Рішення

від 21.04.2009 по справі 15/67пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/67пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.04.09 р.                                                                                                       Справа № 15/67пд                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом науково-виробничого приватного підприємства “Ексіммаш” м. Дніпродзержинськ (код ЄДРПОУ 24598887)

до відповідача державного підприємства “Сніжнянські центральні електромеханічні майстерні” м. Сніжне (код ЄДРПОУ 00179039)

про зобов'язання відповідача змінити умови договору шляхом підписання додаткової угоди від 17.12.2008 р. до договору купівлі-продажу від 02.09.2008 р.

за участю представників сторін:

від позивача: Кацель С.Ф. за довіреністю № 30039/001 від 30.03.2009 р. (в останнє судове засідання не з'явився)

від відповідача: Нікульников В.В. – керуючий санацією згідно ухвали від 12.10.2004 р. по справі № 5/60Б (в останнє судове засідання не з'явився)

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 31.03.2009 р. до 21.04.2009 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява науково-виробничого приватного підприємства “Ексіммаш” м. Дніпродзержинськ до державного підприємства “Сніжнянські центральні електромеханічні майстерні” м. Сніжне про зобов'язання відповідача змінити умови договору шляхом підписання додаткової угоди від 17.12.2008 р. до договору купівлі-продажу від 02.09.2008 р.

Ухвалою суду від 06.03.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/67пд, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Позивач та відповідач у судове засідання 21.04.2009 р. не з'явилися, від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи на другу половину травня суд відхилив, тому як в ньому позивач вказує на намір сторін укласти мирову угоду. Але від відповідача до суду будь–яких письмових заяв у підтвердження такого наміру не надходило. Попередній намір  сторін ще не свідчить про досягнення домовленості та фактичне укладення мирової угоди, тому спір між сторонами підлягає розгляду по суті. Будь–яких заяв про наявність у сторін додаткових документів, що мають значення для розгляду спору, до суду не надходило.

Судом, відповідно до вимог статті  81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 17.03.2004 р. порушено провадження у справі про банкрутство № 5/60Б  за заявою кредиторів Черняєвої Г.Б., Адамович С.В., Габдуліна Ш.Ю., Гіденко Т.Г., Гончара В.П., Денисова Т.Є., Коваленко В.С., Калинко Ю.П., Кутепова В.М., Левковича О.В., Лискіна А.І., Марковського М.І., Мироненко О.А., Нікульникова В.В., Носаль В.А., Резнік В.М., Соколової Л.В., Частникова В.В., Черняєіва В.Ф., Халімової С.П., Федорченко Л.Ю. до боржника Державного підприємства „Сніжнянські центральні електромеханічні мережі”.

Ухвалою суду від 12.10.2004 р. відкрито по справі процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено керівника боржника – директора Нікульникова В.В.

Ухвалою суду від 12.07.2007 р. затверджено план санації ДП „Сніжнянські центральні електромеханічні мережі”, погоджений з Міністерством вугільної промисловості України (лист Міністерства вугільної промисловості України № 127/04/02-02 від 12.02.2007 р., лист Міністерства вугільної промисловості України № 634/03/02-02 від 11.07.2007 р.).

Завірені копії ухвал суду від 17.03.2004 р., 12.10.2004 р., 12.07.2007 р. містяться в матеріалах справи.

Для повного розрахунку з реєстровими кредиторами на засіданні комітету кредиторів протоколом від 24.03.2008 р. № 30 було прийнято рішення щодо внесення змін та доповнень до плану санації ДП „Сніжнянські центральні електромеханічні майстерні”, а саме: доповнено в додаток № 2 перелік майна на реалізацію: верстат токарно-карусельний одностійковий 1516, інвентарний номер 324; верстат радіально-свердлильний 2А554Ф11, інвентарний номер 3259; машина вальце-гибна И220В, інвентарний номер 2751; прес ножиці НА-3222 Ф1, інвентарний номер 3282; будівля по ремонту гірничошахтного обладнання, інвентарний номер 191. Вказане рішення комітету кредиторів було прийнято одностайно, виходячи з доцільності реалізації вказаного цілісного майнового комплексу, оскільки дані активи не будуть задіяні у виробничому циклі підприємства та не призначені для здійснення підприємницької діяльності з метою відновлення платоспроможності боржника відповідно до плану санації.  

Керуючий санацією повинен здійснити оцінку майна в порядку, передбаченому Законом України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” та здійснити продаж майна боржника на конкурсі або публічних торгах за ціною не нижчою за оціночну.

