Рішення

від 03.04.2009 по справі 23/45/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/45/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.09                                                                          Справа №  23/45/09

Суддя   Садовий І.В.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОБУД” (69106, м.Запоріжжя, вул.Орджонікідзе, буд.1, кв.18)

До  Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче об'єднання “Моліс”, (72311, м.Запоріжжя, бул.Шевченка, буд.31)

про стягнення 3260,58  грн.

Суддя  Садовий І.В.

Секретар Пекній Т.В.

За участю представників:

Від позивача:      Прокопенко Є.А. –представник, довіреність №01 від 01.02.2009.

Від відповідача: Останець Д.В. –представник, довіреність №б/н від 22.10.2007.

СУТЬ СПОРУ:

03.02.2009  ТОВ “Технобуд” подано позов про стягнення з ТОВ “ВО “Моліс” заборгованості  за поставлений товар та надані автопослуги  у розмірі 3260,58 грн., у тому числі  3088,48 грн. –основна заборгованість, 111,18 грн. –індексу інфляції та 60,92 грн. –12% річних.

Ухвалою суду від 03.02.2009 порушено провадження у справі №23/45/09 та призначено її до розгляду на 16.03.2009.  Розгляд справи відкладався до 03.04.2009 у зв'язку із неявкою відповідача.

Позивач та відповідач не наполягають на здійсненні технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Позивач у судовому засіданні надав витяг з банківського рахунку відповідача, відповідно до якого відповідач 04.02.2009 сплатив основний борг у розмірі 3088,48 грн.

Зазначив, що за усним замовленням відповідача, 18.09.2008 позивач, власним автотранспортом поставив відповідачу щебінь фр.10/20, вагою 18 тон. Відповідач отримав поставлений щебінь відповідно до довіреності від 18.09.2008  серії ПОЦ №000329, видаткової накладної від 18.09.2008 та податкової накладної №0000211 від 18.09.2008.

Також, зазначає, що відповідач сплатив за поставлену продукцію суму 3088,48 грн. тільки 04.02.2009 (після  пред'явлення позову).

Відповідач  надав відзив на позов від 02.04.2009,  в якому зазначив, що  04.02.2009 ТОВ “ВО “Моліс” перерахувало на користь ТОВ “Технобуд” 3088,48 грн. основної заборгованості. З нарахуванням процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 60,92 грн. відповідач не згоден, оскільки такі вимоги є необґрунтованими.

З наведених підстав, відповідач просить провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості припинити, в частині стягнення 60,92 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами в позові відмовити.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд,

-ВСТАНОВИВ:

18.09.2008 року Позивач, власним автотранспортом, поставив Відповідачу щебінь фр. 10/20, вагою 18 тон. на загальну суму 3088,34 грн.

Поставка щебеню була здійсненна за усним замовленням відповідача.

Відповідно до Довіреності серії ПОЦ № 000329 від 18.09.2008 року, Видаткової накладної  № Вх-0000212 від 18.09.2008р., Податкової накладної № 0000211 від 18.09.2008р., відповідач отримав згаданий щебінь.

Отримання щебеню не оспорюється відповідачем.

Позивач направив Відповідачу претензію 06.11.2008 року, що підтверджується поштовим штампом на описі вкладення в поштове відправлення.

Станом на день подачі позову до суду відповідач не здійснив сплату заборгованості за поставлений щебінь.

Відповідно до витягу з банківського рахунку відповідача, 04.02.2009 відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача основний борг у розмірі 3088,48 грн.

Оцінивши представлені докази, вважаю що позовні вимоги підлягають частковому  задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Згідно до статті 526 ЦК України  зобов'язання  має виконуватися належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного  законодавства, а за  відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших  вимог, що  звичайно ставляться.

Відповідно до положень ч.2 ст.530 ЦК України - якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору  або актів цивільного законодавства.

Як встановлено матеріалами справи, Позивач направив Відповідачу претензію 06.11.2008 року, що підтверджується поштовим штампом на описі вкладення в поштове відправлення.

Після подачі позовної заяви, відповідач оплатив заборгованість в розмірі 3088,48 грн. в повному обсязі, що підтверджується витягом з особового рахунку від 04.02.2009.

Таким чином, провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 3088,48 коп., підлягає припиненню,  внаслідок відсутності предмету спору.

Оскільки спір  в цій частині доведений до суду з вини відповідача,  судові витрати, в цій частині, покладаються на відповідача.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється  від відповідальності  за неможливість  виконання  ним  грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача  111,18 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 60,92 грн. штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України відносяться на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд, -

ВИРІШИВ:

           Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче обєднання “Моліс” (69001, м. Запоріжжя, бул.Шевченка,31, ЄДРПОУ 32835306, п/р 2600801751419 в філії Укрексімбанку в м. Запоріжжя, МФО 313979) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Технобуд” (69106, м. Запоріжжя, вул..Орджонікідзе, буд.1, кв.18, ЄДРПОУ 31010972, р/р № 260092825900 в ВАТ “СЕБ Банк” в м. Київ, МФО 300175) 111,18грн. втрат від інфляції грошових коштів ,60,92грн. штрафних санкцій за порушення грошового зобовязання, 102 грн. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Рішення оформлено та підписано 07.04.2009.

Суддя                                                                                        І.В. Садовий

    Згідно з оригіналом,

           Помічник судді