Постанова від 07.04.2009 по справі 37/637

37/637

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 07 квітня 2009 р.                                                                                    № 37/637  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйов О. В. –головуючийПолянський А. Г.Фролова Г. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державного підприємства "Вугілля України"

на рішення

та постановуГосподарського суду міста Києва від 12.03.2008 рокуКиївського апеляційного господарського суду від 01.12.2008 року

у справі№ 37/637 Господарського суду міста Києва

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Західенерго"

до третя особапро Державного підприємства "Вугілля України"ДВАТ "Шахта Білоріченська"стягнення в сумі 396 207,08 грн.

За участю представників сторін:від позивача:від відповідача:від третьої особи:

не з'явилисьПрутас В. О. –дов. від 26.12.08р.не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Вугілля України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Вугілля України" про стягнення в сумі 396207,08 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2008 року по справі № 37/637 (суддя Кондратова І. Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2008 року по справі № 37/637 (головуючий суддя Корсак В. А., судді Авдеєв П. В., Коршун Н. М.), позов задоволено повністю: стягнуто з Державного підприємства "Вугілля України" на користь Відкритого акціонерного товариства "Західенерго" 396207,08 грн. завданих збитків, 3962,07 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Державне підприємство "Вугілля України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2008 року та рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2008 року, в якій стверджує про порушення судом норм процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників позивача та третьої особи.

Відводів складу суду не заявлено.

За згодою представника відповідача в судовому засіданні 07.04.2009 року оголошені вступна та резолютивна частина постанови Вищого господарського суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 01.02.2007 року між ВАТ "Західенерго" (покупець) та Державним підприємством "Вугілля України" (постачальник) укладено договір поставки  № 9-02/1-П.

Згідно п. п. 1.1, 1.2 договору постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі, а покупець зобов'язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим Договором.

Судами встановлено, що на виконання умов договору з 19 по 22 травня та 25 травня 2007 року від ДВАТ Шахта "Білоріченська" (вантажовідправник) на адресу Бурштинської ТЕС за залізничними накладними № № 49618894 (вагони №№ 68704154, 66711664, 68615822, 68778315, 68568062, 68778869, 68820182, 68744150), 49618896 (вагони №№ 68621416, 67612705, 67683888, 65889164, 60232659), 49618907 (вагони №№ 64547052, 60843679) від 16.05.2007 року, 49618913 (вагони №№ 60669462, 63507685, 60925518, 64353030, 67181230, 65239550, 65883068, 67900225, 67165969), 49618919 (вагони №№ 64552474, 67905752, 65735706, 60889409, 65735227, 66740010, 65795155, 67613521,68703271, 65234585) від 17.05.2007 року, 49618921 (вагони №№ 66740457, 65793275), 49618922 (вагони №№ 63487110, 64898687, 67156174, 60666088, 66681255), 49618929 (вагони №№ 67380121, 60924339, 67572982, 65032260, 67885863, 66780149, 66709676) від 18.05.2007 року, 49618935 (вагони №№ 67858647, 66722000, 60845088), 49618936 (вагони №№ 65516700, 66727835, 67341446, 67145524, 63575492, 67356105, 67663070, 65293847, 67164855, 67895243) від 19.05.2007 року, 32763001 (вагони №№ 66706730, 65302457, 68750124, 68744770, 68981653), 3013878 (вагон № 67853044), 49618975 (вагони №№ 68529627, 66243577, 65223307, 65297400, 58974484) надійшло вугілля марки ГСШ 0-13.

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що перелік вантажовідправників, станцій відвантаження, кількість, сорт базова якість, терміни поставки, ціна та вартість товару визначаються в додатках до договору.

26.04.2007 року сторони підписали додаток № 05/07-Б до договору, в якому погодили перелік вантажовідправників на поставку вугілля в травні 2007 року. Серед даного переліку був відсутній такий вантажовідправник, як ДВАТ Шахта "Білоріченська".

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що при прийманні спірного вугілля позивачем була виявлена невідповідність асортименту, зазначеному в додатковій угоді.

Окрім того, було встановлено, що відповідач не виконав умови пункту 3.3 договору, не надавши сертифікат якості та технологічні властивості поставленого вугілля від даного вантажовідправника, що свідчить про порушення пункту 4.3 Галузевого технічного регламенту 34.09.110-2003 "Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи", згідно з яким для поставки палива постачальник надає сертифікати якості палива, передбаченого для поставки, які відповідають технічним вимогам згідно з ДСТУ 4083, ДСТУ 4058 і ГОСТ 5542.

Листами № 06/1518 від 23.05.2007 року та № 06/1538 від 25.05.2007 року позивач повідомляв вантажовідправника про відмову від прийняття товару-вугілля згідно накладних № 49618923 та № 49618943 з тих причин, що договором не передбачено поставку вугілля від зазначеного вантажовідправника та попереджав про повернення товару.

