Справа № 630/872/13-к
Провадження № 1-кп/630/60/2013
В И Р О К
Іменем України
24 жовтня 2013 року м. Люботин Люботинський міський суд Харківської області
головуючий суддя Дем'яненко І.В.,
за участю:
секретарів Нескоромної Ю.О.,Тимошенко К.О.,
прокурора Коваленко Н.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
захисника - адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в містіЛюботин Харківської області кримінальне провадження № 120132204300320946 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Люботин, громадянина України, українця, що має повну загальну середню освіту, неодруженого,офіційно непрацюючого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 заподіяв умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, та таке, що спричинило втрату органу селезінки, за таких обставин.
Близько 03.00 години 23 червня 2013 року ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, після сумісного вживання алкогольного пива з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та її матір'ю ОСОБА_4 в ході побутової сварки, умисно наніс ОСОБА_5 удар коліном правої ноги в область живота. Своїми діями спричинив останньому тупу травму живота з одномоментним травматичним розривом селезінки, ускладненої внутрішньочеревною кровотечею і розвитком загрожую чого для життя стану геморагічному шоку 3 ступеня. Згідно з висновком судово-медичної експертизи вказані ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння, та таких, що спричинили втрату органу - селезінки.
Органами досудового слідства, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, тобто заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, та таке, що спричинило втрату органу селезінки.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 121 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному просив вибачення у потерпілого. Причину скоєння злочину пояснює як свою необдуману поведінку через перебування в стані алкогольного сп'яніння, так і неправильну поведінку дружини та доньки потерпілого -ОСОБА_4 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2
Проаналізувавши матеріали справи суд прийшов до висновку, що крім повного визнання своєї вини ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 1 ст. 121 КК України, його вина за викладеними вище обставинами пред'явленого обвинувачення повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі під час досудового слідства доказів, досліджених в повному обсязі в судовому засіданні.
У судовому засіданні свої свідчення, дані на досудовому слідстві, ОСОБА_1 підтвердив і в ході судового розгляду.
Поряд з цим, вина ОСОБА_1 підтверджується наступним.
З повідомлення органу охорони здоров'я вбачається, що 23 червня 2013 року близько 04 год. 30 хв. до хірургічного відділення Люботинської міської лікарні з місця мешкання був доставлений ОСОБА_5, який мешкає за адресою АДРЕСА_2 з тупою травмою живота. В ході перевірки встановлено, що тілесні ушкодження постраждалому спричинив біля 4 годин його знайомий ОСОБА_1 Постраждалий залишений в лікарні для обстеження, стан здоров'я стабільний.(а.с.29).
Під час допиту в якості свідка ОСОБА_4, яка є дружиною потерпілого, повідомила, що 22 червня 2013 року близько 18.00 год. разом зі своїм чоловіком та донькою пішли на водоймище Через 1 год. 30 хв. до них підійшла донька ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 Відпочивши на ставку, де вживали алкогольне пиво, близько 20 год. 30 хв. всі пішли за місцем мешкання ОСОБА_5, за адресою АДРЕСА_2, де продовжували за вечерею вживати алкогольне пиво. ОСОБА_5 пішов відпочивати, його донька разом з ОСОБА_1 залишилися за столом, де між ними виникла сварка та почалася суперечка. Почувши, що між ОСОБА_1 і її донькою почалася сварка, дружина потерпілого - ОСОБА_4 намагалася заспокоїти ОСОБА_1, але він не реагував на зауваження, продовжував висловлюватися нецензурно. Намагаючись заспокоїти ОСОБА_1, ОСОБА_5, який спустився з другого поверху, став між ним і донькою, яких намагався розмирити, тому що вони хватали один одного за волосся. ОСОБА_5 тримав ОСОБА_1 за руки, піднявши їх до гори. ОСОБА_1 наніс йому один удар в область живота. Побачивши, що ОСОБА_5 зробилося зле, ОСОБА_1 піднявся на другий поверх до ОСОБА_5 та просив вибачення. Після цього, ОСОБА_1 пішов додому (а.с.48-49). Аналогічні пояснення ОСОБА_4 дала в судовому засіданні
Під час допиту в якості свідка ОСОБА_3, яка є донькою потерпілого, повідомила, що з ОСОБА_1 вона знайома давно, вони навчалися разом в школі. Разом з ОСОБА_1 та батьками ОСОБА_3 22 червня 2013 року вони відпочивали на ставку, де вживали алкогольне пиво, потім пішли за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2, де вечеряли та вживали алкогольне пиво. Через деякий час між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 почалася сварка, в ході якої ОСОБА_1 виражався нецензурно на адресу ОСОБА_3, почав хапати її за волосся. Почувши крик ОСОБА_4, ОСОБА_5 підбіг до ОСОБА_1 і почав його відтягувати. ОСОБА_1 відпустивши ОСОБА_4, наніс удар коліном правої ноги в живіт, від чого останній не втримавшись на ногах, впав. Після того, як ОСОБА_5 підвівся на ноги, ОСОБА_1 допоміг відвести його на другий поверх та просив вибачення за скоєне. Через деякий час ОСОБА_4 викликала лікаря.( а.с.54-58)
Під час допиту в якості потерпілого ОСОБА_5 повідомив, що його старша донька навчалась в одному класі з ОСОБА_1 та протягом двох років зустрічалась з ним. ОСОБА_5 разом зі свою дружиною, донькою та ОСОБА_1 22 червня 2013 року відпочивали біля водоймища в м. Люботин, потім пішли до нього додому. Через деякий час ОСОБА_5 почувши сварку між ОСОБА_1 і його донькою, спустився на перший поверх, де побачив, як ОСОБА_1 хапає за волосся ОСОБА_3, і почав його заспокоювати. ОСОБА_1 не реагував на зауваження ОСОБА_5 та вдарив його коліном правої ноги в верхню частину живота, від удару ОСОБА_5 присів на східці. В хірургічному відділенні Люботинської міської лікарні ОСОБА_5 проведену операцію і видалено селезінку ( а.с. 96 -98).
Піл час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_1 повідомив, що з донькою потерпілого ОСОБА_5- ОСОБА_3 він навчався разом в школі та вони підтримували дружні стосунки. Зранку 22 червня 2013 року він з ОСОБА_3 їздив до м. Харкова, де вони разом складали іспит, після чого повернулися додому. Ввечері 22 червня 2013 року ОСОБА_1 пішов разом з ОСОБА_3 та її батьками до ставка, а потім повернулись до будинку ОСОБА_5, за адресою АДРЕСА_2. Через деякий час між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 почалася сварка, яку В ході судового розгляду ОСОБА_1 підтвердив пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_5 та пояснив, що він дійсно наніс тілесні ушкодження ОСОБА_5, причину скоєного пояснює як необдуману поведінку, перебування в стані сп'яніння та намагання вирватися та піти до дому. Але йому перешкоджали це зробити ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Останній утримував ОСОБА_1 за руки, піднявши їх до гори.
Отримані ОСОБА_5 тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що підтверджується висновком судово-медичноїекспертизи № 2356-ам/13 від 12 серпня 2013 року (а.с.121- 123).
ОСОБА_5в ході проведення слідчого експерименту 01 липня 2013 року підтвердив обставини, час, місце вчинення злочину, в тому числі механізм та спосіб вчинення злочину, що також відображено в фототаблицях до протоколу від 01липня 2013 року (а.с.99 - 103).
ОСОБА_1 в ході проведення слідчого експерименту 19 серпня 2013 року підтвердив обставини, час, місце вчинення злочину, в тому числі механізм та спосіб вчинення злочину, що відображено в фототаблицях до протоколу від 19серпня 2013 року (а.с.140-143).
Даючи оцінку всім наведеним у вироку доказам у їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1, за пред'явленим обвинуваченням знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду.
