Ухвала

від 14.10.2013 по справі 820/7327/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 р.Справа № 820/7327/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2013р. по справі № 820/7327/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафір Маркет"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сафір Маркет", звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, просив:

- визнати протиправними дії відповідача по проведенню документальних позапланових невиїзних перевірок ТОВ "Сафір Маркет", результати яких оформлені актами від 03.01.2013 року №13/22.4-11/37875317 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Сафір Маркет" за період липень 2012 року", від 11.03.2013 року №929/2240/37875317 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Сафір Маркет" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам та їх реальності та повноти відображення в обліку з ТОВ "Тріада 2010" (код 37187560) за період вересень 2012 року", від 14.06.2013 року №2275/2210/37875317 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Сафір Маркет" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із платниками податків за період липень-грудень 2012 року";

- зобов'язати відповідача вилучити з Автоматизованої системи "Результат співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомості, внесені на підставі Актів про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки від 03.01.2013 року №13/22.4-11/37875317, від 11.03.2013 року №929/2240/37875317, від 14.06.2013 року №2275/2210/37875317, поновивши в ній дані, задекларовані ТОВ "Сафір Маркет" щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період липень - грудень 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що спірні перевірки призначені та проведені з порушенням вимог діючого законодавства. Так, передумовою прийняття наказів про призначення спірних перевірок, слугувало направлення податковим органом письмових запитів про надання інформації та її документальне підтвердження від 20.11.2012 року №18913/10/22-123, від 07.02.2013 року №1842/10/22.4-21, від 23.05.2013 року №9317/10/22.4-21. Листом від 25.02.2013 року №2502/4 позивачем було вчасно та в повному обсязі надано витребувані пояснення та їх документальне підтвердження, зауважень щодо яких контролюючим органом ані в наказі про проведення перевірки, ані в акті перевірки не зазначено. В свою чергу, оскільки на думку позивача запити від 20.11.2012 року №18913/10/22-123 та від 23.05.2013 року №9317/10/22.4-21 були складені з порушенням встановлених п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України), позивач листами від 30.11.2012 року №30/11 та від 28.05.2013 року №28/05-13 відмовив у їх задоволенні. Натомість, відповідачем з посиланням на положення п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України було прийнято накази про проведення спірних перевірок та вчинено дії з їх проведення. Разом з тим, позивач вважає, що податковий орган не мав встановлених законом підстав для прийняття наказів про проведення спірних перевірок, а тому дії відповідача щодо їх проведення є протиправними. Крім того, оскільки встановлені за наслідками проведеної перевірки висновки податкового органу про порушення позивачем вимог діючого законодавства є незаконними, то останній не мав правових підстав для внесення змін до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Постановою Харківського окружного адміністративного від 03.09.2013 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії відповідача по проведенню документальних позапланових невиїзних перевірок ТОВ "Сафір Маркет", результати яких оформлені актами від 03.01.2013 року №13/22.4-11/37875317 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Сафір Маркет" за період липень 2012 року", від 11.03.2013 року №929/2240/37875317 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Сафір Маркет" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам та їх реальності та повноти відображення в обліку з ТОВ "Тріада 2010" (код 37187560) за період вересень 2012 року", від 14.06.2013 року №2275/2210/37875317 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Сафір Маркет" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із платниками податків за період липень-грудень 2012 року".

Зобов'язано відповідача вилучити з Автоматизованої системи "Результат співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомості, внесені на підставі Актів про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки від 03.01.2013 року №13/22.4-11/37875317, від 11.03.2013 року №929/2240/37875317, від 14.06.2013 року №2275/2210/37875317, поновивши в ній дані, задекларовані ТОВ "Сафір Маркет" щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період липень - грудень 2012 року.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, зокрема на порушення ст.ст. 75, 78, 79 ПК України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що спірні перевірки були проведені на підставі та у відповідності до вимог діючого законодавства, то встановлені за її наслідками висновки є законними та обґрунтованими. Зазанчив, що підставою для призначення та проведення документальних позапланових невиїзних перевірок ТОВ "Сафір Маркет" слугувала інформація встановлена за наслідками перевірок контрагентів позивача. Крім того, оскільки позивачем не було надано пояснень та їх документального підтвердження на обов'язкові письмові запити податкового органу від 20.11.2012 року №18913/10/22-123 та від 23.05.2013 року №9317/10/22.4-21 контролюючим органом було обґрунтовано винесено накази про проведення спірних перевірок.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники позивача та відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Сафір Маркет" зареєстровано як юридична особа, перебуває на податкову обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

20.11.2012 року ТОВ "Сафір маркет" отримано запит ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №18913/10/22-123 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ "Остек сістем груп" за період 01.07.2012 року по 31.08.2012 року.

