Рішення

від 25.10.2013 по справі 912/1274/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2013 рокуСправа № 912/1274/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Концерн Стірол", Донецька область, м. Горлівка

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича проектно-технологічна фірма "Кран-Сервіс", Кіровоградська область, м. Олександрія

про стягнення 71594,40 грн.

Представники сторін:

від позивача - Макогон Ю.О., довіреність №144 від 11.09.2013 року;

від відповідача - Городецький М.Ф., довіреність №7 від 15.01.2013 року.

Публічне акціонерне товариство "Концерн Стірол" (надалі - ПАТ "Концерн Стірол") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича проектно-технологічна фірма "Кран-Сервіс" (надалі - ТОВ "НВПТФ "Кран-Сервіс") пені в сумі 71594,40 грн. у зв'язку з порушенням строків поставки товару останнім відповідно до договору №08/06/13 від 08.06.2012 року, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо поставки товару за договором №08/06/13 від 08.06.2012 року.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 04.09.2013 року порушено провадження у справі, від сторін витребувано необхідні для вирішення спору документи.

Ухвалами суду від 17.09.2013 року та від 09.10.2013 року розгляд справи відкладався.

Представником позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримані в повному обсязі.

Відповідач у своєму відзиві проти позову заперечив, посилаючись зокрема на ті обставини, що договором №08/06/13 від 08.06.2012 року за прострочення строків поставки товару передбачено такий вид санкції, як пеня, тоді як відповідно до норм Цивільного кодексу України за порушення зобов'язань щодо строків поставки товару повинна застосовуватись санкція у вигляді штрафу, а пеня підлягає стягненню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

08.06.2012 року між сторонами укладено договір №08/06/13 від 08.06.2012 року (надалі - договір) за умовами якого виконавець (ТОВ "НВПТФ "Кран-Сервіс") зобов'язується виготовити та поставити замовнику (ПАТ "Концерн Стірол") два комплекти підвісних однобалочних мостових крани вантажопідйомністю по 5 т кожний з траверсами (далі по тексту - товар), а замовник зобов'язується приймати товар та оплатити його на умовах даного договору (п. 1.1. договору).

Пунктом 1.6. договору передбачено, що в додатку №3 до даного договору міститься календарний план надання початкових даних для виконання проектних робіт, платежів, поставки товару та надання послуг. Всі додатки до даного договору є невід'ємною частиною даного договору (п.1.7. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору вартість товару (два комплекти підвісних однобалочних мостових крани вантажопідйомністю по 5 т кожний з чотирма траверсами) складає 778200,00 грн., в т.ч. ПДВ.

За умовами п.п. 3.1. - 3.3. договору поставка товару здійснюється на умовах СРТ - склад покупця: м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, 10 (у відповідності до вимог Інкотермс 2000 року); датою поставки вважається дата фактичної передачі товару замовнику, яка зазначається у накладній; виконавець зобов'язаний поставити товар та надати послуги замовнику в строки, що передбачені в додатку №3 даного договору.

Так, відповідно до п. 5 додатку №3 до договору поставка відповідачем товару здійснюється протягом 75 днів з дати укладання договору (а.с.16).

Згідно п. 4.1. договору замовник оплачує товар та послуги на умовах передбачених додатком №3 до даного договору.

Пунктами 2, 3, 6 додатку №3 до договору передбачено наступний порядок проведення розрахунків за товар: перший попередній платіж за товар (50% від вартості товару) здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту укладення договору; другий попередній платіж за товар (30% від вартості товару) здійснюється протягом 55 календарних днів з моменту укладення договору; остаточна оплата (20% від вартості товару) здійснюється протягом 5 календарних днів від дати поставки товару замовнику та підписання акта прийому-передачі товару.

Договір та додатки до нього підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

На виконання вимог договору №08/06/13 від 08.06.2012 року позивач перерахував на поточний рахунок відповідача оплату за товар в сумі 778200,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №0004069 від 26.03.2013 року, №9185 від 24.07.2012 року та №11363 від 11.09.2012 року (а.с.32-34).

В свою чергу, відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 778200,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000011 від 12.03.2013 року та №РН-0000012 від 13.03.2013 року (а.с.35-36).

В зв'язку з тим, що відповідач виконав свої зобов'язання щодо поставки товару з порушенням строків визначених додатком №3 до договору №08/06/13 від 08.06.2012 року, позивач направив відповідачу претензію від 14.03.2013 року №14/01-6 щодо оплати пені в розмірі 71594,40 грн., яка нарахована ПАТ "Концерн Стірол" відповідачу за порушення строків поставки товару (а.с.40-42).

Вказана претензія залишена відповідача поза увагою.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, якими передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Вирішуючи даний спір господарський виходить з того, що правовідносини щодо поставки регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов (а.с.71) не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання є предметом регулювання Господарського кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Отже, Господарський кодекс України називає неустойку, штраф і пеню різновидами штрафних санкцій, але не визначає ні один із цих різновидів.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Стягнення штрафних санкцій за порушення саме грошових зобов'язань передбачено частиною 6 цієї ж статті, в якій зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

При цьому вказані вище норми не визначають, який саме характер (майновий чи грошовий) носить зобов'язання, строки виконання якого порушені.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 7.3. договору №08/06/13 від 08.06.2012 року сторони погодили, що у разі несвоєчасної поставки товару та порушення стоків надання початкових даних для виконання проектних робіт щодо надання послуг, виконавець (відповідач) зобов'язується сплатити замовнику (позивачу) пеню в розмірі 0,05% від вартості товару, за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки ТОВ "НВПТФ "Кран-Сервіс" не виконані належним чином зобов'язання щодо своєчасної поставки товару, то це є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

ПАТ "Концерн Стірол" нарахувало відповідачу пеню в розмірі 71594,40 грн. за період з 23.08.2012 року по 22.02.2013 року, таке нарахування відповідає фактичним обставинам справи, п. 7.3. договору №08/06/13 від 08.06.2012 року та нормам чинного законодавства, зокрема, положенням Господарського кодексу України.

Клопотання про зменшення штрафних санкцій від ТОВ "НВПТФ "Кран-Сервіс" до суду не подавалось.

За викладених обставин господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1720,50 грн. покладається на відповідача.

В судовому засіданні 25.10.2013 року господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича проектно-технологічна фірма "Кран-Сервіс" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Паризької Комуни, 64А; ідентифікаційний код 32412606) на користь публічного акціонерного товариства "Концерн Стірол" (84610, Донецька область, вул. Горлівської дивізії, 10; ідентифікаційний код 05761614) 71594,40 грн. пені, а також 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.10.2013 року.

Суддя М.С. Глушков