Судами встановлено, що з квитанцій про приймання вантажу №№ Е35999125, Е35999126 від 23.05.2007 року, Е35999127 від 24.05.2007 року та Е35999130 від 25.05.2007 року, виданих залізничною станцією Бурштин Львівської залізниці, вбачається, що вугілля, яке не передбачено умовами договору з врахуванням додатку № 05/07-Б від 26.04.2007 року, відповідно до ч. 1, 3 ст. 690 ЦК України було повернуто вантажовідправнику з 23 травня по 25 травня 2007 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 672 ЦК України якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитись від його прийняття та оплати.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 690 ЦК України продавець зобов'язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитись ним в розумний строк. Якщо продавець у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право повернути його продавцеві. Витрати покупця у зв'язку із зберіганням неприйнятого товару та його поверненням продавцеві підлягають відшкодуванню продавцем.

Судами встановлено, що поставкою вугілля, асортимент якого не відповідає умовам додатку № 05/07-Б від 26.04.2007р. до договору, позивачу було завдано збитки на загальну суму 396207,08 грн.

Посилання скаржника на те, що ДП "Вугілля України", що ДВАТ Шахта "Білоріченська" безпідставно відвантажила вугілля на адресу Буршитинської ТЕС "ВАТ "Західенерго", оскільки між відповідачем та ДВАТ Шахта "Білоріченська" відсутні будь-які зобов'язання щодо поставки вугілля в травні 2007 року, колегією відхиляється, оскільки судами встановлено наступне.

ДВАТ "Шахта "Білоріченська" направляла вугілля за накладними №№49618894, 49618896,49618907, 49618919, 49618921, 49618922, 49618929, 49618935,49618936,3013878, 49618975, 32763001 у відповідності до договору № 31-07/г-ЕН від 01.05.2007 року, який укладений між відповідачем та ДВАТ Шахта "Білоріченська" щодо постачання вугільної продукції. Згідно з даним договором ДВАТ "Шахта "Білоріченська" є постачальником, а ДП "Вугілля України" - покупцем вугілля.

Пунктом 2.6 договору №31-07/г-ЕН від 01.05.2007 року ДП "Вугілля України" та ДВАТ Шахта "Білоріченська" погодили, що постачальник зобов'язується забезпечити наявність в графі 4 "Особливі відмітки" залізничних накладних відмітку, хто є постачальником вугілля,  номер та дату договору, хто є замовником, згідно якого Договору, а також назву та місце знаходження постачальника.

Пунктом 2.6 Договору № 9-02/1-П від 01.02.2007 року позивач та відповідач також погодили, що ДП "Вугілля України" зобов'язується забезпечити наявність в графі 4 "Особливі відмітки" залізничних накладних відмітку, хто є постачальником вугілля, номер та дату договору, хто є замовником, згідно якого договору, а також назву та місце знаходження постачальника.

Судами встановлено, що на виконання даних умов договорів в залізничних накладних № № 49618894, 49618896, 49618907, 49618919, 49618921, 49618922, 49618929, 49618935, 49618936, 3013878, 49618975, 32763001 зазначено: " у власність ДП "Вугілля України" договір № 31-07/2-ЕН від 01.05.2004 року для ВАТ "Західенерго" згідно договору № 9-02/1-П від 01.02.2007року. Платником за даними залізничними накладними визначено ДП "Вугілля України"".

Колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що єдиним постачальником вугілля для ВАТ "Західенерго" є ДП "Вугілля України", в свою чергу, ДВАТ "Шахта "Білоріченська" є лише вантажовідправником, а тому відповідальність перед позивачем щодо поставки вугілля, яке не відповідає вимогам Договору, має нести саме відповідач, а не вантажовідправник.

За таких обставин, колегія відхиляє доводи скаржника про те, що він є неналежним відповідачем по даній справі.

Відповідно до п. 6.4 договору, за постачання вугілля пошарового завантаження в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам договору, постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця, зв'язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.).

Судами встановлено, що 09.07.2007 року та 11.07.2007 року з метою досудового врегулювання господарських відносин, позивачем на адресу відповідача надсилались претензії на загальну суму 396 207,08 грн. з вимогою в семиденний строк відшкодувати завдані збитки. Претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.

В силу ч. 1, 2 та 4 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначені не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 ЦК України.

Частиною 2 статті 614 ЦК України передбачено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Суди дійшли висновку, що оскільки, вугілля, яке повернуто позивачем, було прийнято відповідачем без заперечень, це свідчить про визнання відповідачем своєї вини у порушенні зобов'язання за договором № 9-02/1-П від 01.02.2007 року. Отже, відповідач не виконав належним чином зобов'язання перед позивачем щодо поставки вугілля належного асортименту.

Всі інші доводи скаржника щодо відсутності вини скаржника у заподіянні збитків позивачеві зводяться до переоцінки встановлених місцевим та апеляційним судами обставин, що ст. 1117 ГПК України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки місцевого суду та суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду не вбачається.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2008 року по справі № 37/637 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2008 року по справі № 37/637 залишити без змін.

Головуючий   суддя                                                             О. В. Муравйов  

Судді                                                                                     А. Г. Полянський

                                                                                              Г. М. Фролова