Постанова

від 20.08.2013 по справі 809/1579/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2013 р. Справа № 809/1579/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Матуляка Я.П.

при секретарі Андрейчук Л.М.

за участю:

представника позивача - Савчука В.Р.

представника відповідача - Мельника Р.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ТзОВ "Калушстальбуд"

до відповідача: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення №000038220 від 29.04.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

21.05.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Калушстальбуд» (далі по тексту позивач, Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення за №000038220 від 29.04.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення положень Податкового кодексу України, необґрунтовано та безпідставно, за наслідками проведеної перевірки, на підставі помилкового висновку щодо здійснення нікчемних правочинів, безтоварних операцій, обліку документів, що суперечать законодавчим та нормативним актам, збільшив суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 227 003 гривень, в тому числі за основним платежем в розмірі 151 335 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 75 668 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів зазначених в позовній заяві, суду пояснив, що господарські операції між позивачем та ПП «Вітас Плюс», ТОВ «АТ-Сталь», ТОВ «Компанія «Югстрой», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «Екстра-Білдінг», ПП «ОСОБА_3», ТОВ «Тетрабудсервіс», фактично мали місце, контрагентами поставлено товари та надано послуги, які використані позивачем для здійснення своєї господарської діяльності, позивачем здійснено розрахунок з контрагентами, всі первинні бухгалтерські документи складені на виконання фактичних господарських операцій та відображають їх сутність.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Суду пояснив, що за наслідками проведеної невиїзної планової документальної перевірки позивача встановлено допущення ним порушення норм Податкового кодексу України, внаслідок чого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Такі висновки відповідач обґрунтовує тим, що взаєморозрахунки позивача проведені з підприємствами по правочинах, що вчинені без наміру створення правових наслідків. Крім того, зазначив, що подані до перевірки позивачем документи не підтверджують факту використання ним товарів та послуг отриманих за вказаними правочинами, у своїй господарській діяльності в подальшому. На думку відповідача позивачем не було надано належних доказів, які б могли підтвердити реальність виконання правочинів, зокрема не надано належним чином оформлених товаро-транспортних накладних, складських документів тощо. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази судом встановлено наступне.

Позивач є юридичною особою, здійснює господарську діяльність на підставі статуту, зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 10.03.2010 року рішенням Калуської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію А00 №535392 від 10.03.2010 року, взятий на податковий облік відповідачем 11.03.2010 року за №2457, зареєстрований платником податку на додану вартість з 18.03.2010 року свідоцтво №100302480.

В період з 04.04.2013 року до 10.04.2013 року відповідачем проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «Вітас Плюс» за жовтень, листопад 2011 року, ТОВ «АТ-Сталь» за травень 2011 року, ТОВ «Компанія «Югстрой» за грудень 2011 року, ТОВ «Укрхолод» за грудень 2011 року, ТОВ «Екстра-Білдінг» за травень, липень 2011 року, ПП «ОСОБА_3» за жовтень, листопад 2011 року, ТОВ «Тетрабудсервіс» за серпень 2011 року.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем 17.04.2013 року складено акт за №1040/22-0/36403176 (т. 1 а.с. 23-53).

Висновками проведеної перевірки встановлено:

Неможливість ТОВ «Калушстальбуд» реального здійснення господарських операцій з ПП «Вітас Плюс» за жовтень, листопад 2011 року, ТОВ «АТ-Сталь» за травень 2011 року, ТОВ «Компанія «Югстрой» за грудень 2011 року, ТОВ «Укрхолод» за грудень 2011 року, ТОВ «Екстра-Білдінг» за травень, липень 2011 року, ПП «ОСОБА_3» за жовтень, листопад 2011 року, ТОВ «Тетрабудсервіс» за серпень 2011 року щодо придбання товарно-матеріальних цінностей, послуг та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України: ТОВ «Калушстальбуд» прийнято до виконання від вищенаведених суб'єктів господарювання податкові накладні за операціями, які фактично не відбулися, а лише відображені на первинних документах та суперечать законодавчим та нормативним актам;

Порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 151 335 гривень: липень 2011 року - 13 197 гривень, серпень 2011 року - 48 855 гривень, жовтень 2011 року - 26 783 гривень, листопад 2011 року - 20 654 гривень, грудень 2011 року - 41 846 гривень.

