Ухвала

від 10.06.2013 по справі 410/1958/13-ц

БРЯНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 410/1958/2013 - ц.

НП: № 2н-410/180/2013 р.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 р. м. Брянка

Суддя Брянківського міського суду Шурпа В.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності та в інтересах ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з Комунального підприємства «Житловик - 2» заборгованості по заробітній платі,

В С Т А Н О В И В:

07 червня 2013 року до суду надійшла заява ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності та в інтересах ОСОБА_2, в якій просить суд:

1) Негайно стягнути з КП «Житловик-2» заборгованість по заробітній платі за квітень 2013 року, для чого зобов'язати боржника надати суду довідку про розмір заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_2 за цей місяць.

2) Видати судовий наказ про стягнення з КП «Житловик-2», 94100, Луганська область, м. Брянка, вул. Балтійська, 1, код 32163498 на користь ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі в сумі 6 308,67 грн.

3) Стягнути з боржника витрати на правову допомогу в розмірі 450,00 грн.

Відповідно до пункту 1 Постанови № 14 Пленуму ВССУ від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» - наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Відповідно до пункту 9 Постанови № 14 Пленуму ВССУ від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально - правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна

встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 ЦК України).

Як вбачається з п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України, у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право, суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Суд, дослідивши докази по справи, вважає, що в матеріалах заяви ОСОБА_1, що діє в інтересах свого довірителя - ОСОБА_2, про видачу судового наказу про стягнення з КП «Житловик - 2» заборгованості по заробітній платі, відсутній документ, що підтверджує порушення суб'єктивного права заявника, а також документ, що підтверджує виникнення права вимоги - вбачається спір про право.

Клопотання представника заявника про витребування, у КП «Житловик-2», доказів у вигляді довідки про розмір заборгованості по заробітній платі ОСОБА_2 (документу, що підтверджує порушення суб'єктивного права заявника та підтверджує виникнення права вимоги) підлягає залишенню без розгляду, оскільки дане клопотання не оформлене у відповідності з вимогами ст. 133-134, 137 ЦПК України, також до вказаного клопотання, в порушення вимог ст. 133 ЦПК України, не додано квитанцію про сплату судового збору.

Пунктом 8 Постанови № 14 Пленуму ВССУ від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» роз'яснено, якщо у заяві про видачу судового наказу об'єднано вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суддя ухвалою відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу в частині цих вимог, а щодо вимог, які підлягають розгляду в порядку наказного провадження, - вирішує питання про відкриття наказного провадження. Якщо такі вимоги між собою взаємопов'язані та окремий їх розгляд неможливий, то суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу (частина п'ята статті 100 ЦПК), але лише за умови сукупності таких підстав.

Виходячи з вищезазначеного, аналізуючи практику ВССУ, суд вважає, що є підстави для відмови ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по заробітній платі з КП «Житловик-2».

Керуючись ст.ст. 100, 101, 293 ЦПК України, Постановою № 14 Пленуму ВССУ від 23.12.2011 року, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності та в інтересах ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з Комунального підприємства «Житловик - 2» заборгованості по заробітній платі.

Роз'яснити ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності та в інтересах ОСОБА_2, що відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою в порядку наказного провадження, але не перешкоджає пред'явленню позову в порядку позовного провадження.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Брянківський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-ти денний строк з дня отримання ухвали.

Суддя: