Постанова

від 07.04.2009 по справі 43/780-1/141-42/233

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

43/780-1/141-42/233

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 07 квітня 2009 р.                                                                                    № 43/780-1/141-42/233  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. –головуючогоВолковицької Н.О. Гоголь Т.Г.

за участю представників сторін:

позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

відповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна інвестиційна промислово –енергетична компанія "МІПЕК"

на постановувід 25.11.2008 року Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 43/780-1/141-42/233 господарського суду міста Києва

за позовом Дочірнього підприємства "Харпром" Акціонерного товариства "Харпром"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна інвестиційна промислово –енергетична компанія "МІПЕК"

про стягнення 35458, 67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Харпром" акціонерного товариства "Харпром" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна інвестиційна промислово –енергетична компанія "МІПЕК" про стягнення 35458,57грн.

12.12.2006 року позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 32476,57грн. (23000,00 грн., основного боргу, 5052,47грн. збитків від інфляції, 1379,10грн. З % річних та 3045, 74грн. витрат на юридичні послуги).

Рішенням від 20.12.2006 року господарського суду міста Києва позов задоволено в повному обсязі виходячи з того, що відповідачем не виконане зобов'язання.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна інвестиційна промислово –енергетична компанія "МІПЕК" Київський апеляційний господарський суд постановою від 20.03.2007року рішення в частині задоволення позовних вимог про надання юридичних послуг скасував. В решті рішення залишив без змін.

Постановою Вищого господарського суду України  від 12.06.2007 року рішення та постанова скасовані, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду міста Києва в зв'язку з тим, що ні суд першої інстанції ні апеляційний господарський суд не встановили які саме зобов'язання не виконав відповідач, на підставі чого вони виникли та якими нормами діючого законодавства врегульовані.

Після нового розгляду справи господарський суд міста Києва рішенням від 09.10.2007 року позов задовольнив частково, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна інвестиційна промислово –енергетична компанія "МІПЕК" 23000,00 грн. боргу, 5052, 47 грн. збитків від інфляції, 1379,10 грн. 3% річних, 2455, 00 грн. адвокатських послуг та відповідні судові витрати. При цьому, суд встановив, що між сторонами укладена усна угода, від якої, в порядку частини 2 статті 220 Господарського кодексу України, відмовився кредитор.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 24.01.2008 року рішення місцевого суду залишив без змін з тих самих підстав.

Постановою Вищого господарського суду України  від 06.05.2008 року рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2007 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2008 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду справи позивач заявою від 09.07.2008 року обґрунтував свої вимоги посилаючись на статті 622, 693 Цивільного кодексу України

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.2008 року позов задоволено.

З Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна інвестиційна промислово - енергетична компанія "МІПЕК" стягнуто на користь Дочірнього підприємства "Харпром" 23000,00 грн. боргу, 5052,47 грн. інфляційних втрат, 1379,10 грн. 3% річних з простроченої суми, відповідні судові витрати, 3045,74 грн. витрат по оплаті юридичних послуг, 2455,00 грн. витрат по оплаті допомоги адвоката.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2008 року вказане судове рішення скасоване частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжрегіональна інвестиційна промислово-енергетична компанія "МІПЕК" на користь Дочірнього підприємства "Харпром" 23000,00 грн. боргу, 1919, 81 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

В решті позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна інвестиційна промислово –енергетична компанія "МІПЕК" звернулося до Вищого господарського суду України  із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2008 року, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Скаржник посилається на те, що між позивачем та відповідачем не було погоджено ціну та строк дії господарського договору, а тому таке зобов'язання не можна вважати таким, що відповідає приписам пункту 3 статті 180 Господарського кодексу України.

Також скаржник посилається на те, що суди не надали належної оцінки тому факту, що позивач сам відмовився приймати товар від відповідача у зв'язку зі зміною ціни на товар, хоча самим відповідачем ціна не змінювалась.

