Рішення

від 22.10.2013 по справі 901/2690/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ  КРИМ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 22.10.2013Справа №901/2690/13 За позовом Сімеїзської селищної ради (вул. Зоряна, 2, смт. Сімеїз, місто Ялта, АР Крим, 98680) до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт-Сервіс" (вул. Горького, буд. 57, к. 7, Голосіївський район, місто Київ, 03150) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору стороні позивача - державної податкової інспекції у місті Ялті Головного Управління Міністерства доходів в Автономній Республіці Крим (вул. Васильєва, 16, місто Ялта, АР Крим, 98600) про стягнення 774 769,49 грн.                                                                                                                              Суддя І.І.Дворний. Представники від сторін не з'явились. Суть спору: 12 серпня 2013 року Сімеїзська селищна рада звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт-Сервіс" 774769,49 грн. заборгованості. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статті 193 Господарського кодексу України, статей 11, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 638, 792, Цивільного кодексу України, статті 288 Податкового кодексу України статей 13, 21, 24, 25 Закону України «Про оренду землі», положеннях Господарського процесуального кодексу України та мотивовані невиконанням відповідачем належним чином своїх обов'язків за договором оренди земельної ділянки від 20 лютого 2008 року, укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної сплати орендної оплати з 2009 року по 2013 рік, що призвело до виникнення заборгованості, несплата якої у добровільному порядку і послугувала підставою для звернення позивача до суду з вимогами про її примусове стягнення. Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 серпня 2013 року позовна заява прийнята та порушено провадження у справі. Також, вказаною ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - державну податкову інспекцію у місті Ялті Головного Управління Міністерства доходів в Автономній Республіці Крим. Відповідач, не погоджуючись с заявленими позовними вимогами, 28 серпня 2013 року надав суду відзив на позовну заяву, у якому повідомив, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2011 року у справі №2а-14873/10/2670 з нього вже було стягнуто заборгованість з орендної плати за земельну ділянку по договору оренди від 20 лютого 2008 року за період з 2009 року по 2010 рік включно, а постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2013 року у справі №826/179/13-а з нього стягнуто заборгованість по вказаному договору за 2012 рік, отже задоволення позову у справі № 91/2690/13 призведе до подвійного стягнення. Вказаний відзив прийнятий судом до розгляду. 29 серпня 2013 року суд, в порядку приписів статті 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів. Через неявку представника відповідача у судове засідання суд відкладав розгляд справи, про що 29 серпня 2013 року та 10 жовтня 2013 року виніс відповідні ухвали. У судове засідання, що відбулось 22 жовтня 2013 року, сторони не з'явились, про час та місце слухання справи проінформовані належним чином – позивач під розписку, відповідач рекомендованою кореспонденцією, втім відповідач про причини неявки суд повторно не повідомив, а від позивача 21 жовтня 2013 року надійшло клопотання з проханням відкласти розгляд справи у зв'язку із участю його представника в іншому судовому засіданні в Ялтинському міському суді АР Крим. Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України  зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Згідно з пунктом 3.9.2  постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18  у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ: 20 лютого 2008 року Сімеїзська селищна рада (за договором орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю "Горизонт-Сервіс" (за договором орендар) уклали договір оренди земельної ділянки, відповідно до пункту 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 5,0000 га. розташовану за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, с. Оползневе, вул. Севастопольське шосе, 2, Сімеїзської селищної ради. Вказана земельна ділянка передається в оренду відповідно до Земельного Кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та на підставі рішення №65 26 сесії Сімеїзської селищної Ради 5 скликання від 14 грудня 2007 року. Даний договір зареєстрований в КРФ ДП «Центр Державного земельного кадастру», про що до Державного реєстру землі внесено запис від 11 березня 2008 року за №040800700008. Досліджуючи умови укладеного між сторонами договору, судом встановлено, що в оренду передана земельна ділянка загальною площею 5,0000 га. для розміщення та експлуатації бази відпочинку для сімей з дітьми «Елегія» за адресою Україна, АР Крим, м. Ялта, с. Оползневе, вул. Севастопольське шосе, 2, Сімеїзської селищної ради, за угіддях відповідно форми 6-зем: рядок 7.3 , шифр 86 «Землі рекреаційного призначення», за видами земельних угідь - гр. 34, 55, 57, 80 «забудовані землі» в т.ч. «Землі, призначені для проведення відпусток», в т.