Рішення

від 22.10.2013 по справі 592/9592/13-ц

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№592/9592/13-ц

Провадження №2/592/2640/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

22 жовтня 2013 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Корольової Г.Ю.

при секретарі Кириченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Довіра БАН.К» про захист прав споживача шляхом стягнення грошових коштів за нікчемним правочином,

ВИРІШИВ:

19.09.2013 року позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів відповідно до угоди за № 005318 від 14 червня 2012 року в сумі 25650 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем 14.06.2012 р. був укладений договір № 005318 між нею та Приватним підприємством «ТФК «Актив» про надання системи послуг, спрямованих на придбання клієнтом товару, зазначеного в додатку №1 до цього договору, на Умовах, визначеного додатком №2 Договору. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 11.09.2013 року ПП «ТФК «Актив» з кодом 37692496 змінило свою назву на ПП «Довіра БАН.К» . Згідно додатку №1 до договору до договору товаром є нерухомість вартістю 150000 грн. На підставі цього договору позивачка сплатила гарантійний авансовий платіж у розмірі 7 250 грн. та сплатила платіж на право отримання позики у розмірі 7250 грн. З червня 2012 року до липня 2013 року систематично сплачувала спочатку загальний платіж у розмірі 625 грн,, а пізніше мінімальний платіж у розмір 350 грн. як оплата частини вартості товару, а всього на суму 11 150 грн. Внаслідок укладення договору за №005318 від 14 червня 2012 року не отримала кошти на оплату, на отримання яких розраховувала і позбавлена можливості повернути гроші у зв'язку з розірванням договору або невиконання відповідачем умов договору, а лише отримала право на купівлю товару за певних умов, при цьому зобов'язавши сплачувати щомісячні платежі. Вважає, що угода була укладена під впливом обману, психологічного тиску та застосуванням нечесної підприємницької діяльності.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги у повному обсязі і просив позов задовольнити

Представник відповідача не з*явився повторно, відмовляючись отримувати повідомлення рекомендованим листом.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд вирішив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши представника позивачки та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню

Судом встановлено, 14 червня 2012 року між ПП «ТФК «Актив» в особі Прокопченко Ю.В. та ОСОБА_1 укладено договір №005318, предметом якого є надання учаснику послуг, спрямованих на придбання товару, зазначеного в додатку №1 до цього договору (а.с.8 копія договору). Згідно додатку №1 до вказаного договору, товаром є нерухомість вартістю 150000 грн. (а.с.9) .

Відповідно до п.3 договору №005318 від 14.06.2012 року, клієнт зобов'язується дотримуватись умов діяльності Умов, одноразово сплачувати загальний внесок на оформлення всіх необхідних документів за проведення заходів, пов'язаних з виконанням умов договору , проведенням видачі коштів, придбання товарів клієнтом та оформлення відповідної документації, регулярно сплачувати загальний щомісячний платіж згідно умов, зазначених у додатку №1 до даного договору, виконувати інші зобов'язання.

Згідно додатку № 2 до договору, відповідач формує групу учасників програми «Максімум Інк» , створює фонд цієї групи за рахунок чистих щомісячних платежів, сплачених учасниками групи, тобто, фонд групи формується за кошти учасників системи.

Відповідно до статті 4 додатку № 2 до договору за №05318 від 14.06.2012 року, видача коштів проводиться один раз на місяць, але не пізніше 25 числа, процес отримання позики проводиться на підставі поданих заяв, яка надсилається не пізніше трьох днів до проведення видачі. Клієнт, який не надіслав заяву або надіслав, але із запізненням, або не вірно оформлені заяви не розглядатимуться. У процесі отримання позики перевага надається клієнту, який оформив заяву з найбільшою сумою внеску.

Тобто один раз на місяць ПП «Довіра БАН.К» розподіляє фонд групи між учасниками програми, але право на купівлю товари отримують не всі учасники програми, а лише ті, які зробили найбільшу кількість авансових чистих щомісячних платежів та задекларували найбільшу кількість чистих щомісячних внесків.

Наведене положення договору свідчить, що відповідач створив складну, двозначну, не зрозумілу для споживача схему визначення одного лише права на отримання товару.

