Рішення

від 30.10.2013 по справі 927/1222/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру,20, тел. 672-847

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

« 29 » жовтня 2013 року Справа №927/1222/13

За ПОЗОВОМ: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

01601, м. Київ, б-р Т. Шевченка, 18

В ОСОБІ: Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 28

До ВІДПОВІДАЧА: Державного професійно-технічного навчального закладу "Замглайське аграрне професійно-технічне училище"

15005, Чернігівська область, Ріпкинський район, смт. Замглай, вул. Леніна, 1

Про стягнення 3251,64 грн.

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Лісова М.П. - юрисконсульт 2 категорії, довіреність № 1035 від 20.12.2012;

Від Відповідача: Кострикова А.В. - директор, паспорт, наказ №295-к від 04.09.2012;

Струць В.Ф. - головний бухгалтер, довіреність №б/н від 29.10.2013.

СУТЬ СПОРУ:

Публічним акціонерним товариством „Укртелеком" в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" заявлено позов до Державного професійно-технічного навчального закладу "Замглайське аграрне професійно-технічне училище" про стягнення 3251,64 грн., в тому числі 3090,37 грн. основного боргу, 59,24 грн. пені та 102,03 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем типового договору №6155 про надання послуг електрозв'язку від 25.01.2007.

У судовому засіданні 15.10.2013 представник Позивача, в межах повноважень, визначених довіреністю, надала заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої остаточно Позивач просить стягнути з Відповідача 2090,37 грн. основного боргу, 59,24 грн. пені та 102,03 грн. - 3% річних, до якої додана копія виписки банку від 30.09.2013.

Даною заявою фактично зменшено суму основного боргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови отримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що зменшення позовних вимог є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказану заяву про зменшення позовних вимог.

У судовому засіданні 29.10.2013 представник Позивача, в межах повноважень, визначених довіреністю, надала заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої остаточно Позивач просить стягнути з Відповідача 1090,37 грн. основного боргу, 59,24 грн. пені та 102,03 грн. - 3% річних, до якої додані копії виписок банку від 30.09.2013 та від 07.10.2013, копію листа Відповідача про зарахування оплати у сумі 1000,00 грн. в погашення заборгованості за період з травня 2012 року по серпень 2013 року, а також акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.05.2011 по 31.08.2011.

Даною заявою фактично зменшено суму основного боргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови отримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що зменшення позовних вимог є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказану заяву про зменшення позовних вимог.

Представник Позивача підтримала позовні вимоги з урахуванням зменшення їх розміру.

Представник Відповідача надала письмове пояснення, у якому Відповідач позовні вимоги визнає в частині 1090,37 грн. боргу. Разом з тим зазначено, що в органах казначейства у жовтні 2013 зареєстровано платіжні доручення за фінансовими зобов'язаннями Відповідача на суму 1500,00 грн., проте дана сума казначейством не проплачена.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

25.01.2007 між Позивачем та Відповідачем укладений типовий договір №6155 про надання послуг електрозв'язку (далі - Договір).

Згідно п.1. Договору Підприємство зв'язку (Позивач) надає послуги електрозв'язку, перераховані в додатку №1 і безплатні послуги, перераховані в додатку 2.

Відповідно до п.4.1. Договору послуги, які надаються Підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

За умовами п.п.4.2.-4.3. Договору Споживач (Відповідач) сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою системою оплати. Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги.

Згідно п.п.4.5.-4.6. Договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг. У разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Відповідно до п.п.7.1.-7.2. Договору він набирає чинності з дня підписання і діє п'ять років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, то Договір вважається дійсним на той же термін.

На виконання умов вищезазначеного Договору за період з 01.05.2011р. по 31.08.2013р. Позивачем надані Відповідачу послуги на загальну суму 6963,90 грн., що підтверджується рахунками-актами за телекомунікаційні послуги за відповідний період.

Відповідач оплату за надані послуги здійснив частково, сплативши 4021,08 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, наявними в матеріалах справи, з яких 3873,53грн. було зараховано в погашення заборгованості за поточний період, а 147,55 грн. - в погашення заборгованості за попередній період.

У позовній заяві Позивач просив стягнути з Відповідача 3090,37 грн. основного боргу за надані телекомунікаційні послуги.

Відповідно до заяв про зменшення позовних вимог, наданих представником Позивача у судових засіданнях 15.10.2013 та 29.10.2013, остаточно Позивач просить стягнути з Відповідача 1090,37 грн. основного боргу.

До заяв додані копії виписок банку від 30.09.2013 та від 07.10.2013, копію листа Відповідача про зарахування оплати у сумі 1000,00 грн. в погашення заборгованості за період з травня 2012 року по серпень 2013 року, а також акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.05.2011р. по 31.08.2011р.

З викладеного вбачається, що заборгованість Відповідача на момент прийняття рішення становить 1090,37 грн.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

"Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)."

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

"Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення 1090,37 грн. основного боргу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

"Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором."

Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:

"Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

"Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції."

Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:

"Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання."

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

"Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання."

Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст.36 Закону України «Про телекомунікації» від 18 листопада 2003 року N 1280-IV:

„У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня."

Відповідно до п.5.8. Договору, у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених Послуг у розмірі облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

На підставі зазначеного, Позивачем обґрунтовано нарахована Відповідачу пеня у розмірі 59,24 грн. за період з 23.10.2012 по 23.09.2013 згідно наданого розрахунку.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, враховуючи вищевикладене, обґрунтовано просить стягнути 3% річних у розмірі 102,03 грн. за період з 21.06.2011 по 23.09.2013 відповідно до наданого розрахунку.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати за надані послуги, як і належних та достатніх доказів, які б спростовували викладені обставини, не надав.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до абз.5 п.4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями) зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача.

Згідно ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У п.4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

Враховуючи, що даний спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, частина суми основного боргу була сплачена Відповідачем після порушення провадження у справі, що свідчить про обґрунтованість поданого Позивачем позову, суд доходить висновку, що, відповідно до ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу, судовий збір в повному обсязі має бути покладений на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу "Замглайське аграрне професійно-технічне училище" (15005, Чернігівська область, Ріпкинський район, смт. Замглай, вул. Леніна, 1, р/р 35219001000597, 35422014000597 в ГУДКСУ Чернігівської області, МФО 853592, ідентифікаційний код 05537905) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, б-р Т. Шевченка, 18) в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 28, код ЄДРПОУ 01189425, р/р 26006413 в ЧОД АТ „Райффайзен Банк Аваль" м. Чернігів, МФО 353348) 1090 грн. 37 коп. основного боргу, 59 грн. 24 коп. пені, 102 грн. 03 коп. - 3% річних та 1720 грн. 50 коп. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30 жовтня 2013 року.

Суддя І.В. Кушнір