Вивченням особистості ОСОБА_1 встановлено, що він має повну загальну середню освіту, мешкає в сім'ї разом з матір'ю ОСОБА_7, неодружений, має постійне місце проживання, офіційно не працює, навчається на заочному відділенні інституту, за місцем мешкання та місцем навчання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає те, що він щиросердно розкаявся в скоєному, активно сприяв розкриттю злочину. Суд також бере до уваги той факт, що ОСОБА_1 добровільно частково відшкодував збитки потерпілому ОСОБА_5 в сумі 6000 гривень та раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, мешкає в родині.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, суд вбачає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст.ст. 65-68 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, який відноситься до категорій тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що з урахуванням тяжкості злочину, скоєного ОСОБА_1, який в силу ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, для виправлення ОСОБА_1, необхідно обрати покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статті Кримінального кодексу України, за якою кваліфіковані його діяння.
При визначенні покарання суд враховує попередню бездоганну поведінку ОСОБА_1 в суспільстві та побуті, той факт, що він раніше ні до чого осудного причетний не був, те, що він на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває. Також, суд бере до уваги думку потерпілого ОСОБА_5 щодо призначення покарання ОСОБА_1, не пов'язаного з позбавленням волі, сприяння розкриттю злочину, щире каяття ОСОБА_1, щиру його поведінку в судовому засіданні, що свідчить про відкрите визнання своєї вини у вчиненні злочину і засудженні своєї поведінки, а також про те, що він висловив готовність до перевиховання і став на шлях виправлення.
Проаналізувавши дані про особу та все вище викладене в сукупності, призводить суд до переконання, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства.
Тому суд, відповідно до ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_1, від відбуття призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком, тобто, якщо він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально - виконавчої системи за місцем проживання, повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання.
По справі потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1000 гривень та моральної шкоди у сумі 150 000 гривень.
Вимоги про відшкодування матеріального збитку цивільним позивачем обґрунтовані тим, що в результаті винних дій ОСОБА_1 йому завдано матеріальної шкоди в розмірі 7000 грн., з яких ОСОБА_1 відшкодував суму в розмірі 6000 грн. Вимоги про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_5 обґрунтував тим, що в результаті злочину позбувся органу - селезінки, через що не може працевлаштуватися на роботу каменяра, яку мав до подій з ОСОБА_1
Однак потерпілий надав докази на підтвердження своїх витрат в сумі 3583,51 грн. що підтверджується копіями квитанцій про придбання медичних препаратів (а.с. 190-192). При цьому потерпілий пояснив, що спочатку не збирали квитанції, так як не знали чи буде він жити далі.
Обвинувачений визнав цивільний позов частково, а саме матеріальну шкоду в сумі 3583,51 грн. і моральну шкоду в сумі 10 000 гривень. Посилаючись на фінансові можливості сім'ї, відшкодував потерпілому заподіяну шкоду частково в загальній сумі 6000 гривень, пообіцяв постійно сплачувати грошові кошти встановлені судом в порядку компенсації за заподіяну моральну шкоду. Позов прокурора в сумі 791,66 гривень ОСОБА_1 визнав повністю.
Вивчивши обставини справи , заслухавши учасників процесу , оцінивши в сукупності, представлені в обґрунтування цивільного позову докази, суд вважає, що цивільний позов прокурора підлягає задоволенню повністю, а позовні вимоги ОСОБА_5 - частковому задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідних їм правовідносин і добутих органами досудового слідства та представлених сторонами доказів.
Відповідно до ст. ст. 22, 23 ЦК України, особа, якій завдано збитків і моральної шкоди внаслідок порушення її цивільного права , має право на їх відшкодування .
Умови та порядок відшкодування майнової шкоди, заподіяної майну фізичної особи, потерпілого від злочину, встановлюються законом.
Згідно зі ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, майнова шкода і моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи , а також шкода , завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її заподіяла.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Потерпілим також заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 150000 грн. При цьому суд бере до уваги і визначає розмір відшкодування моральної (немайнової ) шкоди в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних потерпілому ОСОБА_5 моральних і фізичних страждань, з урахуванням вини обвинуваченого, тяжкості заподіяної шкоди, істотних вимушених змін у його життєвих і особистих відносинах. При цьому суд, керуючись вимогами п. 1 ч. 2 ст. 1167 , ст. 1187 ЦПК України , роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України , викладеними в постанові № 4 від 31 березня 1995 року «Про судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди» , враховує обсяг страждань потерпілого, пов'язаних з погіршенням стану здоров'я, глибину його моральних переживань вимушених змін у його життєвих відносинах, знаходження у нього на утриманні двох малолітніх та однієї неповнолітньої доньки, а також всі встановлені обставини при розгляді справи.
Відповідно до ст.454 ЦК України розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача (громадянина).
Тому суд, враховуючи обставини справи, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, що сума моральної шкоди, яку необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 повинна становити 30000 гривень.
Враховуючи те, що обвинувачений відшкодував потерпілому 6000 грн., з яких 3583,51 грн. складають відшкодування матеріальної шкоди, а 2416,49 грн. - моральна шкода, тому суд стягує з ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 27583,51 грн.
При цьому суд роз'яснює потерпілому, що він не позбавлений можливості звернутися в цивільно-правовому порядку з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за наявності доказів заявлених сум.
Крім того, через заподіяння ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 та в зв'язку з лікуванням ОСОБА_5 в хірургічному відділенні Люботинської міської центральної лікарні в період з 23 червня 2013 року по 05 липня 2013 року, витрати з місцевого бюджету складають 791,66 грн.
Позов прокурора, заявлений в порядку ст. 36, 128 КПК України, підлягає задоволенню повністю. Зазначені кошти підлягають стягненню з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Люботин, громадянина України, українця, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь місцевого бюджету (р/р 35437016001544 ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код ЕДРПОУ 03293764) 791,66 грн.
В зв'язку з тим, що позивач та прокурор звільнені від сплати судових витрат при поданні позову до суду, то суд стягує з цивільного відповідача по справі - ОСОБА_1 на підставі ч. 2 ст. 79, ч. 2 ст. 88 ЦПК України судовий збір у розмірі 229,40 грн. та 114,70 гривень.
Керуючись ст.ст.368-371, 373-375 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченому за ч. 1 ст. 121КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком три роки і покладанням на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи за місцем проживання, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання. Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обраний - підписку про невиїзд з постійного місця проживання..
Позовну заяву прокурора Коваленко Н.В. задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Люботин, громадянина України, українця, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь місцевого бюджету (р/р 35437016001544 ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код ЕДРПОУ 03293764) 791,66 грн. (сімсот дев'яносто одна гривня, 66 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Люботин, громадянина України, українця, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави (одержувач: УДК у м. Люботин, МФО: 851011, код отримувача коштів:38008949, код класифікації доходів бюджету:22030001, Р/р: 31216206700018, банк: ГУДКУ у Харківській області, призначення платежу: судовий збір) судовий збір в сумі 229,4 грн. (двісті двадцять дев'ять гривень, 40 копійок).
Позовну заяву ОСОБА_5 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Люботин, громадянина України, українця, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, моральну шкоду в сумі 27583,51 грн. (двадцять сім тисяч п'ятсот вісімдесят три гривні, 51 копійка).
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_5 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Люботин, громадянина України, українця, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави (одержувач: УДК у м. Люботин, МФО: 851011, код отримувача коштів:38008949, код класифікації доходів бюджету:22030001, Р/р: 31216206700018, банк: ГУДКУ у Харківській області, призначення платежу: судовий збір) судовий збір в сумі 114,7 грн. (сто чотирнадцять гривень, 70 копійок).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Люботинський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку .
Суддя І. В. Дем`яненко
Суд | Люботинський міський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2013 |
Оприлюднено | 31.10.2013 |
Номер документу | 34446061 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Люботинський міський суд Харківської області
Дем'яненко І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні