Ухвала

від 10.10.2013 по справі 22-ц/796/11181/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/11181/2013 Головуючий у суді першої інстанції: Ключник А.С. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Білич І.М.

Суддів: Кулікової С.В, Рейнарт І.М.

при секретарі: Гречка Т.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києві від 23 липня 2012 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до ОСОБА_5, третя особа: ТБ «Автомобільна товарна біржа» про визнання біржового договору недійсним.

в с т а н о в и л а:

Позивач звертався до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, укладеного 23.01.2009 року № 50/863 ТБ «Автомобільна товарна біржа». Обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 12.09.2008 року він придбав автомобіль з метою здійснення пасажирських перевезень. Під час реєстрації даного автомобіля в ДАІ вписав до технічного паспорту автомобіля ОСОБА_5, як особу котра безпосередньо мала здійснювати контроль за перевезеннями пасажирів, та у випадку необхідності скористатися даним автомобілем, без права розпоряджатись, ним у вигляді відчуження іншим особам. У квітні 2009 року йому стало відомо, що автомобіль проданий згідно біржового договору. А так як у добровільному порядку відповідач не бажає повернути автомобіль, то звертаючись до суду позивач просив задовольнити заявлені ним вимоги.

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23 липня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_7 було задоволено.

Визнано недійсним біржовий договір (угоду) купівлі-продажу транспортного засобу автомобіля Zuzuki New Grand Vitara 2.0 AT JLX-E JSA (номер кузова НОМЕР_1), укладений 23 січня 2009 року Автомобільною Товарною Біржею (ідентифікаційний код 30469399) між ОСОБА_7 та ОСОБА_5.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 107, 30 гривень судового збору.

У відповідності до свідоцтва про шлюб вбачається, що ОСОБА_5 після реєстрації шлюбу 11.11.2011 року змінила прізвище на - ОСОБА_5.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17.06.2013 року заяву ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення було залишено без задоволення.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу. Де ставив питання про скасування рішення суду та постановлення нового про відмову у задоволенні позову. Вказуючи при цьому, що судом першої інстанції при постановленні рішення були порушені норми матеріального та процесуального права.

Апелянт та представник апелянта будучи належним чином повідомленим про розгляд справи ( а.с. 98 - 99 ) у судове засідання не з'явилися, поважність причин неявки суду не повідомили. Третя особа про розгляд справи повідомлялася у відповідності до ст. 74 ЦПК України, про зміну місця перебування суд не було повідомлено. Судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність в силу вимог ст. 305 ЦПК України.

Представник позивача у судовому засіданні не визнав подану апеляційну скаргу, заперечував проти його задоволення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом при розгляді справи було встановлено, що 12.09.2008 року позивач придбав автомобіль Zuzuki New Grand Vitara 2.0 AT JLX-E JSA (номер кузова НОМЕР_1), з метою здійснення пасажирських перевезень .

Під час реєстрації даного автомобіля в ДАІ ОСОБА_5 була вписана до технічного паспорту виданого на транспортний засіб, як особа котра безпосередньо мала здійснювати контроль за перевезеннями пасажирів на даному автомобілі та у випадку крайньої необхідності могла скористатись даним автомобілем, без права розпоряджатись ним у вигляді відчуження іншим особам.

23.01.2009 року автомобіль був проданий згідно біржового договору № 50/863

17.01.2012 року ОСОБА_7 звернувся до УМВС України в Тернопільській області з заявою про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_5 24.02.2012 року дану заяву було направлено за належністю до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Суд першої інстанції задовольняючи заявлені позовні вимоги, зазначав, що позивачем були надані докази на підтвердження заявлених ним вимог в частині не підписання біржового договір (угоду) № 50/863 купівлі-продажу транспортного засобу від 23.01.2009 року та відсутності згоди на відчуження автомобіля. А саме висновок спеціаліста № 1-1144/10 від 14.10.2010 року складений науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при УМВС України в Тернопільській області свідчить, що підпис в рядку «продавець» у нижній лівій частині зворотної сторони біржового договору (угоди) №50/863 від 23.01.2009 року виконано іншою особою ніж підпис на документах, що були надані для співставлення. Пояснення, що були надані позивачем начальнику Збаражського РВ УМВС України в Тернопільській області вказують також на те, що на день укладення біржового договору позивач перебував у м. Збараж Тернопільської області. А так як за правилами ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, то з урахуванням положень ст. 215 ЦК України суд вважав за необхідне визнати біржову угоду недійсною.

Розглядаючи спір судова колегія, вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою апелянт вказував на те, що спірний договір був укладений на законних підставах та відповідав волі позивача. Постановляючи заочне рішення суд першої інстанції позбавив можливості відповідача особисто поставити питання позивачу щодо спірного договору. Також, на думку апелянта, сумнівним є висновок спеціаліста від 14 жовтня 2010 року. Оскільки копія біржової угоди купівлі-продажу транспортного засобу, який знаходиться у відповідача, відрізняється від тієї копії, що аналізувалася спеціалістом, в тому числі у характеру підпису. Однак така ситуація неможлива, так як відповідно до ст. 9 угоди, підписувався лише один екземпляр, після чого всі сторони отримували з нього копії. Таким чином договір, який аналізувався спеціалістом є сумнівним і потребує додаткової перевірки шляхом порівняння його з тим, який знаходиться в Товарній біржі.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного розгляду, так як ґрунтуються лише на припущеннях апелянта. Вказавши зазначені вище підстави невизнання позову апелянт ( відповідач по справі) будь-яких доказів згідно вимог визначених ст. ст. 57 -59 ЦПК України до суду не надав, хоча у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з доводів визначених у апеляційній скарзі нема.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 відхилити.

Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києві від 23 липня 2012 року, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: