Рішення

від 28.10.2013 по справі 913/2434/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

28 жовтня 2013 року Справа № 913/2434/13

Провадження №13/2434/13

За заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області

до Державного підприємства "Антрацит", м. Антрацит Луганської області

про стягнення 33 541 грн. 81 коп.,

Суддя: Яресько Б.В.

У засіданні брали участь:

Від позивача - Чумак О.В., довіреність № 16 від 19.07.2013;

Від відповідача - не прибув.

Суть спору: заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 працівникам Відокремленого підрозділу "Антрацитівський ремонтно-механічний завод" Державного підприємства "Антрацит", за травень - серпень 2013 в сумі 33 541 грн. 81 коп.

Відповідач у відзиві №09/1015 від 24.09.2013 проти позову заперечив, посилаючись на те, що ухвалою суду від 19.01.2013 порушено справу про банкрутство державного підприємства ДП "Антрацит". На думку відповідача, дана справа повинна розглядатись у порядку адміністративного судочинства, оскільки позивач є суб'єктом владних повноважень.

У відзиві від 22.10.2013 № 09/1150 відповідач зазначив про те, що на момент прийняття Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Закон України "Про пенсійне забезпечення" не передбачав обов'язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам пільгових пенсій, призначених на підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Таким чином, на думку відповідача, не вноситься плата за фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах. Отже, як вважає відповідач, позивач не має підстав для стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Позивач надав письмові пояснення на відзив від 13.09.2013, в яких проти доводів відповідача заперечує, посилаючись на те, що справа підвідомча господарському суду, а порядок відшкодування органам ПФУ витрат на виплату та доставку пенсій регулюється ч. 2 розділу 15 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 6.3. Інструкції № 21-1, а не Законом України «Про пенсійне забезпечення», на який посилається відповідач у відзиві.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд

в с т а н о в и в:

Державне підприємство "Антрацит" перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно з пунктом 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників

Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" одним з об'єктів оподаткування для платників збору, визначених пунктом 1 статті 1 вказаного Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За приписами п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 6.4. Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками до Інструкції № 6 та № 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. (п.6.5. Інструкції № 21-1).

Згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. 2 ч. 2 Прикінцевих положень окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 6.9 Інструкції № 21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах (п. 6.8 Інструкції № 21-1).

В травні-серпні 2013 позивачем пред'явлені для відшкодування ВП "Антрацитівський ремонтно-механічний завод" ДП "Антрацит" фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто за списком № 2.

Згідно розрахунків позивача сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за обліковий період складає 33 541 грн. 81 коп.

Вказані розрахунки відповідачем не оскаржені та не сплачені.

Сторонами складено акт звірення за період з 01.05.2013 по 30.08.2013 згідно якого погоджено розмір заборгованості в сумі 33 541 грн. 81 коп.

09.01.2013 господарським судом Луганської області порушено провадження у справі № 913/124/13-г про банкрутство боржника - ДП "Антрацит"; 11.03.2013 введена процедура розпорядження майном боржника, яка триває на даний час.

З огляду на ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 06.12.2012 №5518-VI, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу) визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно пункту 7 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Згідно ст. 16 ГПК України справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Таким чином, на час розгляду справи про банкрутство відповідача, даний спір підвідомчий господарському суду Луганської області.

Доводи відповідача, викладені у його відзивах, не приймаються судом до уваги у зв'язку з їх необґрунтованістю, оскільки порядок відшкодування органам ПФУ витрат на виплату та доставку пенсій регулюється ч. 2 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. 6.3 Інструкції № 21-1, а не Законом України "Про пенсійне забезпечення", на який посилається відповідач у відзиві від 22.10.2013 №09/1150.

Щодо доводів відповідача про те, що даний спір непідвідомчий господарському суду, то дані доводи не приймаються судом до уваги з огляду на наведені вище норми ГПК України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач документально довів наявність за відповідачем суми боргу, яка підтверджена, зокрема, актом звірення розрахунків, який підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений печатками обох підприємств.

Оскільки відповідач не надав доказів сплати заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2, які є предметом спору, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача.

Судовий збір стягується з відповідача в дохід Державного бюджету України, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач відповідно до Закону України "Про судовий збір" звільнений від його сплати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства "Антрацит", м. Антрацит, вул. Ростовська, 38, ідентифікаційний код 32226065, на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області, м. Антрацит, вул. Радянська, 19, ідентифікаційний код 37530472, витрати на виплату та доставку пенсій у сумі 33 541 грн. 81 коп., видати наказ.

3.Стягнути з Державного підприємства "Антрацит", м. Антрацит, вул. Ростовська, 38, ідентифікаційний код 32226065, в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, МФО 804013, код отримувача 37991503, одержувач - УДКСУ у м. Луганську, банк - ГУ ДКСУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22030001, символ 206, судовий збір у сумі 1 720 грн. 50 коп., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 29.10.2013.

Суддя Б.В. Яресько