Рішення

від 02.04.2009 по справі 678-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

678-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

02.04.2009Справа №2-18/678-2009

За позовом – Дочірнього підприємства «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Саки (вул. Курортна, 4, м. Саки, 95600)

До відповідача – Феодосійського центрального військового клінічного санаторію, м. Феодосія (вул. Генерала Горбачова, 5, м. Феодосія, 98100)

Про стягнення 20 241, 00грн.

                                                                                                    Суддя І.К. Осоченко

                                                      ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Максімова Л.А. – ю/к., дов. від 14.01.2008 року № 33-01/31.

Від відповідача – Мягкий В.М.  – ю/к., дов. від 16.01.2009 року № 10.

СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Феодосійського центрального військового клінічного санаторію м. Феодосія (далі-відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 20 241,00 грн., з яких: 19 470,00 грн. сума основного боргу, 771,00 грн. сума пені.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 229, 230 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що 23.10.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 147-10/2008 на поставку товару, а саме грязі мулової, яку відповідач зобов'язався прийняти і сплатити згідно умов договору. По накладній № 330 від 23.10.2008 відповідачеві була відвантажена грязь мулова на загальну суму 19 470,00 грн. зокрема ПДВ. Товар був відпущений відповідачеві по гарантійному листу, відповідно до якого він зобов'язався сплатити позивачеві товар в повному об'ємі, проте до теперішнього часу сума не перерахована. Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем становить 20 241,00 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулося 02.04.2009 року, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у письмовому відзиві на позов, якій надійшов до господарського суду 30.03.2009 року, проти позовних вимог позивача не заперечує та зазначає що товар отриманий та використовується відповідачем.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

                                                             ВСТАНОВИВ:

23.10.2008 року між Дочірнім підприємством «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (постачальник) та Феодосійським центральним військовим клінічним санаторієм (замовник) укладено договір № 147-10/2008.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 договору постачальник, за заявкою замовника, зобов'язується передати у власність замовника лікувальну грязь (грязь мулова фасована) у кількості 10 тон на загальну суму 19470,00 грн., а замовник зобов'язується прийняти даний товар і оплатити його.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України,  за   договором  поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки)  товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач відповідно до умов договору своєчасно поставив відповідачу продукцію на загальну суму 19470,00 грн., що підтверджується накладною № 330 від 23.10.2008 року. (а.с. 9).

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується його підписом у накладній № 330 від 23.10.2008 року у графі «одержав».

Згідно з пунктом 4.3 даного договору, замовник здійснює оплату товару у продовж 30 днів з моменту фактичного отримання партії товару.

Відповідач умови договору у частині оплати поставленої продукції своєчасно і у повному обсязі не виконав, у зв'язку із чим за ним склалася заборгованість у сумі 19470,00 грн.

Доказів оплати суми боргу у розмірі 19470,00 грн. відповідачем суду не представлено.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, за відповідачем склалася заборгованість за договором у сумі 19470,00 грн., у зв'язку із чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до позовної заяви, позивач також просить стягнути на його користь пеню у сумі 771,00 грн.

За ст. ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.

Відповідно до пункту 5.3 договору, за недотримання строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі  подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Згідно до Закону України “ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543.96 ВР, вина сторона сплачує пеню в розмірі не більш ніж  2-а облікова ставка НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Таким чином, враховуючи тридцятиденний строк відстрочення платежу, передбачений пунктом 4.3  договору від 23.10.2008 року, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня у сумі 771,00 грн. за період з 23.11.2008 року по 21.01.2009 року.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України,  відносяться на відповідача.

02.04.2009р. у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 07.04.2009 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                                 ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Феодосійського центрального військового клінічного санаторію, м. Феодосія (вул. Генерала Горбачова, 5, м. Феодосія, 98100; код ЄДРПОУ 08275305, банківські реквізити суду не відомі) на користь Дочірнього підприємства «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Саки (вул. Курортна, 4, м. Саки, 95600; код ЄДПРОУ 02606155; р/р 26001260861011 в КРУ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436) 19470 грн. (дев'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят грн.) 00 коп. заборгованості; 771 грн. (сімсот сімдесят одна грн.) 00 коп. пені; 202 грн. (двісті дві грн.) 41 коп. державного мита та 118 грн. (сто вісімнадцять грн.) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.