) та відповідачем (комісіонер)  укладений договір комісії № 18/09-08, відповідно до п. 1.1. якого комісіонер зобов'язується за дорученням комітента продати товар – цемент на умовах,  найбільш вигідних для комітента.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що комісіонер зобов'язаний  не пізніше двох банківських днів  після продажу товару перерахувати на поточний рахунок комітента суму за проданий товар у розмірі, вказаному  у накладних та специфікації; якщо товар не був реалізований комісіонером протягом 20 днів з дня його поставки, товар підлягає поверненню протягом трьох днів  комітенту або сторони змінюють умови продажу товару.

Відповідно до п. 4.5. договору,  за порушення підпунктів «3» та «и» п. 2.1. договору,  комісіонер зобов'язаний оплатити пеню у розмірі 5% вартості  неповерненого товару за кожен день прострочки.

Відповідно до матеріалів справи, а.с. 9, між сторонами була складена специфікація до договору, відповідно до якої комісіонеру передавався товар на загальну суму 54757,32 грн.,  у кількості 67,15 тон.

29 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем складений та підписаний акт прийому – передачі товарів за кількістю та якістю № 1, а.с. 10, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму   54757,32 грн.

20 жовтня 2008 року відповідачем позивачу було перераховано 18748,45 грн., призначення платежу: за цемент, відповідно договору № 18/09-08 від 18 вересня 2008 року, що підтверджується банківською випискою з рахунку, наявної в матеріалах справи, а.с. 12.

Таким чином, кількість нереалізованого цементу, що залишилась у відповідача, склала 44,175 тон, вартістю 36008,87 грн. відповідно.

Відповідно до п.п.3 п.2.1. договору комісії №18/09-08 від 18.09.2008 р. якщо товар не реалізовано комісіонером протягом 20 днів з дня його поставки, товар підлягає поверненню протягом 3 днів комітенту або сторони змінюють умови продажу товарів.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт повернення нереалізованої частини поставленого позивачем цементу або оплати 36008,87 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Таким чином, господарський суд вважає обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню вимоги позивача про повернення в натурі 44, 175 тон цементу марки  ШПЦ III/А-400 в тарі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 109827,05 грн.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 4.5. договору,  за порушення підпунктів «3» та «и» п. 2.1. договору,  комісіонер зобов'язаний оплатити пеню у розмірі 5% вартості  неповерненого товару за кожен день прострочення.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.  

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України  30 березня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

                                                          вирішив:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Зобов'язати ПП «Ткаченко – буд» (м. Сімферополь, смт Аграрне, вул. Спортивна, 12, кв. 61,  рахунок № 2600613227 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 35228421) повернути в натурі ТОВ «Підприємство «Рейдер» ЛТД (м. Сімферополь, проспект Кірова, 1, к. 512, рахунок № 26007452086000 в КРФ АКБ УСБ, МФО 324010, ЄДРПОУ 30741709) 44, 175 тон цементу марки  ШПЦ III/А-400 в тарі.

3.          Стягнути з ПП «Ткаченко – буд» (м. Сімферополь, смт Аграрне, вул. Спортивна, 12, кв. 61,  рахунок № 2600613227 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 35228421) на користь  ТОВ «Підприємство «Рейдер» ЛТД (м. Сімферополь, проспект Кірова, 1, к. 512, рахунок № 26007452086000 в КРФ АКБ УСБ, МФО 324010, ЄДРПОУ 30741709)  109827,05 грн. пені.

4.          Стягнути з ПП «Ткаченко – буд» (м. Сімферополь, смт Аграрне, вул. Спортивна, 12, кв. 61,  рахунок № 2600613227 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 35228421) на користь  ТОВ «Підприємство «Рейдер» ЛТД (м. Сімферополь, проспект Кірова, 1, к. 512, рахунок № 26007452086000 в КРФ АКБ УСБ, МФО 324010, ЄДРПОУ 30741709) 1458,36 грн. державного мита.

5.          Стягнути з ПП «Ткаченко – буд» (м. Сімферополь, смт Аграрне, вул. Спортивна, 12, кв. 61,  рахунок № 2600613227 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 35228421) на користь  ТОВ «Підприємство «Рейдер» ЛТД (м. Сімферополь, проспект Кірова, 1, к. 512, рахунок № 26007452086000 в КРФ АКБ УСБ, МФО 324010, ЄДРПОУ 30741709) 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

6.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.