Рішення

від 29.10.2013 по справі 927/1227/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

„29" жовтня 2013 року Справа № 927/1227/13

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Чернігівобленерго",

вул. Горького, 40, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Брикет-Сосниця",

вул. Чернігівська, 59Д, смт. Сосниця, Сосницький район, Чернігівська область, 16100

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 1249,53 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

позивач: Бабак О.М. довіреність № 21/4387 від 02.10.2013 р. представник

відповідач: не з'явився

Публічним акціонерним товариством "Чернігівобленерго" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брикет-Сосниця" про стягнення заборгованості в сумі 1249,53 грн., з яких 1221,45 грн. сума заборгованості за активну електроенергію, 22,96 грн. - пені за період з 26.06.2013 р. по 13.08.2013 р . , включно, 4,92 грн. - 3% річних , 0,20 грн. - інфляційних втрат за той же період . Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії № 364 від 25.01.2012 р. та додатків до нього.

Відповідач відзив на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив, у судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, про дату, час та місце судового засідання був двічі повідомлений за адресою його державної реєстрації (а.с. 53-55).

Розгляд справи відкладався ухвалою суду від 17.10.2013 р., в якій, зокрема, відповідач був попереджений про можливість надіслати до суду поштовим зв»язком відзиву на позов та документи в разі неможливості з»явитись в судове засідання, однак, відповідач наданими йому правами не скористався, будь-яких документів, заяв чи клопотань до суду не надіслав.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Зважаючи на те, що згідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання та неподання відповідачем відзиву на позов, не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" постачання електроенергії для забезпечення потреб споживачів здійснюється на підставі договору на постачання електроенергії, що укладається між споживачем та електропостачальною організацією.

25 січня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Чернігівобленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брикет-Сосниця" був укладений Договір про постачання електричної енергії № 364.

Згідно розділу 1 Договору в редакції угоди від 01.10.2012 р. про зміни умов договору про постачання електричної енергії № 364, позивач (постачальник) продає електричну енергію відповідачу (споживачу) для забезпечення потреб електроустановок відповідача (споживача) з дозволеною потужністю 180 кВт, а відповідач (споживач) оплачує позивачу (постачальнику) вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії встановлена згідно Додатку № 2 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін». Приєднана потужність у точці підключення становить 200 кВА - кВт. (а.с. 35).

Згідно ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.

Відповідно п. 2.1. Договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Згідно п.п. 2.3.3 Договору, споживач зобов"язується: оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії за діючими у цей період тарифами по класах напруги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з умовами Додатку № 3 до цього договору „Порядок розрахунків", Додатку № 4 до цього договору „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" та діючого законодавства.

Додатком № 3 до Договору сторони встановили, що відповідач (споживач) здійснює оплату електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 20 числа попереднього місяця по 19 число наступного місяця включно. Остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 3-х операційних днів з дня отримання рахунків (а.с.28).

Згідно з п. 7.5. Договору, на підставі показів засобів обліку електричної енергії, умов Додатка №4 до цього договору "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" та замірів електричної потужності, проведених в установлені нормативними документами періоди максимального навантаження енергосистемами України, оформлюються такі документи: акт про використану електричну енергію (акт про прийняття - передавання товарної продукції); акт результатів замірів електричної потужності. За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.

Відповідно до Додатку № 4 до Договору сторони погодили, що фактичні обсяги електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду фіксуються відповідачем за показами розрахункових засобів обліку 19 числа кожного місяця/кварталу та заносяться в "Акт-звіт про зняття показань розрахункових приладів обліку електроенергії", який не пізніше наступного дня за підписом відповідальної посадової особи надається позивачу, після чого відповідач отримує від позивача рахунки на оплату спожитої електроенергії, інших платежів за розрахунковий період та акт про використану (спожиту) електричну енергію протягом розрахункового періоду. Постачальник має право самостійно, у вищевказаний термін, проводити зняття показів розрахункових приладів обліку, заносити в "Акт - звіт про зняття показань розрахункових приладів обліку електроенергії" та надавати на погодження відповідальній посадовій особі споживача. Споживач не пізніше наступного дня отримує від постачальника рахунки на оплату спожитої електроенергії, інших платежів за розрахунковий період та Акт про використану (спожиту) електричну енергію протягом розрахункового періоду, який підписується споживачем та повертаеться постачальнику протягом 3 робочих днів від дня його отримання (а.с.29).

На виконання умов Договору, споживачем за період з 20.05.2013 р. по 19.06.2013 р. спожито активної електроенергії на суму 1230,43 грн., що підтверджується актом про використану електричну енергію від 19.06.2013 р., який підписаний сторонами та скріплений печатками двох сторін (а.с. 36).

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до п. 2.2.4. Договору, позивач (постачальник) зобов"язується надавати відповідачу (споживачу) рахунки на оплату спожитої електроенергії та інших платежів за розрахунковий період у терміни визначені в Додатку № 3 до цього Договору „Порядок розрахунків".

Позивачем був виставлений відповідачу рахунок на оплату за активну електроенергію на 1230,43 грн., який був отриманий відповідачем 19.06.2013 р. (а.с. 37). Таким чином, на день подання позову до суду, з урахуванням у відповідача переплати 8,98 грн., відповідно до оборотно-сальдової відомості по особовому рахунку за активну енергію червень 2013 р. (а.с. 38), заборгованість відповідача за спожиту активну електроенергію за розрахунковий період 20.05.2013 р. по 19.06.2013 р. становить 1221,45 грн.

Позивачем правомірно визначена сума до сплати в рахунку № 349_06-2013 від 19.06.2013 р. за електроенергію відповідно до встановлених тарифів, затверджених Постановами НКРЕ № 481 від 25.04.2013 р., № 628 від 23.05.2013 р. (а.с 46-49).

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за спожиту електричну енергію своєчасно не розрахувався, суд з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 1221,45 грн. боргу за активну електроенергію є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно п. 4.2.1. Договору, за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3.-2.3.4. Договору, з порушенням термінів, визначених у Додатку № 3 „Порядок розрахунків" до цього Договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 22,96 грн. за період з 26.06.2013 р. по 13.08.2013 р . , включно, 3 % річних в сумі 4,92 грн. та інфляційні втрати в сумі 0,20 грн. за той же період . (а.с. 39-41).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши розрахунки, здійснені позивачем (а.с. 39-41), вирішуючи позов в межах заявлених позивачем вимог, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення пені частково в сумі 22,93 грн., оскільки позивачем не враховано зміну облікової ставки НБУ станом на 13.08.2013 р., що складає 6,5 % замість 7%, та щодо стягнення трьох відсотків річних в повному обсязі в сумі 4,92 грн.

В задоволені позовних вимог в частині стягнення 0,20 грн. інфляційних витрат судом відмовлено в повному обсязі, оскільки індекс інфляції за червень 2013 р. складає 100%, за липень 2013 р. - 99,9%, за серпень 2013 р. - 99,3%, тобто за заявлений період мала місце не інфляція, а дефляція.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брикет - Сосниця" (16100, Чернігівська область, Сосницький район, смт. Сосниця, вул. Чернігівська, 59 Д, п/р 26002060342450 в РУПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 353586, код ЄДРПОУ 34238685) на користь Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (14000, м. Чернігів, вул. Горького, 40, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26032301102791 в філії - Чернігівське обласне управління АТ „Ощадбанк", МФО 353553, код ЄДРПОУ 22815333) - 1221,45 грн. боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брикет - Сосниця" (16100, Чернігівська область, Сосницький район, смт. Сосниця, вул. Чернігівська, 59 Д, п/р 26002060342450 в РУПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 353586, код ЄДРПОУ 34238685) на користь Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (14000, м. Чернігів, вул. Горького, 40, поточний рахунок № 26009301102791 в філії - Чернігівське обласне управління АТ „Ощадбанк", МФО 353553, код ЄДРПОУ 22815333) - 22,93 грн. пені, 4,92 грн. трьох відсотків річних, 1720,18 грн. судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Мурашко І.Г.