Рішення

від 29.10.2013 по справі 904/7240/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.10.13р. Справа № 904/7240/13 За позовом Приватного підприємства "Миколайович", с. Жовте, Софіївський район, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамерлан Трейд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 12 290,19 грн. за непоставлений товар

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Бондик Є.В.

Представники:

від позивача: Галушка О.В., довіреність № 4 від 05.10.13р.;

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «МИКОЛАЙОВИЧ» звернулось до господарського суду з позовом в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАМЕРЛАН ТРЕЙД» суму основного боргу у розмірі 11 500,00 грн. та 3% річних - 790,19 грн. за поставлений товар.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань щодо поставки товару вчасно та в повному обсязі.

Представник позивача підтримав позовні вимоги викладені у позовній заяві в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника у судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: 49069, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 18, кв. 25 (а.с. 27-28).

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались Товариству з обмеженою відповідальністю "ТАМЕРЛАН ТРЕЙД" за адресою: 49069, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 18, кв. 25, зазначеною в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи що підтверджується копією з реєстру поштових відправлень суду № 81 від 10.10.2013р., № 131 від 19.09.2013р. (а.с. 48-49).

Від відповідача конверт з ухвалою повернувся на адресу господарського суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Таким чином, судом у повному обсязі виконано приписи Господарського процесуального кодексу України щодо повідомлення сторін про дату та час судового засідання у справі шляхом направлення ухвал рекомендованими листами на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

При цьому, ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку ухвали суду (відмова від її прийняття, нез'явлення до поштового відділення після одержання повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа), не дає суду підстав вважати що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи в господарському суді.

В судовому засіданні 07.10.2013р. розгляд справи відкладався до 29.10.2013р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не подавалось.

У судовому засіданні 29.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тамерлан Трейд» (далі - Відповідач) та Приватним підприємством «Миколайович» (далі - Позивач) відповідно до ст.ст. 181, 184 Господарського кодексу України у спрощеній формі був укладений договір поставки (далі -Договір) та на підставі рахунку - фактури №СФ-0000005 від 25 лютого 2010р. (а.с. 13), виданого Відповідачем, Приватне підприємство «Миколайович» платіжним дорученням № 37 від 25 лютого 2010р. (а.с. 14) перерахувало грошові кошти у сумі 24 500,00 грн. за аміачну селітру в кількості 10 тон, на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерлан Трейд».

У зв'язку з відсутністю аміачної селітри у Відповідача, за взаємною згодою сторін, поставка аміачної селітри була змінена на поставку іншої продукції.

На підставі викладеного Відповідачем Позивачу на підставі перерахованих коштів в сумі 24 500,00 грн. був поставлений товар на загальну суму 13 000,00 грн.:

1) згідно накладної від 05.05.2010р. продукцію на суму 10 250.00 грн. (а.с. 15), а саме:

- «Гранстар» в кількості 2,5 кг на суму 2 500,00 грн. (ПДВ-500,00 грн.),

- «Фастак» в кількості 5,00 л на суму 625,00 грн. (ПДВ-125,00 грн.),

- «Харнес» в кількості 100,00 л на суму 5 416,67 грн. (ПДВ-1 083,33 грн.);

2) згідно накладної від 25.05.2010р. продукцію на суму 750,00 грн. (а.с. 16), а саме:

- «Фастак» в кількості 5,00 л на суму 625,00 грн. (ПДВ-125,00 грн.);

3) згідно накладної від 02.09.2010р. продукцію на суму 2 000,00 грн. (а.с. 17) , а саме:

- «Раксил» в кількості 10,00 л на суму 1 666,67 грн. (ПДВ - 333,33 грн.).

У зв'язку з неповною поставкою товару, Позивачем на адресу Відповідача направлено лист № 35 від 12.05.2011р. з проханням повернути кредиторську заборгованість (а.с. 18).

Зазначений лист був отриманий Відповідачем 17.05.2011р., що підтверджується підписом повноважного представника відповідача на поштовому повідомленні (а.с. 19).

Оскільки відповіді на зазначений лист відповідач не надав, Позивачем на адресу Відповідача направлено претензію від 02.07.2013р. № 24 в якій позивач вимагав повернути 11 500,00 грн. за непоставлений товар (а.с. 20).

Відповідно до підпису в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, претензія Відповідачем була отримана 11.07.2013р.

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу не повернув.

Враховуючи тривале неповернення Відповідачем грошових коштів, Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить сягнути з Відповідача 11 500,00 грн. попередньої оплати.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про задоволення спору на підставі наступного.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1 ст. 181 ГК України Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 206 ГК України встановлено, що юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч.1 ст. 207 ЦК України).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Всупереч цьому Відповідач доказів повернення грошових коштів суду не надав, позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував.

За викладеного, вимоги Позивача в частині стягнення заборгованості у сумі 11 500,00 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 790,19 грн. за період з 25.05.2011р. по 06.09.2013р.

У зв'язку з не поставкою товару позивач 12.05.2011р. направив відповідачу вимогу про повернення грошових коштів у сумі 11 500,00 грн., яку відповідач отримав 17.05.2011р. (а.с.18,19). Відповідач вимогу не виконав грошові кошти не повернув.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Перевіривши розрахунок позивача суд встановив, що 3% річних за період з 25.05.2011р. по 06.09.2013р., становлять 790,19 грн. та підлягають до стягнення.

З врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на Відповідача.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 173, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАМЕРЛАН ТРЕЙД» (49069, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 18, кв. 25, код ЄДРПОУ 36206571) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЙОВИЧ" (53171, Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Жовте, вул. Шкільна, 1а, код ЄДРПОУ 33125977) основного боргу - 11 500,00 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.), 3% річних - 790,19 грн. (сімсот дев'яносто грн. 19 коп.); судового збору - 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 30.10.2013р.