Заслухавши суддю –доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, Дочірнє підприємство "Харпром" акціонерного товариства "Харпром" перерахувало на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна інвестиційна промислово-енергетична компанія "МІПЕК" 50000,00 грн. за товар - сиру нафту, що підтверджується доданою до матеріалів справи належним чином засвідченою копією платіжного дорученням № 594 від 30.07.2004 року (а.с. 9).

Підставою перерахування позивачем на рахунок відповідача 50000,00 грн. був направлений відповідачем позивачу рахунок №СФ –0000014 від 27.07.2004 року на суму 67000,00 грн. у т.ч. ПДВ за поставку сирої нафти.

У зв'язку з тим, що відповідач товар не поставив, 20.08.2004 року позивач направив на адресу відповідача листа № 103 з вимогою повернути отримані кошти у зв'язку із зміною ціни товару.

Відповідач повернув отримані кошти частково - в сумі 27000,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями банківських виписок (а.с. 11-12).

На день подання позовної заяви заборгованість відповідача склала 23000,00 грн.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи частково рішення місцевого суду та задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 23000,00 грн. виходив з того, що 30.07.2004 року позивачем частково оплачено виставлений відповідачем рахунок-фактуру № СФ-0000014 від 27.07.2004 року за 50000 тон нафти сирої шляхом перерахування останньому 50 000 грн.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що між сторонами укладено договір шляхом обміну документами, при цьому пропозицією укласти (офертою) є виставлений рахунок-фактура, а прийняттям пропозиції (акцептом) є сплата коштів платіжним дорученням № 594 від 30.07.2004 року. Таким чином, сторонами укладено договір купівлі-продажу нафти - сирої в письмовій формі шляхом обміну документами. При цьому, строк виконання зобов'язання щодо поставки товару не встановлено. Разом з тим, 30.07.2004 року позивачем пред'явлено відповідачу вимогу № 116 про передачу належної за цим договором нафти сирої (одержано відповідачем 02.08.2004 року). Відповідачем зобов'язання щодо передачі товару не виконано до 09.08.2004 року. Жодних доказів на спростування цього ані місцевому, ані апеляційному суду не надано, незважаючи на неодноразові вимоги.

Відповідно до вимог частини статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Листом № 103 від 20.08.2004 року позивачем пред'явлено вимогу про повернення суми попередньої оплати. Згідно долучених до матеріалів банківських виписок відповідачем повернуто грошові кошти в розмірі 27 000 грн., доказів повернення решти суми попередньої оплати апеляційному суду не надано. Тому, апеляційний суд вважає обґрунтованими висновки місцевого суду про стягнення з відповідача неповернутого боргу в розмірі 23 000 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведені положення закону, апеляційний суд визнав безпідставним стягнення з відповідача 5052,47 грн. збитків від інфляції та 1397,10 грн. 3% річних, оскільки у відповідача перед позивачем на підставі укладеного договору шляхом обміну документами виникло зобов'язання по передачі товару, а обов'язок повернення коштів у даному випадку врегульовано статтею 693 Цивільного кодексу України.

Крім цього апеляційний суд визнав безпідставним стягнення з відповідача 3045,74 грн. витрат, оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено відшкодування в якості судових витрат лише витрат на оплату послуг адвоката. Доказів одержання позивачем саме адвокатських послуг на суму 3045,74 грн. матеріали справи й зокрема: трудовий договір № 2 про надання юридичних послуг від 01.11.2005 року та видатковий касовий ордер № 39 від 07.11.2005 року, не містять.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність стягнення 23000,00 грн. основного боргу, а також 1919,81 грн. витрат на послуги адвоката, яка вирахувана судом згідно частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволених позовних вимог в сумі 23000,00грн. виходячи з суми 2455,00 грн. оплати послуг адвоката, які підтверджені матеріалами справи.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарський суд апеляційної інстанції в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив, встановив та надав юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшов обґрунтованого висновку при вирішенні даного спору по суті.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2008 року у справі № 43/780-1/141-42/233 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна інвестиційна промислово –енергетична компанія "МІПЕК" залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                        Т. Дроботова

С у д д і          Н. Волковицька

Г. Гоголь