Рішення

від 24.03.2009 по справі 19/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Рішення

24.03.2009 р.                                                                                    Справа № 19/18

За позовом Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород – Оноківці

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатбудмеханізація”, с. Соломоново Ужгородського району

про стягнення 1 961 грн. 90 коп., в тому числі 1 369 грн. 72 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 313 грн. 42 коп. пені, 240 грн. 08 коп. інфляційних нарахувань та 38 грн. 69 коп. три проценти річних,

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача – Страшко С.О., юрисконсульт, довіреність № 1556 від 05.03.2009 року

Відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Відкритим акціонерним товариством енергопостачальною компанією „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород – Оноківці заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатбудмеханізація”,                          с. Соломоново Ужгородського району про стягнення 1 961 грн. 90 коп., в тому числі    1 369 грн. 72 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 313 грн. 42 коп. пені, 240 грн. 08 коп. інфляційних нарахувань та 38 грн. 69 коп. три проценти річних.

Представник позивача просить задоволити позовні вимоги, обґрунтовуючи їх доданими до матеріалів справи документальним доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору про постачання електричної енергії № Р06/14-0059 від 05.06.2006 року, а саме повністю не оплатив за спожиту активну електричну енергію за лютий та березень 2008 року в розмірі 1 369 грн. 72 коп.    

          Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвала суду від 11.02.2009 року надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням; повідомлення – судова повістка № 13649303 від 18.02.2009 року; ухвали суду від 26.02.2009 року та 12.03.2009 року, які  були  надіслані  відповідачу рекомендованими листами з повідомленням на адресу: Ужгородський район,            с. Соломоново, вул. Борканюка, б/н, повернуті у зв'язку з відсутністю відповідача за вказаною адресою. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних  осіб  – підприємців  учасників  судового  процесу  на  час  вчинення  тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу. На запити господарського суду Закарпатської області від 23.02.2009 року та 26.02.2009 року до Державного реєстратора Ужгородської райдержадміністрації та до Головного управління статистики у Закарпатській області на адресу суду надісланий витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, в якому зазначено, що станом на 03.03.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Закарпатбудмеханізація”, зареєстроване як юридична особа, яке знаходиться за адресою: Ужгородський район, с. Соломоново, вул. Борканюка, б/н), у судові засідання 26 лютого 2009 року, 12 березня 2009 року та 24 березня 2009 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  

суд встановив:

Постановою Національної комісії з питань регулювання енергетики України  „Про затвердження Правил користування електричною енергією” № 28 від 31.07.1996 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року № 417/1442                    (з наступними змінами та доповненнями) визначені взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між постачальниками електричної енергії та споживачами.

Згідно п. 5.1. Правил користування електричною енергією, споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Між Відкритим акціонерним товариством енергопостачальною компанією „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород – Оноківці та Товариством з обмеженою відповідальністю „Закарпатбудмеханізація”, с. Соломоново Ужгородського району 05.06.2006 року був укладений договір № Р06/14-0059 про постачання електричної енергії, відповідно до якого постачальник електричної енергії (позивач) бере на себе зобов'язання продавати електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача (відповідача), а споживач (відповідач) зобов'язався оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно умов даного договору та додатків до нього, що є його невід'ємними частинами договору.

Згідно підпунктів 2.3.3., 2.3.4. зазначеного договору споживач зобов'язався, зокрема, оплачувати постачальнику електричної енергії (позивачу) вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку 7 „Порядок розрахунків”, Додатку 8 „Графік  зняття  показів  засобів  обліку електричної енергії” та здійснювати оплату за

послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з Додатком 6 „Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії”.   

Пунктом 7 додатку № 7 до договору на постачання електроенергії                       № Р06/14-0059 від 05.06.2006 року передбачено, що оплата використаної активної електроенергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі 90% вартості   заявленого   обсягу    споживання    електричної    енергії    на    відповідний

розрахунковий період не пізніше ніж за два робочі дні до початку дати розрахункового періоду, яким є 14 – те число попереднього місяця, та повного розрахунку за спожиту електроенергію напротязі не більше 5 – ти (п'яти) операційних банківських днів, рахуючи від дати отримання рахунку.

Згідно вищевказаного пункту додатку № 7 до договору, постачальником електричної енергії (позивачем) виписано Товариству з обмеженою відповідальністю „Закарпатбудмеханізація” рахунки на оплату поставленої електроенергії. Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що на підставі договору                      № Р06/14-0059 від 05.06.2006 року відповідачем протягом періоду з лютого по березень 2008 року спожито активну електроенергію на загальну суму 1 369 грн.       72 коп., що підтверджено копіями виставлених відповідачу до оплати місячних рахунків. Згідно поданого розрахунку, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати електроенергії станом на день розгляду спору утворився борг в розмірі 1 369 грн. 72 коп.    

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново – господарськими визнаються цивільно – правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду справи в суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов'язання, не оплатив повну вартість поставленої йому електроенергії в розмірі    1 369 грн. 72 коп. Позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості в розмірі    1 369 грн. 72 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання – кредитор вправі вимагати виконання обов'язку  від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт. В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами є надання електричної енергії. Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість наданої електричної енергії є безспірним.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України  договори укладені між сторонами по справі, як  цивільно – правові  правочини  є правомірними  на час розгляду справи, оскільки  їх  недійсність прямо не встановлено законом, та  вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами  мають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року                 № 436-IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та  вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 1 369 грн. 72 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі 313 грн. 42 коп.

Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що за прострочення оплати за спожиту електроенергію  споживач  (відповідач)  сплачує  постачальнику  електричної  енергії (позивачу) пеню у розмірі 0,05 % за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.  

Нарахована позивачем пеня, визначена з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР складає 313 грн. 42 коп., підлягає стягненню з відповідача.

Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що за внесення платежів з порушенням термінів, визначених відповідним додатком (Додатком 7 „Порядок розрахунків”), споживач (відповідач) сплачує постачальнику (відповідачу) три проценти річних за користування коштами постачальника (позивача) та відсоток встановленого індексу інфляції за весь час прострочення заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума інфляційних за період прострочки, складає 240 грн. 08 коп., три проценти річних – 38 грн. 69 коп., підлягають стягненню з відповідача.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 204, 509, 526, 549, ч. 2 ст. 625, 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49,          82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатбудмеханізація”, Ужгородський район, с. Соломоново, вул. Борканюка, б/н (код ЄДРПОУ 31544419) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород — Оноківці, вул. Головна, 57 (код ЄДРПОУ 00131529)  суму  1 961  (Одна  тисяча дев'ятсот шістдесят одна гривня) грн. 90 коп., в тому числі 1 369 (Одна тисяча триста шістдесят дев'ять гривень) грн. 72 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 313 (Триста тринадцять гривень) грн. 42 коп. пені, 240 (Двісті сорок гривень) грн. 08 коп. інфляційних нарахувань та 38  (Тридцять вісім гривень) грн. 69 коп. три проценти річних, а також суму 102 (Сто дві гривні) грн.  на  відшкодування  витрат  по  сплаті  державного  мита та суму 118 (Сто

вісімнадцять гривень) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.  

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Пригара Л.І.