Суд встановив, що предметом договору №005318 від 14.06.2012 є надання позивачу послуг з адміністрування системи, що умовно називається «Максімум Інг», з метою придбання товару в групі, хоча насправді ОСОБА_1 мала на меті отримати позику в сумі 150 тис. грн. Клієнт системи сплачує: вступний внесок (гарантійний платіж в розмірі 7 250 тис. грн.), платіж на право отримання позики у розмірі 7 250 тис. грн., щомісячні платежі в розмірі 625 грн. На виконання умов зазначеного договору позивач сплатила вступний внесок 7 250 тис. грн., що підтверджується квитанцією від 14.06.2012 (а.с. 12), квитанцією за № 146 від 08.11.2012 за право на отримання позики в розмірі 7 250 тис. грн. (а.с. 13), квитанціями про сплату щомісячних внесків за період з 25.06.2012-08.01.2013 в розмірі 625 грн. та в період з 11.02.2013-09.07.2013 у розмірі 350 грн., окрім 09.04.2013 внески сплачені в розмір 625 грн. (а.с. 14-17), що становить загальну суму 25 650 тис. грн.

Виконання послуг з адміністрування програми полягає в тому, що клієнт сплачує, передбачені контрактом кошти, а ПП «Довіра БАН.К» формує групу клієнтів за рахунок внесків яких здійснюється придбання товару. Клієнт одержує товар відповідно до методів визнання права на отримання ним товару, передбачених договором (ст.4-5), і таке визнання права здійснює ПП «Довіра БАН.К» на власний розсуд. Право на купівлю мають не всі учасники системи, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість внесків. Договір не містить строків та (або термінів) отримання клієнтом товару, не передбачає будь-якої відповідальності ПП «Довіра БАН.К» не виконання умов договору та будь-яких гарантій отримання клієнтом товару навіть у разі повної оплати його вартості.

Відповідно до ст. 8 додатку № 2 до договору при розірванні договору компанія не відшкодовує вступний внесок, три чисті внески, не повертаються адміністративні витрати.

Тобто, внаслідок укладення договору № 005318 від 14.06.2012, позивач не отримав кошти чи товару, на отримання яких розраховував, а лише отримав право на купівлю товару за певних умов, при цьому він зобов'язаний сплачувати щомісяця платежі.

Така діяльність ПП «Довіра БАН.К» за системою придбання товарів в групах вводить позивача в оману, оскільки позивач розраховує отримати товар, а отримує лише право на товар. Укладений договорі містить не справедливі умови, оскільки не передбачає відповідальності відповідача, містить лише формальні обов'язки для ПП «Довіра БАН.К», перевірити виконання яких позивач не має можливості. Умови вказаного договору є не прозорими і спрямовані на введення в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

В постанові Верховного Суду України від 23.05.2012 року, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самим нори матеріального права у подібних правовідносинах ( справа №6-35 ЦС 12), яка є обов'язковою для всіх судів і суди зобов'язані привести свою практику у відповідність з цим рішенням зазначено, що сплата коштів не засам товар. А за можливість одержання права на купівлю товару, формування особою без залучення власних коштів групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи, є такою, що вводить споживача в оману.

Так, у відповідності до частин 1 та 2 статті 203 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За положеннями частини 1, пункт 7 частини 3, частини 6 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» не чесно підприємницька практика забороняється. Нечесно підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку перимедальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійсненні з використання нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, вказаний закон установив недійсність правочинів, здійснених з використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введені в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності перимедальної схеми.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсності. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, у разі неможливості такого повернення,зокрема тоді, коли одержана полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість того що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи наведену норму законодавства, та враховуючи що умови договору є не прозорими і спрямовані на введення в оману споживачів шляхом залучення інших коштів з метою реалізації діяльності перимедальної схеми. За таких обставин, суд вважає, що діяльність ПП «Довіра БАН.К» з реалізації програми «Максімум Інг» вводить споживача в оману, а спірний договір № 005318 від 14.06.2012 є нікчемним, а тому з відповідача підлягає стягненню 25 650 тис. грн., які позивач сплатив за нікчемним правочином, а на підставі статті 88 ЦПК України з ПП «Довіра БАН.К» в дохід держави підлягає стягненню 256,05 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 224-228 ЦПК України, ст..т. 203, 215, 627, 1212 ЦК України, ст.ст. 4, 18, 19 ЗУ «Про захист справ споживачів» суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ПП «Довіра БАН.К» (ідентифікаційний код 37692496, адреса: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, площа Кирила і Мефодія, будинок 1, кімната 74) на користь ОСОБА_1 кошти, сплачені у вигляді гарантійного внеску в сумі 7 250 тис. грн., платіж за право на отримання позики у розмірі 7 250 тис. грн., кошти на оплату частини вартості товару в розмірі 11 150 тис. грн., а всього 25 650 тис. грн. за договором № 005218 від 14.06.2012.

Стягнути з ПП «Довіра БАН.К» у дохід держави 256,05 грн. судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано через 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Г.Ю. Корольова