Фактично виявлені порушення ґрунтуються на відомостях отриманих відповідачем під час проведення перевірки та задокументовано в акті. А саме актами позапланових невиїзних та виїзних документальних перевірок, проведених:

- ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби:

Акт від 21.02.2012 №885/23-4/32554779 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Вітас Плюс», код ЄДРПОУ 32554779, щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року»;

Акт від 07.03.2012 №114/22-10/32554779 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Вітас Плюс», код ЄДРПОУ 32554779, щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.01.2009 року по 12.12.2011 року»;

Акт від 11.03.2012р. №2335/22-9/36677587 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватне підприємство «ОСОБА_3» (код за ЄДРПОУ 36677587) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.08.2011 по 31.05.2012 року»;

Акт від 07.03.2012 №107,22-2/37508271 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тетрабудсервіс» (код ЄДРПОУ 37508271), щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2011 року по 31.01.2012 року»;

Акт від 22.02.2012 №952/23-9/37508271 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тетрабудсервіс» (код ЄДРПОУ 37508271), щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2011 року по 31.12.2011 року».

- ДПІ у Приморському районі м. Одеси:

Акт від 15.08.2011 №2061/23-513/36795634 «Про неможливість проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Екстра-Білдінг», код ЄДРПОУ - 36795634, з питання підтвердження відомостей, отриманих від контрагентів за період травень 2011 року»;

Акт від 21.12.2012р. № 2545/22-3/34252867 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія "Югстрой» код ЄДРПОУ 34252867, щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, перелік яких встановлено постановою слідчого, їх реальності та відображення в обліку за весь період діяльності (період визначений у фабулі постанови слідчого)».

- Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська:

Акт від 15.01.2013 року №161/22-5/37151157 «Про неможливість проведення звірки ТОВ «АТ-Сталь» (код ЄДРПОУ 37151157) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період грудень 2011 року, лютий-червень 2012 року, серпень 2012 року, жовтень 2012 року».

- ДПІ у Голосіївському районі м. Києва:

Акт від 07.03.2012 №13/3-22 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрхолод» (код ЄДРПОУ 35791438), щодо підтвердження господарських відносин платниками податків покупцями за період листопад, грудень 2011 року».

Саме вказаними актами, та як наслідок, перевіркою Калуської оДПІ, встановлено:

- неможливість фактичного здійснення ПП «Вітас Плюс» за жовтень, листопад 2011 року, ТОВ «АТ-Сталь» за травень 2012 року, ТОВ «Компанія «Югстрой» за грудень 2011 року, ТОВ «Укрхолод» за грудень 2011 року, ТОВ «Екстра-Білдінг» за травень, липень 2011 року, ПП «ОСОБА_3» за жовтень, листопад 2011 року та ТОВ «Тетрабудсервіс» за серпень 2011 року фінансово-господарських операцій через відсутність у суб'єктів господарювання основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів, робіт/послуг;

- усі операції купівлі - продажу ПП «Вітас Плюс» за жовтень, листопад 2011 року, ТОВ «АТ-Сталь» за травень 2012 року, ТОВ «Компанія «Югстрой» за грудень 2011 року, ТОВ «Укрхолод» за грудень 2011 року, ТОВ «Екстра-Білдінг» за травень, липень 2011 року, ПП «ОСОБА_3» за жовтень, листопад 2011 року та ТОВ «Тетрабудсервіс» за серпень 2011 року не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю;

