Постанова

від 07.04.2009 по справі пр25/319-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПР25/319-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 07 квітня 2009 р.                                                                                    № ПР25/319-07  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Овечкіна В.Е.,

суддів :Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,

за участю представників:

позивача  - Прасол О.С.,

відповідача - Ямковий В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ТОВ "Авіапідприємство "Нива"

на постановувід 24.12.2008 Дніпропетровського апеляційного  господарського  суду

у справі№ПР25/319-07

за позовомРВ ФДМ України по Дніпропетровській області

доТОВ "Авіапідприємство "Нива"

пророзірвання договору купівлі-продажу від 12.02.2004 та повернення майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2008  (суддя Чередко А.Є.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2008 (судді: Неклеса М.П., Павловський П.П., Швець В.В.), позов задоволено частково –на підставі ч.2 ст.651 ЦК України, ч.ч.5,9 ст.27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та ч.8 ст.23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств  (малу  приватизацію)" розірвано укладений між сторонами договір купівлі-продажу державного майна від 12.02.2004 №591 та зобов'язано відповідача повернути позивачу об'єкт приватизації - цілісний майновий комплекс державного авіапідприємства "Нива", розташований на земельній ділянці площею 0,6 га в с.Вільне Криворізького району Дніпропетровської області. Відмовлено в задоволенні позовних вимог про повернення трьох повітряних суден (літаків Як-18Т) та трьох повітряних суден (вертольотів Мі-2) у зв'язку з їх необгрунтованістю.

Рішення в частині задоволення позову мотивоване істотним порушенням відповідачем умов п.п.5.2,5.6,5.13 договору купівлі-продажу державного майна від 12.02.2004 №591, що є підставою для його розірвання та повернення цілісного майнового комплексу (за винятком вказаних повітряних суден) у державну власність.

ТОВ "Авіапідприємство "Нива" у поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові повністю, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, а саме ст.ст.212,257,261,614,651 ЦК України. Зокрема, скаржник вважає, що порушення норм матеріального права виразилося у помилковому незастосуванні судами норми ч.1 ст.212 ЦК України щодо оцінки невиконання відповідачем п.5.6 договору про обов'язок надання авіаційної техніки органам МНСУ в разі пошуково-рятувальних робіт в порядку, встановленому чинним законодавством та наявності на місті базування авіатехніки у придатному льотно-технічному стані. Відповідно до ч.1 ст.212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Як вбачається з договору, вказана умова про надання техніки органам МНС України є відкладальною, оскільки повинна виконуватися за наявності обставин, передбачених самим спірним договором, щодо яких невідомо, настануть вони чи ні, а саме: 1)необхідність виконання пошуково-рятувальних робіт в порядку, встановленому чинним законодавством; 2) наявність на місці базування авіатехніки у придатному льотно-технічному стані. Отже, зробити висновок про порушення вказаних обов'язків за договором можливо лише у випадку їх невиконання за одночасної наявності обох цих обставин, які так і не настали, що підтверджується наданим на запит відповідача листом Криворізького міського управління ГУ МНС України в Дніпропетровській області №468 від 03.10.2007, в якому повідомляється про те, що в період з 01.01.2004 року по 02.10.2007 року ГУ МНС України в Дніпропетровській області не зверталося до ТОВ «Авіапідприємство «Нива»з проханням надати авіаційну техніку для виконання пошуково-рятувальних та протипожежних робіт, оскільки в цьому не було необхідності. Таким чином, вказане судом порушення умов договору взагалі відсутнє в силу відсутності (ненастання) у відповідача взагалі такого обов'язку через відкладальну обставину.

Колегія суддів, перевіривши в межах вимог касаційної скарги (в частині задоволених позовних вимог) фактичні справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані рішення та постанова –скасуванню в частині позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу державного майна та повернення цілісного майнового комплексу з передачею справи на новий розгляд в цій частині позовних вимог до господарського суду Дніпропетровської області з наступних підстав.

Залишаючи без змін рішення про часткове задоволення позову апеляційний господарський суд виходив з того, що:

12.02.2004р. між РВ ФДМ України по Дніпропетровській області та ТОВ "Авіапідприємство "Нива" був укладений договір купівлі-продажу державного майна цілісного майнового комплексу державного авіапідприємства "Нива", розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Вільне, на земельній ділянці площею 0,6 га, відповідно до якого позивач зобов'язався передати у власність ТОВ "Авіапідприємство "Нива" державне майно цілісного майнового комплексу - державне авіапідприємство "Нива", (а.с.8-10 т.1)

Об'єкт приватизації було передано ТОВ "Авіапідприємство "Нива" за актом приймання-передачі від 12.02.2004 та оплата за придбаний об'єкт проведена в повному обсязі (а.с.11 т.1).

Розділом 5 договору сторони визначили обов'язки ТОВ "Авіапідприємство "Нива".

Пунктом 5.2. було покладено на ТОВ "Авіапідприємство "Нива" обов'язок:

- отримання Сертифіката експлуатанта гелікоптерів Мі-2, ліцензії на виконання авіаційно-хімічних робіт інших нормативно-правових документів, необхідних для виконання авіаційних робіт:

-          підтримання льотно-технічної придатності існуючого парку гелікоптерів.

Пунктом 5.6 договору сторони передбачили обов'язок надання авіаційної техніки органам МНС України в разі пошуково-рятувальних робіт в порядку, встановленому чинним законодавством та наявності на місті базування авіатехніки у придатному льотно-технічному стані.

Пунктом 5.9 договору відповідач взяв на себе обов'язок брати участь у програмі створення гелікоптерів сучасної конструкції вітчизняного виробника, які є перспективними для застосування в народному господарстві.

Пунктом 5.10 договору відповідач повинен забезпечувати колектив авіапідприємства безкоштовним харчуванням в обідню перерву.

Пунктом 5.13 договору встановлено, що у разі зміни власника об'єкта приватизації покупець повинен покласти всі зобов'язання за даним договором на нового власника, крім обов'язків по сплаті за об'єкт приватизації.

Пунктом 5.15 договору сторони погодили, що у разі подальшого відчуження приватизованого об'єкту приватизації новий власник у двотижневий термін з дня переходу до нього права власності на цей об'єкт, зобов'язаний подати до органу приватизації (продавцю) копії документів, що підтверджують перехід до нього права власності.

Відповідно до ч.8 ст.23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств  (малу  приватизацію)"  органи  приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

Позивачем 28.09.2007р. було проведено перевірку виконання відповідачем умов спірного договору та за результатами перевірки складено акт поточної перевірки, яким зафіксовано невиконання вказаних вище зобов'язань, передбачених п.п.5.2,5.6,5.9,5.10,5.13,5.15 договору.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про те. що відповідач не порушив зобов'язання в частині виконання п.п.5.9,5.10,5.15 договору, так як наведені в рішенні суду дії відповідача свідчать про фактичне виконання умов договору в цій частині.

Однак, апеляційна інстанція не погодилася з висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем п.5.13 договору, оскільки відповідач відчужив лише окреме індивідуально визначене майно - повітряні судна (а.с.21-30 т.1), а не об'єкт приватизації в цілому - цілісний майновий комплекс - державне авіапідприємство "Нива", розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с.Вільне, тому право власності на об'єкт приватизації не могло перейти до нового власника.

Викладене також підтверджується постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.08.2008 по справі №25/122-08, яка у встановленому законом порядку не скасована, та якою встановлено, що на нового власника повітряних суден (ТОВ "Балтика") відповідач не повинен був покласти всі зобов'язання за договором купівлі-продажу від 12.02.2004 №591 згідно п.5.13 договору, оскільки новий власник об'єкт приватизації не придбавав (а.с.155-159, т.1).

Суд першої інстанції не взяв до уваги обставини, встановлені постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.08.2008 по справі №25/122-08 та помилково визнав відповідача винним у порушенні п.5.13 спірного договору. Тому апеляційний суд визнав за необхідне виключити з мотивувальної частини рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2008р. посилання на порушення відповідачем п.5.13 договору.

Апеляційна інстанція погодилася з висновком місцевого господарського суду в частині невиконання відповідачем п.п.5.2,5.6 договору з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано сертифікату експлуатанта гелікоптерів МІ-2, ліцензії на виконання авіаційно-хімічних робіт інших нормативно-правових документів, необхідних для виконання авіаційних робіт та не підтримувалась льотно-технічна придатність існуючого парку гелікоптерів.

В зв'язку з чим відповідач не міг надавати свою техніку органам МНС України у разі пошуково-рятувальних робіт і не уклав договорів на такі роботи з відповідними організаціями.       

Згідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається з обставин справи та змісту спірного договору, при укладенні договору позивач розраховував що цілісний майновий комплекс державного  авіапідприємства "Нива" буде використовуватись за призначенням саме як цілісний майновий комплекс авіаційного підприємства для здійснення підприємницької діяльності у сфері надання авіаційних послуг з використання повітряних суден, які входили до складу зазначеного майнового комплексу. Однак, відповідач одразу після придбання повітряних суден продав їх, натомість залишив авіапарк взагалі без льотної техніки, що є істотною умовою договору, оскільки позивач, продаючи майно розраховував на підвищення ефективності діяльності підприємства. Таким чином позивач втратив те, на що сподівався, а саме підтримання у належному стані льотної техніки та використання цілісного майнового комплексу саме для надання авіаційних послуг.

Отже, місцевий суд підставно дійшов висновку про порушення п.п.5.2,5.6 умов договору, які в цілому виключають можливість виконання договору та досягнення мети його укладення, тобто є істотними порушеннями та підставою для розірвання договору.

Задовольняючи позов в зв'язку з порушенням умов договору господарський суд вірно зазначив, що відповідач не виконав вимоги ст.525 ЦК України, згідно якої одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Апеляційна інстанція погодилася з відхиленням судом першої інстанції посилань відповідача на пред'явлення позивачем позову за межами строку позовної давності з тих мотивів, що порушення умов договору позивач виявив лише під час проведення перевірки в 2007 році.

Проте, колегія не може погодитися з висновками апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною п'ятою статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Відповідно до ч.8 ст.23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств  (малу  приватизацію)"  органи  приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

Пунктом 11.3 договору купівлі-продажу державного майна від 12.02.2004 №591 передбачено, що у разі невиконання однією із сторін умов цього договору він може бути розірваний на вимогу другої сторони згідно чинного законодавства.

Отже, чинне законодавство про приватизацію та договір купівлі-продажу підставами його розірвання визначають невиконання однією із сторін саме умов цього договору.

Водночас в основу оскаржуваних рішення та постанови (в частині задоволених позовних вимог про розірвання договору) покладено по суті лише висновок про істотне порушення договору №591 товариством шляхом подальшого відчуження шести повітряних суден (трьох літаків Як-18Т та трьох вертольотів Мі-2), внаслідок чого позивач (продавець) значною мірою нібито позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору.

Проте, в даному випадку суди попередніх інстанцій не враховують, що розділ 5 договору купівлі-продажу державного майна від 12.02.2004 №591 (обов'язки покупця) не містить заборони щодо подальшого відчуження окремих літаків чи вертольотів, в разі порушення якої могли б виникнути підстави для розірвання договору. Отже, договір не визначає подальше відчуження покупцем частини придбаного державного майна в якості окремої достатньої підстави для розірвання  договору на вимогу продавця (державного органу приватизації).

Окрім того, обставини відчуження відповідачем п'яти повітряних суден на користь ТОВ "Балтика" за договорами купівлі-продажу від 29.03.2004 вже були предметом дослідження у справі №25/122-08, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.08.2008 у якій встановлено факти укладення вказаних договорів без порушення вимог законодавства про приватизацію та відмовлено в позові РВ ФДМ України по Дніпропетровській області про визнання цих договорів недійсними.

Тобто встановлена в судовому порядку правомірність дій ТОВ "Авіапідприємство "Нива" щодо відчуження належного йому льотного парку свідчить про передчасність висновку суду першої інстанції про наявність істотного порушення товариством договору купівлі-продажу державного майна від 12.02.2004 №591 внаслідок втрати державним органом приватизації того, на що сподівався, а саме підтримання у належному стані льотної техніки та використання цілісного майнового комплексу саме для надання авіаційних послуг.

Судами залишено поза увагою та не відхилено доводи відповідача щодо збереження підприємством профілю своєї діяльності та збільшення протягом 2004-2007рр. обсягів виконання авіаційно-хімічних робіт з сільськогосподарської обробки полів за рахунок залучення авіатехніки на умовах підряду за договорами, укладеними з підприємствами - членами Асоціації загальної авіації народного господарства, членом якої також є відповідач.

Колегія також вважає помилковими посилання судів попередніх інстанцій в обгрунтування своїх висновків на невиконання відповідачем вимог ст.525 ЦК України, якою врегульовано недопустимість односторонньої відмови від  зобов'язання  або односторонньої зміни  його  умов, оскільки з матеріалів справи не вбачається та позивачем не доведено вчинення покупцем дій, спрямованих на односторонню відмову від договірного зобов'язання або односторонню зміну його  умов.

Касаційна інстанція вважає передчасним посилання апеляційного суду в обгрунтування своїх висновків на доведеність порушення покупцем п.5.2 договору купівлі-продажу державного майна від 12.02.2004 №591 шляхом ненадання сертифікату експлуатанта гелікоптерів МІ-2, ліцензії на виконання авіаційно-хімічних робіт інших нормативно-правових документів, необхідних для виконання авіаційних робіт та відсутності підтримування льотно-технічної придатності існуючого парку гелікоптерів, оскільки з наявних у справі сертифікатів експлуатанта гелікоптерів МІ-2 (а.с.62,63 том 1) вбачається їх дійсність до 27.08.2004 року, а тому з врахуванням вказаних вище обставин правомірного відчуження позивачем повітряних суден на користь ТОВ "Балтика" у березні 2004 року не виключається перехід обов'язків щодо отримання відповідних дозвільних документів до нового власника.  

Суд першої інстанції в обгрунтування підстав для розірвання договору також помилково послався на порушення покупцем пункту 5.6 договору, яким сторони передбачили обов'язок відповідача по наданню авіаційної техніки органам МНС України в разі виконання пошуково-рятувальних, протипожежних робіт в порядку, встановленому чинним законодавством, та наявності на місті базування авіатехніки у придатному льотно-технічному стані. При цьому апеляційний суд безпідставно визначив порушенням пункту 5.6 договору не факт ненадання товариством авіаційної техніки органам МНС України для виконання конкретних пошуково-рятувальних, протипожежних робіт, а лише неможливість надання авіатехніки через неотримання дозвільної документації та неукладення договорів на ведення таких робіт з відповідними організаціями. Такий висновок суду суперечить змісту пункту 5.6 договору купівлі-продажу державного майна від 12.02.2004 №591 та по суті є неправомірним розширенням обов'язків покупця без внесення змін з цього приводу до договору.

Колегія погоджується з твердженням скаржника про те, що судами залишено поза увагою та не застосовано до спірних правовідносин (в частині констатації порушення 5.6 договору) положення  ч.1 ст.212 ЦК України, згідно якої особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Адже, виконання відповідачем передбаченого пунктом 5.6 договору обов'язку по наданню авіаційної техніки органам МНС України для проведення пошуково-рятувальних чи протипожежних робіт повністю залежить від настання відкладальних обставин (надзвичайних ситуацій) та наявності конкретних звернень (вимог) органів МНС України з цього приводу.

Проте, суд взагалі не надав правової оцінки наявному у справі листу Криворізького міського управління ГУ МНС України в Дніпропетровській області №468 від 03.10.2007 (а.с.64 том 1), в якому повідомляється про те, що в період з 01.01.2004 року по 02.10.2007 року ГУ МНС України в Дніпропетровській області не зверталося до ТОВ «Авіапідприємство «Нива»з проханням надати авіаційну техніку для виконання пошуково-рятувальних та протипожежних робіт, оскільки в цьому не було необхідності. Таким чином, не виключається наявність достатніх підстав вважати, що вказане судом порушення п.5.6 договору взагалі відсутнє в силу відсутності виникнення у відповідача такого обов'язку через ненастання відкладальної обставини.

Апеляційний суд на вказані порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув, що є підставою для скасування попередніх судових актів в частині задоволених позовних вимог та передачі справи на новий розгляд в цій частині позовних вимог до суду першої інстанції.

Зважаючи на це, касаційна інстанція вважає за необхідне на підставі ст.11112 Господарського процесуального кодексу України доручити суду першої інстанції при новому розгляді справи надати ретельну правову оцінку умовам п.п.5.2,5.6 договору купівлі-продажу державного майна від 12.02.2004 №591, достовірно встановити наявність чи відсутність їх порушення відповідачем та з врахуванням вищенаведеного вирішити спір відповідно до вимог закону.

Правомірність відмови в задоволенні позовних вимог про повернення трьох повітряних суден (літаків Як-18Т) та трьох повітряних суден (вертольотів Мі-2) не є предметом даного касаційного оскарження, в зв'язку з чим законність та обґрунтованість судових рішень в цій частині касаційною інстанцією не перевіряється виходячи з меж перегляду справи в порядку касації.

Разом з тим, колегія відхиляє помилкові посилання скаржника на порушення судами ст.ст.257,261 ЦК України шляхом незастосування позовної давності, оскільки, як правильно зазначив суд першої інстанції, про порушення своїх прав державний орган приватизації дізнався лише у вересні 2007 року при проведенні відповідної перевірки, а при проведенні первісної перевірки у серпні 2004 року (акт від 11.08.2004) покупцем приховувався факт укладення з ТОВ "Балтика" у березні 2004 року договорів купівлі-продажу повітряних суден та відповідна інформація перевіряючому державному органу не надавалася.

Зазначеним обставинам, які безпосередньо стосуються предмета даного господарського спору, судами першої та апеляційної інстанції  всупереч вимогам ст.43 Господарського процесуального кодексу України не надано ретельної правової оцінки, а згідно імперативних вимог ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти наявні у справі докази.

Зважаючи на вищенаведене, касаційна інстанція на підставі ч.2 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам справи, в зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд в частині задоволених позовних вимог для достовірного з'ясування інших обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору в цій частині позовних вимог.          

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Авіапідприємство "Нива" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2008  та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2008 у справі №ПР25/139-07 скасувати в частині позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу державного майна від 12.02.2004 №591 та повернення об'єкта приватизації (цілісного майнового комплексу державного авіапідприємства "Нива") з передачею справи на новий розгляд в цій частині позовних вимог до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий                                                                                                  В.Овечкін

Судді:                                                                                                               Є.Чернов

                                                                                                         В.Цвігун