З метою погашення заборгованості по заробітній платі та конкурсної кредиторської заборгованості, яка знаходиться в реєстрі вимог кредиторів по справі про банкрутство № 5-60Б, 02.09.2008 р. керуючий санацією від імені відповідача здійснив на конкурсній основі продаж будівлі по ремонту ГШО з прибудовами. Покупцем виступило науково-виробниче приватне підприємство “Ексіммаш”. Сторони уклали договір купівлі-продажу, згідно якого позивач купив будівлю по ремонту ГШО з прибудовами Д-1, і такі споруди: Д-2 прибудову, д-1 прибудову, загальною площею 3886,20 кв.м, розташовані у м. Сніжне Донецької області, вул. Ворошиловградська, буд. 2. Ця будівля по ремонту ГШО з прибудовами належать Державі України в особі Міністерства вугільної промисловості, на праві господарського відання Державному підприємству „Сніжнянські центральні електромеханічні майстерні” на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради Донецької області 07.12.2007 р., зареєстрованого в КП БТІ м. Сніжне 10.12.2007 р. під № 725, в електронному реєстрі права власності на нерухоме майно за № 21336067 (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16977710, виданий БТІ м. Сніжне 10.12.2007 р.).

З боку позивача договір підписано Грачовим Л.Ф., директором підприємства згідно установчих документів, завірені копії яких додані до позовної заяви. Від відповідача договір підписаний Нікульниковим В.В., керуючим санацією згідно ухвали від 12.10.2004 р. по справі № 5/60Б.

Згідно п. 2 договору продаж здійснено за 567714,00 грн., в т.ч. ПДВ – 94619,00 грн., які покупець (позивач) перерахує на розрахунковий рахунок продавця (відповідача) впродовж 30 банківських днів з моменту посвідчення цього договору.

Пунктом 3 встановлено, що згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 19473728, виданого КП БТІ м. Сніжне 09.07.2008 р. вартість будівлі по ремонту ГШО з прибудовами складає 438038,00 грн.

Відповідно до п. 11 договору право власності на будівлю по ремонту ГШО з прибудовами у покупця виникає з моменту державної реєстрації договору. Договір посвідчений Суховерховим В.І., приватним нотаріусом Сніжнянського міського нотаріального округу, та в завіреній копії доданий до позовної заяви.

Вказана умова договору суперечить п. 8 протоколу зборів комітету кредиторів, яким затверджені фіксовані умови конкурсу по реалізації майна в наступній редакції: право власності на майно переходить до покупця після повної оплати ціни з урахуванням ПДВ, яка була визначена на конкурсі, витрат, вказаних в п. 10 „Фіксованих умов конкурсу по реалізації майна” та підписання акту прийому–передачі.

Згідно витягу з реєстру про право власності на нерухоме майно будівля по ремонту ГШО з прибудовами, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Сніжне, вул.. Ворошиловградська, 2, належить на праві приватної власності науково-виробничому приватному підприємству “Ексіммаш” на підставі договору купівлі–продажу за реєстр. № 7013 ВКТ № 146672 від 02.09.2008 р.

Позивач здійснив часткову оплату за даним договором купівлі-продажу в розмірі 57635,50 грн. в якості гарантійного внеску при проведенні конкурсу, що підтверджується банківською випискою від 15.08.2008 р., завірена копія якої додана до позову. Інших платежів в 30 банківських днів від дати реєстрації договору купівлі–продажу покупець не здійснив. Строк платежу, встановлений договором, закінчився 14.10.2008 р. З 15.10.2008 р. почалося витікати прострочення виконання грошового зобов'язання.

27.10.2008 р. позивач направив відповідачу лист за вих. № 27108/001-А, в якому повідомляє, що в період розгляду наданих ним документів для отримання кредиту в банківських структурах, Національний Банк України прийняв постанову „Про додаткові заходи щодо діяльності банків” від 11.10.2008 р. № 319, з якої вбачається заборона видачі грошових коштів на отримання кредитів. Завірена копія листа міститься в матеріалах справи.

Відповідач направив позивачу лист за вих. № 127/03 від 21.11.2008 р., завірена копія якого додана до позову. В даному листі відповідач зазначає, що фінансова ситуація на підприємстві критична: немає можливості виплачувати заробітну плату працівникам, здійснювати обов'язкові платежі по податкам, в пенсійний фонд тощо. У зв'язку з цим необхідно терміново оплатити частину вартості товару, що залишилася після здійснення позивачем гарантійного внеску за договором купівлі-продажу від 02.09.2008 р. Даний лист є невід'ємною частиною договору.

17.12.2008 р. позивач направив лист відповідачу за вих. № 17128/001-А, в якому викладено наступне: кризова ситуація в банківській, металургійній, вугільній та інших галузях промисловості в цілому, негативно вплинула на фінансово-господарські відносини між підприємствами та своєчасність взаєморозрахунків. У зв'язку з викладеним позивач просив відповідача переглянути умови договору купівлі-продажу від 02.09.2008 р. в частині строку оплати з метою його збільшення. До листа позивач додав додаткову угоду з пропозицією викласти пункт 2 даного договору в наступній редакції: „Продаж здійснено за 567714,00, в т.ч. ПДВ – 94619,00 грн., які покупець перерахує на поточний рахунок продавця впродовж шести календарних місяців з моменту посвідчення цієї угоди.” Завірена копія листа та оригінали додаткової угоди містяться в матеріалах справи.

Відповідач надіслав позивачу лист за вих. № 23/01 від 23.02.2009 р., завірена копія якого додана до позову. З даного листа вбачається, що позивачем не повністю оплачена вартість майна за договором купівлі-продажу від 02.09.2008 р. та зазначено, що у випадку не оплати заборгованості до кінця поточного місяця позивачем, відповідач буде вимушений розірвати договірні відносини. Даний лист є невід'ємною частиною договору.

Станом на теперішній час договір купівлі–продажу між сторонами не розірваний, зміни до нього стосовно продовження строків оплати за згодою сторін не внесені.

Позивач 02.03.2009 р. звернувся до суду з даною позовною заявою про зобов'язання відповідача змінити умови договору шляхом підписання додаткової угоди від 17.12.2008 р. до договору купівлі-продажу від 02.09.2008 р.

Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

Керуючись ст. 652 ЦК України, позивач в резолютивній частині позовної заяви просить суд зобов'язати відповідача змінити умови договору шляхом підписання додаткової угоди від 17.12.2008 р. до договору купівлі-продажу від 02.09.2008 р. у зв'язку з істотною зміною обставин.

Оцінивши обставини справи та докази, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, суд дійшов наступного висновку:

Відповідно до ст. 652 ЦК України ч. 1 зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частиною другою вказаної статті передбачений вичерпний перелік обставин, за умови одночасної наявності яких суд може змінити умови договору, а саме: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Частиною четвертою вказаної статті передбачено, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Тобто, при наявності істотної зміни обставин зміна договору за рішенням суду допускається лише як виняток. Для цього, крім наявності всіх чотирьох умов, передбачених частиною 2 статті 652 ЦК України, необхідна наявність ще однієї із двох умов: розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін (чи однієї з них) шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Крім того, істотну зміну обставин треба відрізняти від обставин непереборної сили. Непереборна сила тягне неможливість виконання зобов'язання і є підставою для звільнення сторони від відповідальності за невиконання. Істотна зміна обставин не тягне неможливості виконання, така можливість зберігається, але таке виконання стає вкрай невигідним для однієї з сторін і порушує її інтереси.

До господарського суду Донецької області не представлені будь-які докази, які б свідчили про те, що виконання договору порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позивача того, на що він розраховував при укладенні договору. Крім того, позивачем не доведено той факт, що розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

В даному випадку, на думку суду, невиконання покупцем умов договору спричиняє майнову шкоду не йому, а продавцю. Крім того, кошти від продажу майна за договором повинні бути направлені на погашення існуючої заборгованості відповідача перед кредиторами у справі про банкрутство (в першу чергу по заробітній платі та іншим обов'язковим платежам). Позивач без виконання зобов'язань щодо повної оплати отримав від відповідача майно та зареєстрував за собою право власності на вказане майно. Тобто, позивач у даному разі не поніс будь–якої шкоди, його права та інтереси не порушені. Виконання умов договору щодо повної оплати за майно не може будь–яким чином порушити співвідношення майнових інтересів сторін і позбавити позивача того, на що він розраховував при укладенні договору. За вказаних обставин, з врахуванням процедури банкрутства стосовно відповідача, який є державним підприємством, розірвання невиконаного позивачем договору не тільки не суперечить суспільним інтересам, а є необхідною мірою для встановлення справедливості у співвідношенні майнових інтересів сторін цього договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу  господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при відмові в позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-36; 43; 49; 83-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову науково-виробничого приватного підприємства “Ексіммаш” м. Дніпродзержинськ до державного підприємства “Сніжнянські центральні електромеханічні майстерні” м. Сніжне про зобов'язання відповідача змінити умови договору шляхом підписання додаткової угоди від 17.12.2008 р. до договору купівлі-продажу від 02.09.2008 р. щодо продовження строків оплати.

У судовому засіданні 21.04.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

               Суддя                                                                                                            Богатир К.В.