- у діях посадових осіб ПП «Вітас Плюс», ТОВ «АТ-Сталь», ТОВ «Компанія «Югстрой», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «Екстра-Білдінг», ПП «ОСОБА_3», ТОВ «Тетрабудсервіс» вбачається умисел на проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб та ухилення від сплати податків: угоди, укладені між вищевказаними контрагентами та ТОВ «Калушстальбуд», здійснені без мети настання реальних наслідків і не підтверджують наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників за вищевказаний період, оскільки в ході вищевказаних проведених зустрічних звірок та позапланової документальної перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування спецтехніки, товарно-транспортних накладних;

- відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за вищевказаний період, які підпадають під визначення ст.185, 198 р. V Податкового Кодексу України.

За наслідками розгляду вказаного акту перевірки та скарги позивача, відповідач від 29.04.2013 року 29.04.2013 року оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням за №000038220 визначив позивачу грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 151 335 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 75 668 грн. (т.1 а.с.65,66).

Суд зазначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частино 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту з податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, сплачені у ціні товарів (робіт, послуг) суми податку на додану вартість для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість судом встановлено наступне.

Позивачем до показників податкової звітності включено господарські операції з придбання товарів, робіт, послуг, проведені з ПП «Вітас Плюс» за жовтень, листопад 2011 року, ТОВ «АТ-Сталь» за травень 2011 року, ТОВ «Компанія «Югстрой» за грудень 2011 року, ТОВ «Укрхолод» за грудень 2011 року, ТОВ «Екстра-Білдінг» за травень, липень 2011 року, ПП «ОСОБА_3» за жовтень, листопад 2011 року, ТОВ «Тетрабудсервіс» за серпень 2011 року.

Досліджуючи господарські правовідносини позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Югстрой», судом встановлено, що даний контрагент позивача на момент виникнення правовідносин був зареєстрований, відомості про нього внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основними видами економічної діяльності якого було будівництво будівель, монтаж та встановлення збірних конструкцій, діяльність у сфері інжинірингу, розбирання та знесення будівель, земляні роботи, будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд, був зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №200008872 від 03.11.2011 року, та отримав ліцензію на право проведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури від 22.02.2011 року (т.1 а.с. 93-97).

Між позивачем та ТзОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Югстрой» (виконавець) укладено договір №17/11 від 01.12.2011 року про надання послуг, а саме: виконавець зобов'язується провести монтаж металоконструкцій відповідно до затвердженої інженерної документації і здати в обумовлений термін (т.1 а.с.82-83).

На виконання вказаного договору сторонами складено акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року за №301227 від 30.12.2011 року (т.1 а.с.84), та складено довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2011 року (т.1 а.с.85). 30.12.2011 року ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Югстрой» виписано податкову накладну за №159 на вказану операцію, а позивачем здійснено оплату послуг, що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень (т.1 а.с.86-92).

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що вищевказаний договір про надання послуг, було укладено позивачем на виконання договору №86/11 від 26.08.2011 року будівельного субпідряду (укладеного між ТзОВ «Фасадні системи метал япи» - підрядник, та ТзОВ «Калушстальбуд» - субпідрядник), з метою своєчасного виконання умов договору. Вказана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи копією договору будівельного субпідряду, акту №2 приймання будівельних робіт за грудень 2011 року, Актом списання від 31.12.2011 року та проектною документацією у вигляді креслень, на підставі якої ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Югстрой» проводила роботи по монтажу металоконструкцій (т.2 а.с.55-69).

Досліджуючи господарські правовідносини позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Укрхолод», судом встановлено, що даний контрагент позивача на момент виникнення правовідносин був зареєстрований, відомості про нього внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, був зареєстрований платником податку на додану вартість (т1 а.с.78,79).

Між позивачем та ТзОВ «Укрхолод» 01.12.2011 року укладено договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом №20/12, за умовами якого ТзОВ «Укрхолод» взяло на себе зобов'язання доставити ввірений йому вантаж до пункту призначення та видати особі, яка має право на отримання вантажу (т.1 а.с.71).

