Постанова

від 06.04.2009 по справі 24/352-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

24/352-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 06 квітня 2009 р.                                                                                    № 24/352-б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПанової І.Ю.,

суддівЗаріцької А.О.,Продаєвич Л.В.

розглянувши касаційну скаргу

державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

на ухвалу

та постанову господарського суду міста Києва від 4 грудня 2008 рокугосподарського суду міста Києва від 2 жовтня 2008 року

у справігосподарського суду№ 24/352-бміста Києва

за заявою

до

товариства з обмеженою відповідальністю "МГ-капітал"товариства з обмеженою відповідальністю "Метрополія-цінні папери"

про визнання банкрутом

за участю представників сторін: державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Ярової Л.М.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16 вересня 2008 року було порушено провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника ТОВ "Метрополія-цінні папери" за заявою ТОВ "МГ-капітал" на підставі             ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон).

Постановою господарського суду міста Києва від 2 жовтня 2008 року (суддя Смілянець В.В.)ТОВ "Метрополія-цінні папери" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 4 грудня 2008 року у справі № 24/352-б (суддя Смілянець В.В.)  затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано ТОВ "Метрополія - цінні папери",  провадження у  справі припинено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою господарського суду, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва  звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій, просить ухвалу господарського суду скасувати і провадження у справі припинити. Касаційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 20 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" та ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).

          Уточнивши касаційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з тих же підстав просить також скасувати постанову господарського суду міста Києва від 2 жовтня 2008 року про визнання боржника банкрутом, і провадження у справі припинити.

          Ухвалою  Вищого господарського суду України від 31 березня 2009 року  розгляд справи було відкладено на 6 квітня 2009 року.  

Колегія суддів Вищого господарського суду України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з тексту заяви ініціюючого кредитора підставою для порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника за спрощеною процедурою була наявність у боржника заборгованості перед ініціюючим кредитором у розмірі 1 000 000 грн., однак у зв'язку з тим, що боржник відсутній за своїм місцезнаходженням, кредитор не має можливості отримати борг.

Постановою господарського суду міста Києва від 2 жовтня 2008 року ТОВ "Метрополія-цінні папери" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора, а ухвалою від 4 грудня 2008 року     затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ТОВ "Метрополія-цінні папери" ліквідовано  і провадження у справі припинено.            

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що  вказані постанова та ухвала у справі № 24/352-б прийняті з порушенням вимог ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому підлягають скасуванню.

Статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Особливості банкрутства відсутнього боржника) встановлено, що у разі, якщо громадянин підприємець —боржник або керівні органи боржника —юридичної особи відсутні за місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчить про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

  З метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних та фізичних осіб - підприємців Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) у якому, крім інших відомостей, містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (ч. 2, ст. 17). Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін ( ч. 1 ст. 18). Внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, в тому числі  щодо відсутності її за місцезнаходженням, проводиться відповідно до ст. 19 підприємців Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

  Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості ( ч. 3 ст. 18).

   З матеріалів справи вбачається, що на момент порушення провадження у справі  у розпорядженні суду у підтвердження  відсутності боржника за його місцезнаходженням, був лише акт про відсутність підприємства за адресою від 14 серпня 2008 року, підписаний директором ТОВ "МГ-капітал" - ініціюючого кредитора, наданий останнім до заяви про порушення справи про банкрутство. Порушуючи провадження у справі господарський суд вимог закону про допустимість і належність доказів не врахував.

З ухвали господарського суду міста Києва від 16 вересня 2008 року про порушення провадження у справі про банкрутство вбачається, що суд зобов'язував заявника надати докази від державного реєстратора про наявність в Єдиному державному  реєстрі відомостей про відсутність юридичної особи боржника за її місцезнаходженням. Таких відомостей матеріали справи не містять, проте суд визнав боржника банкрутом і в подальшому прийняв рішення про його  ліквідацію.

Місцевим господарським судом, а ні в постанові про визнання боржника банкрутом, а ні в ухвалі про його ліквідацію, в порушення вимог ст. 43 ГПК України  та ст.ст. 1, 16-18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", не надана оцінка жодній з підстав для порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, визнання боржника банкрутом та його ліквідації в порядку, визначеному ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається із касаційної скарги ДПІ у Голосіївському районі                   м. Києва, боржник звітував про свою господарську діяльність за 2008 рік.

Наведене свідчить про те, що висновки суду першої інстанції, зроблені в ухвалі про затвердження звіту ліквідатора, про наявність всіх підстав для ліквідації банкрута не ґрунтуються на доказах і суперечать матеріалам справи.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що у місцевого господарського суду були відсутні підстави для порушення провадження у даній справі за ст. 52 Закону, у зв'язку з  чим постанову господарського суду міста Києва від 2 жовтня 2008 року та ухвалу того ж суду від 4 грудня 2008 року  у справі № 50/339 не можна визнати законними і вони  підлягають скасуванню, а  справа - направленню на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва  задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 4 грудня 2008 року та постанову господарського суду міста Києва від 2 жовтня 2008 року у справі № 24/352-б скасувати.

Справу направити на розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий                                                                           І. Панова

Судді                                                                                А. Заріцька

          Л. Продаєвич