Постанова

від 18.10.2013 по справі 826/13123/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 18 жовтня 2013 року              09 год. 05 хв.                             № 826/13123/13-а         Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів доТовариства з обмеженою відповідальністю «Атаваді» простягнення адміністративно-господарської санкції та пені, - В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Київське міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі – позивач, Київське міське відділення) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атаваді» (далі – відповідач, ТОВ «Атаваді») про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені. В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилався на те, що станом на 29 липня 2013 року у відповідності до ст. 20 Закону України «Про основи захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991р. № 875-ХІІ за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 8 892, 50 грн. та пеня за порушення строків сплати зазначеної суми санкцій у розмірі 190, 46 грн., всього 9 082, 96 грн. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Представник відповідача в судове засіданні, призначене на 11 жовтня 2013 року, не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, письмових заперечень проти позову до суду не надав. 11 жовтня 2013 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України. Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке. В ході судового розгляду було встановлено, що 07 лютого 2013 року ТОВ «Атаваді» подало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік (форми № 10-ПІ), в якому вказано, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 8 осіб, середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 17 785, 00 грн., а в ряд. 02 «середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність (осіб)» проставлений прочерк («-»). Відповідно до листа Печерського районного центру зайнятості від 19.06.2013р. № 03-3708, наданого у відповідь на запит Київського міського відділення від 11.06.2013р. № 1/9-1093/03, протягом 2012 року ТОВ «Атаваді» необхідну для організації працевлаштування інвалідів за встановленою формою у вигляді звітів про наявність вакансій (форми № 3-ПН) до Печерського районного центру зайнятості не подавало. У зв'язку з тим, що підприємством не було працевлаштовано жодної особи з інвалідністю (а саме – за не створення робочого місця для інваліда), позивач керуючись ст. 20 Закону № 875-ХІІ визначив відповідачу адміністративно-господарську санкцію в розмірі 8 892, 50 грн., та нарахував пеню за порушення строків сплати зазначеної суми санкцій у розмірі 190, 46 грн. При вирішення даного спору суд виходить з наступного. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991р. № 875-ХІІ (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі – Закон № 875-ХІІ) визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами. Частиною 2 статті 4 Закону № 875-ХІІ передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченню, посильній трудовій та громадській діяльності. Також ст. 5 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012р. № 5067-VI встановлено, що держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлаштування працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, у тому числі інвалідам, які не досягли пенсійного віку. Статтею 17 Закону № 875-ХІІ визначено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з врахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Відповідно до Положення про Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого Наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 26.05.2011р. № 81, Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом бюджетної установи Фонд соціального захисту інвалідів. Відділення Фонду є правонаступником територіального відділення Фонду соціального захисту інвалідів як урядового органу. Відповідно до покладених завдань відділення Фонду здійснює зокрема, реєстрацію підприємств, які використовують найману працю, організацію та прийом звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць до нормативу, їх аналіз та перевірку правильності розрахунків, збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, облік заборгованості по сплаті сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, які використовують найману працю, ведення претензійно-позовної роботи у судах різних інстанцій, тощо. Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого ч. 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій. Згідно ч. 3 ст. 18 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому з контексту норм ч. 1 і 2 ст. 18 Закону № 875-ХІІ випливає, що працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів. Законом України від 23 лютого 2006 року № 3483-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість» зазначену статтю було викладено в іншій редакції, а саме: Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» доповнено статтею 181, за змістом якої пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості. Таким чином, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 02.02.2010р. у справі № 10/03, від 20.06.2011р. у справі № 21-60а11, від 16.04.2013р. у справі № 21-81а13. У відповідності до норм ч. 3 ст. 19 цього ж Закону  для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Таким чином, згідно вищенаведеної норми Закону № 875-ХІІ, належним повідомленням про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів є систематичне подання підприємством звітів за формою № 3-ПН, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення» від 19.12.2005р. № 420, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 року за                       № 1534/11814 (діяв до 12 липня 2013 року). Нормами ст. 20 Закону № 875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Дія зазначеного Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» розповсюджується на всі підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю та є однаковою для всіх. У відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів затверджується Кабінетом Міністрів України. Згідно п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та нені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. № 70 (далі – Порядок), роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку, у разі коли підприємства, установи, організації та фізичні особи, що використовують найману працю не одержують прибутку, то сума адміністративно-господарських санкцій та пеня сплачується за рахунок інших джерел відповідно до законодавства. У пункті 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» зазначено, що повинні підприємства звітувати за наявними вакансіями щомісяця: підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів. Як вбачається з наявних матеріалів справи, Відповідач протягом 2012 року жодних відомостей про наявну вакансію для працевлаштування інваліда до Печерського районного центру зайнятості центру не подавав (в т.ч. звіти за формою № 3-ПН). Більш того в ряд. 06 «Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (грн.)» свого Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік (за формою № 10-ПІ) ТОВ «Атаваді» відобразило суму санкцій в розмірі 8  893, 00 грн. Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. У відповідності до ч. 1, 4 ст. 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Доказів сплати цієї суми санкцій та пені відповідачем суду не надано. В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню. Керуючись ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 186, ст. 254, ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд – П О С Т А Н О В И В: 1. Адміністративний позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів  задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атаваді» (місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18а, ідентифікаційний код 22910501) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 104, ідентифікаційний код 22869098) суми адміністративно-господарської санкції в розмірі 8  892 (вісім тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 50 коп. та пені у розмірі 190 (сто дев'яносто) грн. 46 коп. Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.                              Суддя                                                                      О.В. Дегтярьова