На виконання даного договору між позивачем та ТзОВ «Укрхолод» складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), виписано податкову накладну на ці операції, а позивачем здійснено повну оплату за поставлений товар (т.1 а.с.72-77).

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що вищевказаний договір про надання перевезення вантажів, було укладено позивачем на виконання договору №182/11 від 13.09.2011 року (укладеного між ТзОВ «Екран» - виконавець, та ТзОВ «Калушстальбуд» - замовник на проведення гарячого цинкування металевих виробів), з метою транспортування готової продукції на об'єкт ТзОВ «Фасадні системи Метал Япи», де в подальшому монтувались ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Югстрой». Вказана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи копією договору №182/11 від 13.09.2011 року, копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та відомістю руху ТМЦ по рахунку 281 за грудень 2011 року (т.2 а.с.82-91).

Досліджуючи господарські правовідносини позивача з Приватним підприємством «Вітас Плюс», судом встановлено, що даний контрагент позивача на момент виникнення правовідносин був зареєстрований, відомості про нього внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, був зареєстрований платником податку на додану вартість (т1 а.с.161-165).

Між позивачем та ПП «Вітас Плюс» 01.10.2011 року укладено договір про надання послуг №71, за умовами якого ПП «Вітас Плюс» взяло на себе зобов'язання доставити ввірений йому вантаж до пункту призначення та видати особі, яка має право на отримання вантажу (т.1 а.с.139).

На виконання даного договору між позивачем та ПП «Вітас Плюс» складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), виписано податкову накладну на ці операції, а позивачем здійснено повну оплату за поставлений товар (т.1 а.с.140-160). Крім того, подано суду копії видаткових накладних виписаних позивачем його контрагентам по продукції, поставка якої проводилась ПП «Вітас Плюс», відомість руху ТМЦ по рахунку 281 за 01.10 - 30.11.2011 року, податкову накладну №5 від 03.11.2011 року (т.2 а.с.98-142).

Досліджуючи господарські правовідносини позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Екстра-Білдінг», судом встановлено, що даний контрагент позивача на момент виникнення правовідносин був зареєстрований, відомості про нього внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основними видами економічної діяльності якого було будівництво будівель, монтаж металевих конструкцій, електромонтажні роботи, монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, штукатурні роботи, діяльність у сфері інжинірингу, був зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №100255658 від 20.11.2009 року, та отримав ліцензію на право проведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури від 23.02.2010 року (т.1 а.с. 110-115).

Між позивачем (замовник) та ТзОВ «Екстра-Білдінг» (виконавець) укладено договір №16/05 від 16.05.2011 року про надання послуг, а саме: виконавець зобов'язується надати послуги спецтехнікою, перелік якої визначено у додатку до договору (т.1 а.с.100,101).

На виконання вказаного договору сторонами складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.1 а.с.105-107), складено табелі обліку роботи спецтехніки (т.1 а.с.102-104). 25.05.2011 року ТзОВ «Екстра-Білдінг» виписано податкову накладну за №100 на вказані операції, а позивачем здійснено оплату послуг, що підтверджується копією відповідного платіжного доручення (т.1 а.с.108,109).

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що вищевказаний договір про надання послуг спецтехнікою, було укладено позивачем на виконання договорів №2011/04-06 від 19.04.2011 року на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті стадіон до «ЄВРО-2012» (укладеного між ТзОВ «Донецькспецмонтаж» - замовник, та ТзОВ «Калушстальбуд» - підрядник), та договору №04-11/ксб від 04.04.2011 року на виконання будівельних робіт (укладеного між ВАТ «Бориславський завод РЕМА» - замовник та ТзОВ «Калушстальбуд» - виконавець), з метою своєчасного виконання умов вищевказаних договорів. Вказана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів, актами приймання виконаних будівельних робіт (т.2 а.с.70-80).

