Рішення

від 14.04.2009 по справі 15/78

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/78

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.04.09 р.                                                                                                       Справа № 15/78                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом закритого акціонерного товариства торгового будинку “Донецький хімічний завод” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 30837867)

до відповідача відкритого акціонерного товариства “Побутова хімія” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 00204435)

про стягнення основного боргу в сумі 278861,22 грн., 3% річних у розмірі 9238,74 грн., штрафу в сумі 1776345,97 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Худолєєва О.Ю. за довіреністю № б/н від 13.04.2009 р.

від відповідача: Клешнін Р.Є. за довіреністю б/н від 10.04.2009 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства торгового будинку “Донецький хімічний завод” м. Донецьк до відкритого акціонерного товариства “Побутова хімія” м. Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 278861,22 грн., 3% річних у розмірі 9238,74 грн., штрафу в сумі 1776345,97 грн.

Ухвалою суду від 20.03.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/78, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

На підставі договору № 31/1 від 21.05.2000 р. на поставку продукції позивач поставив відповідачу у період з 24.07.2000 р. по 09.07.2002 р. хімічну продукцію на загальну суму 427835,59 грн. Вказаний факт підтверджується завіреними копіями договору поставки, додаткових угод до цього договору, товарних накладних, податкових накладних, довіреностей на отримання товару, рахунків на оплату, які додані до позову. Кожна накладна на поставку товару містить посилання на договір № 31/1 від 21.05.2000 р.  

08.10.2002 р. згідно товарно-транспортної накладної № 683 відповідач повернув позивачу товар на суму 69793,56 грн. Також заборгованість по вищевказаному договору була частково зменшена угодою про проведення розрахунків на суму 24401,18 грн. від 16.08.2000 р. та перерахуванням коштів на суму 54779,63 грн. згідно платіжного доручення № 1 від 04.01.2002 р.

Станом на 11.02.2009 р. залишався неоплаченим товар, отриманий за накладними: № 1020 від 22.10.2001 р., № 1142 від 04.12.2001 р., № 93 від 20.02.2002 р., № 216 від 05.04.2002 р., № 417 від 09.07.2002 р., та частково за накладною № 997 від 18.10.2001 р.

Пунктом 2.2 договору в редакції додаткової угоди № 5 від 20.12.2006 р. встановлено обов'язок покупця розрахуватися за поставлений товар до 31 січня 2008 р.

Відповідач у встановлений строк зобов'язання по оплаті товару у повному обсязі не виконав, сума боргу згідно вказаного договору складає 278861,22 грн., що підтверджено актом звірки взаємних розрахунків станом на 24.02.2009 р., який має підписи головних бухгалтерів обох сторін та скріплений печатками. Вказаний акт в оригіналі доданий до справи, тому згідно ст. 36 ГПК України приймається судом як письмовий доказ у даному спорі.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України на суму основного боргу 3% річних у розмірі 9238,74 грн. та відповідно до п. 5.2 договору в редакції додаткової угоди № 5 від 20.12.2006 р. штраф у сумі 1776345,97 грн. (детальний розрахунок наведений у тексті позовної заяви).

Згідно ст. 193 ч. 2 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 617 ЦК України підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання є випадок або обставина непереборної сили. Не вважається випадком недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України якщо порушені відповідачем зобов'язання носять грошовий характер, він не звільняється від відповідальності за неможливістю його виконання.

Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Іншого розміру процентів умовами договору або законом для даних правовідносин сторін не встановлено.

Згідно ст. 179 п. 4 ГК України при укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Статтею 6 п. 3 ЦК України сторонам надано право відступати від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно ст. 230 ГК України до штрафних санкцій належать неустойка, штраф, пеня. Відповідно до п. 4 ст. 231 того ж Кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Пунктом 6 цієї ж статті передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.  

В даному конкретному випадку законом розмір штрафних санкцій для правовідносин поставки товару між сторонами не визначено, але згідно умов договору у випадку порушення строків оплати за поставлений товар, передбачених п. 2.2 договору, покупець оплачує постачальнику штраф у розмірі 3,5% від неоплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач врахував вказану норму закону при розрахунку штрафних санкцій, обмежив період нарахування 6-місячним строком.   

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення  про  задоволення  позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і  охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача у даній справі, пов'язані із визнанням заборгованості в сумі 278861,22 грн., 3% річних у розмірі 9238,74 грн., штрафу в сумі 1776345,97 грн. не суперечать законодавству та не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи, що позов стосовно стягнення заборгованості та інших санкцій на загальну суму 2064445,93 грн. відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, а також те, що відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі, вимоги позивача про стягнення заборгованості, 3% річних та штрафу у вказаній сумі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 78; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Побутова хімія” (юридична адреса: 83030, м. Донецьк, вул. Баумана, 1В; код ЄДРПОУ 00204435; розрахунковий рахунок 26002301321093 в КРУ ПІБ м. Сімферополь, МФО 324430) на користь закритого акціонерного товариства торгового будинку “Донецький хімічний завод” (юридична адреса: 83030, м. Донецьк, вул. Баумана, 1А; код ЄДРПОУ 30837867; розрахунковий рахунок 26007301591380 в Пролетарському відділенні АКБ ПІБ м. Донецька, МФО 334301) суму 2064445,93 грн. (а саме: основний борг в сумі 278861,22 грн., 3% річних в сумі 9238,74 грн.,  штраф в сумі 1776345,97 грн.) витрати по сплаті державного мита у розмірі 20644,46 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

В судовому засіданні 14.04.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя