Постанова

від 23.10.2013 по справі 810/5473/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 року 810/5473/13-а

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончева О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Омельченко Ю.М. (за довіреністю)

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Славутичі Київської області Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомонтаж-Україна» стягнення капіталізованих платежів, - В С Т А Н О В И В:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті славутичі Київської області (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомонтаж-Україна (далі - відповідач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомонтаж-Україна на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Славутичі Київської області капіталізованих платежів у сумі 145 598,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем, який ліквідовується без правонаступництва, не сплачено визначену Фондом суму капіталізованих платежів у розмірі 145 598,56 грн. у рахунок щомісячних страхових виплат майбутніх періодів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання призначене на 23 жовтня 2010 року не прибув про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив.

Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки про виклик в судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. Відповідно до частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка вказана її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Окрім того частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.

Відповідно до частини 1 статті 19 зазначеного Закону встановлено, що у разі, якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами до установчих документів юридичної особи або не підлягає державній реєстрації, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов'язаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, що діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомонтаж-Україна» зареєстроване виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АЖ №852369 ( а.с.18).

21 листопада 2008 року постановою відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Слов'янську № 0557/1228/3 у зв'язку із смертю працівника ТОВ «Енергомонтаж-Україна» ОСОБА_2 внаслідок нещасного випадку при виконанні трудових обов'язків призначено щомісячну страхову виплату ОСОБА_3 (мати) у розмірі 163,39 грн. та ОСОБА_4 (дружина) у розмірі 245,08 грн. (а.с. 10).

29 березня 2013 року постановою відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Слов'янську №0557/1228/1228/10 було призначено перераховану суму щомісячної страхової виплати станом на 1 березня 2013 року у зв'язку із зростанням середньої заробітної плати у галузях національної економіки особам, які мають на це право, у разі смерті потерпілого та призначено ОСОБА_4 щомісячну страхову виплату у розмірі 387,93 грн. (а.с. 11)

29 березня 2013 року постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Словянську № 0557/1246/1246/15 у зв'язку із стійкою втратою професійної працездатності 25% призначено щомісячну страхову виплату ОСОБА_5 у сумі 204,31 грн.(а.с. 14).

15 травня 2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено інформацію щодо рішення засновників ТОВ «Енергомонтаж-Україна» про припинення юридичної особи у результаті ліквідації (а.с. 20)

У зв'язку з наявністю інформації про припинення ТОВ «Енергомонтаж-Україна» позивачем складено розрахунок, згідно якого ТОВ «Енергомонтаж-Україна» повинно перерахувати на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Славутичі капіталізовані платежі у загальній сумі 145 598,56 грн. для здійснення щомісячних страхових виплат ОСОБА_4, ОСОБА_5.

29 серпня 2013 року, в межах строку для пред'явлення кредиторських вимог, позивачем на адресу ТОВ «Енергомонтаж-Україна надіслано заяву про визнання кредиторських вимог із вимогою перерахувати на рахунок відділення капіталізовані платежі у сумі 145 598,56 грн. (а.с.13).

Проте, відповідач капіталізовані платежі у добровільному порядку не сплатив.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон України № 1105-XIV.)

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

У силу вимог пункту 2 частини 2 статті 45 Закону України № 1105-XIV, роботодавець, як страхувальник, зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

За змістом статей 15, 46 цього Закону, Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

Відповідно до статті 46 Закону України № 1105-XIV, фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, вказаними нормами Закону України № 1105-XIV та Цивільного Кодексу України законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством).

Оскільки законодавством не визначена процедура капіталізації платежів на стадії самостійної ліквідації платоспроможної юридичної особи, то суд вважає можливим застосувати аналогію закону, а саме порядок, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року «Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю» (далі - Порядок).

Пунктом 5-1 Порядку передбачено, що у вимогах відповідного Фонду до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. При цьому, суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації підприємства-банкрута, перераховуються ліквідатором робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку.

Відповідно до пункту 1 Порядку, капіталізація платежів здійснюється для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Порядком також передбачено, що до суми платежів, які підлягають капіталізації, включається заборгованість підприємства-банкрута з виплат, пов'язаних із зобов'язаннями цього підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян: з одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та за лікарняними листами.

Перевіривши розрахунки потреби в капіталізації коштів, зроблені позивачем по кожному постраждалому (а.с.39-44) суд встановив, що його проведено шляхом множення розміру щомісячної виплати на середню очікувану тривалість виплат, внаслідок чого, позивачем правомірно визначена відповідачу до сплати сума у розмірі 145 598,56 грн.

Станом на момент розгляду даної справи відповідач не виконав обов'язку щодо сплати капіталізованих платежів.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що позивачем доведено законність та обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомонтаж-Україна» (ідентифікаційний код юридичної особи 34659063) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Славутичі Київської області капіталізовані платежі у сумі 145598 (сто сорок п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім) гривень 56 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 28 жовтня 2013 року.