Рішення

від 07.04.2009 по справі 988-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

988-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

07.04.2009Справа №2-24/988-2009

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортмастер», (01133 м. Київ, бул. Лесі Українки, 28; ідентифікаційний код 33744849)

До відповідача Фізичної особи – підприємця Епштейна Савелія Володимировича, (95000 АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Гурзуфська, 6, кв. 52; ідентифікаційний номер 2729809915)

Про стягнення 262043,44 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача –  Єлисєєв В.В., довіреність № б.н. від 31.12.2008 р. у справі

Від відповідача  –  Сокол С.М., довіреність № б.н. від 11.03.2009 р. у справі

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортмастер» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Фізичної особи – підприємця Епштейна Савелія Володимировича про стягнення 262043,44 грн., в тому числі 227202,50 грн. – заборгованості, 10438,09 грн. інфляційних витрат, 24402,95 грн. – 60 % річних.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленого йому товару за договором товарного кредиту № 752/СМ-МБ від 14.01.2008 р. на суму 139544,40 грн., а також відсотків за користування кредитом у розмірі 697,72 грн., та 86960,38 грн. заборгованості, яка виникла у зв'язку з проведенням відповідачем часткових оплат поставленого товару без врахування вимог п. 3.1 договору, зазначені суми до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не сплачені, що і стало приводом для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортмастер» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку та нарахування індексу інфляції та відсотків.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Також у судовому засіданні представником позивача були надані пояснення, відповідно до яких позивач зазначає, що при нарахуванні суми несплачених процентів за користування товарним кредитом, при нарахуванні інфляційних збитків на суму заборгованості та на суму несплачених процентів за користування товарним кредитом у розрахунку, доданому до позову, помилково був зазначений період – січень 2008 р., тоді як фактично зазначені суми нараховувались за період  - січень 2009 р. У зв'язку з чим, просить суд вважати вказані періоди січень 2008 р. – січнем 2009 р.

Суд вважає за можливе прийняти зазначені пояснення до розгляду.

Також, 07.04.2009 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, а саме легковий автомобіль марки «Тайота» модель «Камрі 2.4» державний номер 99960КР та вантажний автомобіль марки  «ГАЗ» модель «2705» державний номер 04040КО.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 07.04.2009 р. у задоволенні заяви ТОВ «Спортмастер»  про вжиття заходів до забезпечення позову було відмовлено.

Відповідач у відзиві на позов та у судовому засіданні заперечує в частині стягнення курсової різниці за договором в розмірі 86960,38 грн.  та  посилається на те, що при нарахуванні зазначеної курсової різниці, позивачем фактично в односторонньому порядку були змінені умови договору в частині ціни договору. Також, відповідно до наданого відзиву на позов, відповідач заперечує в частині нарахування позивачем 60 % річних за несвоєчасно проведені розрахунки. Так, відповідач посилається на те, що пункт договору, відповідно до якого сторони погодили відповідальність у розмірі 60 % річних від суми простроченої заборгованості, суперечить принципу розумності, закріпленому в п. 6 ст. 3 ЦК України, а також визначає стягувану суму як неустойку.

Також у судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що відповідачем на адресу позивача 04.04.2009 р. був спрямований лист з проханням укласти мирову угоду, з доданим до нього проектом мирової угоди. Оскільки на сьогоднішній день відповіді від позивача не отримано, відповідач просить суд відкласти розгляд справи.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, не вбачає обґрунтованих підстав для його задоволення з огляду на наступне.

У судовому засіданні представник позивача, якому відповідно до довіреності ТОВ «Спортмастер» від 31.12.2008 р. надане право укладати мирові угоди, повідомив суд про незгідність ТОВ «Спортмастер» на укладення мирової угоди з відповідачем по даній справі.

Крім того, статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, тобто справу можливо розглянути за наявними у справі документами, судом не вбачається обґрунтованих підстав для відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ :

14.01.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спортмастер» (Кредитор) та Фізичною особою – підприємцем Епштейном Савелієм Володимировичем (Позичальник) був укладений договір товарного кредиту № 752/СМ-МБ (а.с. 12-15).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що у строки, передбачені цим договором, Кредитор, за замовленням Позичальника, зобов'язується на умовах товарного кредиту поставити товари спортивного призначення (надалі – Товар) згідно зі Специфікаціями, які оформлюються додатками до цього договору, а Позичальник зобов'язується прийняти зазначений товар, оплативши його вартість та процент на вказаних нижче умовах.

Кількість, вартість та асортимент Товару визначається сторонами у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2 Договору).

Передача товару оформлюється накладними (п.2.8 Договору).

