Постанова

від 14.12.2006 по справі 20-7/263

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа

№ 20-7/263

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У

к р а ї н и

"14" грудня

2006 р.  17:38                                                                               

м. Севастополь

Господарський

суд міста Севастополя у складі:

судді          -Ілюхіної Г.П.,

при

секретарі          -Южаніновій Т.В.

за

участю представників:

від

позивача          -Ліннік О.В., старший державний

податковий інспектор юридичного відділу, довіреність № 98/10-0 від 14.01.2006,

від

відповідача          -ОСОБА_1., паспорт НОМЕР_1,

розглянув

матеріали адміністративної справи

за          Державної податкової інспекції у

Нахімовському районі м.Севастополя

адміністративним          (99001, м. Севастополь, вул. Гер.

Севастополя, 74)

позовом         

до          Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

          (99002, м. Севастополь, вАДРЕСА_1)

про          припинення підприємницької

діяльності, -

Обставини

справи:

27.10.2006

Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя звернулась

до господарського суду м. Севастополя з адміністративним позовом (вх.№

2595)  до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

про припинення підприємницької діяльності, з посиланням на статтю 19

Господарського кодексу України, статтю 46 Закону України „Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”.

ДПІ у

Нахімовському районі м. Севастополя обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач

в строки, встановлені податковим законодавством, не подає звіти, декларації та

інші документи, пов'язані зі сплатою податків та інших  обов'язкових платежів.

Зазначена

позовна заява ухвалою суду від 30.10.2006 залишена без руху для усунення

недоліків в строк до 06.11.2006, оскільки подана без дотримання вимог статті

106 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.1-2).

06.11.2006

позивач на виконання вимог ухвали від 30.10.2006 виправив зазначені в ній

недоліки позовної заяви (вх.№ 30976) (а.с.12-14).

Ухвалою

суду від 07.11.2006 відкрито провадження по адміністративній справі,  прийнято рішення про призначення підготовчого

провадження та проведення попереднього судового засідання з метою всебічного та

об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом

розумного строку в порядку статті 110 Кодексу адміністративного судочинства України

(арк.с.15-16).

Ухвалою

суду від 15.11.2006 справу призначено до судового розгляду в порядку статті 121

Кодексу адміністративного судочинства України (арк.с.20-21).

Судовий

розгляд справи відкладався в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства

України (арк.с.30-31).

В

відзиві на позов відповідач з позовними вимогами Державної податкової інспекції

у Нахімовському районі м. Севастополя повністю погодився, проти припинення

підприємницької діяльності не заперечує, підприємницькою діяльністю не

займається з 2004 року (а.с.48).

Згідно

статей 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України

представнику позивача та відповідачу роз'яснені його процесуальні права і

обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши

надані докази, вислухавши представника позивача та відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Фізична

особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької

діяльності Нахімовською районною державною адміністрацією м. Севастополя

20.02.2003 за адресою: м. Севастополь, вАДРЕСА_1, про що зроблено запис в

журналі обліку реєстрації під № НОМЕР_2, знаходиться на обліку в Державній

податковій інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя як платник податків

та інших обов'язкових платежів НОМЕР_3; ідентифікаційний код НОМЕР_4 (а.с.6,

7).

Станом

на 27.09.2006 заборгованості перед бюджетом Фізична особа -підприємець ОСОБА_1

не має (а.с.11).

Відповідно

до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України  від 16.01.2003 до господарських відносин, що

виникли до набрання чинності 

відповідними положеннями Господарського кодексу України, щодо тих прав і

обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими

положеннями.

На

підставі пункту 4.1.4 статті 4 Закону України “Про порядок погашення

зобов'язань  платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ податкові

декларації надаються за базовий (звітний) період, який рівняється календарному

кварталу -протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем

звітного (податкового) кварталу.

Згідно

із пунктом 8 статті 19 Господарського кодексу України всі суб'єкти

господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) і бухгалтерський

облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також

надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність і статистичну

інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.

Відповідно

до пункту 6 статті 128 Господарського кодексу України громадянин - підприємець

зобов'язаний своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші

необхідні відомості для  нарахування

податків і інших обов'язкових платежів в порядку та у розмірах, встановлених

законом.

Відповідно

до пункту 2 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники

податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних

податкових органів відповідно до законів декларації, які пов'язані з

обчисленням і сплатою податків і зборів.

Відповідно

до статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб -підприємців” неподання суб'єктом підприємницької діяльності протягом року

до органів державної податкової служби декларацій, документів фінансової

звітності є підставою для припинення його підприємницької діяльності.

У

порушення зазначених норм Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 більше року,

а саме: з І кварталу 2004 року, не надає до Державної податкової  інспекції 

у Нахімовському  районі м.

Севастополя декларації, фінансову звітність та інші документи та відомості,

пов'язані з обчисленням та сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів), що

підтверджується довідкою про порушення податкового законодавства № 17-00 від

04.10.2006 (а.с. 5).

Відповідно

до статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб -підприємців” та пункту 17 статті 11 Закону України “Про державну

податкову службу в Україні” від 04.12.1990 № 509 (з подальшими змінами і

доповненнями), припинення підприємницької діяльності  здійснюється на підставі рішення суду у разі

неподання  протягом року до органів

державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової  звітності згідно законодавства. Державній

податковій інспекції надано право на звернення до суду із позовними заявами в

даному випадку.

Відповідно

до статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є

докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до

розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони

мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження

їхніх вимог або заперечень.

Докази,

одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Обставини,

які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не

можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків,

коли щодо таких обставин не виникає спору.

Кожна

сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та

заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно

частини п'ятої статті 49 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб

та фізичних осіб - підприємців” припинення підприємницької діяльності фізичної

особи - підприємця здійснюється за процедурами, встановленими частинами

дев'ятою - вісімнадцятою статті 47 даного закону.

Статтями

51, 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що

відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково.

Суд

не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання

адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо

ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Судове

рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін

ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112 цього Кодексу.

Відповідно

до частини третьої  статті 112 Кодексу

адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем

адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про

задоволення адміністративного позову.

Визнання

відповідачем позовних вимог не суперечить закону та не порушують чиї-небудь

права, свободи або інтереси.

За  таких 

обставин,  позовні  вимоги Державної податкової інспекції у

Нахімовському районі м. Севастополя підлягають задоволенню, підприємницька

діяльність Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 підлягає припиненню.

Відповідно

до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах,

в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи

юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не

стягуються.

На

підставі висловленого, керуючись статтею 46 Закону України “Про державну

реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців”, статтями 51, 70, 71, 94,

112, 136, 150, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Припинити підприємницьку діяльність

Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

(99002, м. Севастополь, вАДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер

НОМЕР_4, відомості про поточні рахунки в матеріалах справи відсутні).

3.          Надіслати копію рішення державному

реєстратору Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя після набрання постановою законної

сили для внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію

припинення підприємницької діяльності.

4.          Копії постанови направити сторонам.

Постанова

набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення або з дня її складання

в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства

України.

Постанову

може бути оскаржено в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного

господарського суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк

з дня її проголошення або з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне

оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею

її копії до апеляційної інстанції або поданням апеляційної скарги в 10-денний

строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження в порядку ст.186

Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                           

Г.П. Ілюхіна

Постанова

складена та підписана

в

порядку частини 3 статті 160 КАС України

19.12.2006