Постанова

від 15.04.2009 по справі 15/б-1088

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/Б-1088

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 15 квітня 2009 р.                                                                                    № 15/Б-1088  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючий),

Катеринчук Л.Й. (доповідач),Яценко О.В.

розглянувши  касаційну скаргуЗбаразького районного центру зайнятості

на постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2009

у справігосподарського суду№ 15/Б-1088Тернопільської області

за заявоюуправління Пенсійного фонду України у Збаразькому районі

про банкрутствоселянської спілки «Хлібороб»

ліквідатор Микитів О.І.

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від заявника касаційної скаргиКолега О.М. (дов. від 08.04.2009 р.)

від заявника не з'явились

від боржника не з'явились

В С Т А Н О В И В  :

          ухвалою господарського суду Тернопільської області від 05.08.2008 року порушено провадження у справі про банкрутство селянської спілки «Хлібороб»(далі –боржника) за заявою управління Пенсійного фонду України у Збаразькому районі (далі –ініціюючий кредитор) з врахуванням особливостей, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Тернопільської області від 18.08.2008 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Микитіва О.І.

Ухвалою суду від 15.10.2008 затверджено оплату послуг ліквідатора в розмірі двох мінімальних розмірів заробітних плат за кожен місяць роботи з 18.08.2008 року.

В листопаді 2008 року до суду на затвердження подано звіт ліквідатора про проведену роботу з додатками та ліквідаційний баланс.

До звіту ліквідатора додано клопотання про затвердження оплати послуг ліквідатора та розрахунок по оплаті (т.1 а.с.77-83).

Ухвалою суду від 14.11.2008 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника було затверджено, боржника ліквідовано, провадження у справі припинено.

Ухвалою суду від 14.11.2008 року задоволено клопотання ліквідатора, стягнуто з ініціюючого кредитора на користь ліквідатора Микитіва О.І. вартість виконаних робіт з надання послуг арбітражного керуючого на суму 2776,00 грн. та витрат на проведення ліквідаційної процедури на суму 321,00 грн., видано наказ.

Ініціюючий кредитор оскаржив зазначену ухвалу суду першої інстанції.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2008 року апеляційну скаргу ініціюючого кредитора задоволено частково, ухвалу суду від 14.11.2008 року про задоволення клопотання ліквідатора та стягнення з ініціюючого кредитора витрат на оплату послуг ліквідатора та проведення ліквідаційної процедури скасовано, прийнято у справі нове рішення, яким клопотання ліквідатора задоволено частково, з ініціюючого кредитора стягнуто 2498,40 грн. оплати послуг ліквідатора та 288,90 грн. витрат на проведення ліквідаційної процедури, та стягнуто з Збаразького районного центру зайнятості на користь ліквідатора 277,60 грн. оплати послуг ліквідатора та 32,10 грн. витрат на проведення ліквідаційної процедури.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Збаразький районний центр зайнятості (далі – центр зайнятості) звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду апеляційної, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, аргументуючи порушенням норм матеріального права, зокрема, статей 3-1, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі –Закону).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

За приписами частин 10, 12-14 статті 3-1 Закону оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею. Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду. Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 52 Закону в разі, якщо громадянин –підприємець - боржник або керівні органи боржника  - юридичної особи  відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до  органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

В такому випадку провадження у справі про банкрутство здійснюється за спрощеною процедурою без публікації оголошення про порушення справи про банкрутство, без формування реєстру вимог кредиторів за наслідками проведеного публічного конкурсу, без утворення комітету кредиторів та з переходом в підготовчому засіданні суду до ліквідаційної процедури, визначеної з особливостями, передбаченими статтею 52 Закону. Законодавець не передбачає обов'язку ініціюючого кредитора оплатити арбітражному керуючому усі надані ним послуги у процедурі банкрутства відповідно до положень статті 52 Закону.

Системний аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок про обов'язок ініціюючого кредитора оплатити послуги арбітражного керуючого з моменту призначення та до винесення постанови про визнання боржника банкрутом (у випадку призначення розпорядника майна в момент порушення провадження у справі). В подальшому кредитори (комітет кредиторів) повинні прийняти рішення про утворення фонду для оплати послуг та покриття витрат арбітражного керуючого (ліквідатора) за відсутності активів боржника. За відсутності комітету кредиторів звіт арбітражного керуючого про оплату його послуг повинен затверджуватися в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури або в окремому судовому засіданні. При цьому суд зобов'язаний вирішити питання про затвердження витрат на оплату послуг ліквідатора та проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство. Керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до статті 16 Закону, суд вправі застосувати такий принцип до розподілу витрат між кредиторами , пов'язаних з проведенням спрощеної ліквідаційної процедури за відсутності коштів від реалізації майна боржника на проведення ліквідаційної процедури .

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Тернопільської області від 18.08.2008 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Микитіва О.І.

Матеріалами справи підтверджується, що в листопаді 2008 року до суду на затвердження подано звіт ліквідатора про проведену роботу з додатками та ліквідаційний баланс. Активів боржника в ході ліквідаційної процедури ліквідатором виявлено не було.

До звіту ліквідатора додано клопотання про затвердження оплати послуг ліквідатора та розрахунок по оплаті витрат на проведення ліквідаційної процедури (т.1 а.с.77-83).

Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками апеляційного суду про можливість пропорційного покладення на кредиторів витрат з проведення ліквідаційної процедури та оплати послуг ліквідатора за спрощеною процедурою банкрутства, виходячи з принципів пропорційності кількості голосів кредиторів при прийнятті рішень у справі про банкрутство (стаття 16 Закону) та пропорційності задоволення вимог кредиторів однієї черги за відсутності коштів для повного задоволення вимог боржника (частина 3 статті 31 Закону).

Відтак, висновки суду апеляційної інстанції про пропорційне задоволення витрат на оплату послуг ліквідатора та витрат на проведення ліквідаційної процедури всіма кредиторами у справі є законними, обґрунтованими та такими, що відповідають матеріалам справи .

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст.111-5, 111-7 ГПК України, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та не вбачає підстав для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2009 року в даній справі, а доводи скаржника вважає такими, що не спростовують обґрунтованості висновків апеляційного суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу Збаразького районного центру зайнятості залишити без задоволення.

          2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2009 року залишити без змін.

Головуючий                                                                             Н. Ткаченко

Судді                                                                                                 Л. Катеринчук

                О. Яценко