Рішення

від 15.04.2009 по справі 16/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "15" квітня 2009 р.Справа №  16/21

  Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 16/21

за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавторесурс", м. Кременчук Полтавської області  

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Світловодський маслосиркомбінат",            м. Світловодськ Кіровоградської області     

про стягнення 242 881,51 грн.,  

Представники сторін:

від позивача - Грицюк В.С. , довіреність № 1  від 10.03.09 р.;

від відповідача - участі не брав

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Спецавторесурс" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про зобов'язання  відповідача сплатити на користь позивача 242 881,51 грн.

Відповідач про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений, що засвідчує повідомлення про вручення поштового відправлення № 235528 (а.с. 102), однак відзив не подав, позовні вимоги не заперечив, в судовому засіданні 15.04.09 р. участі не брав.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

03.01.08 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Спецавторесурс" (далі - Продавець) та відкритим акціонерним товариством "Світловодський маслосиркомбінат" (далі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів через автозаправні станції № 03/01-08/01 (далі - Договір, а.с.8-10).

Відповідно до умов Договору Продавець зобов'язується здійснювати продаж нафтопродуктів (далі - товар) Покупцеві при наявності ресурсів, через автозаправну станцію (далі - АЗС) № 1, що призначена для заправки транспортних засобів, та розташована за адресою: м. Світловодськ, вул. Макаренко, 7-к. Асортимент товару - авто бензин, дизельне пальне, оливи.  (п.п. 1.1.- 1.3. Договору).

Відповідно до розділу 3 Договору відпуск (заправка) нафтопродуктів проводиться за цінами згідно прейскуранту, фактично діючого на день відпуску товару. Загальна вартість товару, на період дії даного Договору, орієнтовно складає 8 000 000,00 грн.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його повного виконання, але в будь-якому випадку - до 31.12.2008 року.  (п. 8.1. Договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений круглими печатками підприємств.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором  купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до  п. 5.4. Договору Продавець  три рази на тиждень надає Покупцеві накладні, які є підставою для оприбуткування нафтопродуктів, одержаних на АЗС, рахунки та податкові накладні.

Покупець зобов'язаний в тижневий термін сплачувати отримані рахунки (п. 5.5. Договору).

Як вбачається з виписаних Продавцем видаткових накладних та рахунків - фактур, а також виданих Покупцем довіреностей серії ЯПК № 685352 від 23.10.08 р., № 685374 від 01.11.08 р.                № 685376 від 09.11.08 р., № 685386 від 14.11.08 р., № 685396 від 12.12.08 р. позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, продавши відповідачу товар на загальну суму 242881,51 грн. (а.с.  30-83, 84-88).

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, за отриманий товар в обумовлений Договором строк не розрахувався, в зв'язку з чим позивач 26.12.08 р.  направив на адресу відповідача претензію № 177/в, з проханням сплатити заборгованість за відпущені нафтопродукти (а.с. 11-12).

Оскільки відповідачем заборгованість так і не була сплачена, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Станом на 16.02.09 р. заборгованість відповідача становила  242 881,51 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків, що підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств (а.с. 106).

За вказаних обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість пред'явлених позовних вимог.

Однак, враховуючи те, що відповідач після звернення позивача до суду з даним позовом частково погасив заборгованість, сплативши 40 000,00 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою (а.с. 104), провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст.  80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 202 881,51 грн. (242 881,51грн. - 40 000,00 грн. = 202 881,51 грн.)

В судовому засіданні представник позивача вимогу щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 202 881,51 грн. підтримав в повному обсязі.

Доказів сплати даної суми боргу відповідач до суду не подав, в матеріалах справи такі докази відсутні, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

14.04.09 р. на адресу господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на інший час та дату. Клопотання обґрунтоване перебуванням повноважного представника відповідача на лікарняному та неможливістю його заміни через брак часу.

Господарський суд відхиляє заявлене відповідачем клопотання, враховуючи наступне.

У судовому засіданні 31.03.09 р. представник відповідача участі не брав, вимог ухвали суду не виконав, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 15.04.09 р. та втретє витребувано у відповідача необхідні матеріали.

Ухвалу суду від 31.03.09 р. відповідач отримав 08.04.09 р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення відповідачем поштового відправлення (а.с. 102).   

Враховуючи належне повідомлення про дату, час та місце судових засідань, відповідач черговий раз мав реальну можливість виконати вимоги ухвали суду, подати свої пояснення по суті спору або відповідні заперечення (з дати порушення провадження у справі  17.02.09 р. по 15.04.09 р.). Однак відповідач своїм правом взяти участь в судовому засіданні не скористався, витребуваних ухвалою суду документів не подав, позов не заперечив.

Оскільки участь відповідача у судовому розгляді справи належить до його прав, визначених ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи, що участь представника відповідача в судовому засіданні не визнана судом обов'язковою, неявка представника відповідача в судове засідання не є перешкодою для вирішення даного спору та підставою для відкладення розгляду справи.

Частина 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

З огляду на викладене, враховуючи те, що участь відповідача в господарських засіданнях належить до прав сторін, визначених ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи те, що участь представника відповідача в судовому засіданні не визнана судом обов'язковою, господарський суд вважає, що неявка останнього в судове засідання не є перешкодою для вирішення даного спору по суті.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                                   ВИРІШИВ:

Позов в частині стягнення основного боргу в сумі 40 000,00 грн. припинити, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

В іншій частині позову вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Світловодський маслосиркомбінат" (Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Макаренко, 2, код ЄДРПОУ 0446061) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавторесурс" (39600, м. Кременчук, вул. Ревенко, 7-а, р/р 26004301372378 в філія "Відділення ПЫБ в м. Кременчук Полтавської області", МФО 331144, код ЭДРПОУ 32738347) заборгованість в сумі 202 881,51 грн., а також витрати по сплаті державного мита в розмірі  2 428,82 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у в розмірі                  118,00 грн.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, до набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

    Суддя                                                    Л.С. Коротченко