Рішення

від 22.10.2013 по справі 909/932/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 р. Справа № 909/932/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації

"Івано-Франківськгаз", (вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ,

Івано-Франківська область, 76010)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив-ІФ" (вул. Суха

Ліщина, 30А, с. Нова Гута, Тисменицький район, Івано-Франківська

область, 77420)

про стягнення заборгованості в сумі 14 572, 97 гривень, згідно договору № 17-12-102 виконання підрядних робіт від 29.10.2012 року, з яких 13 377, 60 гривень - основний борг, 233, 10 гривень - 3 % річних, 13, 38 гривень - втрати від інфляції та 948, 89 гривень - пеня.

За участю представників сторін:

Від позивача: Цимбаліста О.С. - юрисконсульт, (паспорт серія СЕ № 351041 виданий 14.12.2005 року Івано-Франківським МВ УМВС в Івано-Франківській області, довіреність № 05-16/2744 від 15.11.2012 року).

Від відповідача: представники не з'явились.

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив-ІФ" про стягнення заборгованості в сумі 14 572, 97 гривень, згідно договору № 17-12-102 виконання підрядних робіт від 29.10.2012 року, з яких 13 377, 60 гривень - основний борг, 233, 10 гривень - 3 % річних, 13, 38 гривень - втрати від інфляції та 948, 89 гривень - пеня.

Крім того, позивач просив суд також покласти на відповідача судові витрати у справі у вигляді судового збору.

Ухвалою суду від 23.08.2013 року порушено провадження у справі № 909/932/13 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 05.09.2013 року.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 05.09.2013 року, 19.09.2013 року та 10.10.2013 року розгляд справи відкладався на 19.09.2013 року, 10.10.2013 року та 22.10.2013 року відповідно, у зв'язку із нез'явленням в судові засідання представників відповідача і неподанням витребуваних судом доказів.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, хоча ухвала про порушення провадження у справі надіслана за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином .

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. Так, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, в судовому засіданні від 10.10.2013 року представник позивача подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив-ІФ". Згідно вказаної виписки, у графі "Місцезнаходження юридичної особи" вказано адресу: 77420, Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Нова Гута, вулиця Суха Ліщина, будинок 30А.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті. Оскільки, в матеріалах справи також містяться повідомлення про вручення поштового відправлення "Укрпошти" про отримання представником відповідача 06.09.2013 року, 03.10.2013 року та 09.10.2013 року копії ухвал господарського суду.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Так, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" (надалі підрядник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив-ІФ" (надалі замовник) укладено договір № 17-12-102 на виконання підрядних робіт від 29.10.2012 року.

Згідно п. 1.1. договору підрядник зобов'язується виконати роботи по переносу газопроводу низького тиску діаметром 50 мм. в районі будівництва школи по вул. Шевченка в с. Раковець Богородчанського району Івано-Франківської області, включаючи роботи по обстеженню місця газифікації, здійснення організаційно - підготовчих робіт, та документально - правовий супровід вищезазначених робіт на вказаному об'єкті та здати в експлуатацію об'єкт у відповідності до умов даного договору.

У відповідності до п. 3.1. договору після виконання підрядником робіт сторони протягом 3 - ох днів складають та підписують акт приймання - передачі виконаних робіт.

Згідно пунктів 4.1., 4.1.1. договору підрядник зобов'язується розпочати виконувати роботи на наступний день після отримання коштів, згідно п. 5.3. даного договору та завершити виконання у місячний строк.

Пунктами 4.3., 4.3.3. та 4.3.4. договору замовник зобов'язується приймати роботи у підрядника шляхом підписання відповідних актів прийому - передачі виконаних робіт. Сплатити вартість виконаних підрядником робіт у порядку та в розмірах, передбачених цим договором.

У розділі п'ятому договору сторони погодили суми та порядок розрахунків. Так, у відповідності до п. 5.1. договору загальна сума цього договору складається з вартості всіх робіт, що виконуються підрядником. Загальна орієнтовна сума на момент підписання даного договору становить 13 377, 60 гривень.

У відповідності до п. 5.2. договору остаточна вартість робіт за цим договором зазначається сторонами в актах прийому - передачі виконаних робіт, підписаних обома сторонами.

Оплата робіт визначених в п. 1.1. здійснюється шляхом перерахування замовником 100 % загальної орієнтовної вартості на розрахунковий рахунок підрядника протягом 3 - х днів з моменту підписання договору (п. 5.3. договору).

Згідно п. 5.4. договору остаточний розрахунок за даним договором здійснюється замовником на підставі підписаного сторонами акту прийому - передачі виконаних робіт в термін до 7 (семи) днів з моменту підписання актів прийому - передачі виконаних робіт.

У розділі сьомому договору сторони погодили відповідальність сторін, де у відповідності до п. 7.1. за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань сторони несуть відповідальність у порядку та на умовах, передбачених цим договором та чинним законодавством України.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за несвоєчасне проведення попередньої та остаточної оплати замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування, від суми не проведеної оплати, за кожний день прострочення, а також 3 % річних і збитки завдані внаслідок інфляційних процесів та інші завдані збитки.

На виконання умов договору позивач свої зобов'язання виконав належним чином, а саме виконав роботи по переносу газопроводу низького тиску діаметром 50 мм. в районі будівництва школи по вул. Шевченка в с. Раковець Богородчанського району Івано-Франківської області, що підтверджується Актом № 266-0-1-1 прийняття виконаних робіт за грудень 2012 року на суму 13 377, 60 гривень, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт*/і витрати № 266-0-1-1 на суму 13 377, 60 гривень та рахунком на оплату № 00000071 від 04.01.2013 року на суму 13 377, 60 гривень.

Однак, всупереч вимогам вищенаведеного договору, відповідач борг не сплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем на суму 13 377, 60 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості та Актом звіряння взаємних розрахунків за період з січня місяця 2013 року по липень місяць 2013 року на суму 13 377, 60 гривень, складеного між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Позитив-ІФ" станом на 31.07.2013 року, підписаного уповноваженою особою позивача і направлено на підпис відповідачу 12.08.2013 року та містяться у матеріалах справи.

З метою досудового врегулювання спору, позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. № 03-10/9 від 04.04.2013 року в якій просив останнього сплатити в добровільному порядку заборгованість в сумі 13 377, 60 гривень. Факт надсилання претензій підтверджується фіскальним чеком "Укрпошти" № 6786 від 04.04.2013 року. На що отримав відповідь від відповідача про те, що станом на 18.04.2013 року оплата за виконані роботи по переносу газопроводу низького тиску в районі будівництва школи в с. Раковець не проведена з причини відсутності оплати Управлінням капітального будівництва Івано-Франківської ОДА виконаних робіт по будівництву школи ще з листопада місяця 2012 року. Водночас, відповідач у цій же відповіді на претензію взяв на себе зобов'язання погасити існуючу заборгованість на протязі однієї доби після проведення повного розрахунку з ним замовником (Управлінням капітального будівництва Івано-Франківської ОДА), чим фактично визнав наявність боргу у повному обсязі.

Згідно положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що відповідач належним чином не виконав своє грошове зобов'язання щодо оплати існуючої заборгованості, згідно приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем відповідачу нараховано 3 % річних в сумі 233, 10 гривень за період з січня 2013 року по липень 2013 року, а у відповідності до уточнюючого розрахунку, який був поданий суду в судовому засіданні від 10.10.2013 року, в сумі 225, 40 гривень за період з 08 січня 2013 року по 31 липня 2013 року.

Крім цього, відповідачу нараховано інфляційні втрати в сумі 13, 38 гривень за період з січня місяця 2013 року по липень місяць 2013 року.

Водночас, пунктом 7.2. договору передбачено, що за несвоєчасне проведення попередньої та остаточної оплати замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування, від суми не проведеної оплати, за кожний день прострочення, а також 3 % річних і збитки завдані внаслідок інфляційних процесів та інші завдані збитки.

Таким чином, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача 948, 89 гривень пені нарахованої за договором № 17-12-102 на виконання підрядних робіт від 29.10.2012 року за період з 08 січня 2013 року по 30 червня 2013 року.

Суд вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема із договорів.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України - якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За змістом ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" (надалі підрядник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив-ІФ" (надалі замовник) укладено договір № 17-12-102 на виконання підрядних робіт від 29.10.2012 року.

Згідно п. 1.1. договору підрядник зобов'язується виконати роботи по переносу газопроводу низького тиску діаметром 50 мм. в районі будівництва школи по вул. Шевченка в с. Раковець Богородчанського району Івано-Франківської області, включаючи роботи по обстеженню місця газифікації, здійснення організаційно - підготовчих робіт, та документально - правовий супровід вищезазначених робіт на вказаному об'єкті та здати в експлуатацію об'єкт у відповідності до умов даного договору.

У відповідності до п. 3.1. договору після виконання підрядником робіт сторони протягом 3 - ох днів складають та підписують акт приймання - передачі виконаних робіт.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що позивач свої зобов'язання виконав належним чином, а саме виконав роботи по переносу газопроводу низького тиску діаметром 50 мм. в районі будівництва школи по вул. Шевченка в с. Раковець Богородчанського району Івано-Франківської області, що підтверджується Актом № 266-0-1-1 прийняття виконаних робіт за грудень 2012 року на суму 13 377, 60 гривень, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт*/і витрати № 266-0-1-1 на суму 13 377, 60 гривень та рахунком на оплату № 00000071 від 04.01.2013 року на суму 13 377, 60 гривень.

Однак, всупереч вимогам вищенаведеного договору, відповідач борг не сплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем на суму 13 377, 60 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості та Актом звіряння взаємних розрахунків за період з січня місяця 2013 року по липень місяць 2013 року на суму 13 377, 60 гривень, складеного між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Позитив-ІФ" станом на 31.07.2013 року, підписаного уповноваженою особою позивача і направлено на підпис відповідачу 12.08.2013 року та містяться у матеріалах справи.

У своїй відповіді на претензію відповідач фактично визнав існуючу заборгованість. На час розгляду справи судом борг не погашено.

Таким чином, оскільки факт порушення договірних зобов'язань визнається відповідачем та підтверджується матеріалами справи, тому позовні вимоги щодо стягнення 13 377, 60 гривень - заборгованості за виконані роботи, згідно договору № 17-12-102 на виконання підрядних робіт від 29.10.2012 року, є обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення.

Що стосується вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, то суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Господарським судом перевірено правильність нарахування 3 % річних і інфляційних втрат та встановлено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок 3 % річних на суму 233, 10 гривень. Причиною неправильного розрахунку, являється невірно обчислена дата з якої починається нарахування 3 % річних, тобто з 01 січня 2013 року, коли нарахування слід було проводити з 08 січня 2013 року. Оскільки, у відповідності до п. 5.4. договору остаточний розрахунок за даним договором здійснюється замовником на підставі підписаного сторонами акту прийому - передачі виконаних робіт в термін до 7 (семи) днів з моменту підписання актів прийому - передачі виконаних робіт.

Отже, як видно зі справи, Акт № 266-0-1-1 приймання виконаних робіт по договору № 17-12-102 від 29.12.2012 року на суму 13 377, 60 гривень складений та підписаний уповноваженими сторонами у грудні 2012 року. Таким чином, строк виконання грошового зобов'язання, у відповідності до п. 5.4. настав 08 січня 2013 року. Суд бере до уваги уточнюючий розрахунок 3 % річних на суму 225, 40 гривень, що був поданий суду в судовому засіданні 10.10.2013 року і який міститься у матеріалах справи, де вказаний вірний період нарахування 3 % річних з 08 січня 2013 року по 31 липня 2013 року.

Розрахунок 3 % річних здійснено в автоматизованій системі ІПС "Законодавство" станом на 22.10.2013 року.

Таким чином, згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних в сумі 225, 40 гривень нарахованих за період з 08 січня 2013 року по 31 липня 2013 року на суму заборгованості, що виникла за договором № 17-12-102 виконання підрядних робіт від 29.12.2012 року. В задоволенні 7, 70 копійок 3 % річних за договором № 17-12-102 виконання підрядних робіт від 29.12.2012 року - слід відмовити.

Розрахунок індексу інфляції здійснено в автоматизованій системі ІПС "Законодавство" станом на 22.10.2013 року.

Інфляційні нарахування обраховувались судом відповідно до рекомендацій Верховного Суду України, викладених у листі N 62-97р від 03.04.1997 року "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ".

Позивачем вірно проведено нарахування інфляційних втрат, у зв'язку із чим, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 13, 38 гривень за період з січня місяця 2013 року по липень місяць 2013 року, нарахованих на суму заборгованості, що виникла за договором № 17-12-102 виконання підрядних робіт від 29.12.2012 року.

Що стосується заявленої вимоги про стягнення пені в сумі 948, 89 гривень за період з 08 січня 2013 року по 30 червня 2013 року, що виникла за договором № 17-12-102 виконання підрядних робіт від 29.12.2012 року то суд зазначає наступне.

Зокрема, відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

В силу ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. А п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

Пунктом 7.2. договору визначено, що за несвоєчасне проведення попередньої та остаточної оплати замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування, від суми не проведеної оплати, за кожний день прострочення, а також 3 % річних і збитки завдані внаслідок інфляційних процесів та інші завдані збитки.

Отже, згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 948, 89 гривень нарахована на суму заборгованості за період з 08 січня 2013 року по 30 червня 2013 року, що виникла за договором № 17-12-102 виконання підрядних робіт від 29.12.2012 року.

Розрахунок пені здійснено в автоматизованій системі ІПС "Законодавство" станом на 22.10.2013 року.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Господарські витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 551, 625, 629, 837, 846, 854 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 4-7, 22, 33, 34, 43, 49, 64, 69, 75, 82 - 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив-ІФ" про стягнення заборгованості в сумі 14 572, 97 гривень, згідно договору № 17-12-102 виконання підрядних робіт від 29.10.2012 року - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив-ІФ" (вул. Суха Ліщина, 30А, с. Нова Гута, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77420, ідентифікаційний код: 35765127) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" (вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76010, ідентифікаційний код: 03361046) - 14 565, 27 гривень (чотирнадцять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять гривень двадцять сім копійок) заборгованості, згідно договору № 17-12-102 виконання підрядних робіт від 29.10.2012 року, з яких 13 377, 60 гривень - основний борг, 225, 40 гривень - 3 % річних, 13, 38 гривень - втрати від інфляції та 948, 89 гривень - пеня, а також 1 719, 61 гривень (одну тисячу сімсот дев'ятнадцять гривень шістдесят одну копійку) - сплаченого судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні 7, 70 гривень (сім гривень сімдесят копійок) - 3 % річних - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.10.13

Суддя Михайлишин В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"