Постанова

від 28.10.2013 по справі 815/5373/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5373/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2013 року 15:00 м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси до товариства з обмеженою відповідальністю «Автозбірне виробництво» про стягнення заборгованості ,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси до товариства з обмеженою відповідальністю «Автозбірне виробництво» в якій позивач просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автозбірне виробництво» на р/р 256043013704 в ООУ ВАТ «Ощадбанк України», МФО 328845, код ЄДРПОУ 26302738 управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 та ч.13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 13 645 гривень 90 копійок.

В адміністративному позові вказано, що товариство з обмеженою відповідальністю «Автозбірне виробництво» зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно із актом звірки станом на 26.06.2013 року у відповідача виникла заборгованість по несплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. На адресу ТОВ «Автозбірне виробництво» позивачем надсилались розрахунки вказаних витрат в сумі 13 645 гривень 90 копійок, що виникла за період з 26.03.2013 року по 25.06.2013 року, проте станом на час звернення із даним позовом до суду відповідачем заборгованість не погашена.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, попередньо звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження (а.с.67).

На адресу відповідача зазначену у позові та за якою він зареєстрований в ЄДРПОУ: 65003, м.Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29, судом неодноразово надсилались повістки про виклик до суду та інша судова кореспонденція, яка повернулася на адресу суду з відміткою відповідальної особи відділення зв'язку про відсутність за зазначеною адресою. Судова кореспонденція надсилалась на юридичну адресу відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Автозбірне виробництво», що зазначена в позовній заяві та за якою відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 65003, м.Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29, що підтверджується журналом поштової кореспонденції рекомендованих листів Одеського окружного адміністративного суду судді Корой С.М. від 08.08.2013 року (а.с.69).

Згідно з п.п. 4.1.2. п. 4.1 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 12 грудня 2007 року № 1149, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2007 р. за N 1383/14650 визначено, що нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) становлять 3 дні. Разом з тим, відповідно до п.4.2 вказаних Нормативів при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в п. 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Таким чином, поштова кореспонденція, що надсилалась на адресу позивача вже вручена йому у визначеному законом порядку.

Представник відповідача у судове засідання 28.10.2013 року не з'явився. Суд із врахуванням зазначених обставин, керуючись приписами ч.11 ст.35 КАС України вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, заперечення на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи зазначені обставини, відповідно до положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі ухвали суду розгляд справи проведено у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Автозбірне виробництво» є суб'єктом підприємницької діяльності, має статус юридичної особи та зареєстровано за юридичною адресою: 65003, м.Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29, ідентифікаційний код - 31622135, що підтверджується роздруківкою з інформаційного ресурсу ДП «Інформаційно-ресурсний центр» (а.с.37).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.1997 року, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно зі ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», взяття на облік до Пенсійного фонду юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування відбувається на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.

З цих підстав та згідно із викладених у позові обставин, судом встановлено, що відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Суворовському районі м.Одеси.

З матеріалів справи вбачається, що на підприємстві відповідача виконуються роботи із шкідливими та важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій та посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Судом встановлено, що пенсіонери ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 працювали в товаристві з обмеженою відповідальністю «Автозбірне виробництво», тобто зазначені робітники працювали на посадах, які передбачені списком №2 і надають право для нарахування пільгової пенсії, що підтверджується відповідними довідками про наявність трудового стажу для призначення пільгової пенсії (копія а.с.21-25).

Суд встановив, що на підставі наданих відповідачем пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначених вище довідок та заяв про призначення/перерахунок пенсії управлінням Пенсійного фонду України у Суворовському районі м.Одеси (за місцем проживання останніх), була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за роботу за списком № 2.

Суд встановив, що позивач надсилав на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 26.03.2013 року по 25.06.2013 року, які були належним чином отримані відповідачем (копії а.с.12-20).

Також судом встановлено, що у строки передбачені чинним законодавством вказана сума заборгованості відповідачем не сплачена на користь позивача, що послугувало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, та досліджені докази, які є в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36 затверджені Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Доказами по справі підтверджено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були зайняті у товаристві з обмеженою відповідальністю «Автозбірне виробництво» повний робочий день на роботах, які включені до Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (яким є відповідач), крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто для чоловіків - після досягнення 60 років.

Відповідно до абзацу 1 п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003р. пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. №1788-ХІ.

Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

З вищевикладеного вбачається, що відповідач зобов'язаний покривати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсій, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п.6.1 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 (із змінами та доповненнями) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (яким є відповідач) - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого пункту 2 Прикінцевих положень зазначеного Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з п.6.4 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України", розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п.6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до п.6.10. Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України", у разі призначення на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Відповідно до п.6.9 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України" не сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». В матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження вищезазначених повідомлень та розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, отже, відповідно до п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вказана сума є узгодженою, а відповідно до п.5.4.1. п.5.4. ст.5 цього Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені терміни, вважається сумою податкового боргу платника податків та може бути стягнута в судовому порядку.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані позивачем по справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості у розмірі 13 645 гривень 90 копійок повинна бути стягнута з відповідача.

З огляду на викладене, на підставі ст.1, ч.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України", та керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 183-2, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси до товариства з обмеженою відповідальністю «Автозбірне виробництво» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автозбірне виробництво» (65003, м.Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29, ідентифікаційний код - 31622135) на р/р 256043013704 в ООУ ВАТ «Ощадбанк України», МФО 328845, код ЄДРПОУ 26302738 управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси (код ЄДРПОУ - 26302738, юридична адреса - 65003, м.Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 та ч.13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 13 645 (тринадцять тисяч шістсот сорок п'ять) гривень 90 копійок.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Корой