Листом від 30.11.2012 року №30/11, який згідно із штампом вхідної кореспонденції було отримано 30.11.2012 року, позивач відмовився у наданні пояснень та їх документального підтвердження, з порушенням вимог п.73.3 ст. 73 ПК України та Порядку періодичного подання інформації органам ДПС та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, а саме: відсутність у запиті підстав для надіслання документів, а також конкретного переліку документів, які повинен надати платник податків, а також у запиті не було роз'яснено, стосовно яких операцій та взаємовідносин йдеться мова. Крім того, позивач просив податковий орган повідомити, які можливі порушення платником податків були виявлені та надати їх документальне підтвердження.

Поряд із цим, під час розгляду справи встановлено, що у зв'язку з ненаданням ТОВ "Сафір маркет" пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було прийнято наказ №2065 від 19.12.2012 року «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Сафір Маркет», який разом із повідомленням від 20.12.2012 року було направлено на адресу підприємства.

03.01.2013 року співробітниками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Сафір Маркет», за наслідками якої складено Акт №13/22.4-11/37875317 від 03.01.2013 року.

Під час перевірки встановлені порушення позивачем вимог ст.187, п.198.2, п.198.3, ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст. 200 ПК України, внаслідок чого підприємством за період липень 2012 року було завищено податкові зобов'язання на суму 4 091 535, 12 грн. та завищено податковий кредит у сумі 1 927 447, 5 грн.

Також, як було встановлено колегією суддів, у зв'язку з надходженням податкової інформації, яка свідчить про порушення податкового законодавства контрагентом, податковий орган звернувся до ТОВ "Сафір маркет" із письмовим запитом від 07.02.2013 року №1842/10/22.4-21 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Тріада 2010» за період вересень 2012 року.

Листом від 25.02.2013 року №2502/4, який згідно із штампом вхідної кореспонденції надійшов на адресу відповідача 26.02.2013 року, позивач надав копії первинних документів стосовно взаємовідносин з ТОВ «Тріада 2010» за період вересень 2012 року (загалом на 30 арк.).

Поряд із цим, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було прийнято наказ №429 від 01.03.2013 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сафір Маркет», який разом із повідомленням від 01.03.2013 року було направлено на адресу підприємства.

11.03.2013 року співробітниками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Сафір Маркет», за наслідками якої складено Акт №929/2240/37875317 від 11.03.2013 року, в якому було зазначено, що за період вересень 2012 року встановлена неможливість здійснення господарських операцій ТОВ «Сафір Маркет» з ТОВ «Тріада 2010».

Не погодившись із встановленими порушеннями, позивач 19.03.2013 року надав до податкового органу письмові заперечення на акт перевірки. Листом від 22.03.2013 року №4637/10/22-121 податковий орган повідомив, що встановлені за наслідками перевірки висновки про порушення позивачем вимог діючого законодавства залишені без змін.

Крім того, як було встановлено колегією суддів, у зв'язку з надходженням податкової інформації, яка свідчить про порушення податкового законодавства, податковий орган звернувся до ТОВ "Сафір маркет" із письмовим запитом від 23.05.2013 року №9317/10/22.4-21 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період липень-грудень 2012 року.

Листом від 28.05.2013 року №28/05-13, який згідно із штампом вхідної кореспонденції було отримано 28.05.2013 року, позивач відмовився у наданні пояснень та їх документального підтвердження, з порушенням вимог п.73.3 ст. 73 ПК України та Порядку періодичного подання інформації органам ДПС та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, а саме: відсутність у запиті підстав для надіслання документів, а також конкретного переліку документів, які повинен надати платник податків, а також у запиті не було роз'яснено, стосовно яких операцій та взаємовідносин йдеться мова. Крім того, позивач просив податковий орган повідомити, які можливі порушення платником податків були виявлені та надати їх документальне підтвердження.

У відповідь на вказаний лист, відповідач 01.06.2013 року направив відповідь №10260/10/22-4-21, в якій зазначив, що підставою для складання запиту було зазначено "наявність податкової інформації, що свідчить про можливі порушення ТОВ "Сафір маркет" вимог податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності за період липень-грудень 2012 року".

Крім того, у зв'язку з ненаданням ТОВ "Сафір маркет" пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було прийнято наказ №1165 від 04.06.2013 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сафір Маркет», який разом із повідомленням від 04.06.2013 року було направлено на адресу підприємства.

14.06.2013 року співробітниками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Сафір Маркет», за наслідками якої складено Акт №2275/2210/37875317 від 14.06.2013 року, в якому було зазначено, що за період липень-грудень 2012 року встановлена неможливість здійснення господарських операцій ТОВ «Сафір Маркет» з постачальниками та покупцями.

Під час розгляду справи було підтверджено, що жодних податкових повідомлень-рішень за наслідками проведеної перевірки відповідачем щодо позивача прийнято не було.

В свою чергу, як зазначив під час розгляду справи представник позивача, податковим органом на підставі вказаного акту перевірки було внесено до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань по його взаємовідносинам з контрагентами.

Позивач, на погоджуючись із вказаними діями податкового органу, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо проведення спірних позапланових невиїзних перевірко позивача є неправомірними та такими, що здійснені з порушенням вимог діючого законодавства. Крім того, оскільки встановлені за наслідками проведеної перевірки висновки податкового органу про порушення позивачем вимог діючого законодавства є незаконними, то останній не мав правових підстав для внесення змін до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

При вирішенні справи колегія суддів бере до уваги, що відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що кореспондує також з приписами пп.20.1.3 п.20.1 ст.20 Кодексу.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Отже, проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок є правом Індустріальної МДПІ, як податкового органу.

З положень ст. 81 Податкового кодексу України слідує, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом.

Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст.42 ПК України, колегія суддів доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) спливу строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Згідно із п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Системно проаналізувавши положення ПК України, колегія суддів дійшла висновку, що такий випадок визначений п.73.3 ст.73 Кодексу, згідно з яким органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (абз.1 п.п.73.1); такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту (абз.2 п.73.1); письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) в інших випадках, визначених цим Кодексом (абз.3 п.73.1); запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (абз.4 п.73.1); платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абз.5 п.73.1).

Таким чином, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на запит лише у разі, коли: запитується інформація не передбачена законом; за відсутності законних підстав для направлення запиту; за відсутності підпису керівника (заступником керівника); за відсутності переліку інформації та документів, запитується; у разі не зазначення підстав для надіслання запиту.

Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до пункту 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010, № 1245, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Згідно пункту 16 вказаного Порядку у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

З положень наведеної норми кодексу слідує, що запит податкового органу в обов'язковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації, зокрема, зазначення фактів порушення платником податків законодавства.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, юридичною підставою для прийняття наказу про призначення перевірки суб'єкт владних повноважень обрав положення п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, а фактичною підставою слугувало надходження податкової інформації, яка свідчить про порушення податкового законодавства.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи запитів ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова колегія суддів відзначає, що їх зміст не містить викладення жодних фактів порушення ТОВ "Сафір Маркет" вимог податкового чи іншого законодавства.

Крім того, у запитах не відображено в рамках яких заходів ДПІ дійшло висновку про порушення позивачем податкового законодавства; на підставі яких відомостей або документів були встановлені дані порушення; порушення по яким саме операціям була встановлена податковим органом.

Колегія суддів зауважує, що без зазначення у запитах наведених відомостей надання повної та обґрунтованої відповіді платником податків практично унеможливлюється.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що запити ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №2065 від 19.12.2012 року, №429 від 01.03.2013 року, №1165 від 04.06.2013 року про надання інформації та її документальне підтвердження складені податковим органом з порушенням приписів абз.1 і 2 п.п.73.3.1 п.73.3 ст.73 ПК України, що в силу абз.5 цієї ж статті звільняє платника податків від обов'язку надання відповіді.

Разом з цим матеріалами справи було підтверджено той факт, що позивач не ухилявся від відповіді на вказані запити, про що свідчать направлені податковому органу відповідей на вказані запити (листи від 30.11.2012 року №30/11, 28.05.2013 року №28/05-13), з яких вбачається що платником податків було тимчасово відмовлено у їх задоволенні, в зв'язку з тим, що вказані запити складені з порушенням вимог Податкового Кодексу України, а саме: відсутність у запиті підстав для надіслання документів, а також конкретного переліку документів, які повинен надати платник податків, а також у запиті не було роз'яснено, стосовно яких операцій та взаємовідносин йдеться мова. Крім того, позивач просив податковий орган повідомити, які можливі порушення платником податків були виявлені та надати їх документальне підтвердження.