Ціна за одиницю Товару визначається у Специфікаціях. Загальна попередня вартість Товару (ціна Договору) складає 1203362,70 грн. у т.ч. ПДВ 20 %. Остаточна загальна вартість Товару (ціна Договору), поставка якого здійснюється на умовах даного договору, визначається на підставі цих оформлених та підписаних уповноваженими представниками Сторін Специфікацій. Ціна Товару включає будь – які видатки Кредитора, пов'язані із виконанням цього Договору, у тому числі гарантійні зобов'язання Кредитора.

На день здійснення оплати вартість Товару підлягає збільшенню прямо пропорційно збільшенню курсу долара США, установленому НБУ на цей ж день, у випадку збільшення курсу більш ніж на шість відсотків у порівнянні з курсом долара США НБУ на момент підписання відповідної специфікації. Оплата Товару здійснюється в гривнях (п. 3.1 Договору).

Сума попередньої оплати складає 60168,14 грн., яка підлягає сплаті Позичальником до 23.05.2008 р. Попередня оплата зараховується в рахунок кінцевих платежів згідно цього договору. Сторони дійшли згоди в тому, що сума попередньої оплати сплачена Позичальником в рахунок належних за договором платежів, має статус завдатку і виконує всі функції, визначені чинним в Україні законодавством для названого способу забезпечення виконання зобов'язань (п. 3.2 Договору).

Позичальник зобов'язується сплачувати Кредитору процент за товарний кредит, який нараховується у розмірі 0,5 % від бази, на який окремою сумою нараховується податок на додану вартість. Базою для нарахування процента за товарний кредит є неоплачена станом на останній календарний день місяця вартість поставленого товару за винятком ПДВ. Сторони домовились, що у випадку наявності заборгованості по оплаті вартості поставленого згідно договору Товару станом на останній календарний день місяця листопада 2008 р., процент за товарний кредит, починаючи з місяця, наступного за вказаним, нараховується у розмірі 0,5 % за правилами попереднього абзацу (п. 4.1 Договору).

Процент за товарний кредит нараховується за кожний календарний місяць в останній день цього календарного місяця (п. 4.2 Договору).

Позичальник сплачує Кредитору процент за товарний кредит протягом 3 (трьох) банківських днів з дня нарахування (п. 4.3 Договору).

Позичальник у випадку прострочення строку встановленого п. 4.3 Договору по сплаті процентів несе відповідальність згідно п. 5.3 договору. Виставлений Кредитором рахунок на сплату процентів за товарний кредит не звільняє Позичальника від відповідальності встановленої в цьому пункті (п. 4.7 Договору).

У випадку затримки здійснення розрахунків, передбачених даним Договором, Позичальник несе відповідальність згідно ст. 625 Цивільного кодексу України з урахуванням умов п. 5.4 Договору (п. 5.3 Договору).

Погоджений Сторонами розмір відсотків річних складає 60 відсотків від суми простроченої заборгованості (п. 5.4 Договору).

Даний договір вступає в силу з моменту підписання його уповноваженими представниками Сторін та діє протягом 1 року, але в будь – якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 8.8 Договору).

На виконання п. 3.2 Договору, 22.05.2008 р. відповідачем було сплачено 60168,14 грн.  у якості попередньої оплати, що підтверджується випискою банку по рахунку позивача (а.с.64-66).

Також на виконання договору, сторони погодили у специфікаціях кількість, вартість, асортимент Товару, а також строки його поставки та оплати, які оформлені додатками № 1 від 04.09.2008 р., № 2 від 04.09.2008 р., № 3 від 04.09.2008 р., № 4 від 04.09.2008 р., № 5 від 04.09.2008 р. (а.с. 16-21).

Так, зазначеними додатками до Договору, передбачено, що відповідач повинен сплатити вартість отриманого товару у таки строки та розмірі: до 25.09.2008 р. – 166008,00 грн., до 16.10.2008 р. – 125686,00 грн., до 28.10.2008 р. – 228780,00 грн., до 12.11.2008 р. – 213176,00 грн., до 25.11.2008 р. – 160545,40 грн., до 12.12.2008 р. – 60168,14 грн.

Позивачем у виконання своїх зобов'язань за Договором та додатків до нього, у строки, визначені додатковими угодами до договору, були поставлені товари спортивного призначення на загальну суму 954363,54 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи накладними на відпуск товаро – матеріальних цінностей (а.с.22-39).

Вказаний товар був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис відповідача у зазначених накладних, а також довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії від 21.10.2008 р., від 05.09.2008 р., від 22.09.2008 р. (а.с.67-72).

Факт отримання товару відповідача у судовому засіданні підтвердив.

Відповідачем не була сплачена  вартість отриманого товару у відповідності до умов договору в добровільному порядку та в повному обсязі, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 139544,40 грн. за поставлений товар, що і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортмастер» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті  530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт отримання товару відповідач не заперечує.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України відповідач не представив доказів  оплати заборгованості за поставлений позивачем товар, у судовому засіданні підтвердив, що заборгованість за отриманий товар у розмірі 139544,40 грн. дійсно існує.

За такими обставинами,  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 139544,40 грн. заборгованості за поставлений товар, через що  вимоги позивача про стягнення з Фізичної особи – підприємця Епштейна Савелія Володимировича заборгованості у розмірі 139544,40  грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань у розмірі 10417,86 грн. за період з листопада 2008 р. по січень 2009 р. та 60% річних у розмірі 24385,75  грн. за період з 12.11.2008 р. по 16.02.2009 р.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Оскільки судом встановлене прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо сплати отриманого товару у строки, встановлені у додаткових угодах до договору, сума інфляційних втрат розрахована за період з листопада 2008 р. по січень 2009 р. у розмірі 24385,75 грн., визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з Фізичної особи – підприємця Епштейна Савелія Володимировича.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктами  5.3, 5. 4 Договору сторони погодили, що у випадку затримки здійснення розрахунків, передбачених даним Договором, Позичальник несе відповідальність згідно ст. 625 Цивільного кодексу України з урахуванням умов п. 5.4 Договору. Погоджений Сторонами розмір відсотків річних складає 60 відсотків від суми простроченої заборгованості.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Фізичної особи – підприємця Епштейна Савелія Володимировича  60 % річних за період з 12.11.2008 р. по 16.02.2009 р.  у розмірі 24385,75 грн. підлягають задоволенню.

Суд не приймає заперечення відповідача в частині нарахування 60 % річних у зв'язку з наступним.

Як було встановлено судом, сторони договору погодили інший відсоток, який нараховується за прострочення виконання розрахунків, ніж передбачений ст. 625 ЦК України, що відповідає приписам законодавства, та надає право сторонам договору визначити інший відсоток, ніж той, що передбачений законодавством.

Крім того, відповідач розцінює нараховані проценти за прострочення проведення розрахунків як неустойку, у зв'язку з цим просить суд при визначенні розміру неустойки враховувати приписи п. 3.9.2 роз'яснень Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289, який містить перелік обставин, яки повинен враховувати господарський суд при вирішенні питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені).

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України  грошове зобов'язання складається також із грошової суми, яку боржник зобов'язаний сплатити кредитору і на інших, крім цивільно-правового договору, підставах, що передбачені цивільним законодавством, у зв'язку з чим грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних, тобто індекс інфляції є компенсацією у зв'язку знеціненням грошових коштів, а річні – платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником і вказані нарахування не можуть розцінюватися як відповідальність за порушення зобов'язань, тобто річні не відносяться до поняття неустойка.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача проценти за користування товарним кредитом за січень 2009 р. у розмірі 697,72 грн.

Як було зазначено, пунктами 4.1, 4.2, 4.3 Договору  товарного кредиту, сторони визначили, що Позичальник зобов'язується сплачувати Кредитору процент за товарний кредит, який нараховується у розмірі 0,5 % від бази, на яку окремою сумою нараховується податок на додану вартість. Базою для нарахування процента за товарний кредит є неоплачена станом на останній календарний день місяця вартість поставленого товару за винятком ПДВ. Сторони домовились, що у випадку наявності заборгованості по оплаті вартості поставленого згідно договору Товару станом на останній календарний день місяця листопада 2008 р., процент за товарний кредит, починаючи з місяця, наступного за вказаним, нараховується у розмірі 0,5 % за правилами попереднього абзацу. Процент за товарний кредит нараховується за кожний календарний місяць в останній день цього календарного місяця. Позичальник сплачує Кредитору процент за товарний кредит протягом 3 (трьох) банківських днів з дня нарахування.

За таких обставин, враховуючи умови договору, позивачем обґрунтовано визначено розмір процентів за користування товарним кредитом за січень 2009 р. у розмірі 697,72 грн.

Проте, відповідачем у судовому засіданні були надані докази оплати ним заборгованості по процентам за товарний кредит за січень 2009 р. у розмірі 697,72 грн., а саме платіжне доручення № 196 від 16.02.2009 р. (а.с.49).

Судом встановлено, що вказана сума у розмірі 697,72 грн. була сплачена відповідачем 16.02.2009 р., тобто до звернення позивача з відповідним позовом до суду (18.02.2009 р. – згідно штампу поштового відділення на конверті, доданому до позовної заяви).

Отже на момент звернення з позовом до суду у позивача було відсутнє право вимоги на суму у розмірі 697,72 грн. Таким чином в цій частині у задоволенні позову слід відмовити.