Досліджуючи господарські правовідносини позивача з приватним підприємством «ОСОБА_3», судом встановлено, що даний контрагент позивача на момент виникнення правовідносин був зареєстрований, відомості про нього внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, був зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №100315599 від 21.12.2010 року (т.1 а.с. 133,134).

Між позивачем (замовник) та ПП «ОСОБА_3» (виконавець) укладено договір №16/10 від 01.10.2011 року про надання послуг, а саме: виконавець зобов'язується надати послуги спецтехнікою, перелік якої визначено у додатку до договору (т.1 а.с.118,119). Крім того, між вказаними суб'єктами було укладено договір оренди за №17/10 від 01.10.2011 року за яким орендодавець - ПП «ОСОБА_3» надає в платне тимчасове користування орендарю - ТзОВ «Калушстальбуд» обладнання: повітряний компресор та піскоструменевий апарат (т.1 а.с.120).

На виконання вказаних договорів сторонами складено акт прийому передачі об'єкта, що орендується, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.1 а.с.121-126) та ПП «ОСОБА_3» виписано на вказані операції податкові накладні за №81 від 10.10.2011 року, №110 від 13.10.2011 року та №85 від 22.11.2011 року, а позивачем здійснено оплату послуг, що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень (т.1 а.с.130-132).

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що вищевказані договори, було укладено позивачем на виконання договору №2011/04-06 від 19.04.2011 року на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті стадіон до «ЄВРО-2012» (укладеного між ТзОВ «Донецькспецмонтаж» - замовник, та ТзОВ «Калушстальбуд» - підрядник), з метою своєчасного виконання умов договору. Вказана обставина підтверджується наявною в матеріалах справи копією договору, актом приймання виконаних будівельних робіт та відомістю руху ТМЦ за період 01.10-30.11.2011 року (т.2 а.с.70-73, 92-97).

Досліджуючи господарські правовідносини позивача з ТзОВ «Тетрабудсервіс», судом встановлено, що даний контрагент позивача на момент виникнення правовідносин був зареєстрований, відомості про нього внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основними видами економічної діяльності якого було будівництво будівель, монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи, організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду, управління нерухомим майном, діяльність у сфері інжинірингу, був зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №100343394 від 06.07.2011 року та отримав ліцензію на право проведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури від 22.03.2011 року (т.1 а.с. 193-198).

Між позивачем (замовник) та ТзОВ «Тетрабудсервіс» (виконавець) укладено договір №16/07 від 01.07.2011 року про надання послуг, а саме: виконавець зобов'язується надати послуги спецтехнікою, перелік якої визначено у додатку до договору (т.1 а.с.168,169). Крім того, між вказаними суб'єктами було укладено договір оренди за №17/07 від 01.07.2011 року за яким орендодавець - ТзОВ «Тетрабудсервіс» надає в платне тимчасове користування орендарю - ТзОВ «Калушстальбуд» обладнання: повітряний компресор та піскоструменевий апарат (т.1 а.с.176).

На виконання вказаних договорів сторонами складено табелі обліку часу роботи спецтехніки, акт прийому передачі об'єкта, що орендується, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.1 а.с.170-175, 177, 179-188) та ТзОВ «Тетрабудсервіс» виписано на вказані операції податкову накладну за №390 від 31.08.2011 року, а позивачем здійснено оплату послуг, що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень (т.1 а.с.189-192).

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що вищевказаний договір про надання послуг спецтехнікою, було укладено позивачем на виконання договорів №2011/04-06 від 19.04.2011 року на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті стадіон до «ЄВРО-2012» (укладеного між ТзОВ «Донецькспецмонтаж» - замовник, та ТзОВ «Калушстальбуд» - підрядник), та договору №04-11/ксб від 04.04.2011 року на виконання будівельних робіт (укладеного між ВАТ «Бориславський завод РЕМА» - замовник та ТзОВ «Калушстальбуд» - виконавець), з метою своєчасного виконання умов вищевказаних договорів. Вказана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів, актом приймання виконаних підрядних робіт, відомістю руху ТМЦ за 01.07-31.08.2011 року (т.2 а.с.70-80, 143-146).

Досліджуючи господарські правовідносини позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «АТ-СТАЛЬ», судом встановлено, що даний контрагент позивача на момент виникнення правовідносин був зареєстрований, відомості про нього внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основними видами діяльності був зареєстрований платником податку на додану вартість, що відображено в акті перевірки Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська (т.1 а.с. 236-238, т.2 а.с.15-19).

ТзОВ «Стальбуд» на підставі усної домовленості придбало товар у ТзОВ «АТ-СТАЛЬ», а саме квадрат 50 ст 3 у кількості 1,175 т. Як наслідок, ТзОВ «АТ-СТАЛЬ» було виписано видаткову накладну за №172 від 29.05.2012 року та податкову накладну №47 від 29.05.2012 року, а позивачем здійснено повну оплату за поставлений товар (т.1 а.с.201-205). На підтвердження вказаних обставин представником позивача було надано пояснення, що товар позивачу поставлявся ТзОВ «Транспортна компанія «САТ», що підтверджується рахунком на оплату від 29.05.2012 року та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.06.2012 року (т.2 а.с.147,148).

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що вищевказану продукцію позивачем було використано на виконання договору підряду №23/03-12 від 23.03.2012 року укладеного між ТзОВ «Калушстальбуд» (підрядник) та ТзОВ «Букофрут» (замовник) за яким підрядник зобов'язувався виготовити, поставити та провести монтаж, наладку, підключення та випробування кран-балки електричної опорної на об'єкті замовника. Вказана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи копією договору, відомістю руху ТМЦ по рахунку 281 за 01.05-30.06.2011 року, видатковою накладною, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), актом списання від 30.06.2012 року (т.2 а.с.149-157).

Слід зазначити, що відповідач, під час проведеної перевірки позивача на підставі актів, надісланих ДПІ у Печерському районі м. Києва, ДПІ у Приморському районі м. Одеси, Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, дійшов висновку, що договори укладені між ПП «Вітас Плюс», ТОВ «АТ-Сталь», ТОВ «Компанія «Югстрой», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «Екстра-Білдінг», ПП «ОСОБА_3», ТОВ «Тетрабудсервіс» та позивачем свідчать про неможливість здійснення господарських операцій.

Такий висновок відповідачем зроблено після відображення в акті перевірки позивача відомостей про наслідки перевірки його контрагентів, за якими встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, внаслідок відсутності підприємств за своїм зареєстрованим місцезнаходження. При цьому, суд звертає увагу на те, що органами Державної податкової служби при перевірці контрагентів позивача, висновки про безтоварність господарських операцій та нікчемності угод обґрунтовуються неможливістю здійснити їх перевірку.

Актом перевірки не спростовується факти надання послуг та придбання товарів за договорами укладеними між позивачем та ПП «Вітас Плюс», ТОВ «АТ-Сталь», ТОВ «Компанія «Югстрой», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «Екстра-Білдінг», ПП «ОСОБА_3», ТОВ «Тетрабудсервіс».

Слід також зазначити, що представник відповідач в судовому засіданні вказав також на ту обставину, що суми сплаченого податку на додану вартість не підлягають включенню до складу від'ємного значення з податку на додану вартість, внаслідок відсутності у позивача товарно-транспортних накладних, які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення по взаємовідносинах із ПП «Вітас Плюс» та ТОВ «Укрхолод». Відсутність зазначених товарно-транспортних накладних, за висновками акту перевірки позбавляє інші первинні бухгалтерські документи, що складені при здійсненні цих господарських операцій, юридичної сили та доказовості.