Враховуючи наведене та беручі до уваги, що відповідачем при складанні та направленні письмових запитів було допущено порушення вимог діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що вони не можуть вважатися тими обов'язковими письмовими запитами, на які, в розумінні положень п.п.78.1.1 ст.78 ПК України, позивач повинен був надати пояснення та документальне підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання.

Крім того, листом від 25.02.2013 року №2502/4 позивач надав інформацію на запит від 07.02.2013 року №1842/10/22.4-21, а саме копії первинних документів стосовно взаємовідносин з ТОВ «Тріада 2010» за період вересень 2012 року (загалом на 30 арк.).

Факт надання відповіді не заперечується відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача встановлених законом підстав для прийняття наказів на проведення спірних перевірок та, як наслідок, вчинення дій щодо їх проведення.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 21 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з ПК України та іншими законами і нормативними актами.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України, вимогам ПК України. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Таким чином, беручі до уваги, що у податкового органу були відсутні правові підстави для проведення документальних позапланових невиїзних перевірок позивача, результати яких оформлені актами від 03.01.2013 року №13/22.4-11/37875317 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Сафір Маркет" за період липень 2012 року", від 11.03.2013 року №929/2240/37875317 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Сафір Маркет" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам та їх реальності та повноти відображення в обліку з ТОВ "Тріада 2010" (код 37187560) за період вересень 2012 року", від 14.06.2013 року №2275/2210/37875317 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Сафір Маркет" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із платниками податків за період липень-грудень 2012 року".

Суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане з самою протиправністю дій. Окрім того, позивачем не оспорювалось право державної податкової інспекції на проведення перевірок, взагалі, він доводив протиправність здійсненої щодо нього перевірки.

Крім того, колегією суддів на підставі ч.2 ст.244-2 КАС України взято до уваги висновки постанови Верховного Суду України від 24.12.2006р. у справі Господарського суду Вінницької області №9/175-04 за позовом АКБ "Мрія" до ДПІ у м. Вінниця про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, згідно з якою право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162 КАС України); спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов'язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.

Враховуючи наведене, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що оскаржувані позивачем дії податкового органу не є такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов`язку позивача у сфері публічно-правових відносин, а акт про неможливість проведення зустрічної звірки не породжує певні правові наслідки, а також вважає за необхідне зазначити, що предметом даного спору є оскарження не самого акту перевірки, а дій податкового органу, за результатами яких було складено даний акт, які статтею 105 КАС України не виключено з кола правовідносин, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Щодо заявлених вимог з приводу зобов'язання вилучити з Автоматизованої системи "Результат співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомісті, внесені на підставі Актів про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки від 03.01.2013 року №13/22.4-11/37875317, від 11.03.2013 року №929/2240/37875317, від 14.06.2013 року №2275/2210/37875317, поновивши в ній дані, задекларовані ТОВ "Сафір Маркет" щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період липень - грудень 2012 року, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Згідно ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" затверджено Примірний порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Згідно п.1.3 розділу 1 зазначеного Порядку, для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів. Пунктом 2.8 Наказу № 266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Відповідно до п.2.21 Наказу №266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Таким чином, відображенню в електронній базі даних підлягають самостійно задекларовані платником податків суми податкових зобов'язань та податкового кредиту (за основною декларацією чи уточнюючим розрахунком), результати автоматизованого співставлення уточнюються по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок.

Врахувавши приписи п. п. 1.3, 2.14 Наказу № 266 та положення Наказу ДПА України "Про затвердження форми декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання" №166 від 30.05.1997р., колегія суддів зазначає, що База співставлення є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої платниками податків податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларації з податку на додану вартість з додатками №5.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 р. за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

Наведене свідчить про те, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ із додатком №5, і повинні їм відповідати.

Отже, самостійна зміна відповідачем в Базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

З специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

Таким чином, невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Отже, дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в базі співставлення можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі тих показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Таким чином, приймаючи до уваги, що будь-яких податкових повідомлень-рішень за наслідками проведеної перевірки податковим органом стосовно позивача не приймалось, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, колегія суддів дійшла висновку, що діями відповідача з приводу коригування за результатами проведеної перевірки в Автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомостей про податкові зобов'язання та податковий кредит, створено для позивача негативні наслідки, усунути які можливо лише поновивши у зазначеній системі дані, задекларовані позивачем щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

А тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо законності та обґрунтованості цієї частини позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості своїх дій, які є предметом оскарження позивачем.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2013 року по справі №820/7327/13-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2013р. по справі № 820/7327/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис) Калитка О.М. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.