Рішення

від 28.10.2013 по справі 916/2576/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" жовтня 2013 р.Справа № 916/2576/13

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАВИТ"

До відповідача : Приватного підприємства "ІНКОМ СТІЛ"

про стягнення 3973,86 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: Стрельченко Р.М., представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ : Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВАВИТ" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "ІНКОМ СТІЛ" заборгованість в сумі 3301 грн., пеню в сумі 558,91 грн. та 3% річних в сумі 113,95 грн.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації. Як вбачається з примірнику ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.09.2013р., який повернувся на адресу суду з конвертом та поштовим повідомленням без відмітки про вручення, відповідач - Приватне підприємство "ІНКОМ СТІЛ" за юридичною адресою не знаходиться. Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності за такою адресою відповідача, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив.

21 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АКВАВИТ" (Постачальник) та Приватним підприємством "ІНКОМ СТІЛ" (Покупець) було укладено Договір поставки № 1485-ОДЕ (далі за текстом - Договір), згідно якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю, а Покупець зобов'язався приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених даним договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, визначеними у накладних, які є невід'ємною частиною договору.

З урахуванням положень 2.2 Договору поставка товару здійснюється на склад Покупця за рахунок Постачальника та за рахунок Постачальника на умовах DDR.

Відповідно до умов п. 4.2 Договору Покупець зобов'язався оплачувати кожну партію переданого Постачальником товару не пізніше 21 днів з дати його поставки.

На виконання умов Договору поставки № 1485-ОДЕ від 21 червня 2012 року, 23.06.2012р. (видаткова накладна № 4023) Товариством з обмеженою відповідальністю "АКВАВИТ" поставлено Приватному підприємству "ІНКОМ СТІЛ" товар на суму 3996 грн., що підтверджується копією названої видаткової накладної (а.с. 12).

Платежами від 08.08.2012р. на суму 495 грн. та від 28.08.2012р. на суму 200 грн. Приватним підприємством "ІНКОМ СТІЛ" частково сплачено вартість прийнятого товару на загальну суму 695 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями банківських виписок. Як вбачається з пояснень представника позивача та засвідчується поданими ним доказами, Приватним підприємством "ІНКОМ СТІЛ" лише частково сплачено вартість товару, отриманого згідно видаткової накладної № 4023 від 23.06.2012р., у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість по сплаті вартості решти отриманого та прийнятого товару на суму 3301 грн.

Відповідно до п. 6.6 Договору у випадку порушення Покупцем строків, визначених п. 4.2 договору, Покупець оплачує Постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовились про те, що неустойка за порушення Покупцем строків, вказаних у в п. 4.2 договору нараховується та сплачується за увесь період невиконання або неналежного виконання Покупцем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

У зв'язку з простроченням сплати вартості отриманого товару, позивачем здійснено розрахунок пені та 3% річних. Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується основна заборгованість у розмірі 3301 грн., пеня в сумі 558,91 грн. та 3% річних в сумі 113,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача загальної суми боргу у розмірі 3973,86грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАВИТ" про стягнення основної заборгованості в розмірі 3301 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до п. 6.6 Договору у випадку порушення Покупцем строків, визначених п.4.2 договору, Покупець оплачує Постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовились про те, що неустойка за порушення Покупцем строків, вказаних у в п. 4.2 договору нараховується та сплачується за увесь період невиконання або неналежного виконання Покупцем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем пені в сумі 558,91грн. та 3% річних в сумі 113,95 грн., вважає його вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача заборгованості в сумі 3301 грн., пені в сумі 558,91 грн. та 3% річних в сумі 113,95 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ІНКОМ СТІЛ" (65023, м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 65; код 37477469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАВИТ" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд. 1, код 36841030) 3301 (три тисячі триста одна) грн. заборгованості, 558 (п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 91 коп. пені, 113 (сто тринадцять) грн. 95 коп. 3% річних, 1720 (тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Повний текст рішення складено 29 жовтня 2013 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.