З цього приводу суд зазначає наступне, Законом України «Про автомобільний транспорт» визначені засади організації та діяльності автомобільного транспорту, у відповідності до статті 48 якого визначений перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, частина 2 вказаної норми Закону встановлює, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, при здійсненні внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом водіями може використовуватися як товарно-транспортна накладна, так й інший визначений законодавством документ, використання якого може здійснюватися як поряд з товарно-транспортною накладною, так і без неї.

Видаткова накладна це первинний бухгалтерський документ, за допомогою якого суб'єкт господарської діяльності може здійснити реалізацію готової продукції та товарів, матеріалів та основних засобів, відвантажити товари на комісію та надати послуги, складення якого передбачено статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Як наслідок, наявність у позивача видаткових накладних на поставлений (відправлений) товар є документальним підтвердженням відвантаження позивачу постачальниками придбаних матеріальних цінностей. Наявність видаткових накладних, в сукупності з іншими дослідженими доказами підтверджує факти поставок товарів позивачу.

Таким чином, відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, складених при здійсненні операцій по поставці продукції із ТОВ «Укрхолод» та ПП «Вітас Плюс» не може позбавляти юридичної сили інші первинні бухгалтерські документи, а Законом не поставлена достовірність інших документів в залежність від наявності товарно-транспортної накладної.

Також суд зазначає, що актом перевірки не спростовується та не заперечується факт виконання робіт, надання послуг, поставки продукції за договорами укладеними між позивачем та його контрагентами. При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідачем під час проведеної перевірки не досліджувалися обставини фактичного виконання договорів, не надавалася оцінка господарським відносинам позивача з контрагентами.

Судом встановлено використання позивачем поставленої продукції та наданих послуг в своїй господарській діяльності.

Також, судом встановлено повне виконання позивачем своїх зобов'язань із зазначеними контрагентами та здійснення ним оплати за поставлений товар та надані послуги в повному обсязі.

Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні копіями договорів, актів приймання-передачі, розрахунками, видатковими накладними, податковими накладними.

Вказані докази підтверджують реальність операцій між позивачем та ПП «Вітас Плюс», ТОВ «АТ-Сталь», ТОВ «Компанія «Югстрой», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «Екстра-Білдінг», ПП «ОСОБА_3», ТОВ «Тетрабудсервіс», а також їх фактичне виконання.

Крім того, суд звертає увагу на те, що господарські операції між позивачем та ПП «Вітас Плюс», ТОВ «АТ-Сталь», ТОВ «Компанія «Югстрой», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «Екстра-Білдінг», ПП «ОСОБА_3», ТОВ «Тетрабудсервіс» мали в часі триваючий характер, не містять ознак їх одномоментного відображення в бухгалтерському обліку, відповідають руху активів позивача у процесі здійснення господарських операцій, факт придбання товарно-матеріальних цінностей, послуг та понесення позивачем витрат пов'язаний із господарською діяльністю позивача.

Актом перевірки позивача відповідачем зроблений висновок, за яким встановлено відсутність поставки товарів та надання послуг, при цьому суд звертає увагу на ту обставину, що в акті перевірки вказані висновки мотивованим виключно висновками інших органів Державної податкової служби, одночасно відповідачем даним актом перевірки досліджено первинні бухгалтерські документи та документи податкового обліку, однак встановленим під час проведеної перевірки фактичним обставинам, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій належної оцінки не було надано та їх до уваги не взято.

Як наслідок, висновок відповідача про відсутність поставок товарів та послуг є таким, що не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду та не відповідає фактичним обставинам справи.

Суд перевіряючи правосуб'єктність контрагентів позивача встановив, що на час вчинення господарських операцій вони були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту податку на додану вартість покупцем.

Обставини, коли контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, не тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на формування податкового кредиту у разі, коли цей платник має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Натомість, судом встановлено, що всі необхідні первинні бухгалтерські документи щодо придбання товарно-матеріальних цінностей та робіт в ПП «Вітас Плюс», ТОВ «АТ-Сталь», ТОВ «Компанія «Югстрой», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «Екстра-Білдінг», ПП «ОСОБА_3», ТОВ «Тетрабудсервіс» на момент формування показників податкової звітності були в наявності у позивача.

Така позиція відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах. Так, у постанові від 13.01.2009 року (справа № 21-1578во08) Верховний Суд України зазначив, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні. У постанові від 11.12.2007 року (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, дана позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Як наслідок, суд приходить до висновку про реальність господарських операції проведених позивачем ПП «Вітас Плюс», ТОВ «АТ-Сталь», ТОВ «Компанія «Югстрой», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «Екстра-Білдінг», ПП «ОСОБА_3», ТОВ «Тетрабудсервіс», також про добросовісність дій платника податку - позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Податковий кодекс України.

Податковим кодексом України, підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 якого визначений податковий кредит як сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 (розділ V) Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як зазначалось вище, в матеріалах справи наявні копії відповідних документів, які підтверджують факт правомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Щодо висновків відповідача про недійсність (нікчемність) угод укладених позивачем з ПП «Вітас Плюс», ТОВ «АТ-Сталь», ТОВ «Компанія «Югстрой», ТОВ «Укрхолод», ТОВ «Екстра-Білдінг», ПП «ОСОБА_3», ТОВ «Тетрабудсервіс» в силу вимог ст. 216 ЦК України, то суд вважає, що вказані висновки є невірними, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Цивільний кодекс України статтею 215 визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Між тим, як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже, твердження податкового органу про нікчемність правочинів є безпідставними. Крім того, відповідачем не надано доказів, що правочини визнані недійсними в судовому порядку.

Згідно статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок якщо він спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Із системного аналізу норм цивільного і господарського кодексів вбачається, що для визнання договору недійним є наявність умислу в обох сторін або однієї із них.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В акті перевірки відповідач стверджує, що правочини укладені з контрагентами, укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є такими, що порушують публічний порядок, а тому згідно частини 1 статті 203, статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №9 визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, а саме: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані па використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває, під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

В матеріалах справи відсутні обставини, встановлені податковим органом на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

Як зазначалося судом вище, податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з контрагентами, що мали місце під час здійснення підприємницької діяльності позивачем, оскільки мета є суб'єктивною ознакою, притаманною фізичним особам. Юридичні особи діють через органи управління і як наслідок через фізичних осіб, які входять до складу таких органів управління, а тому для встановлення умислу та мети в діях юридичної особи необхідно довести наявність умислу та мети в діях фізичних осіб, що діяли від імені відповідної юридичної особи.

Окрім того, суд зазначає, що діяльність по придбанню продукції, відносно придбання якої податковими органами зроблено висновок про недійсність угод, не є забороненою, немає й інших законодавчих обмежень стосовно їх виконання.

Таким чином, відсутність наявності в діях хоча б однієї зі сторін угоди умислу на її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зумовлює відсутність підстав для висновку податкових органів щодо недійсності (нікчемності) договорів укладених між позивачем та його контрагентами та, як наслідок, відсутність встановлених перевіркою порушень податкового законодавства позивачем.

Більше того, податковим органом на наведено підстав та не встановлено обставин, які б фактично підтверджували недійсність таких угод.

Враховуючи висновки суду про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, є протиправним визначення позивачу грошового зобов'язання з сплати податку на додану вартість в розмірі 151 335 гривень та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 75 668 гривень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, є протиправним та таким, що підлягає до скасування податкове повідомлення-рішення за №000038220 від 29.04.2013 року, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Факт сплати позивачем до бюджету судового збору в розмірі 2270,04 грн., підтверджується платіжним дорученням за №284 від 16.06.2013 року (а.с.2).

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №000038220 від 29.04.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь ТзОВ "Калушстальбуд" понесені ним судові витрати у розмірі 2270 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 27.08.2013 року.