ч. «Землі рекреаційного призначення». Код УКЦИЗ -1.17 «рекреаційного призначення». На земельній ділянці на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13682324 від 23 лютого 2007 року товариству з обмеженою відповідальністю «Горизонт-Сервіс» належать будівлі і споруди. Об'єкти нерухомого майна, що знаходяться у комунальній власності Сімеїзської селищної ради, відсутні. Згідно пункту 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2301285,94 грн. Вказану земельну ділянку винесено в натуру в установленому законом порядку і надано на підставі плану меж землекористування, що є невід'ємною частиною цього договору. Сторони обумовили, що земельна ділянка, передана в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Відповідно до пункту 8 договору, він укладений строком на 49 років і набуває чинності з дати державної реєстрації договору оренди та підписання акту приймання-передачі і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за договором. Орендна плата, згідно умов пункту 9 договору, встановлюється орендодавцем в сумі 69038,58 грн. на рік на період будівництва, але не більше двох років, після закінчення пільгового періоду 161090,02 грн. і вноситься орендарем у грошовій формі до місцевого бюджету Сімеїзської селищної Ради міста Ялти. Сума індексації на пільговий період становить 21425,77 грн. Сума індексації по закінченні пільгового періоду становить 49993,45 грн. Сторони домовились, що орендна плата виплачується також у випадках, якщо орендар тимчасово не використовує земельну ділянку згідно умов договору. Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження терміну його дії. Орендна плата повинна вноситись щомісячно, рівними частинами до 30 числа місяця, наступного за звітним (пункт 11 договору) Так, до обов'язків орендатора, зокрема, віднесено своєчасне внесення орендної плати у відповідності до пункту 11 даного договору. Звертаючись до суду із даною позовною заявою Сімеїзська селищна рада наполягає на тому, що відповідач не виконує свої зобов'язання з внесення орендної плати за користування земельною ділянкою. Відповідно до наданого Державною податковою інспекцією у м. Ялті Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим розрахунку суми боргу товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт-Сервіс” з орендної плати за договором оренди від 20 лютого 2008 року, податковий борг відповідача за період з 2009 року по червень 2013 року складає 774769,47 грн. Несплата заборгованості у добровільному порядку і послугувала підставою для звернення позивача до суду з вимогою про примусове стягнення грошових коштів. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Предметом спору у даній справі є заборгованість відповідача зі сплати орендних платежів за договором оренди. Основні засади господарювання в Україні визначає   Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Згідно   статті 2 Господарського кодексу України   учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності. Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 Господарського кодексу України. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Судом встановлено, що сторони у справі перебували в орендних відносинах з огляду на укладений між позивачем та відповідачем договір оренди земельної ділянки, отже правовідносини сторін врегульовані положеннями Цивільного та Господарського кодексів України щодо виконання зобов'язання за договором оренди землі. Зазначені правовідносини, серед іншого, врегульовані й положеннями Закону України "Про оренду землі", Земельним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди  землі  -  це  договір,  за  яким орендодавець зобов'язаний за  плату  передати  орендареві  земельну  ділянку  у володіння і  користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до  умов  договору  та вимог земельного законодавства. Статтями 18 та 20 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після такої реєстрації. Істотними умовами договору оренди землі згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Статтею 2  Закону України "Про плату за землю"  визначено, що використання  землі в Україні є платним.  Плата за землю справляється  у  вигляді  земельного  податку  або  орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності). У відповідності до статті 288.2 Податкового кодексу України, платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: трикратного розміру земельного податку (статті 288.4, 288.5, 288.5.2 Податкового кодексу України). Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" зазначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Крім того, у пункті 31 спірного договору орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату. Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов    договору    та    вимог    цього    Кодексу,    інших актів цивільного законодавства,    а за відсутності таких умов та вимог -    відповідно до       звичаїв       ділового    обороту    або    інших    вимог,    що    звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від    зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України). Так, позивач, звертаючись до суду з даним позовом 12 серпня 2013 року (згідно штемпеля поштового відділення на поштовому конверті у якому надійшла позовна заява до суду), наполягає на тому, що заборгованість відповідача за договором оренди землі від 20 лютого 2008 року складає 774769,47 грн. та жодних оплат на момент подачі позову від відповідача не надходило. Як встановлено судом, у 2011 році державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим звернулась до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт-сервіс" податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 544016,48 грн. за 2009-2010 роки (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 01 лютого 2011 року). Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2011 року у справі №2а-14873/10/2670 постановлено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт-сервіс" суму податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 205604,69 грн. на користь місцевого бюджету міста Ялта. З мотивувальної частини постанови вбачається, що податковий борг відповідача з урахуванням прийнятих уточнюючих декларацій та часткової сплати ним відповідних сум становить: за 2009 рік – 30309,30 грн., у тому числі пеня 90,32 грн.; за 2010 рік – 175295,39 грн. згідно з уточненою податковою декларацією. В частині стягнення з відповідача пені за 2010 рік суд відмовив, оскільки в матеріалах справи відсутній розрахунок з врахуванням прийняття уточненої податкової декларації. Також, суду відомо, що державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим  зверталась з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт-сервіс» про стягнення податкового боргу у розмірі 20422,25 грн., з яких  (відповідно до пояснень та позовної заяви) податкове зобов'язання зі сплати податку на землю за грудень 2010 року в сумі 16451,84 грн. та 3970,41 грн. пені, нарахованої в автоматичному режимі за період з 01.06.2010  по 31.12.2010. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2011 року у справі №2а-14279/11/2670 провадження у справі в частині позовних вимог  про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт-сервіс» податкового зобов'язання зі сплати податку на землю за грудень 2010 року в сумі 16451,84 грн. закрито, оскільки спір про стягнення з відповідача податкового боргу  зі сплати податку на землю за грудень 2010 року в сумі 16451,84 грн. вже було розглянуто  судом та винесено постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2011 року у справі №2а-14873/10/2670, яка набрала законної сили. Разом з тим, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2011 року у справі №2а-14279/11/2670 з товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт-сервіс" на користь Державного бюджету України  стягнуто 3970,41 грн. пені за несвоєчасну сплату земельного податку, нараховану за період з 01.06.2010  по 30.12.2010. Відповідно до  статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. В силу положень статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус судів" від 07.07.2010р. №2453-VI  визначається, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. Судові рішення інших держав є обов'язковими до виконання на території України за умов, визначених законом, відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом. Обов'язковість виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду чинним законодавством України віднесено також до принципів організації і діяльності названого суду. З огляду на викладене, суд погоджується з позицією відповідача, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2011 року у справі №2а-14873/10/2670 з товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт-Сервіс" вже була стягнута заборгованість по орендній платі за землю за 2009-2010 роки і заборгованість відповідача на момент звернення позивача до суду за вказаний період була відсутня. Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за 2009-2010 роки слід відмовити. Також, судом встановлено, що 27 лютого 2013 року Окружний адміністративний суд міста Києва розглянув у скороченому провадженні адміністративну справу №826/179/13-а за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт-Сервіс" стягнення податкового боргу. За результатом розгляду вказаної справи суд за відсутності доказів сплати відповідачем орендної плати згідно із податковою декларацією з плати за землю за 2012 рік постановив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт-Сервіс" заборгованість в розмірі 118740,00 грн. Суд погоджується з позицією відповідача, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2013 року у справі №826/179/13-а з товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт-Сервіс" вже була стягнута заборгованість по орендній платі за землю за 2012 рік і вказана заборгованість на момент звернення позивача до суду, у відповідача була відсутня. Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за 2012 рік також слід відмовити. Втім, на момент звернення позивача до суду з даним позовом в порушення вимог зазначених вище норм Цивільного та   Господарського кодексів України, домовленостей між сторонами, відповідач не перерахував позивачу грошові кошти по сплаті орендної плати за 2011 рік та січень-червень 2013 року, заборгувавши позивачу грошові кошти за 2011 рік у розмірі 196524,67 грн. та за січень, лютий, березень, квітень, травень та червень 2013 року у розмірі 98262,30 грн., що підтверджується вищенаведеними доказами, наявними у матеріалах справи. Докази погашення вказаної заборгованості відповідачем на момент розгляду справи надані не були та в матеріалах справи на час розгляду справи відсутні, у той час як відповідно до приписів статей   33,   34 Господарського процесуального кодексу України   кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів. Судом встановлено факт порушення відповідачем своїх обов'язків за договором, який останнім спростований не був, у зв'язку з чим, позовні вимоги Сімеїзської селищної ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт-Сервіс" в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 196524,67 грн. за 2011 рік та у розмірі 98262,30 грн. за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2013 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, позов підлягає задоволенню частково, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню  294786,97 грн. Судовий збір суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України. У судовому засіданні 22 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 28 жовтня 2013 року. Керуючись статтею 49, ч. 3 ст. 50, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт-Сервіс" (вул. Горького, буд. 57, к. 7, Голосіївський район, місто Київ, 03150, код 34568872) на користь Сімеїзської селищної ради (вул. Зоряна, 2, смт. Сімеїз, місто Ялта, АР Крим, 98680, код 35956912) 294786,97 грн. заборгованості та 5895,74 грн. судового збору. 3. В решті позовних вимог відмовити. 4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили. Суддя                                                                       І.І. Дворний