Рішення

від 28.10.2013 по справі 923/1057/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2013 р. Справа № 923/1057/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Рубаник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м.Херсон

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медконтакт, ЛТД", м.Херсон

про стягнення 17 273 грн. 44 коп.

за участі представників сторін:

від позивача - Калганова Ю.М., юрисконсульт за довіреністю № 01-4/33 від 29.07.2013 р.;

від відповідача - не прибув.

Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медконтакт, ЛТД" про стягнення суми основного боргу у розмірі 16 294 грн. 37 коп., 3% річних у розмірі 210 грн. 05 коп. та 769 грн. 02 коп. пені.

Відповідач витребувані судом документи не надав, у судові засідання не з'являвся, хоч був належним чином повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчать відповідні штампи суду з відмітками про відправку документів на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Ухвала про порушення провадження у справі від 14.08.2013 р., направлена відповідачеві за адресою, вказаною в позовній заяві, повернулась до суду з відміткою поштового відділення "За зазначеною адресою не проживає", "За закінченням терміну зберігання".

В подальшому, суд зобов'язав позивача надати витяг з ЄДРПОУ з метою встановлення місцезнаходження відповідача та в разі неспівпадання адреси зазначеною в ЄДРПОУ, з адресою вказаною у позовній заяві, надіслати копію позовної заяви з додатками та докази такого надсилання надати суду.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 24.09.2013 р., місцем реєстрації відповідача є м. Херсон, вул.Ушакова, будинок 34, кв. 14.

У пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.06 р. (з відповідними змінами) № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" вказано, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на час розгляду справи.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про місце, дату та час проведення судового засідання, проте, своїм правом приймати участь у судовому засіданні останній не скористався. Про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Справа розглянута поза межами строку встановленого ст. 69 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд -

в с т а н о в и в:

ПАТ "Херсонська ТЕЦ" створене Міністерством палива та енергетики України відповідно до Указу Президента від 15 червня 1993 року № 210 "Про корпоратизацію підприємств".

Предметом діяльності Товариства є виробництво, передача та постачання електричної та теплової енергії. Відповідно до статуту позивача, останній надає фізичним та юридичним особам м. Херсона наступні послуги: постачання теплової енергії; підігрів води.

У відповідності до ч. 3 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пп. 2 п. "а" ст. 28, пп. 1 п. "а" ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Як свідчать матеріали справи, 22.10.2012 року між ПАТ "Херсонська ТЕЦ" (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медконтакт, ЛТД" (споживачем) укладено договір надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 466.

За пунктом 1 договору виконавець зобов'язується надавати споживачеві з початку по кінець опалювального періоду, встановленого рішенням виконкому Херсонської міської ради, відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. Відповідно до вказаного договору об'єктом надання послуг є приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Херсон, пр.200 річчя Херсону, б.32.

Виконання позивачем умов договору підтверджується відомостями-звітами про витрати теплоенергії та параметри теплоносія за показниками теплолічільника за листопад, грудень 2012 р., січень, лютий, березень, квітень 2013 року (а.с. 18-23) та довідками про наявність опалення у абонентів Херсонської ТЕЦ, в тому числі у приміщенні відповідача, за листопад, грудень 2012 року, січень, лютий, березень, квітень 2013 р., що знаходяться у матеріалах справи (а.с. 27-32).

Згідно з п. 8 договору відповідач зобов'язаний оплачувати послуги позивача не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим.

Позивач для оплати вартості спожитої теплової енергії виставляв відповідачу рахунки № № 0-120 за листопад 2012 р. на суму 2 123 грн. 78 коп., за грудень 2012 р. на суму 3 671 грн. 63 коп., за січень 2013 р. на суму 3 179 грн. 69 коп., за лютий 2013 р. на суму 3 671 грн. 63 коп., за березень 2013 р. на суму 3 263 грн. 68 коп., за квітень 2013 р. на суму 383 грн. 96 коп., які вручались уповноваженому представнику відповідача особисто під підпис, що підтверджується копіями цих рахунків, реєстром рахунків за відповідний період (а.с. - 33-38, 45-49) .

Отже, в період з листопада 2012 року по квітень 2013 року позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату спожитої теплової енергії загальною вартістю 16 294 грн. 37 коп.

Позивачем направлялись відповідачу вимоги про сплату заборгованості від 20.03.2013 р. № 06-1/731 та від 25.06.2013 р. № 06-1/1474. Крім того, із супровідним листом від 20.06.2013 р. № 06-1/1459 направлено акт звірки взаєморозрахунків. Відповіді на зазначені листи відповідачем на надано, другий примірник акту звірки розрахунків не повернуто.

Відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 16 294 грн. 37 коп.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 16 294 грн. 37 коп. є доведеними і обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3-х % річних та пені, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до умов п. 12 договору за несвоєчасне внесення плати за отримані послуги з споживача стягується пеня на користь виконавця у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожний день прострочення терміну сплати.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Пункт 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За змістом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.96 р. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Суд перевірив розрахунки пені та, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача три відсотки річних з простроченої суми.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3-х % річних у розмірі 210 грн. 05 коп. та пені у розмірі 769 грн. 02 коп., підлягають задоволенню, оскільки вони є обґрунтованими та доведеними.

Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 720 грн. 50 коп. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, п. 6 ст. 83, ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медконтакт, ЛТД" (73000, м.Херсон, вул. Ушакова, будинок 34, кв.14, код ЄДРПОУ 14138995, інші реквізити суду не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73036, м.Херсон, Бериславське шосе, 1, код ЄДРПОУ 00131771, р/р № 26037300012029 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457) суму основного боргу в розмірі 16 294 грн. 37 коп.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медконтакт, ЛТД" (73000, м.Херсон, вул. Ушакова, будинок 34, кв.14, код ЄДРПОУ 14138995, інші реквізити суду не відомі) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 1, код ЄДРПОУ 00131771, р/р № 26003301012029 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457) суму 3% річних в розмірі 210 грн. 05 коп., суму пені в розмірі 769 грн. 02 коп. та 1 720 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини)

Повне рішення складено 30.10.2013 р.

Суддя В.В.Людоговська