Постанова

від 14.04.2009 по справі 9/451-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/451-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 14 квітня 2009 р.                                                                                    № 9/451-08  

Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційне подання

Першого заступника прокурора Київської області

на рішення від 14.10.08 господарського суду Київської області  

у справі№ 9/451-08 господарського суду  Київської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Інновація"

доОбухівської районної державної адміністрації Київської області

провизнання недійсним та скасування розпорядження

за участю представників сторін:

від Генеральної Прокуратури України Попенко О.С. прокурор відділу посв. від 17.12.07

від позивача:  Рибак В.В.. довір. у справі

від відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

          ТзОВ Науково-виробнича фірма "Інновація" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Обухівської районної державної адміністрації Київської області про визнання недійсним розпорядження Голови Обухівської районної державної адміністрації від 02.06.08 №885 "Про скасування окремих розпоряджень голови адміністрації" в частині п.п. 1.1 п.1, яким скасоване розпорядження  №1633 від 09.11.07 "Про надання дозволу на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки ТОВ "НВФ "ІННОВАЦІЯ" наміченої до відведення  в оренду для рибогосподарських потреб за рахунок земель державної власності  в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області".

          Рішенням господарського суду Київської області від 14.10.08 (суддя Євграфова Є.П.) позовні вимоги задоволено: визнано недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації  Київської області від 02.06.08 №885. Рішення суду мотивоване тим, що при прийнятті  оспорюваного розпорядження  на виконання протесту прокурора Обухівська РДА вийшла за межі визначеної законом компетенції. Суд дійшов висновку про порушення прав позивача на продовження вчинення дій  по збору документів в межах  процедури отримання земельної ділянки  в оренду на підставі ст.ст. 123-125 ЗК України та отримання земельної ділянки в оренду.

          Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням перший заступник прокурора області звернувся з касаційним поданням, в якому просить рішення суду скасувати як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що на підставі розпорядження №1633 від 09.11.07 "Про надання дозволу на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки ТОВ "НВФ "ІННОВАЦІЯ" у позивача не виникає права  користування земельною ділянкою, він також не набуває права на укладення договору оренди, а тому його права власності або користування не порушувалось. Також зазначає, що  вказаний спір не є таким, що підлягає розгляду  в порядку господарського судочинства, а має бути розглянутий адміністративним судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, на думку скаржника, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1 ст. 80 ГПК України.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню   частково з наступних підстав.

          Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази

Акт державного чи іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації –позивача у справі.

Розпорядженням №1633 від 09.11.07 Райдержадміністрацією надано  згоду ТОВ "НФ/ВФ "ІННОВАЦІЯ на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки.

Зазначене розпорядження скасовано оспорюваним позивачем рішенням Голови Обухівської районної державної адміністрації від 02.06.08 №885 "Про скасування окремих розпоряджень голови адміністрації", прийнятим за результатами розгляду протесту прокурора Обухівського  району Київської області  на розпорядження Обухівської РДА від 09.11.07 №1633 у зв'язку з порушенням  Обухівською РДА вимог ст. 151 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 21 Закону України “Про прокуратуру” протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому  розгляду відповідним органом у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Касаційна інстанція зазначає, що відповідно ст. 8 Закону України “Про прокуратуру ” вимоги прокурора, що відповідають діючому законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, посадових осіб і виконуються негайно або в передбачені законом або встановлені прокуратурою строки.

          З наведеного слідує, що оскаржуване розпорядження Райдержадміністрації  прийнято в межах  компетенції , передбаченої Законом України "Про прокуратуру" Посилання суду в даному випадку на закон України "Про  місцеві державні адміністрації " є помилковим.

          Згідно з частиною другою та третьою ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

П. 7 частини першої ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації"   передбачає, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

          Пунктом 2 частини першої ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлює, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

          Повноваження місцевих держадміністрацій у галузі земельних відносин  встановлені ст. 17 Земельного Кодексу України, Ст. 13 Закону України  "Про землеустрій".

          Голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження  одноособово і несуть за них відповідальність  згідно з законодавством  ( ст. 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").

          Порядок надання земельних ділянок в оренду  юридичним особам передбачений ст. 118, 123, 124, 151 Земельного Кодексу України. Право власності на землю та право користування юридична особа набуває  відповідно до ст. 125 ЗК України після отримання відповідного документу (акт, договір оренди). У позивача вказані документи відсутні.

          Як встановлено судом позивач знаходиться на стадії збору документів , які необхідно додати до клопотання  про погодження місця розташування земельної ділянки, яку він бажає отримати в оренду. Розпорядження про погодження місця розташування об'єкту оренди відсутнє. У разі відмови  власника  землі у погодженні місця розташування об'єкту це питання  вирішується в судовому порядку.

          Надати дозвіл на збір матеріалів або ні відноситься до владних повноважень райдержадміністрації. Оскарження актів місцевих державних адміністрацій та їх скасування  відбувається в порядку, передбаченому ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

          Відповідно до п. 1 частини першої ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі –адміністративна справа) –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Згідно з п. п. 1 та 3 частини першої ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.

          Виходячи з наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевому суду необхідно  з'ясувати підвідомчість даного спору.

За таких обставин оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню в зв'язку з порушенням норм матеріального та  процесуального права, а справа –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При повторному розгляді справи необхідно усунути зазначені недоліки.

          Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу  Першого заступника прокурора Київської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду від 14.10.08 господарського суду Київської області  у справі 9/451-08 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий                                                                           В. Овечкін

Судді:                                                                                      Є.Чернов

                                                                                                 В.Цвігун