Рішення

від 23.10.2013 по справі 921/1033/13-г/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" жовтня 2013 р.Справа № 921/1033/13-г/14 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська Січ", вул.Ватутіна, 19, м.Вінниця, Вінницька область, 21011

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Тандем НВ", вул.Гайова, 38-а, м.Тернопіль, Тернопільська область,46400

про cтягнення 9820,06 грн.

за участю представника позивача Моргая С.І. - довіреність №1 від 30.09.2013р.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільська Січ" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до ТОВ "ВКФ Тандем НВ" про стягнення 9 820,06 грн. боргу.

Позивач, в обґрунтування заявлених позовних вимог, підтриманих в судовому засіданні повноважним представником, посилається на порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати вартості отриманого ним товару, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість, яка, з урахуванням пені та 3% річних становить 9820,06 грн., суму якої просить стягнути в судовому порядку.

Представник ТОВ "ВКФ "Тандем НВ" в судове засідання не з'явився, причин не явки суду не повідомив, витребуваних документів не надав, хоча про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку ст.ст. 64, 87 ГПК України та п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. (повідомлення про вручення поштового відправлення знаходиться в матеріалах справи).

За таких обставин, зважаючи на неподання відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи здійснюється за правилами ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні повноважному представнику позивача належні йому права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

За клопотанням позивача, в порядку ст. 81-1 ГПК України, здійснювалась технічна фіксація судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

19 січня 2010 року між ТОВ "Подільська Січ" (Постачальник) та ТОВ "ВКФ Тандем НВ" (Покупець) укладено договір поставки вторсировини (далі Договір) за №16, згідно п.1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю вторинну сировину - макулатуру -Товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Відповідно до п.3.4. Договору зобов'язання по постачанню товарно-матеріальних цінностей вважаються виконаними з моменту їх відвантаження та отримання представником відповідача відповідних супровідних документів на базі позивача.

Згідно п.4.1. даного правочину Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за ціною, передбаченою у специфікації, яка додається до даного договору та є його невід'ємною частиною.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що ТОВ "ВКФ "Тандем НВ" оплачує 100% вартості вторсировини на розрахунковий рахунок ТОВ "Подільська Січ" з моменту фактичного отримання товару на складі останнього.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.

Взаємовідносини, що склалися між учасниками спору суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 ЦК України, одна сторона продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором або не випливає з характеру відносин сторін.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання своїх договірних зобов'язань, згідно видаткових накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи, позивачем поставлено контрагенту товар (макулатуру), на загальну суму 642 787,90 грн.

Однак, ТОВ "ВКФ Тандем НВ" вартість отриманої продукції оплачено лише частково, а саме - 633 787,72 грн., що підтверджується копіями звітів про дебетові та кредитові операції по рахунку ТОВ "Поділля Січ".

Таким чином, за відповідачем рахується прострочена заборгованість в розмірі 9000,18 грн., яка станом на час розгляду справи в суді в установленому законом порядку не погашена.

Також слід зазначити, що спірна сума боргу, поряд з іншим підтверджується підписаним повноважними представниками сторін актом звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2010р.-28.01.2013р. та відповіддю на претензію №25/02 від 25.02.2013р. (копії в матеріалах справи).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, пунктом 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В Інформаційному листі №494-2012-р від 17.07.2012р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України справ окремих норм матеріального права "Вищий господарський суд України щодо частини першої статті 692 ЦК України щодо визначення строку виконання боржником грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу (у співвідношенні з частиною другою статті 530 ЦК України) зазначив: якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін ) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2012р. № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних зобов'язань, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (постанова Вищого господарського суду України від 21.04.2011 року № 9/252-10).

Приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, заявлена до стягнення сума боргу в розмірі 9000,18 грн. належним чином позивачем доведена, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, розрахунком суми боргу, актом звірки взаєморозрахунків та не заперечується відповідачем, а тому підлягає до задоволення.

Крім того, ТОВ "Подільська Січ" заявлені вимоги про стягнення з відповідача 654,92 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 164,96 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України одним із правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до п.5.2 Договору за порушення термінів оплати Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Цивільним кодексом України, а саме ч.2 ст.625 передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінивши поданий позивачем розрахунок пені та 3% річних від 30.09.2013р., суд вважає, що здійснені позивачем обчислення є правомірними лише частково в сумі, а саме 651,22 грн. пені та 162,74 грн. 3% річних, а відтак в решті заявленої суми позивачу слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Надмірно сплачений судовий збір, в розмірі 0,50 грн., згідно квитанції №100226.8.1 від 30.09.2013р., на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню позивачу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. ст. 1, 2, 32-34, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Тандем НВ" (вул.Гайова, 38-а, м.Тернопіль, 46400, ід.код 35308454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська Січ" (вул.Ватутіна,19, м.Вінниця, 21011, ід.код 32833487) - 9000 (дев'ять тисяч) грн. 18 коп. основної заборгованості, 651 (шістсот п'ятдесят одну) грн. 22 коп. пені, 162 (сто шістдесят дві) грн. 74 коп. 3% річних та 1719 (одну тисячу сімсот дев'ятнадцять) грн. 46 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Подільська Січ" (вул.Ватутіна,19, м.Вінниця, 21011, ід.код 32833487) з Державного бюджету України - 0 (нуль) грн. 50 коп. судового збору, зайво сплаченого згідно квитанції №№100226.8.1 від 30.09.2013р.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення

складено 28.10.2013р.