Проте, відповідачем були порушені строки сплати процентів, тобто відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції у розмірі 20,23 грн., нарахований на суму простроченої сплати процентів за січень 2009 р., та 60 % річних, нарахованих на суму простроченої сплати процентів у розмірі 17,20 грн. за період з 03.02.2009 р. по 16.02.2009 р.

Умовами договору сторони  передбачили, що Позичальник у випадку прострочення строку встановленого п. 4.3 Договору по сплаті процентів несе відповідальність згідно п. 5.3 договору. Виставлений Кредитором рахунок на сплату процентів за товарний кредит не звільняє Позичальника від відповідальності встановленої в цьому пункті (п. 4.7 Договору).

У випадку затримки здійснення розрахунків, передбачених даним Договором, Позичальник несе відповідальність згідно ст. 625 Цивільного кодексу України з урахуванням умов п. 5.4 Договору (п. 5.3 Договору).

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до умов договору, відповідач повинен був сплатити нараховані проценти за користування товарним кредитом за січень 2009 р. до 03.02.2009 р., тобто з 03.02.2009 р. відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, проте позивачем при розрахунку індексу інфляції за прострочення сплати процентів за користування товарним кредитом був застосований індекс інфляції за січень 2009 року, тобто за місяць, при якому прострочення грошового зобов'язання ще не сталося.

За такими обставинами в частині стягнення з  відповідача індексу інфляції у розмірі 20,23 грн. слід відмовити через невірне застосування позивачем індексу інфляції при нарахуванні зазначеної суми.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктами  5.3, 5. 4 Договору сторони погодили, що у випадку затримки здійснення розрахунків, передбачених даним Договором, Позичальник несе відповідальність згідно ст. 625 Цивільного кодексу України з урахуванням умов п. 5.4 Договору. Погоджений Сторонами розмір відсотків річних складає 60 відсотків від суми простроченої заборгованості.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Фізичної особи – підприємця Епштейна Савелія Володимировича  60 % річних за період з 03.02.2009 р. по 16.02.2009 р.  у розмірі 17,20 грн. підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором, яка виникла у зв'язку з проведенням відповідачем оплат без врахування вимог абзацу 2 п. 3.1 Договору у розмірі 86960,38 грн.

Так, абзацом 2 пункту 3.1 Договору, сторони передбачили, що на день здійснення оплати вартість Товару підлягає збільшенню прямо пропорційно збільшенню курсу долара США, установленому НБУ на цей ж день, у випадку збільшення курсу більш ніж на шість відсотків у порівняні з курсом долара США НБУ на момент підписання відповідної специфікації. Оплата Товару здійснюється в гривнях.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна  ціни  після  укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що абзацом 2 п. 3.1 Договору сторони узгодили підставу та порядок односторонньої зміни умов договору, а сам ціни Договору - на день здійснення оплати вартість Товару підлягає збільшенню прямо пропорційно збільшенню курсу долара США у випадку збільшення курсу більш ніж на шість відсотків у порівняні з курсом долара США НБУ на момент підписання відповідної специфікації.

Судом встановлено, що на день підписання відповідних специфікацій до Договору, тобто станом на 04.09.2008 р. офіційний курс, встановлений НБУ, гривні до іноземних валют становив 485,0700 грн. за 100 доларів США, тобто 4,8507 грн. за 1 долар США.

Також судом встановлено, що офіційний курс долара США на день здійснення оплат відповідачем був збільшений більш ніж на 6 % у порівняні з курсом долара США станом на 04.09.2008 р.

За такими обставинами, судом визнається обґрунтованим застосування до відповідача вимог абзацу 2 пункту 3.1 Договору, наданий розрахунок заборгованості, яка виникла у зв'язку з проведенням відповідачем оплат без врахування вимог аб. 2 п. 3.1 Договору, також визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає умовам договору та обставинам справи, а тому сума заборгованості у розмірі 86960,38 грн. підлягає стягненню з Фізичної особи – підприємця Епштейна Савелія Володимировича.

Суд не приймає заперечення відповідача в частині стягнення курсової різниці за договором в розмірі 86960,38 грн. у зв'язку з обставинами, викладеними вище.  

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України  10.04.2009 р.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого Фізичної особи – підприємця Епштейна Савелія Володимировича, (95000 АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Гурзуфська, 6, кв. 52; ідентифікаційний номер 2729809915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортмастер», (01133 м. Київ, бул. Лесі Українки, 28; ідентифікаційний код 33744849, п/р 2600500130797 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528) 226504,78 грн. основного боргу, 24402,95 грн.  60 % річних, 10417,86 грн. – індекс інфляції, 2613,25 грн. державного мита та 117,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 697,72 грн. процентів за користування товарним кредитом у задоволенні позову відмовити.

4.          В частині стягнення 20,23 грн. індексу інфляції у задоволенні позову відмовити.

     Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.