Рішення

від 30.03.2009 по справі 18/62/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/62/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.09                                                                                        Справа №  18/62/09

Суддя   Носівець В.В.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Завод ЖБК” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, 86)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Он Лайн Азов” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, Дюміна, 42, кв. 9)

про стягнення 116915,30 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції та 1216,54грн. –3 % річних,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Гришина І.Є. довіреність б/н від 23.03.2009 р. (паспорт СА 325910 від 29.10.1996 р.)

від відповідача: Григор'єва Ю.І. довіреність вих. № 99/1 від 20.03.2009 р. (паспорт СЮ 004308 від 18.07.2006 р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 20.02.2009 року звернувся позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Завод ЖБК” з позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Он Лайн Азов” про стягнення 116016,54 грн., а саме: 109638,78 грн. - основного боргу, 5548,71 –втрат від інфляції, 829,05 грн. 3 % річних, на підставі видаткових накладних: № ЖБ-21-3-00014 від 21.03.2008 р. на суму 20062,56 грн.; № ЖБ-10-4-00002 від 10.04.2008 р. на суму 27073,44грн.; № ЖБ-11-4-00001 від 11.04.2008 р. на суму 22046,16 грн.; № ЖБ-21-4-00004 від 21.04.2008 р. на суму 30045,66 грн.; № ЖБ-25-4-00015 від 25.04.2008 р. на суму 10410,96грн. та ст.ст. 193, 230 ГК України, ст.ст. 526, 530, 610, 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 25.02.2009 р. порушено провадження у справі № 18/62/09, судове засідання призначено на 30.03.2009 р.

На адресу суду 26.03.2009 р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути із відповідача 116915,30 грн. суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції та 1216,54 грн. –3 % річних. Вказана заява прийнята судом до розгляду, як така, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та не суперечить чинному законодавству України. Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

У судовому засіданні 30.03.2009 р. представник позивача підтримав збільшені позовні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача, у судовому засіданні 30.03.2009 р., заперечив проти задоволеного позову. Зазначив, що позовні вимоги відповідач визнає частково щодо основної заборгованості, оскільки товариство відповідача планувало сплатити борг у повному обсязі, але внаслідок настання форс-мажорних обставин, а саме фінансової кризи у державі, значно погіршилось становище відповідача, а також, за цих обставин, контрагенти припинили розраховуватися за своїми зобов'язаннями із товариством відповідача, в результаті чого, відповідач не в змозі сплатити борг. За таких обставин вважає, що його вини у виникненні заборгованості не має, а тому штрафні санкції з відповідача не повинні стягуватися. Також просив суд відстрочити сплату боргу до жовтня 2009 р. Представник позивача заперечив проти пояснень відповідача і надання йому відстрочки виконання рішення суду до жовтня 2009 р.

Судом, за згодою представників сторін, в судовому засіданні 30.03.2009 р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд,

ВСТАНОВИВ:

У березні –квітні 2008 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Завод ЖБК” (надалі - позивач) передало товариству з обмеженою відповідальністю “Он Лайн Азов” (надалі - відповідач) товар (залізобетонні констукції), що підтверджується видатковими накладними: № ЖБ-21-3-00014 від 21.03.2008 р. на суму 20062,56 грн.; № ЖБ-10-4-00002 від 10.04.2008 р. на суму 27073,44 грн.; № ЖБ-11-4-00001 від 11.04.2008 р. на суму 22046,16 грн.; № ЖБ-21-4-00004 від 21.04.2008 р. на суму 30045,66 грн.; № ЖБ-25-4-00015 від 25.04.2008 р. на суму 10410,96 грн., всього на загальну суму 109638,78 грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреностями серії ЯОЧ №460440 від 21.03.2008 р., № 460488 від 10.04.2008 р., №460493 від 15.01.2008 р., довіреністю серії НБІ № 580820 від 25.04.2008 р. виписаними на ім'я громадянина Сердюкова Р.М., який є уповноваженою особою підприємства відповідача на отримання цінностей від позивача.

Відповідач за отриманий товар не розрахувався.

Позивач направив відповідачу лист (№ 203/07 від 11.10.2008 р.), в якому просив відповідача у семиденний строк, із дня отримання листа, але не пізніше 15.11.2008 р. погасити заборгованість, яка виникла у відповідача, шляхом перерахування заборгованості на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідач надав відповідь позивачу (вих. № 601 від 14.11.2008 р.), в якій просив продовжити строк погашення заборгованості.

Зі спливом трьох місяців, з дня надання відповіді позивачу, відповідач не сплатив суму боргу, таким чином у зв'язку з несплатою відповідачем 109638,78 грн., позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з відповідною позовною заявою.

Судом встановлено, що відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 109638,78 грн., яка на час розгляду справи у суді залишається не сплаченою.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 116915,30 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції (нарахування індексу інфляції за період часу з 16.11.2008 р. по 30.03.2009 р.) обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.

Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні права та обов'язки.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Зважаючи на те, що сторони оформили свої господарські відносини за допомогою видаткових накладних та довіреностей, де вказані: ціна, асортимент, кількість товару, умови його продажу, суд дійшов висновку, що сторони досягли всіх істотних умов, що необхідні для укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт несплати відповідачем за отриманий товар, документально підтверджений представником позивача в судовому засіданні та не заперечується представником відповідача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення ...

Наданий позивачем розрахунок суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції за період часу з 16.11.2008 р. по 30.03.2009 р., суд вважає вірним, а вимогу про стягнення цієї суми, такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1216,54 грн. - 3% річних за період часу з 16.11.2008 року по 15.02.2009 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити... за весь час прострочення... три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок суми 3 % річних, суд вважає обґрунтованим, а вимогу про стягнення цієї суми із відповідача такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково …

Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Пункт 6 статті 83 ГПК України передбачає, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Відповідно до пункту 2 Роз'яснення Президії ВАСУ від 12.09.1996 р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникнення спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Підставою для відстрочення, розстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений, господарським судом, спосіб.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Відповідач просив надати йому відстрочку виконання рішення суду до жовтня 2009р., оскільки: в країні фінансова криза; майнове становище відповідача значно погіршилось; контрагенти відповідача припинили розраховуватися за своїми зобов'язаннями. Серед названих, однією із основних причин необхідності відстрочення виконання рішення суду відповідач вважає той факт, що залізобетонна продукція була придбана у позивача для будування житлового комплексу на замовлення ОЖБК“Азовський”, де ТОВ “Он Лайн Азов” є генеральним підрядником; орієнтований термін виконання будівельних робіт і здачі закінченого будівництвом об'єкту був визначений –15.12.2008 р. 16.12.2008 р. додатковою угодою до договору генерального підряду від 05.04.2007 р. сторони дійшли до угоди збільшити термін виконання будівельних робіт і здачі закінченого будівництвом об'єкту не пізніше жовтня 2009 р. Таким чином, придбана залізобетонна продукція використана відповідачем у будівництві, яке ще не закінчене, і, відповідно, підрядні робити, виконані відповідачем із власних матеріалів, не оплачені з боку контрагента –ОЖБК “Азовський”, в зв'язку із збільшенням терміну виконання будівельних робіт. Крім того після виконання підрядних робіт по будуванню багатоповерхового житлового будинку, у вказаному будинку будуть реалізовуватися квартири і це дасть змогу відповідачу (як такому що має власні квартири у названому будинку) погасити заборгованість перед позивачем. До того ж, в якості погашення своєї заборгованості перед позивачем, відповідач пропонував ТОВ “Завод ЖБК”, як альтернативу, передати квартиру у зазначеному будинку, на що позивач первісно погодився, а потім звернувся до суду із відповідними позовними заявами (в тому числі і за даним спором).

Отже, відповідач вважає, що згідно зі ст. 617 ЦК України, є всі підстави звільнити його від відповідальності за порушення господарського зобов'язання і відстрочити виконання рішення суду щодо стягнення суми основного боргу до жовтня 2009 р.

Представник позивача щодо підстав та терміну відстрочення виконання рішення суду, вказаних представником відповідача (жовтень 2009 р.), заперечив, вказав на спорідненість товариств ОЖБК “Азовський” та ТОВ “Он Лайн Азов” (надав відповідні довідки із ЄДРПОУ), можливість підписання ними необмеженої кількості додаткових угод до договору генерального підряду щодо збільшення терміну виконання будівельних робіт і здачі закінченого будівництвом об'єкту. Також зазначив, що позивач не вбачає альтернатив у наданні в рахунок сплати боргу квартири відповідачем позивачу, оскільки не відомо коли саме буде збудований будинок, зданий в експлуатацію, коли квартири будуть реалізовуватися і яка їх вартість буде на момент реалізації. Крім того, пояснив суду, що товариство позивача також має зобов'язання перед своїми контрагентами, в зв'язку з чим, вимушене сплачувати, в тому числі, штрафні санкції, і знаходиться також у складному економічному становищі, на підтвердження чого, представник позивача надав: наказ № 5-к від 09.02.2009 р. про сповіщення щодо майбутнього звільнення певних працівників товариства позивача; звіт про заплановане вивільнення працівників станом на 17.02.2009р.; наказ № 1/2 від 30.01.2009 р. про оголошення на підприємстві позивача простою.

Суд вважає, клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду необґрунтованим, тому відхиляє його.

Посилання відповідача на приписи ст. 617 ЦК України не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи, відповідач хибно розуміє приписи ст. 617 ЦК України, і підстави для звільнення ТОВ “Он Лайн Азов” від відповідальності за порушення зобов'язання, в даному випадку, відсутні.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Он Лайн Азов” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, Дюміна, 42, кв. 9, р/р № 26006060048786 Приватбанк м. Бердянськ, МФО 313399, код ЄДРПОУ 30921162) користь товариства з обмеженою відповідальністю “Завод ЖБК” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, 86, р/р 26008055870202 Приватбанк м. Бердянськ, МФО 313399, код ЄДРПОУ 32973034) 116 915 (сто шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 30 коп. основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1216 (одну тисячу двісті шістнадцять) грн. 54 коп. - 3 % річних, 1181 (одну тисячу сто вісімдесят одну) грн. 32 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя                                                                                                                        В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст.84 ГПК України, 06.04.2009 р.