Постанова

від 17.10.2013 по справі 801/8829/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2013 р. (о 10:30) Справа №801/8829/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Цатурян С.О.,за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_6, довіреність № б/н від 19.09.2013;

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі-позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 20.05.2013 року № 0003961702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 50 246,51 грн., в тому числі 33 497,67 грн. за основаним платежем та в сумі 16 748,84 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0003951702 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 143,00 грн.; №0003971702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 35 001,71 грн., в тому числі в сумі 28 001,37 грн. за основним платежем та в сумі 7 000,34 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Представник позивача 17.10.2013 року позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судове засідання 17.10.2013 року не з'явився, про день, час та місце слухання справи був сповіщений належним чином, відповідач надіслав до суду заперечення на позовну заяву.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ст. 128 КАС України, розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутністю представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 22.09.2006 року, ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_3, місце проживання фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_7 (а.с. 19).

Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 22.09.2006 року за № 288200000000.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є платником податку на додану вартість, про що видано свідоцтво від 08.04.2011 року № 100332424 (а.с. 20).

Видами господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності визначено: діяльність автомобільного регулярного транспорту.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну документальну перевірку СПД-ФО ОСОБА_2 (р.н.о.к. НОМЕР_3) з питання достовірності взаємовідносин з ПП ПЕК «Современник» (ЄДРПОУ 24870616) за серпень 2012 року.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт № 2209/17-2/НОМЕР_3 від 12.04.2013 року, у якому встановлено порушення:

- п.п. 201.14, 201.15 ст. 201, п. 14.1 ст. 14, ст. 191, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту ФОП ОСОБА_2 за серпень 2012 року у сумі 33 497,67 грн. та зменшено від'ємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 2 143,00 грн.

- п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756 (зі змінами та доповненнями), ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435- VI в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених СПД-ФО ОСОБА_2 із постачальниками ПП ПЕК «Современник» (м. Сімферополь, ЄДРПОУ - 32319175), в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 28001,37 грн., в тому числі по періодах 2012 р. на суму 28 001,37 грн. (а.с. 11-15).

На підставі висновків акту перевірки 2209/17-2/НОМЕР_3 від 12.04.2013 року Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АРК ДПС були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0003961702 від 20.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 50 246,51 грн., у т.ч. 33 497,67 грн. за основним платежем, 16 748,84 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0003951702 від 20.05.2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 143 грн., № 0003971702 від 20.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 35 001,71 грн., у тому числі 28 001,37 грн. за основним платежем, 7 000,34 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 16-18).

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 0003961702, № 0003951702, № 0003971702 від 20.05.2013 року, позивач оскаржила їх до суду.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог судом встановлено, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, Законом визначено конкретні форми і способи реалізації відповідачем своїх повноважень у сфері забезпечення державної політики, які в силу ст. 19 Конституції України є вичерпними і дотримання яких є безумовним обов'язком відповідача.

ФОП ОСОБА_2 у серпні 2012 року було придбано у ПП «ПЕК «Современник» паливо дизельне у кількості 22160,00 л. на загальну суму 213 844,00 грн., в тому числі ПДВ 35640,67 грн., про що свідчить податкова накладна № 1207 від 31.08.2012 р. (а.с. 35).

Зазначена податкова накладна № 1207 від 31.08.2012 р. включена позивачем до виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2012 року (а.с. 33-34).

Сплата за вказане паливо була здійснена ФОП ОСОБА_2 у повному обсязі, про що свідчить довідка ПП «ПЕК «Современник» від 18.09.2013 року № 236 (а.с. 43).

Використання у власній господарській діяльності придбаного у ПП «ПЕК «Современник» дизельного палива підтверджується договором № 477 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування, укладеним 31.01.2008 року між ФОП ОСОБА_2 (Перевізник) та Радою Міністрів АР Крим (Орган виконавчої влади), відповідно до п.п.1.1 якого на підставі протоколу конкурсного комітету від 26.12.2007 р. № 35 Орган виконавчої влади надає Перевізнику право на перевезення пасажирів на маршруті Сімферополь-Джанкой рейсами 7931-7932, 7933-7934 автобусами місткістю 26 осіб у кількості одиниць 1 (з обов'язковим виділенням резервного автобуса) з державними номерами відповідно до додатку № 1 до даного Договору протягом 5 років у період з 31.01.2008 р. по 30.01.2013 р., а Перевізник зобов'язується надавати населенню транспортні послуги на вказаному маршруті у режимі руху звичайному згідно з затвердженими паспортом маршруту, встановленими у передбаченому законом порядку тарифами, а також згідно з умовами, передбаченими даним Договором (а.с. 36-37).

Відповідно до Додатку 1 до Договору № 477 від 31.01.2008 р. до основного складу автобусів, що мають право здійснювати перевезення на маршруті Сімферополь-Джанкой у період з 31.01.2008 р. по 30.01.2013 р., відноситься автобус БАЗ НОМЕР_8 серійний номер НОМЕР_9.

Таким чином, придбання позивачем дизельного палива у ПП «ПЕК «Современник» у серпні 2012 року у кількості 22 160,00 л. не суперечить господарській діяльності позивача.

Відповідно п. 177.1, п. 177.2 ст. 172 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Згідно пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу вищевказаних норм, суд робить висновок, що для включення суми податку на додану вартість до суми податкового кредиту необхідно дотримання двох умов:

- наявність податкової накладної чи митної декларації,

- придбання або виготовлення товару і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності платника податку; придбання (будівництво, спорудження) (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи) в тому числі з метою використання у виробництві або постачанні товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України 201.1. Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктами 201.14, 201.15 ст. 201 ПК України визначено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає, що первинними документами податкового та бухгалтерського обліку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 не підтверджуються висновки, встановлені за актом перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 2209/17-2/НОМЕР_3 від 12.04.2013 року щодо завищення податкового кредиту за серпень 2012 року у сумі 33 497,67 грн. та зменшення від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 2 143,00 грн.; заниження податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 28 001,37 грн., в тому числі по періодах: 2012 р. на суму 28 001,37 грн.

Більш того, з акту № 2209/17-2/НОМЕР_3 від 12.04.2013 року вбачається, що позивачем неправомірно включено до складу витрат, безпосередньо повязаних з отриманням доходів неправомірно включені витрати по взаємовідносинам із постачальником ПП ПЕК "Современник", у звязку з тим, що податкова декларація ПП ПЕК "Современник" з ПДВ за серпень 2012 року прийнята податковим органом з поміткою "до відома".

Суд зауважує, що невизнання податковим органом як податкової звітності декларації з ПДВ контрагента не впливає на формування витрат платника податку на доходи фізичних осіб.

За таких умов, податкові повідомлення-рішення № 0003961702, № 0003951702, № 0003971702 від 20.05.2013 року, є такими, що прийняті Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим ДПС протиправно, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 17.10.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст.ст.160 КАСУ постанову складено в повному обсязі 21.10.2013 року.

Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 0003961702 від 20.05.2013 року, № 0003951702 від 20.05.2013 року, № 0003971702 від 20.05.2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3) витрати зі сплати судового збору у сумі 837,91 грн. (вісімсот тридцять сім грн. дев'яносто одна коп.).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Кірєєв Д.В.